Постанова № 28291753, 26.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/55793/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Руденко А.М.,за участю представників позивача:Євстігнєєва А.С.,відповідача:Малишевої Т.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 р.

у справі №2а-543/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»(далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 р., заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а-13633/10/2670 задоволено, вказану постанову скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2010 р. №0006282312/0.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2011 р. у справі №2а-13633/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.12.2011 р., відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2010 р. №0006282312/0.

Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2011 р. за нововиявленими обставинами.

Вказана заява мотивована наявністю істотних для справи обставини, що не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи.

Попередні судові інстанції переглядаючи постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2011 р. у справі №2а-13633/10/2670 за нововиявленими обставинами, дійшли висновку про обґрунтованість доводів позивача та наявності підстав для скасування вказаного судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та юридичної оцінки обставин справи, не може погодитись із висновками попередніх судових інстанцій зважаючи на таке.

Відповідно до ч.1 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Отже, за змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Крім того, за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що спірне податкове повідомлення-рішення 19.08.2010 р. №0006282312/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 7 992 540,00 грн. було прийняте на підставі проведеної контролюючим органом документальної невиїзної перевірки щодо повноти нарахування та сплати позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «О.К. та партнери»та ТОВ «РосУкрЕнерго»за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р., результати якої викладено в акті від 05.08.2010 р. №2053/23-12/25390924.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4, пп.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У ході проведеної відповідачем перевірки було встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2006 р. було порушено справу про банкрутство позивача.

На виконання мирової угоди від 11.05.2007 р., затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 р., позивачем було передано у рахунок погашення своїх грошових зобов'язань перед кредиторами ТОВ «О.К. та партнери»та ТОВ «РосУкрЕнерго»нежитлові приміщення по вул. Червоноармійській, 2 у м. Києві.

Судові інстанції розглядаючи дану справу дійшли висновку, що відчуження об'єктів нерухомості на підставі мирової угоди за компенсацію у формі прощення грошового боргу має ознаки доходу, передбачені положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як встановлено судами попередніх інстанцій під час перегляду справи за нововиявленими обставинами, в обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на той факт, що на час розгляду справи судами йому не були відомі конкретні дати оприбуткування та постановки на баланс ТОВ «О.К. та партнери»та ТОВ «РосУкрЕнерго»отриманих від нього нежитлових приміщень, а стали відомі виключно після надходження на його адресу листів від 04.01.2012 р. та від 30.12.2011 р. відповідно.

Задовольняючи заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а-13633/10/2670, суди вказали, що обставини щодо фактичного зарахування на баланс кредиторів позивача нерухомого майна впливає на формування ним валового доходу.

У той же час, зважаючи на приписи Кодексу адміністративного судочинства України та на обставини, що склалися у даній справі, суд касаційної інстанції вважає висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що наведені позивачем обставини для перегляду судового рішення є нововиявленими у розумінні ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України необґрунтованими та помилковими.

Так, з матеріалів справи вбачається, що обставини щодо передачі у власність нежитлових приміщень були встановлені судами під час розгляду справи №2а-13633/10/2670.

Зокрема, суди надали належну правову оцінку документам наявним в матеріалах справи, які свідчать про фактичний перехід права власності на нежитлові приміщення від позивача його кредиторам.

Відтак, листи, на які посилається позивач у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №2а-13633/10/2670 можуть бути виключно додатковими доказами у справі, та жодних чином не мають ознак істотних для справи обставин та не спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Крім того, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що заявником не доведено, що обставини, на які він посилається як на нововиявлені, не могли бути йому відомі на час постановлення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2011 р.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій дійшли передчасних юридичних висновків щодо наявності нововиявлених обставин у даній справі.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2012 р. у справі №2а-543/12/2670 скасувати та прийняти нову постанову, якою залишити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛК»про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2011 р. у справі №2а-13633/10/2670 за нововиявленими обставинами без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.