Ухвала суду № 28290278, 05.01.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4847/11

Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

Представник позивача: Кодельський В.Д., Бузько А.І.

Представник відповідача:Лесик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Державної податкової інспекції у м.Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Вінниці № 0002332330 від 31.05.2011 року .

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечили, у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011року - залишити без змін виходячи з наступного.

За наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року складено акт №2000/23/00130694 від 17.05.2011 року, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002332330 від 31.05.2011 року форми «Р», яким позивачу було зменшено податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 56292,00 та нараховані штрафні фінансові санкції у розмірі 14073,00 грн.

Крім того, у період з 14.07.2011 року по 18.07.2011 року, відповідач здійснив позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань своєчасності достовірності повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої було складено акт № 3180723/00130694 від 25.07.2011 року.

Як вбачається із даного акту перевірки, відповідач повторно провів перевірку позивача з тих самих питань та за той самий період. Крім того, під час проведення в даному випадку вже виїзної перевірки, відповідач знову використав лише декларації позивача та інформацію з наявних в інспекції баз АРМ «ТАХ» АРМ «Звіт» АІС «ОР», АІС «РПП» і на підставі цих даних прийшов до висновку про нікчемність правочинів між підприємством позивача та ТОВ «Вінакольд».

В свою чергу, податковий орган під час здійснення перевірки, використовував тільки дані інформаційної бази АІС «Реєстр платників податків».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом, однак відповідачем не було повідомлено позивача про проведення даної перевірки, а відтак платник не був належним чином повідомлений про дату час та місце проведення перевірки, що в свою чергу позбавило його можливості надати податковому органу усі документи, які необхідно було б дослідити під час проведення даного виду перевірки.

При цьому, акт не містить посилань на відсутність тих чи інших документів, які б свідчили про відображення товариством у податковому обліку господарських операцій за відсутності для цього правових підстав. Відсутні в акті перевірки також розрахунки з посиланням на первинні документи податкового та бухгалтерського обліку щодо визначення податкових зобов'язань за донарахованими платежами. Лише з наведених обставин висновки акту не можуть бути об'єктивними.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та в свою чергу зазначає, що одним із етапів встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, є встановлення факту здійснення господарської операції шляхом дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договорів, актів виконаних робіт, документів про перевезення, зберігання товарів тощо. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Крім того, дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Відповідно до положень п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (робіт, послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання у господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 75.1.2 Податкового Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування га сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків),фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд І інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року- слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 січня 2012 року .

Головуючий Біла Л.М.

Судді Смілянець Е. С.

Сторчак В. Ю.