Рішення № 28289022, 20.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.12 Справа№ 5015/4218/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київдо відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа», м. Львів про: стягнення 73 143,01 грн.,Суддя О.Долінська При секретарі Вашкевич Н. За участю представників:позивача:Просалова О.Є. -дов. № б/н від 12.10.11 р.,відповідача:Фунигін О.С. -дов. № б/н від 30.10.2012 р.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа» про стягнення 73 143,01 грн. Ухвалою від 11.10.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.10.2012р. Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів для надання можливості сторонам виконати вимоги ухвали суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору фінансового лізингу №685-LD від 11.07.2008 року допустив порушення в частині сплати лізингових платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 65 329,43 грн. Крім того, відповідачу нараховано 5 092,74 грн. пені за прострочення сплати лізингових платежів, 2 720,84 грн. -3% річних.

В судових засіданнях в тому числі в судовому засіданні 17.12.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити повністю, стягнути з відповідача 65 329,43 грн. -основної заборгованості, 5 092,74 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів, 2 720,84 грн. -3% річних.

07.11.2012 р. представник відповідача надав суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності в частині стягнення пені нарахованої за період з лютого 2011 р. по грудень 2012 р.

04.12.2012 р. представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру неустойки до 0,01 грн. та просить розстрочити виконання рішення суду строком на 6 місяців.

В судовому засіданні 17.12.2012 р. представник відповідача подав заяву, якою погоджується з сумою основного боргу в розмірі 65 329,53 грн., і не погоджується з сплатою пені 5 092,74 грн. та просить розглянути по суті його клопотання від 04.12.2012 р. про зменшення розміру неустойки і розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців.

В судовому засіданні 20.12.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали в їх сукупності справи, суд встановив таке.

25.07.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа»(Лізингоодержувач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(Лізингодавець) уклали договір фінансового лізингу №685/1, який складається із Загальних умов фінансового лізингу №685-LD від 11.07.2008 р. та Договору фінансового лізингу №685/1 (Далі -Договір).

За цим Договором лізингодавець (позивач у справі) бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лігингоодержувачем специфікацій та умов) та його лізингу у користування лізингоодержувачу (відповідач у справі) на строк та на умовах, визначених цим Договором, та Загальними умовами.

В свою чергу, відповідно до умов Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний був сплачувати за користування предметом лізингу лізингові платежі згідно графіку лізингових платежів (додаток №2 до Договору). Ціна предмету лізингу визначається в акті приймання -передачі на дату його підписання.

Передача предмету лізингу здійснена згідно з розділом 3 Договору за Актом прийому -передачі від 31 липня 2008 року, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками.

Відповідно до п. 6.1. Договору, складові Лізингових платежів,їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку №2 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.

Керуючись п. 6.6. даного Договору, Лізингодавець письмово повідомлятиме лізингоодержувача про суму Лізингового Платежу, що належить до сплати згідно з Договором Лізингу за 3 (три) робочих дні до кожної чергової Дати платежу.

Строк і розмір зобов'язання (сплата Лізингових платежів) визначений додатком №2 до Договору -Графіком Лізингових платежів.

Виходячи з п.п.7.1.-.7.7. Договору, відповідач зобов'язаний відповідно до умов Договору сплачувати суми лізингових платежів на дату платежів, вказану в графіку лізингових платежів-додаток№2, із застосуванням офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на вказану в Графіку лізингових платежів дату платежу.

Предмет лізингу (транспортний засіб -автомобіль БАЗ А079.23 2008р.) передано передано позивачу від продавця у власність, та від позивача (лізингодавця) до відповідача (лізингоодержувачу) у лізинг, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.07.2008 р.

У зв'язку неналежним виконання умов Договору фінансового лізингу у відповідача виникла заборгованість по сплаті лізингових платежів в сумі 65 329,43 грн., яка підтримується позивачем і не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.7.2. Договору у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за Договором, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Лізингоодержувач не виконував зобов'язання з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за Договором.

Керуючись ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", позивач реалізував своє право на односторонню відмову від Договору, надіславши 23.06.2011р. цінним листом з описом вкладення №0407015133905 на адресу відповідача повідомлення вих. № 1985 від 22.06.2011р. про відмову від Договору із вимогою повернути предмет лізингу.

Цінний лист №0407015133905, який було надіслано на адресу Лізингоодержувача (відповідача) повідомлення Лізингодавця про відмову від договору фінансового лізингу було отримано відповідачем 05.07.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (докази в матеріалах справи).

Таким чином Договір є припиненим в зв'язку з односторонньою відмовою Лізингодавця з 05.07.2011 р. Однак, зобов'язання щодо оплати заборгованості, що виникла в період дії Договору залишились невиконаним відповідачем.

Згідно п.п. 7.2 та розділу "Визначення"Договору, Перший Лізинговий Платіж сплачується в гривнях за курсом на день підписання цього Договору). Періодичні Лізингові Платежі сплачуються за Курсом Платежу - офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним Банком України на Дату Платежу, що визначена в Додатку №2 до Договору.

За період з 31.01.2011 р. по 01.07.2011 р. у Лізингоодержувача (відповідача) за Договором фінансового лізингу виникла заборгованість перед Лізингодавцем (позивачем) у розмірі 65 329,43 грн. Відповідно до п. 9.4 Договору, всі суми, одержані Лізингодавцем від Лізингоодержувача або третьої сторони будуть використовуватись в наступному порядку:

- по-перше для погашення неустойки;

- по-друге для сплати прострочених платежів;

- по-третє для погашення прострочених Лізингових платежів (починаючи із суми найдавнішої несплати);

- по-четверте для сплати поточних лізингових платежів.

Як зазначає позивач, всі суми, які були отримані від відповідача, були спрямовані в першу чергу на погашення заборгованості за попереднім несплаченим (частково несплаченим) лізинговим платежем, а решта суми, за наявності, спрямовувались на погашення поточного періодичного лізингового платежу.

Згідно п. 8.2 Договору, у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за Договором Лізингу, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 65 329,43 грн. основного боргу, 5 092,74 грн. неустойки (пені) за період з 01.02.2011 р. по 31.12.2012 р.

Крім цього, позивач просить стягнути 3% річних за неналежне виконання зобов'язань щодо сплати лізингових платежів в сумі 2 720,84 грн., розрахунок в матеріалах справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив частково. Зокрема, просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності, щодо стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті лізингових платежів, термін сплати яких настав у період з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р. та зменшити розмір пені до 0,01 грн. і розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

Доказів оплати заборгованості на момент розгляду справи сторонами до суду не надано.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Між сторонами у справі виникли взаємні цивільні права та обов'язки на підставі укладеного договору фінансового лізингу.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Частинами 1 та 2 статті 292 Господарського кодексу України передбачено, що лізингом є господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів -фінансовий чи оперативний.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, визначених статтею 611 Цивільного кодексу України, є припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Частинами 1 та 3 статті 615 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Аналогічне положення передбачено пунктом 12.4 Договору. Таким чином, оскільки відповідач у справі допустив таке порушення зобов'язання, за яке у позивача виникає право на відмову від договору, позивач реалізував таке право, суд вважає правомірною відмову позивача від Договору.

В ході судових засідань відповідач визнав факт прострочення сплати лізингових платежів та не заперечив проти припинення дії Договору. Суд погоджується з висновком відповідача про те, що Договір припинив свою дію 07.07.2011 року, враховуючи положення частини третьої статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Пунктами 6.2.1, 6.2.2 Договору передбачено, що до складу лізингових платежів входять: перший лізинговий платіж (комісія за організацію та аванс ціни предмета лізингу), другий лізинговий платіж (комісія за користування предметом лізингу, ПДВ на суму нарахованих до сплати комісій), періодичні платежі (відшкодування, комісійна винагорода лізинговдавця, ПДВ на суму нарахованих до сплати відсотків).

Строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у Додатку №2 до Договору, якщо інше не передбачено умовами цього Договору (пункт 1.3 Договору). Лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку №2 до цього Договору на рахунок, вказаний у Договорі, в сумі, яка визначена в повідомленні про лізинговий платіж. Основна заборгованість відповідачем по сплаті лізингових платежів підтверджена ним в сумі 65 329,43 грн. актом звірки взаєморозрахунків сторін за Договором станом на 31.12.2011 р., який підписано повноважними представниками і скріплено печатками сторін Договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми лізингових платежів у сумі 65 329,43 грн., які підлягали сплаті протягом дії Договору, є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином вимоги позивача щодо стягнення 2 720,84 грн. -3% річних є підставними та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення пені, то суд при прийнятті рішення враховував таке.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 8.2 Договору у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

З огляду на це позивач вимагає сплати неустойки (пені) за прострочення сплати відповідачем лізингових платежів в сумі 5 092,74 грн. за період з 01.02.2011 р. по 31.12.2011 р.

Разом з тим, суд бере до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені з таких підстав. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність є строком, протягом якого особа може розраховувати на захист свого порушеного цивільного права судом.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до частин 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Таким чином, Додатками до Договору сторонами встановлено чіткі строки виконання відповідачем грошових зобов'язань (сплати лізингових платежів). Позивач звернувся до суду з позовом 09.10.2012 року.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки відповідачем заявлено про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені, суд вважає за необхідне погодитися з цієї заявою та відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені, нарахованої у періоди, за якими позовна давність минула.

У клопотанні поданому 04.12.2012 р. відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, де зазначає, що кредиторська заборгованість відповідача значно перевищує дебіторську і складає 2 581 969,69 грн., що підтверджується довідкою-розшифровкою кредиторської заборгованості від 05.11.2012р. №184/10-2012. На рахунки відповідача накладено арешт, що підтверджується постановами державного виконавця від 22.03.2012р. та від 16.05.2012р.

Пунктом 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/333 від 12.09.96 року "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України"визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Згідно з п. 6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

Разом з тим, суд враховує клопотання відповідача про розстрочення сплати заборгованості, зважаючи на значний розмір кредиторської заборгованості, для недопущення зупинення господарської діяльності підприємства та його можливого банкрутства, враховуючи інтереси обох сторін, вчинення відповідачем дій на належне виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, вважає за необхідне розстрочити виконання рішення на 2 місяці рівними частинами.

Враховуючи зазначене та керуючись п. 2 ст. 83 ГПК України, суд вирішив розстрочити виконання рішення на 2 місяці рівними частинами.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 11, 258, 261, 267, 526, 598, 611, 612, 615, 625, 806, Цивільного кодексу України, статтями 193, 292, Господарського кодексу України, статтями 1, 2, 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", статтями 1, 43, 27, 33, 38, 43, 49, 79, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа»(адреса: вул. Водогінна, 2, м. Львів, 79017; ідентифікаційний код 33419843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(адреса: вул. П. Сагайдачного,22/1, м. Київ, Подільський район, 04070; ідентифікаційний код 33942232) 65 329,43 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 2 720,84 грн. -3 % річних та 1 609,50 грн. відшкодування витрат понесених на сплату судового збору.

Розстрочити виконання рішення на 2 (два) місяці рівними частинами.

3. В решті частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст виготовлено і підписано 26.12.2012 р.

Суддя Долінська О.З.