Постанова № 28288969, 25.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5019/1508/11-5023/7146/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. -головуючого,

Акулової Н.В.,

Владимиренко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Заступника прокурора Рівненської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2012 року

у справі № 5019/1508/11-5023/7146/11

господарського суду Харківської області

за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави

в особі: 1.Фонду державного майна України

2.Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

3. Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон"

про розірвання договору та стягнення 1499997,80 грн.

за участю представників

позивачів - 1. Цуцкурідзе І.Л.

2. не з'явились

3. не з'явились

відповідача -Коваленко Ю.О.

прокуратури -Томчук М.О.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року заступник прокурора Рівненської області звернувся до господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, а також Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" та Закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" про розірвання договору поставки, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Завод "Технопривод" та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" та стягнення з відповідача збитків, завданих розірванням цього договору у розмірі 1499997,80 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 травня 2012 року (суддя Яризько В.О.) у справі №5019/1508/11-5023/7146/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2012 року (судді: Барбашова С.В., Білецька А.М., Гетьман Р.А.) відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, заступник прокурора Рівненської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 28.05.2012р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.2008 р. між ЗАТ "Завод "Технопривод" (покупець) та ТОВ "Компанія "Опціон" (постачальник) укладений договір №481023, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачу устаткування, а позивач - прийняти та оплатити його.

Вартість устаткування склала 1499997,60 грн. (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1.1 оплата товару здійснюється шляхом 100% передплати протягом 15 календарних днів з дня підписання Договору, а поставка товару - протягом чотирьох тижнів з моменту 100% передплати (п. 5.1 Договору).

Судами встановлено, що 01.10.2008 р. на виконання умов договору поставки платіжним дорученням № 66 від 01.10.2008 ЗАТ "Завод "Технопривод" перераховані кошти в сумі 1499997,80 грн. на рахунок відповідача, проте останній поставки устаткування не здійснив, про що він не заперечує.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що додатковою угодою від 15.09.2011р. сторони погодили розірвати договір № 481023 від 01.10.2008р., а відповідач зобов'язався в строк до 15.10.2011р. повернути позивачу - ЗАТ "Завод "Технопривод" грошові кошти в сумі 1499997,80 грн., які були отримані в якості передплати за устаткування. При цьому, суди зазначили про безпідставніть доводів представника прокуратури стосовно того, що зазначена додаткова угода була підписана неповноважним представником ЗАТ "Завод "Технопривод", а відтак, не може бути прийнята до уваги під час прийняття рішень. Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з даними висновками судів, оскільки вважає їх помилковими та такими, що здійснені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права з огляду на наступне.

Судами встановлено, що додаткову угоду від 15.09.2011р. зі сторони ЗАТ "Завод "Технопривод" підписано ОСОБА_7, натомість, з наявного у матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ вбачається, що станом на момент розгляду даної справи у судах директором ЗАТ був Скрипнюк М.І., якого було обрано загальними зборами акціонерів, оформлених протоколом від 26.05.2011р. та який діє на підставі наказу про призначення на посаду від 27.05.2011р.

Частиною 1 ст.92 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з положеннями ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст.32 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. При цьому, згідно з ч.1 ст.33 цього ж закону загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства.

Частиною 1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", яка кореспондується з положеннями ч.5 ст.89 Цивільного кодексу України визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням господарського суду Рівненської області від 09.08.2011р. у справі №5019/1194/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2012р. відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія управління активами "Форвард" у задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ "Завод "Технопривод", оформленого протоколом від 26.05.2011р., а відтак, як вірно зазначає заявник касаційної скарги, зазначеними судовими рішеннями дано належну правову оцінку протоколу зборів акціонерів (засновників) від 26.05.2011р., згідно якого директором ЗАТ "Завод "Технопривод" призначено Скрипнюка М.І. з правом першого підпису.

Натомість, постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 17.10.2011р. у справі №2а/1770/2495/2011, на яку послались суди попередніх інстанцій набрала законної сили лише 14.03.2012р., тобто як вірно зазначено заявником касаційної скарги, значно пізніше підписання спірної додаткової угоди про розірвання договору №481023 від 01.10.2008р. За умов наведених вище, колегія суддів погоджується з обгрунтованими доводами представника прокуратури про те, що станом на 15.09.2011р. повноважним директором ЗАТ "Заод "Технопривод" був Скрипнюк М.І., який як вбачається з матеріалів справи не підписував документів про розірвання договору №481023. Таким чином, договір поставки №481023 не припиняв свою дію на підставі додаткової угоди від 15.09.2010р.

Водночас, судами попередніх інстанцій також встановлено, що 04.07.2011 р. між ТОВ "Динеро-Капітал" (продавець), за яке діє ТОВ "Компанія "Брокер" (повірений) та ПАТ "Завод "Технопривод" (покупець) укладено договір купівлі - продажу цінних паперів № Б-040711-2/1, за умовами якого ПАТ "Завод "Технопривод" придбав у власність цінні папери на загальну суму 3500000,00 грн. Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця.

В подальшому між ТОВ "Динеро-Капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Компанією "Опціон" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги від 01.11.2011р., за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності до договору купівлі - продажу цінних паперів № Б-040711-2/1 від 04.07.2011р., а саме щодо сплати частини вартості придбаних боржником - ПАТ "Завод "Технопривод" цінних паперів у сумі 1500000,00 грн.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що ТОВ "Компанія "Опціон" направило на адресу ПАТ "Завод "Технопривод" повідомлення про відступлення права вимоги, а саме про заміну первісного кредитора ТОВ "Динеро -Капітал" за договором купівлі - продажу цінних паперів № Б-040711-2/1 від 04.07.2011 р. на суму 1500000,00 грн. Таким чином, з урахуванням викладених обставин справи, суди дійшли висновку, що у позивача - ЗАТ "Завод "Технопривод" виникла заборгованість перед ТОВ "Компанія "Опціон" у сумі 1500000,00 грн. При цьому, як зазначили суди, 06.02.2012 р. ТОВ "Компанія "Опціон" направило на адресу ЗАТ "Завод "Технопривод" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 16, в якій відповідач повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли у нього перед ЗАТ "Завод "Технопривод" на підставі додаткової угоди від 15.09.2011р. про розірвання договору № 481023 від 01.10.2008р. у сумі 1499997,80 грн., за рахунок погашення заборгованості, яка виникла у ЗАТ "Завод "Технопривод" перед ним на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.11.2011р. та Договору № Б-040711-2/1 від 04.07.2011р. На підставі зазначеного суди дійшли висновку про припинення зобов'язань між ТОВ "Компанія "Опціон" та ЗАТ "Завод "Технопривод", а відтак, і про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками, вважаючи їх необгрунтованими та помилковими.

Згідно ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вже зазначалось вище, спірна додаткова угода від 15.09.2011р. була підписана неповноважним представником ЗАТ "Завод "Технопривод", а відтак не може бути такою, що створила правові наслідки для сторін. Тобто, заборгованість ТОВ "Компанія "Опціон" перед ЗАТ "Завод "Технопривод" виникла на підставі договору поставки №481023, укладеного сторонами 01.10.2008р., а відтак, заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог № 16, в якій останній повідомив про зарахування вимог, що виникли у нього перед ЗАТ "Завод "Технопривод" на підставі додаткової угоди від 15.09.2011р. у сумі 1499997,80 грн. не є підставою для припинення зобов'язань за договором №481023.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується сторонами, що станом на момент розгляду даної справи, умови договору №481023 ТОВ "Компанія "Опціон" не виконані, токарно-револьверні верстати ЗАТ "Завод "Технопривод" не поставлено, прибуткова накладна відсутня. Враховуючи зазначене, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивачів про розірвання договору поставки №481023.

Відповідно до ч.5 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Відтак, колегія суддів вважає також обґрунтованими доводи заявника стосовно завдання позивачу-3 збитків у розмірі 1499997,80 грн. Таким чином, позовні вимоги у цій частині також є такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

В силу вищенаведених порушень судові рішення попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають. Згідно з ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2012 року підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги заступника прокурора Рівненської області підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 28 травня 2012 року зі справи №5019/1508/11-5023/7146/11 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів", закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" задовольнити у повному обсязі.

5. Розірвати договір №481023, укладений закритим акціонерним товариством "Завод "Технопривод" та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" від 01.10.2008р.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" (ідентифікаційний код 34332444) на користь закритого акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (ідентифікаційний код 32200047) збитки у розмірі 1499997,80 грн. (один мільйон чотириста дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім гривень 80 копійок).

7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Опціон" (ідентифікаційний код 34332444) в доход Державного бюджету України 14999,98 грн. судового збору за розгляд справи у суді касаційної інстанції, 14999,98 -за розгляд в суді апеляційної інстанції та 29999,96 грн. -за розгляд у суді першої інстанції.

8. Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. В. Акулова

С. В. Владимиренко