Постанова № 28288941, 25.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 5013/1233/11 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л.за участю представників: Генеральної прокуратури України "Агрофірма" Центр" розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 ОСОБА_5 Приватного підприємства "Агрофірма" Центр"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2012р.у справі№ 5013/1233/11 господарського суду Кіровоградської областіза позовомПрокурора Устинівського району в інтересах держави в особі Криничненської сільської радидоПриватного підприємства "Агрофірма" Центр"треті особи без самостійних вимогДержавна екологічна інспекція в Кіровоградській області устинівська районна державна адміністрація прозвільнення земельної ділянки, відшкодування шкоди В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2012 (суддя Шевчук О.Б.) задоволено заяву приватного підприємства агрофірма "Центр" про розстрочку виконання рішення.

Розстрочено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 в частині стягнення з приватного підприємства "Агрофірма "Центр" (Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с. Садки, код 23730086) до Фонду охорони навколишнього природного середовища на користь Криничанської сільської ради (Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с. Криничне, вул. Ленніна, 1, код 4364584) 1936400 грн. шкоди, терміном на чотири роки, шляхом сплати до 20.12.2012 -484100 грн., до 20.12.2013 -484100 грн., до 20.12.2014 -484100 грн., до 20.12.2015 -484100 грн..

Суд дійшов висновку про можливість розстрочки виконання судового рішення, враховуючи значну суму, що підлягає до стягнення, а також, що приватне підприємство "Агрофірма "Центр" є діючим підприємством, яке має сезонний характер виробництва і основний обсяг виручки отримує від реалізації сільськогосподарської продукції в кінці року, прибуток залежить від урожайності, яка в свою чергу залежить від погодних умов, зважаючи, що негайне виконання рішення призведе до припинення роботи підприємства, тоді як розстрочка надасть можливість продовження господарської діяльності та реального надходження присуджених коштів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 (судді Бахмат Р. М., Лотоцька Л.О., Євстигнеєв О.С.) ухвала господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2012 скасована.

Прийнято нове рішення.

Відмовлено Приватному підприємству агрофірма "Центр" у задоволенні заяві про надання розстрочки виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 р. у справі № 5013/1233/11.

Суд апеляційної інстанції не погодився з наявністю підстав для розстрочки виконання судового рішення, взявши до уваги ступінь вини боржника у виникненні спору, а саме, що факт самовільного зайняття земельної ділянки та користування нею для ведення сільськогосподарських робіт повністю підтверджується матеріалами справи і не заперечується керівником відповідача, останній займав вказану земельну ділянку на протязі декількох років, що підтверджується перевірками, які проводилися компетентними органами, починаючи з 2001 року; наявність інфляційних процесів, відсутність доказів того, яка сума коштів знаходиться на його рахунку, не розпочав виконання рішення суду; прийнято до уваги, що на протязі липня-серпня 2012 р. боржник проводить розрахунки з орендодавцями землі, постачальниками ПММ тощо, виплачує заробітну плату, здійснює інші платежі; враховано наявність 550тис. грн. додаткового капіталу, 571 тис. грн. резервного капіталу, 3 171 тис. грн. нерозподіленого прибутку та основні засоби залишковою вартістю 2 525 тис. грн.; суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що без акумулювання всієї суми шкоди не можливо буде здійснити відновлення "Садківського степу", який буде ще 4 роки заростати карантинними бур'янами і вже заростає, що завдає і завдаватиме шкоди довкіллю та ускладнить подальшого його відновлення через 4 роки.

Приватне підприємство "Агрофірма" Центр" в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, ухвалу господарського суду першої інстанції залишити в силі.

Скаржник доводить, що судом апеляційної інстанції порушено ст.121 ГПК України, оскільки не врахувано роз'яснення постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відповідно до якої вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; судом не взято до уваги відсутність коштів на рахунках, обставини щодо погодних умов, що впливає на платоспроможність; висновки суду про наявність коштів та майна для виконання судового рішення не відповідають встановленим обставинам, оскільки балансові відомості щодо додаткового та резервного капіталу, нерозподіленого прибутку стосуються усього періоду діяльності з 2005 року і не свідчать про реальні грошові кошти, а балансова вартість майна не є її ринковою вартістю; судом не враховані обставини, що свідчать про несприятливі погодні умови, які призвели до зменшення прибутку.

Будь-які письмові заперечення на касаційну скаргу суду не надані.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом розгляду є розстрочка виконання рішення суду.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 (залишена без зміни постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2012) прийнято рішення про зобов'язання приватного підприємства "Агрофірма "Центр"(Кіровоградська область, Устинівський район, с. Садки, код 23730086) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 96,8 га, розташовану на території заказника загальнодержавного значення "Садківський степ"і привести зазначену земельну ділянку у придатний до використання стан. Стягнуто з приватного підприємства "Агрофірма "Центр"(Кіровоградська область, Устинівський район, с. Садки, код 23730086) до Фонду охорони навколишнього природного середовища на користь Криничненської сільської ради (Кіровоградська область, Устинівський район, с. Криничне, вул. Леніна, 1, код 4364584) 1936400 грн. шкоди.

Приватне підприємство "Агрофірма "Центр" звернулося з заявою про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення шкоди наступним чином: до 20.12.2012 -484100 грн., до 20.12.2013 -484100 грн., до 20.12.2014 -484100 грн., до 20.12.2015 -484100 грн..

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Стаття 121 ГПК України визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають саме під час виконання рішення господарського суду.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може, зокрема, розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

При цьому, слід також оцінювати реальність виконання рішення по закінченню строку, на який надається розстрочка виконання судового акту.

Задовольняючи заяву та здійснюючи розстрочку виконання рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про винятковий характер обставин, взявши до уваги, те що заявник являється сільськогосподарським виробником, тобто його діяльність характеризується сезонністю сільськогосподарського виробництва, на яке визначально впливають погодні умови, тобто природні фактори, непостійність та складність яких зумовили, зокрема, збитки виробництва, що підтверджено актами за участю управління агропромислового розвитку райдержадміністрації; враховано негативні соціально-економічні наслідки від припинення діяльності заявника з огляду на великий обсяг орендованих земель, зокрема, на території сільської ради -позивача, в бюджет якої боржником сплачується орендна плата, зупинення господарської діяльності для працівників, за яких, в тому числі, сплачується податки на заробітну плату.

Отже, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення відбулось з врахуванням оцінки судом встановлених обставин на предмет виняткового їх характеру, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення. До таких обставин суд обґрунтовано відніс, зокрема, наявність скрутного фінансового становища відповідача; характер сільськогосподарського виробництва, яке великою мірою залежить від природніх факторів.

В свою чергу, апеляційний господарський суд наведених обставин не врахував, оцінки їм не надав, не спростувавши їх, обгрунтованих мотивів їх відхилення не навів.

Касаційна інстанція зазначає, що при вирішенні питання щодо підстав для розстрочки виконання судового рішення суд обмежений лише дослідженням тих обставин, що вказують на неможливість виконання судового рішення та здійснює їх оцінку на предмет їх винятковості.

У той же час, досліджуючи обставини самовільного зайняття спірної земельної ділянки, відсутність фактів спростування неправомірності зайняття земельної ділянки, правомірність розрахунку розміру заподіяної шкоди, суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідні обставини були предметом дослідження при вирішенні спору по суті вимог, їх з'ясування та оцінка не входять до предмету дослідження при вирішенні питання розтрочки виконання судового акту.

За змістом ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Отже, врахування висновків екологічної експертизи у кримінальні справі не спростовує винятковості обставин, які впливають на питання розстрочення виконання судового рішення, оскільки майнова відповідальність юридичної особи відокремлена від відповідальності осіб, що є її керівниками, засновниками чи працівниками, відтак, висновки щодо дій певних осіб, які є предметом оцінки в кримінальному провадженні не впливають на вирішення питання в межах оцінки винятковості обставин, що мають значення для розстрочку виконання судового рішення щодо юридичної особи.

Слід також зазначити, що при оцінці балансу інтересів, суд апеляційної інстанції зазначив про ускладення та неможливість відновлення обєкту через чотири роки.

Разом з тим, враховуючи необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд касаційої інстанції вважає, що розстрочка, у порівнянні з негайним виконанням, надасть можливість позивачу окрім отримання сплати суми розстроченої шкоди, отримувати до місцевого бюджету інші платежі від господарської діяльності боржника, яка не буде ускладена одноразовим стягненням значного розміру присудженої шкоди, зокрема, орендну плату, сприятиме можливості збереження робочих місць.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, касаційна інстанція перевіряє правильність застосування норм права виключно в частині процесуальної правомірності та обґрунтованості розстрочки виконання судового рішення, з'ясування інших обставин справи та їх переоцінка виходить за межі перегляду справи в касаційній інстанції.

За таких обставин висновок місцевого господарського суду про винятковість обставин грунтуються на встановлених обставинах, натомість мотиви апеляційного господарського суду встановлених обставин не спростовують, виходять за межі предмету спору стосовно розстрочки виконання рішення, дослідження обставин справи та їх оцінки винятково в частині підстав для розстрочки виконання судового рішення, тому визнаються невірними, а, відтак, такими, що не можуть бути підставою для скасування ухвали про розстрочку виконання судового рішення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 у справі № 5013/1233/11 господарського суду Кіровоградської області скасувати.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2012 залишити в силі.

Головуючий, суддя В.Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун