Рішення № 28288810, 18.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.12 р. Справа № 5006/10/2пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоз К.С.

при секретарі судового засідання: Дубовик А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1, м. Родинське

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», с. Іванівка

до відповідача 2: Красноармійської районної державної адміністрації, м. Красноармійськ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕЛ» Хандельсгезелльшафт м.б.Х., м. Відень, ОСОБА_2, с. Іванівка

про: визнання недійсними редакції статуту та рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - особисто, ОСОБА_4 - за довіреністю;

від відповідача1 не з'явився;

від відповідача2 не з'явився;

від третьої особи1 не з'явився;

від третьої особи2 не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, м. Родинське, звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», с. Іванівка та державного реєстратора Красноармійської міської ради, м. Красноармійськ, про визнання недійсними редакції статуту та рішення загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2012 р. до участі у розгляді справи в порядку ст. 27 ГПК України в якості третіх осіб. які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕЛ» Хандельсгезелльшафт м.б.Х., м. Відень та ОСОБА_2, с. Іванівка.

26.09.2012 р. в порядку ст. 24 ГПК України господарський суд за клопотанням позивача замінив первісного відповідача2 у справі, державного реєстратора Красноарміської міської ради, на належного відповідача - Красноармійську районну державну адміністрацію.

Відповідач 1 свого представника для участі у розгляді справи не направив, наданими ст. 22 ГПК України правами на участь в судовому засіданні, подання відзиву на позов, представленням додаткових документів та доказів не скористався.

Відповідач2 надав пояснення по на позовну заяву, зазначив, що для проведення державної реєстрації змін до статуту ТОВ «ЛАН», державному реєстратору було подано перелік документів, визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», підстав для залишення заяви про внесення змін до статутних документів Товариства не було.

Третя особа1 надала відзив на позовну заяву, проти позовних вимог заперечила, посилаючись на відповідність оспорюваного рішення та внесених ним змін до статутних документів Товариства вимогам чинного законодавства та волевиявленню сторін. Додатково третьої особою заявлено клопотання про застосування до вимог позивача строків позовної давності.

Третя особа2 згідно наданих пояснень зазначив що він на підставі письмової заяви за власним бажанням вийшов зі складу учасників ТОВ «ЛАН».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив.

Згідно положень ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку згідно із ст.1 Закону України "Про господарські товариства" визнаються господарськими товариствами.

За визначенням ст.50 Закону України "Про господарські товариства" товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Аналогічні положення містяться у ст.140 ЦК України, згідно якої товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Частиною 1 ст. 82 ГК України визначено, що установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» (в редакції 2007 р.) учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» були ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі - 95,4% та ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі - 4,6%.

Виходячи зі змісту позовної заяви та представлених суду доказів, 17.07.2008 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «ЛАН», на яких були присутні двоє учасників: ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі - 95,4% та ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі - 4,6%, а також запрошений для участі у зборах представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕЛ» Хандельсгезелльшафт м.б.Х.

За результатами проведення загальних зборів учасники Товариства вирішили

- прийняти до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕЛ» Хандельсгезелльшафт м.б.Х.;

- виключити зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» ОСОБА_2;

- збільшити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН»до 1280000,00грн.;

- затвердити порядок формування статутного капіталу, який складається з грошових внесків у розмірі 67500,00грн. та майна, а саме: комбайн Massey Ferguson MF - 38, 1996 року випуску, дерномер 13461 ТК, вартістю 252500 гривень згідно акту оцінки майна, причеп - мобільний сушильний агрегат STELA, 1995 року випуску, кузов (рама) - НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4, вартістю 960000,00грн. згідно акту оцінки майна.

- розподілити статутний капітал згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН»;

- внести зміни до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» виклавши його у новій редакції;

- перерозподілити долі в установчому капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю серед засновників Товариства наступним чином: статутний капітал поділений між засновниками у розмірах: ІНТЕРДЕЛ Хандельсгезелльшафт м.б.Х. - 960000,00грн., що складає 75% статутного капіталу, ОСОБА_1 - 320000,00грн., що складає 25% статутного капіталу.

- затвердити акт оцінки майна, акт прийому-передачі майна та прийняти майно до статутного капіталу згідно з актом прийому-передачі майна.

- звернутись до Красноармійської районної державної адміністрації з заявою про реєстрацію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» та покласти обов'язок провести державну реєстрацію статуту у новій редакції у державного реєстратора ОСОБА_3 (НОМЕР_1, виданий 14 грудня 2001 року Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області, мешкає за адресою: 85300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Рішення загальних зборів учасників Товариства від 17.07.2008 р. оформлене протоколом б/н від 17.07.2008 р. Протокол з боку учасників підписаний ОСОБА_2 та ОСОБА_1

11.08.2008 р. державним реєстратором Красноармісйької районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», про що зроблено запис за номером 12431050006000095.

Позивач, вказуючи на невідповідність прийнятого рішення вимогам чинного законодавства та наявністю процедурних порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства, звернувся до господарського суду з даним позовом, яким просив:

визнати недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ «ЛАН», яке було оформлено у вигляді протоколу загальних зборів засновників ТОВ «ЛАН» від 17.07.2008р.;

визнати недійсним статут ТОВ «ЛАН» викладений у новій редакції, який було зареєстровано державним реєстратором Красноармійської районної державної адміністрації 11.08.2008 року за номером запису 12431050006000095;

скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «ЛАН», яка була проведена згідно протоколу загальних зборів засновників ТОВ «ЛАН» 17.07.2008 року;

зобов'язати ТОВ «ЛАН» провести перереєстрацію установчих документів ТОВ «ЛАН» у стан до 11.08.2008 року.

Оцінюючи вимоги позивача господарський суд виходить з наступного.

Згідно ст. 145 ЦК України та ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства, які вправі призначати своїх представників. Учасники мають кількість голосів пропорційно розміру їх часток у Статутному фонді.

До компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю за приписами ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», зокрема, віднесено повноваження щодо внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміни розміру його статутного капіталу.

Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення, 17.07.2008 р. на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», серед інших прийняте рішення про збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок майнового внеску Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕЛ» Хандельсгезелльшафт м.б.Х. у вигляді причепу - мобільний сушильний агрегат STELA, 1995 року випуску, кузов (рама) - НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4.

Обґрунтовуючи вимоги щодо визнання вказаного рішення загальних зборів недійсним, позивач, у тому числі, посилається на ненадання третьою особою правоустановчих документів на вказане майно - причеп - мобільний сушильний агрегат STELA, 1995 року випуску, кузов (рама) - НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4, що перешкоджає проведенню його державної реєстрації, порушує його права, як учасника Товариства.

Досліджуючи правомірність або неправомірність оспорюваного рішення вимогам Закону господарський суд приймає до уваги положення ст. 115 ЦК України, ст. 86 ГК України, ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» щодо визначення поняття вкладу (внеску) учасника товариства

Так, зокрема, положення ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» визначають, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 86 ГК України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

За змістом ч. 2 ст. 115 ЦК України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм, майно, що є предметом вкладу учасника чи засновника, має відповідати певним вимогам: бути власністю учасника (засновника); мати грошову оцінку; бути відчужуваним; належати до майна, яке може використовуватися для формування статутного капіталу господарського товариства.

Наявність у учасника (особи, яка бажає вступити до складу Товариства) певного речового права на майно, що пропонується ним в якості вкладу до статутного капіталу Товариства є важливим чинником, оскільки в даному випадку, внесення особою основних фондів до статутного капіталу Товариства здійснюється в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Означене узгоджується з приписами ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України, за змістом яких право розпоряджатися майном належить лише власнику.

Отже, оскільки згідно вимог ст. 85 ГК України, ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», ст. 115 ЦК України з передачею учасником майнового внеску до статутного капіталу Товариства відбувається перехід права власності на таке майно від учасника до Товариства, наявність відповідного речового права у учасника є необхідною умовою здійснення такої операції.

Відповідно до ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Майном, що внесено Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕЛ» Хандельсгезелльшафт м.б.Х. є мобільний сушильний агрегат STELA, 1995 року випуску, кузов (рама) - НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4.

Єдиний на території України порядок державної реєстрації, обліку, видачі реєстраційних документів та державних номерних знаків, присвоєння ідентифікаційних номерів на трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, сільськогосподарську техніку, інші механізми (далі - машини), які експлуатуються в умовах вулично-дорожньої мережі загального користування в Україні, на сільськогосподарських угіддях при виконанні агротехнічних робіт тощо, на момент вчинення відповідних дій був встановлений наказом Міністерства аграрної політики України № 221 від 11.06.2004 р. «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів».

Згідно з даним Наказом ці правила є обов'язковими для всіх фізичних і юридичних осіб України, іноземних фізичних і юридичних осіб, а також осіб без громадянства, які є власниками машин, осіб, які від імені власників володіють, користуються чи розпоряджаються на законних підставах цими машинами або діяльність яких пов'язана з їх виготовленням, реалізацією та експлуатацією на території України.

Відповідно до п. 2.1 Правил власники машин - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати машини протягом 10 діб після придбання, митного оформлення та тимчасового ввезення на територію України або виникнення інших обставин, що є підставою для проведення реєстраційних дій. Термін реєстрації може бути продовжений у разі неможливості власника машини (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити. Дозволяється тимчасова експлуатація машин з номерним знаком "Транзит" у межах терміну його дії.

Документами, що підтверджують правомірність придбання машин, можуть бути будь-які з нижченаведених (оригінали або завірені в установленому порядку копії):

- довідка-рахунок (додаток 4), видана суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснив реалізацію машини;

- договір купівлі-продажу, міни, дарування та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на машини;

- договір лізингу, застави, біржова угода, договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності;

- свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, доручення, посвідчені або видані в установленому порядку;

- акт приймання-передавання машини (додаток 5), виданий підприємством-виробником машини чи її вузлів та агрегатів;

- вантажна митна декларація на машини, що ввозяться, для оформлення юридичними і фізичними особами або посвідчення митного органу про реєстрацію увезених із-за кордону машин, вузлів і агрегатів, що мають ідентифікаційні номери;

- рішення уповноваженого органу про відчуження машин, платіжні документи, накладні або акти приймання-передавання;

- рішення суду про належність машин;

- рішення зборів співвласників (витяг з протоколу) про надання повноваження особі представляти інтереси співвласників;

- договір оренди майна (у разі необхідності) із зазначенням у ньому домовленості орендодавця та орендаря щодо реєстрації за орендарем машин.

Для реєстрації машин, що перебували в експлуатації і зареєстровані в інспекції Держтехнагляду, крім названих документів, додаються свідоцтва про реєстрацію машин з відміткою про зняття машини з обліку попереднім власником.

Для машин, які вперше реєструються в Україні і на які розповсюджено вимоги щодо підтвердження відповідності в Україні, додатковою умовою реєстрації є наявність сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката відповідності, виданих у Системі УкрСЕПРО, які підтверджують відповідність машин вимогам, що на них розповсюджені.

Обов'язкова наявність правоустановчих документів на майно, як внеску до статутного капіталу Товариства, випливає й з особливого правового режиму даного майна як іноземної інвестиції. Положення нормативних актів, що регулюють правовий режим іноземних інвестицій в Україні, визначають певний порядок проходження процедури реєстрації іноземної інвестиції, її митного очищення та оподаткування.

Так, зокрема, ст. 189 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Порядок державної реєстрації іноземних інвестицій визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 928 від 07.08.1996 р. «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій».

Згідно з даним Положенням для державної реєстрації іноземних інвестицій іноземний інвестор або уповноважена ним в установленому порядку особа (далі - заявник) подає органу державної реєстрації такі документи:

інформаційне повідомлення про внесення іноземної інвестиції у трьох примірниках, заповнене за формою і в порядку згідно з додатками N 1 і 2 до цього Положення, з відміткою державної податкової інспекції за місцем здійснення інвестиції про її фактичне внесення;

документи, що підтверджують форму здійснення іноземної інвестиції (установчі документи, договори (контракти) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності, концесійні договори тощо);

документи, що підтверджують вартість іноземної інвестиції (відповідно до вимог, визначених статтею 2 Закону України "Про режим іноземного інвестування");

документ, що свідчить про внесення заявником плати за реєстрацію.

Оскільки корпоративне право виникає як наслідок юридичного факту внесення коштів (майна) до статутного капіталу, то даний факт має бути підтверджений лише встановленими законом засобами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В ході розгляду справи судом досліджувалися обставини наявності речових прав третьої особи на спірне майно - мобільний сушильний агрегат STELA, 1995 року випуску, кузов (рама) - НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4.

Відповідач згідно поданих суду 18.12.2012 р. пояснень зазначив, що спірне майно на балансі та в установчому капіталі Товариства не значиться, з підстав відсутності товаротранспортних накладних, митних декларацій, документів, що підтверджують право власності та специфікацій з переліком складових агрегату та відсутністю реєстрації вказаного майна як іноземної інвестиції, мобільний сушильний агрегат STELA, 1995 року випуску, кузов (рама) - НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4 не було взято й на облік у ДП Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду.

Згідно з повідомленням ДП «Донецький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» № 2842/14 від 17.12.2012 р. технологічні транспортні засоби, належні ТОВ «ЛАН» на обліку у Держгірпромнагляду не значаться.

Третя особа, надаючи заперечення на позов не представила суду будь-яких доказів належності їй спірного майна, викладені позивачем з приводу цього обставини належними засобами доказування не спростувала.

Наявні в матеріалах справи акти оцінки майна та приймання-передачі внеску до статутного капіталу датовані 17.07.2008 р., з огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини, також не можуть бути прийняті судом до уваги як належні та допустимі в розумінні ст. 34 ГПК України докази, що підтверджують факт наявності будь-яких речових прав у третьої особи на вказане майно.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Формування статутного капіталу за рахунок внесків, які не є власністю учасників є порушення вимог чинного законодавства, що регулює порядок створення, діяльності та припинення господарських Товариств в Україні.

Будь-яке збільшення статутного капіталу стосується прав учасників товариства на їх прибуток, а дозволений загальними зборами додатковий вклад поширюється на обов'язок усіх учасників товариства.

Імовірна можливість пред'явлення третіми особами своїх прав на таке майно, спричиняє порушення прав позивача на справедливі очікування щодо отримання вказаного майна у власність Товариства та його подальшого використання у виробничій діяльності Товариства.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги той факт, що внаслідок прийняття оспорюваного рішення змінився обсяг корпоративних прав позивача, як учасника ТОВ «ЛАН», у зв'язку з перерозподілом часток у статутному капіталі, зважаючи на положення норм чинного законодавства, що регулюють порядок створення, діяльності та припинення господарських товариств, суд, виходячи із встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про наявність підстав для визнання рішень зборів учасників товариства від 17.07.2008 р. недійсними, з огляду на порушення вимог Закону під час проведення загальних зборів.

Разом з тим, враховуючи правові позиції Верховного суду України, рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», оформлене протоколом від 17.07.2008 р., підлягає визнанню недійсним лише в частині, що безпосередньо порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як учасника Товариства.

Недійсні рішення органів суб'єктів господарювання не тягнуть за собою жодних правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з їх недійсністю, тому рішення зборів учасників Товариства від 17.07.2008 р. є недійсним з моменту його прийняття.

Зміни до статуту Товариства, прийняті на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства від 17.07.2008 р. - також є недійсними, з огляду на встановлену судом неправомірність рішень учасників Товариства про збільшення розміру статутного капіталу та затвердження статуту Товариства в новій редакції.

При цьому, суд враховує, що викладення статуту в новій редакції є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, тому, позивачем вірно обраний спосіб захисту щодо визнання статуту Товариства, затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 17.07.2008 р. недійсними з підстав невідповідності діючому законодавству України.

Така ж правова позиція викладена в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", а саме пунктом 14 зазначеної постанови, передбачено, що підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Господарський суд приймає до уваги, що встановлена в розглядуваному спорі незаконність частини рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», які відбулися 17.07.2008 р., з огляду на відомості, які визначені Законом як обов'язкові для статуту Товариства з обмеженою відповідальністю, не може опосередковувати недійсність окремих частин оспорюваного Статуту та має своїм наслідком визнання його недійсним в цілому.

Позовна вимога про визнання недійсним статуту ТОВ «ЛАН», є правомірно заявленою по відношенню до відповідача 1. Інший відповідач (держаний реєстратор Красноармійської районної державної адміністрації) не є належним відповідачем за даним способом захисту (п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо визнання недійсним статуту ТОВ «ЛАН» викладеного у новій редакції, який було зареєстровано державним реєстратором Красноармійської районної державної адміністрації 11.08.2008 року за номером запису 124310500060000956, також підлягають задоволенню, як заявлені до ТОВ «ЛАН».

Інші доводи позивача, з огляду на обов'язкові для застосування позиції Верховного суду України, викладені в пленумі № 18 від 24.10.2008 р., а також положення норм чинного законодавства, які регулюють порядок діяльності господарських товариств судом до уваги не приймаються.

Що стосується вимог в частині скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ЛАН», яка була проведена згідно протоколу загальних зборів засновників ТОВ «ЛАН» 17.07.2008 року, господарський суд зазначає наступне.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Згідно до наведеного у ст. 1 зазначеного закону визначення державний реєстратор - це посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При цьому, суб'єктний склад сторін корпоративного спору виключає можливість визначення відповідачем у справі посадової особи певного органу виконавчої влади.

Тобто, належним відповідачем в даному випадку мала бути Красноармійська районна державна адміністрація Донецької області, до складу, якої входить Державний реєстратор.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога заявлена до державного реєстратора Красноармійської районної державної адміністрації щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ЛАН», яка була проведена згідно протоколу загальних зборів засновників ТОВ «ЛАН» 17.07.2008 року, не може розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З приводу заявлених позивачем вимог про зобов'язання ТОВ «ЛАН» провести перереєстрацію документів ТОВ «ЛАН» у стан до 11.08.2008 р. господарський суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відсутність станом на момент звернення до господарського суду факту порушення з боку відповідача захищуваного законом права або суб'єктивного інтересу в контексті норм ст. 1 ГПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України унеможливлює здійснення його судового захисту.

Звертаючись до господарського суду з вимогою щодо зобов'язання ТОВ «ЛАН» провести перереєстрацію документів ТОВ «ЛАН» у стан до 11.08.2008 р. позивачем, з урахуванням приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено наявності порушення його з боку відповідача в цій частині.

Стосовно клопотання третьої особи1 щодо застосування строку позовної давності господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною четвертою статті 27 ГПК передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками, зазначеними у цій статті).

Права сторони, визначені, зокрема, ст. 22 ГПК України та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як наведений припис ст. 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Відповідна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-08/163 від 12.03.2009 р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, м. Родинське - задовольнити частково.

Рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», оформлене протоколом б/н від 17.07.2008 р. в частині:

- прийняття до складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРДЕЛ» Хандельсгезелльшафт м.б.Х.;

- збільшення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН»до 1280000,00грн.;

- затвердження порядку формування статутного капіталу, який складається з грошових внесків у розмірі 67500,00грн. та майна, а саме: комбайн Massey Ferguson MF - 38, 1996 року випуску, дерномер 13461 ТК, вартістю 252500 гривень згідно акту оцінки майна, причеп - мобільний сушильний агрегат STELA, 1995 року випуску, кузов (рама) - НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4, вартістю 960000,00грн. згідно акту оцінки майна.

- розподілення статутного капіталу згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН»;

- внесення змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» шляхом викладення його у новій редакції;

- перерозподілення долі в установчому капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю серед засновників Товариства наступним чином: статутний капітал поділений між засновниками у розмірах: ІНТЕРДЕЛ Хандельсгезелльшафт м.б.Х. - 960000,00грн., що складає 75% статутного капіталу, ОСОБА_1 - 320000,00грн., що складає 25% статутного капіталу.

- затвердження акту оцінки майна, акту прийому-передачі майна та прийняття майна до статутного капіталу згідно з актом прийому-передачі майна.

- звернення до Красноармійської районної державної адміністрації з заявою про реєстрацію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН» та покладання обов'язку провести державну реєстрацію статуту у новій редакції у державного реєстратора ОСОБА_3 (НОМЕР_1, виданий 14 грудня 2001 року Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області, мешкає за адресою: 85300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) - визнати недійсним.

Визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», в редакції затвердженої рішенням загальних зборів учасників, яке оформлене протоколом б/н від 17.07.2008 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Провадження у справі № 5006/10/2пн/2012 в частині позовних вимог до державного реєстратора Красноармійської районної державної адміністрації про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «ЛАН», яка була проведена згідно протоколу загальних зборів засновників ТОВ «ЛАН» 17.07.2008 року - припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАН», с. Іванівка (85350, Донецька область, Красноармійський район, с. Іванівка; код ЄДРПОУ 30790447) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) судовий збір в сумі 536,50грн.

Повний текст рішення підписано 24.12.2012 р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Харакоз К.С.