Рішення № 28288781, 25.12.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" грудня 2012 р. Справа № 25/140-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНДО",

04080, м. Київ, Оболонський район, вул. Вікентія Хвойки, 21

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГЕНДА",

08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Радянська, 6

про стягнення 13 805,53 грн.

за участю представників:

позивача -Карпенко К.В. (довіреність від 01.11.2012 № 367)

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНДО" (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГЕНДА" (далі -відповідач) про стягнення 13 805,53 грн., з яких: 12 464,28 грн. -основний борг, 100,13 грн. -3% річних, 623,21грн. -штраф та 4 667,98 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.12.2012.

У судове засідання 11.12.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.11.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 25.12.2012.

24.12.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 21139 від 24.12.2012) позивачем подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи, а саме: копій листа відповідача від 19.10.2012 №77 про визнання боргу в сумі 12 464,28 грн. та акту звіряння взаєморозрахунків між сторонами.

У судовому засіданні 25.12.2012 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання вдруге не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, з огляду на те, що відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 26.11.2012 № 15212354 адреса місцезнаходження відповідача відповідає тій, що зазначена в позовній заяві і на яку направлялися ухвали суду.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.12.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНДО" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕГЕНДА" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки від 24.04.2012 № 1604/12 (далі -Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставляти окремими партіями та передавати у власність покупцю за замовленням товар, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його (пункт 1.1 Договору).

При цьому, сторони узгодили наступне:

- асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначена у накладних на кожну окрему партію (пункт 1.1 Договору);

- постачальник зобов'язаний поставляти товар протягом трьох днів з моменту узгодження сторонами замовлення (пункт 2.1.1. Договору);

- покупець зобов'язаний оплачувати товар у терміни, передбачені договором (пункт 2.2.1. Договору );

- покупець зобов'язаний здійснювати приймання товару на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей (пункт 2.2.2. Договору);

- покупець зобов'язаний у період з 01 по 15 лютого та з 15 по 30 липня кожного року підписувати та вручати (відправляти рекомендованим листом з повідомленням про вручення) постачальнику акти звірки взаєморозрахунків або мотивовану відмову від підписання акту. У випадку невиконання покупцем зобов'язання за цим пунктом, останній сплачує постачальнику штраф у розмірі 1% від загальної вартості трьох останніх поставок (пункт 2.2.3. Договору);

- підтвердженням приймання товару є підпис на товарно-транспортній накладній або видатковій накладній (абзац 2 пункту 3.2. Договору);

- ціна на товар вказана в товарно-транспортній накладній та /або видатковій накладній. Вартість товару є узгодженою сторонами за наявності печаток (штампів) сторін на накладній. Накладні виконують функцію специфікації (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.3. Договору датою поставки товару є дата, зазначена у товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціна на товар вказана в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній. Вартість товару є узгодженою сторонами за наявності печаток (штампів) сторін на накладній. Накладні виконують функцію специфікації.

Відповідно до 4.2 Договору термін оплати 25 календарних днів з моменту приймання покупцем товару.

Договір вступає в силу з моменту його укладання. Строк дії договору необмежений. Кожна із сторін має право розірвати договір, письмово попередивши іншу сторону за 30 календарних днів (пункт 9.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12 564,28 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 18.05.2012 №5703 на суму 1 967,30 грн., від 18.05.2012 №5705 на суму 3 828,77 грн., від 18.05.2012 №5706 на суму 379,06 грн., від 25.05.2012 №6122 на суму 3 226,28 грн., від 14.07.2012 №7181 на суму 1 470,91 грн., від 14.07.2012 №7182 на суму 614,99 грн., від 14.07.2012 №7183 на суму 205,00 грн., від 14.07.2012 №7184 на суму 871,97 грн. До матеріалів справи долучено копії зазначених видаткових накладних.

Як зазначається представником позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив отриманий товар, на загальну суму 100,00 грн., що підтверджується банківською довідкою від 06.12.2012 № 60251, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 12 464,28 грн. -різниця між загальною вартістю товару та перерахованими коштами.

На підтвердження наявності заборгованості у вказаному розмірі позивачем надано суду акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, згідно якого заборгованість відповідача станом на 3 квартал 2012 року складає 12 464,28 грн. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні -у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківську виписку від 06.12.2012 № 60251 -у якості письмового доказу для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості, а також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 31.12.2011, у зв'язку з тим, що зазначений акт підписаний у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток - у якості письмового доказу визнання відповідачем станом на 3 квартал 2012 року наявності у нього заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем виконане частково, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 12 464,28 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, позивач заявляє до стягнення з відповідача на підставі пункту 5.3. Договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача складає 617,91 грн. та на підставі пункту 5.1. Договору - штраф у розмірі 623,21 грн., що становить 5% від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, суд, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені, дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення пені у розмірі 602,27 грн.

З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду обставин справи, судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми штрафу та з'ясовано, що розрахунок заявленого до стягнення штрафу є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, а тому позовна вимога про стягнення штрафу у розмірі 623,21 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 100,13 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на здійснений судом перерахунок, розрахунок позивача є невірним, а тому, позовна вимога про стягнення 100,13 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 99,70 грн.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 12 564,28 грн. основного боргу, 602,27 грн. пені, 623,21 грн. штрафу та 99,70 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 15,64 грн. та 3% річних у розмірі 0,43 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову, відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГЕНДА" (08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Радянська, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33018732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРЛАНДО" (04080, м. Київ, Оболонський район, вул. Вікентія Хвойки, 21, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30867320) 12 564 (дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 28 коп. основної заборгованості, 602 (шістсот дві) грн. 27 коп. пені, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 70 коп. 3% річних, 623 (шістсот двадцять три) грн. 21 коп. штрафу та 1 607 (одна тисяча шістсот сім) грн. 62 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.12.2012.

Суддя С.О. Саванчук