Рішення № 28288704, 18.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.12 р. Справа № 5006/20/138/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" до Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський хлібозавод" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Закритого акціонерного товариства "Слов’янськолія" про стягнення заборгованості у розмірі 47226,52грн.

представники сторін:

від позивача:не з‘явився;

від відповідача:не з‘явився;

від третьої особи:не з‘явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" до Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський хлібозавод " про стягнення заборгованості у розмірі 47226,52грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору про відступлення права вимоги №А02025 від 26.01.2011 в частині своєчасної та повної оплати боргу, який виник на підставі договору купівлі-продажу № 0203/10-1 від 01.03.2010, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Слов’янськолія" та Закритим акціонерним товариством "Єнакіївський хлібозавод ", у зв’язку з чим заборгованість відповідача становить 47226,52грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав належним чином завірені копії: договору про відступлення права вимоги №А02025 від 26.01.2011; договору купівлі-продажу №0203/10-1 від 01.03.2010; додаткові угоди №1 від 01.03.2010, б/н від 17.12.2010 до договору купівлі-продажу № 0203/10-1 від 01.03.2010, видаткової накладної №65/01/11 від 18.01.2011.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.11.2012 замінено первісного відповідача на належного, Закрите акціонерне товариство "Єнакіївський хлібхавод".

14.11.2012 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог позивача заперечує та зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, що підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи копіями банківських виписок, та просить суд розглянути справу за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.

Ухвалою суду від 14.11.2012 на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України судом вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Закрите акціонерне товариство "Слов’янськолія".

Третя особа письмових пояснень по суті позову не надала, явку представника не забезпечила.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.12.2010 між Закритим акціонерним товариством "Слов’янськолія", як продавцем (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) та Закритим акціонерним товариством "Єнакіївський хлібозавод", як покупцем (відповідач) укладено договір купівлі-продажу №0203/10-1 від 01.03.2010 (з урахуванням додаткових угод №1 від 01.03.2010, б/н від 17.12.2010) (далі – основний договір), строком дії, згідно п. 10.2 основного договору, до 31.12.2010, а в частині виконання зобов'язань - до належного їх виконання.

Додатковою угодою б/н від 17.12.2010 сторони узгодили внести зміни у п. 10.2 основного договору, а саме, даний договір є укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011, у будь-якому випадку до належного виконання сторонами своїх обов’язків.

Відповідно до п. 1.1 основного договору продавець зобов’язався передати приналежний йому товар у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити продавцю, обумовлену даним основним договором суму.

Розділом 2 "Відомості про товар" основного договору визначено найменування товару – нерафінована соняшникова олія наливом (як сировина); кількість визначається специфікаціями та/або додатками до даного договору, які є невід’ємними частинами; припустима опція продавця +/- 10%; одиниця виміру – метрична тонна; якість - ДСТУ 4492:2005 "Олія соняшникова. Технічні умови" (далі – товар).

Пунктом 3.5 основного договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється на підставі письмового розпорядження покупця про відвантаження та при наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (форма М-2).

Згідно з п. 3.6 основного договору датою поставки є дата, зазначена в накладній (акті) на передачу товарно-матеріальних цінностей, підписана представниками сторін у пункті поставки. Сторони дійшли до угоди, датою поставки вважати дату, зазначену в товарно-транспортній накладній, яка свідчить про дату приймання вантажу до перевезення.

На виконання умов основного договору продавець поставив товар покупцю на загальну суму 2089037,40грн., що підтверджується видатковою накладною №65/01/11 від 18.01.2011 на суму 2089037,40грн., яка містить підписи та печатки сторін та податковою накладною №65 від 18.01.2011 на суму 2089037,40грн.

Пунктом 4.4 основного договору сторони визначили, що покупець сплачує вартість товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно з п. 4.5 основного договору оплата за партію товару здійснюється покупцем після поставки товару протягом 60 календарних днів з дати поставки товару на підставі рахунка, пред'явленого продавцем.

Датою пред'явлення рахунку сторони вважають дату його складання (п. 4.6 основного договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Закритим акціонерним товариством "Слов’янськолія" було виставлено рахунок-фактуру №65/01/11 від 18.01.2011 на суму 2089037,40грн., який наданий позивачем до матеріалів справи.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п.4.7 основного договору).

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі – продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму п.1. ст. 655 Цивільного кодексу України.

Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки покупцем (Закритим акціонерним товариством "Єнакіївський хлібозавод") отримано товар у продавця (Закритого акціонерного товариства "Слов’янськолія") без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в терміни, передбачені сторонами в основному договорі.

Як зазначає позивач, право вимоги від відповідача оплати боргу у розмірі 388 630,28 грн. було передано новому кредитору, позивачу.

26.01.2012 між Закритим акціонерним товариством "Слов’янськолія", як первісним кредитором (третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача), Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", як новим кредитором (позивач) та Закритим акціонерним товариством "Єнакіївський хлібозавод", як боржником (відповідач) укладено договір про відступлення права вимоги №А02025 від 26.01.2011 (далі - договір)

Відповідно до п. 1.1 договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договором купівлі-продажу олії №0203/10-1 від 01.03.2010 (далі – основний договір), укладеного між первісним кредитором та боржником.

Згідно п. 1.2 договору новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 388630,28грн.

Пунктом 3.2 договору з моменту набрання чинності цим договором незалежно від виконання боржником його обов’язків перед новим кредитором у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора щодо сплати грошових коштів у розмірі 388630,28грн.

Відповідно до 3.3 договору новий кредитор зобов’язаний протягом 10 днів з дати виконання на його користь обов’язків боржником письмово повідомити первісного кредитора про це із зазначенням дати і суми виконання із додаванням завірених новим кредитором копій документів, що підтверджують таке виконання.

Копія договору про відступлення права вимоги знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 516 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, судом встановлено, що в результаті укладення договору про відступлення права вимоги, до позивача перейшло право вимоги Закритого акціонерного товариства "Слов‘янсколія" від Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський хлібзавод" сплати заборгованості по договору купівлі – продажу №0203/10-1 в межах коштів на загальну суму 388630,28 грн..

Крім того, судом встановлено, що договір купівлі - продажу був укладений у простій письмовій формі, договір про відступлення права вимоги також був укладений у простій письмовій формі, що відповідає нормам чинного законодавства.

Ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач у позовній заяві зазначає, що Закрите акціонерне товариство "Єнакіївський хлібозавод", суму основного боргу оплатило частково у розмірі 341403,76грн. внаслідок чого грошове зобов’язання відповідача перед позивачем за договором про відступлення права вимоги на теперішній час становить 47226,52грн.

В підтвердження наявності заборгованості , позивачем наданий акт звірки станом на 01.11.2012, який судом не приймається в якості належного доказу, оскільки в акті звірки не вказано посадове становище та прізвище осіб, що його підписали.

Відповідач проти наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 47226,52 грн. заперечує та вказує на те, що сума боргу у розмірі 388630,28 грн. була повністю сплачена відповідачем позивачу, в підтвердження чого надає витяг з банківського рахунку відповідача, звірений банківською установою.

Судом встановлено, що відповідно до банківських виписок, наданих відповідачем до матеріалів справи, відповідачем протягом лютого 2011 перераховано позивачу на підставі договору про відступлення права вимоги кошти на загальну суму 341403,76грн. За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем становить 47226,52 грн. Інших доказів відповідач суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський хлібозавод" про стягнення основного боргу за договором переведення боргу в розмірі 47226,52грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Єнакіївський хлібозавод" (пр. 50 річчя Жовтня, буд. 11, м. Єнакієве, Донецька область, 86400, ЄДРПОУ 30701226 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай" (вул. Федора Кричевського, буд. 19, м. Київ, 03115, ЄДРПОУ 34940079) суму основного боргу у розмірі 47226 (сорок сім тисяч двісті двадцять шість) грн. 52 коп., судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев’ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 20.12.2012