Рішення № 28288537, 20.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.12 р. Справа № 5006/48/95/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Малого приватного підприємства "Конвалія"

про стягнення 10 231,86 грн.

за участю представників:

від позивача Снігаренко Н.Ю. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Малого приватного підприємства "Конвалія" боргу за спожиту активну електроенергію за лютий, березень 2012 року в розмірі 5 364,16 грн.; заборгованості за реактивну електроенергію за лютий, березень 2012 року в розмірі 413,28 грн.; заборгованості за перевищення договірних величин споживання за лютий 2012 року у розмірі 4 025,73 грн.; 3 % річних у розмірі 69,51 грн.; пені у розмірі 359,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 1326 від 02.06.2005 щодо своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії у період лютий-березень 2012 року, а також перевищення договірної величини споживання електричної енергії у лютому 2012 року.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судових засідань, відповідач був повідомлений належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвал суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

02.06.2005 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник електричної енергії), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Малим приватним підприємством "Конвалія" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 1326 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 9.4 Договору (із змінами, внесеними додатковою угодою від 02.06.2005), він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та позивачем підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно з п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію" та № 6 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Розрахунковий період встановлено споживачу з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п. 1 Додатку № 5 до Договору в редакції Додаткової угоди від 04.12.2009).

Згідно з абз. 2 п. 7 додатку № 5 до Договору за результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 22 "Акт прийняття-передавання товарної продукції".

Відповідно до п. 2 Додатку № 5 до Договору якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції або ТП постачальника, зняття показань цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом постачальника 10 числа місяця; ці показання фіксуються в додатку № 5.2 "Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВА "Донецькобленерго" до Договору про постачання електричної енергії". У разі відсутності споживача при проведенні зняття показань приладів обліку Акт фіксації вважається дійсним за наявністю підписів представників РЕМ та/або ЕМ скріпленими відповідними печатками.

У термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця споживач отримує в розрахунковому відділі відповідного РЕМ акт звірки розрахунків за місяць та акт прийняття-передавання товарної продукції, які повертає підписаними та скріпленими печаткою в термін до 10 днів.

У разі неповернення акту прийняття-передавання товарної продукції і акту звірки розрахунків у зазначений термін, вони вважаються узгодженими споживачем (п. 9 Додатку № 5 до Договору).

Відповідно до складених позивачем актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 7492 кВт/год, реактивна електрична енергія - 5994 кВАр/год.;

- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 930 кВт/год, реактивна електрична енергія - 744 кВАр/год.;

Вказані акти прийняття-передавання товарної продукції отримані споживачем 16.02.2012 та 16.03.2012 відповідно, про що свідчить підпис уповноваженої особи про отримання.

Відповідно до п. 7 Додатку № 5 до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

Для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальних направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (абз. 3 п. 7 Додатку № 5 до Договору).

Рахунки за спожиту у лютому-березні 2012 року споживачем отримано 16.02.2012 та 16.03.2012 відповідно, про що свідчить підпис уповноваженої особи про отримання.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 14.02.2012 покази електролічильника відповідача складали 133733,2 кВт/год, про що свідчить акт фіксації показань приладів обліку. 28.02.2012 було здійснено відключення відповідача від електропостачання, про що свідчить наряд на відключення електричної енергії. Станом на день відключення покази електролічильника складали 134662,7 кВт/год. Такі ж дані містяться в акті фіксації показань приладів обліку відповідача станом на 14.03.2012. Тому, враховуючи дату відключення МПП "Конвалія" від електроспоживання, суд погоджується з твердженням позивача, що різниця між показами електролічильника станом на 14.02.2012 та станом на 14.03.2012 спожита відповідачем з 15.02.2012 по 28.02.2012 за розрахунковий період березня 2012 року.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме, поставив відповідачу активну та реактивну електричну енергію у розрахунковому періоді лютого-березня 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які отримані відповідачем.

Однак, відповідач порушив умови Договору, здійснив оплату за поставлену активну та реактивну електричну енергію не у повному обсязі та перевищив договірні величини споживання у лютому 2012 року.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену активну електричну енергію у розмірі 5 364,16 грн. та за поставлену реактивну електричну енергію у розмірі 413,28 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем зобов'язання з оплати спожитої активної та реактивної електроенергії в порядку та строки, встановлені Договором, не виконані. Заборгованість відповідача за розрахунковий період лютого та березня 2012 року за спожиту активну електроенергію становить 5 364,16 грн. та за реактивну електроенергію - 413,28 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Наведений позивачем розрахунок відповідач не спростував.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 5 364,16 грн. та за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 413,28 грн. підлягають задоволенню.

Матеріали справи містять підписаний сторонами та скріплений печатками Додаток № 8 "Договірні величини споживання електричної енергії" до Договору, відповідно до якого узгодженими величинами електроспоживання на лютий 2012 року є 3,000 кВт/год.

Посилаючись на перевищення споживачем у лютому 2012 року обсягу договірної величини споживання електричної енергії, несплату останнім вартості перевищення договірної величини електроспоживання у повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4 025,73 грн.

Згідно з розділом 2 Договору під час виконання цього Договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені даним Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричної енергії (далі ПКЕЕ).

Відповідно до п. 4.4 ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

08.02.2012 відповідач звернувся до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин електроспоживання на лютий 2012 року на 4000 кВт/год., і встановити договірну величину споживання у розмірі 7000 кВт/год.

Постачальником було виставлено споживачу рахунок від 08.02.2012 за додатково заявлений обсяг електроспоживання на загальну суму 4 301,76 грн., який отримано представником відповідача 08.02.2012, про що свідчить підпис представника відповідача на другому екземплярі рахунку.

Листом від 10.02.2012 позивач повідомив відповідача про відмову в корегуванні договірних обсягів електроспоживання на лютий 2012 року, у зв'язку із нездійсненням споживачем оплати за додатково заявлений обсяг електричної енергії.

Згідно акту прийому-передачі за лютий 2012 року відповідач фактично спожив електроенергію у обсязі 7492 кВт/год. Перевищення договірної величини активної електроенергії складає: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 7492 кВт/год - кількість договірної величини активної електроенергії 3000 кВт/год = 4492 кВт/год).

Нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності відображається в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця (п. 9 Додатку № 5 до Договору).

На виконання умов Договору постачальник направив відповідачу з супровідним листом № 25.1/2728 від 02.03.2012 повідомлення за перевищення договірної величини споживання активної електроенергії № 1326 від 02.03.2012 та відповідний рахунок №11/1326.120405 від 02.03.2012 на суму 4 025,73 грн.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Зазначений вище рахунок № 11/1326.120405 на момент розгляду справи відповідачем у повному обсязі не оплачений, у зв'язку з чим наявне грошове зобов'язання за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за лютий 2012 року в сумі 4 025,73 грн., що підтверджено матеріалами справи, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 359,18 грн., 3% річних у розмірі 69,51 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком № 5 до Договору "Порядок розрахунків за електроенергію", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, наданий позивачем, суд встановив, що позивачем здійснено нарахування вказаних сум на заборгованість зі спожитої електроенергії за розрахунковий період лютого-березня 2012 року, а також на суми попередньої оплати за невиконання обов'язку щодо здійснення попередньої оплати вартості електроенергії за березень-квітень 2012 року.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних підлягають задоволенню в частині їх нарахування на заборгованість за спожиту електроенергію, а саме стягненню підлягає: пеня у розмірі 235,77 грн. та 3% річних у розмірі 45,64 грн.

Пунктом 4.5 Додатку № 5 до Договору передбачено, що розрахунки за електричну енергію здійснюються до початку розрахункового періоду шляхом перерахування споживачем на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання попередньої оплати заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ. Рахунок для здійснення попередньої оплати постачальник надає споживачу разом з остаточним розрахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому.

Тобто, вартість попередньої оплати заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії споживач зобов'язаний сплатити до початку вказаного розрахункового періоду, тобто до 15 числа відповідного місяця.

Таким чином, у разі несплати попередньої оплати заявленого обсягу електроенергії у відповідному розрахунковому періоді, після початку такого розрахункового періоду у споживача уже відсутній обов'язок сплатити вартість попередньої оплати, а настає обов'язок здійснити остаточний розрахунок за спожиту у вказаному розрахунковому періоді електричну енергію.

Суд також враховує, що 28.02.2012 відповідача було відключено від електропостачання, а позивачем здійснено нарахування пені та 3% річних за несплату попередньої оплати вартості електроенергії за березень-квітень 2012 року.

У зв'язку з викладеним, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 123,41 грн. та 3% річних у розмірі 23,87 грн., нарахованих на вартість попередньої оплати електроенергії за березень-квітень 2012 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Конвалія" (83096, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 5, ідентифікаційний код 24162374, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 5 364 (п'ять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 16 коп., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у розмірі 413 (чотириста тринадцять) грн. 28 коп. заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 4 025 (чотири тисячі двадцять п'ять) грн. 73 коп., пеню у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 77 коп., 3% річних у розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 64 коп. та 1 586 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят шість) грн. 32 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 25.12.2012.

Суддя Сажнева М.В.