Рішення № 28287113, 24.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-35/15539-2012 24.12.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіел солюшнз"

про стягнення 17 908,78 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Чиляков М.В. - предст. за довір.;

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 24.12.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіел солюшнз" про стягнення 17 908,78 грн. заборгованості, що виникла за Кредитним договором №32/КВ-07 від 14.05.2007 та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2012 порушено провадження у справі №5011-35/15539-2012, розгляд справи призначено на 28.11.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 24.12.2012.

Представники відповідача в судові засідання 28.11.2012 та 24.12.2012 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №5011-35/15539-2012 від 05.11.2012 не виконали, відзив на позов та витребувані судом документи не надали, заяв клопотань не подали, хоча відповідач належним чином повідомлений про дати та час проведення судових засідань, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення «Укрпошти»з відмітками про отримання.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (надалі-Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ретейл Експерт Груп" правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітіел Солюшнз»(надалі - позичальник) було укладено Кредитний договір №32/КВ-07 (в іноземній валюті) (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, банк зобов'язався надавати позичальнику кредит в грошовій формі в розмірі 10 400,00 дол. США, з кінцевою датою повернення 13.05.2011 для придбання автомобіля із процентною ставкою 13% (п.1.1 Кредитного договору).

02.07.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк»був укладений та нотаріально посвідчений Договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості (запис в реєстрі №2263) (Договір про передачу активів).

Відповідно до п.3.1 Договору про передачу активів та Додатку до нього, визначено, що в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, ТОВ «Укрпромбанк»передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк»право вимоги за Кредитним договором №32/КВ-07 від 14.05.2007 та забезпечувальними договорами, а також за попередніми договорами, внаслідок чого позивач замінює ТОВ «Укрпромбанк»як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов»язаннях.

Згідно п.3.2 Договору про передачу активів внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанком» позивачу права вимоги до боржників, позивачу переходить (відступається) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов»язків за кредитними та забезпечувальними договорами, а також попередніми договорами.

Таким чином, відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до позивача, як нового кредитора перейшли права первісного кредитора у зобов»язанні за спірним кредитним договором.

Відповідно до п.4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за Кредитом повертається позичальником у відповідності до рафіка повернення заборгованості (додаток №1 до цього Договору), а у випадку, якщо такий не був укладений -не пізніше кінцевої дати повернення кредиту, передбаченої п.1.1 цього Договору.

Згідно з п.4.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Нарахування та сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Відповідно до п.4.6 Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені п.4.4 Кредитного договору, проценти з розрахунку 15% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Згідно п.8.1 Кредитного договору у випадку порушення строків (термінів) повернення Кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Позичальник зобов»язаний використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов цього Договору; своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Кредитного договору відповідачем не повернуті грошові кошти, надані відповідно до умов Кредитного договору та не сплатила проценти за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 17 908,78 грн. з яких: заборгованість за кредитом - 1 659,95 дол. США (гривневий еквівалент - 13 267,98 грн.), заборгованість по процентах -323,10 дол. США (гривневий еквівалент -2 582,54 грн.).

Відповідно до п.8.1 Кредитного договору за порушення грошових зобов»язань позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 589,81 грн. та пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 468,45 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як пояснив позивач та свідчать матеріали справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за Кредитним договором та зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитами.

10.05.2011 за вих..№02.01-654 позивачем було направлено відповідачу претензію щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Листом від 27.05.2011 за вих..№16 відповідачем було підтверджено наявність заборгованості та запропоновано узгодити графік погашення заборгованості щомісячною оплатою в розмірі 3 527,48 грн. до кінця 2011 року.

Доказів сплати заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом в розмірі 17 908,78 грн. станом на час розгляду справи не було здійснено.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.8.1 Кредитного договору за порушення грошових зобов»язань позивачем нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 1 589,81 грн. та пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 468,45 грн.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасне повернення суми кредиту, процентів за користування ним Кредитним договором пеню у розмірі 2 058,26 грн.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків пені суд вважає їх обґрунтованими, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів повернення кредиту, сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки та обсягах і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку, контррозрахунку суми заборгованості та штрафних санкцій не надав.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 17 908,78 грн.

З огляду на задоволення позову, судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітіел солюшнз" (04074, м. Київ, вул. Коноплянська, 12, ідентифікаційний код 33230140) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, ідентифікаційний код 34047020) 13 267,98 грн. (тринадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень 98 коп.) -заборгованості по кредиту; 2 582,54 грн. (дві тисячі п»ятсот вісімдесят дві гривні 54 коп.) - заборгованості по процентах; 1 589,81 грн. (одну тисячу п»ятсот вісімдесят дев»ять гривень 81 коп.) -пені за несвоєчасне повернення кредиту; 468,45 грн. (чотириста шістдесят вісім гривень 45 коп.) -пені за несвоєчасне повернення відсотків; 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев»ять гривень 50 коп.) -судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.12.2012

Суддя М.Є. Літвінова