Рішення № 28287035, 21.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/17104-2012 21.12.12За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі

Міністерства культури України

Державного агентства України з питань кіно

До Приватного підприємства "Студія Тир Фільм"

Про стягнення 7 000 000,00 грн.

Суддя Прокопенко Л. В.

Представники:

Від прокуратури Івченко О.А. -посвідчення №00643 від 02.08.2012

Від позивача Юхневич І.А. -представник (дов. № 1360/9/13-12 від 18.05.2012)

Сьомкін С.В. -представник ( дов. № 1361/9/13-12 від 18.05.2012)

Від відповідача Дзяйло Т.М. -представник (дов. № 18/12-12 від 18.12.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства культури України та Державного агентства України з питань кіно з позовною заявою до Приватного підприємства "Студія Тир Фільм" про розірвання договору від 27.12.2006 № 325 на виробництво та розповсюдження фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" на умовах державного замовлення та стягнення коштів в розмірі 7 000 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2012 порушено провадженя у справі, розгляд справи призначено на 18.12.2012.

18.12.2012 відділом діловодства суду до початку судового засідання від представника Генеральної прокуратури отримано письмові пояснення по справі.

В судовому засідання 18.12.2012 представники сторін з'явилися, надали пояснення по суті спору, в судовому засіданні оголошено перерву до 21.12.2112.

В судовому засіданні 21.12.2012 представник Генеральної прокуратури України підтримав позовні вимоги зазначені в позовній заяві вказавши, що вважає їх обґрунтованими та законними.

В судовому засіданні 21.12.2012 представники Міністерства культури України та Державного агентства з питань кіно підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 21.12.2012 представник відповідача надав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: лист на ім'я заступника голови Держкіно Клименко Л.А. б/н, відповідь на претензію від 12.08.2011, лист на ім'я прокурора м. Києва б/н від 2009 року, копія листа ГУ СБУ у м. Києві та Київській області № 51/22-2055 від 05.06.2009.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Представник відповідача надав клопотання про витребування доказів, а саме витребувати у позивача для дослідження в якості письмових доказів оригінали актів виконаних робіт від 19.07.2007 року, акта від 04.08.2007 року, від 08.09.2007 року; витребувати у позивача акт перевірки КРУ проведеної в рамках к/с № 49-3170 порушеною Генеральною прокуратурою України; витребувати постанову про закриття к/с № 49-3170 від 23.06.2011 року, винесену слідчим прокуратури Дарницького р-ну Музикою В.М.

Представник прокуратури заперечив проти задоволення клопотання.

Клопотання судом не задоволено

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру", органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", визначено що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі зазначених положень, заступник Генерального прокурора України звернувся до суду в інтересах держави з позовом про визнання договору недійсним та стягнення 7 000 000 грн.

27.12.2006 між Міністерством культури і туризму України, як замовником та Державною службою кінематографії , як платником і ПП "Студія Тир Фільм" та генеральним продюсером фільму ОСОБА_7 було укладено договір на виробництво та розповсюдження фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" на умовах державного замовлення № 325 (далі договір), який підписано повноваженими представниками сторін та посвідчено печатками.

ПП "Студія Тир Фільм" зобов'язалося здійснити на умовах державного замовлення виробництво фільму в повному обсязі та в терміни відповідно до календарно-постановочного плану і Договору ( п. 1.1, 3.1.3 Договору)

Орієнтована вартість виробництва фільму -18 474 636 грн, в тому числі ПДВ -2590 050 грн. За рахунок "Замовника" в сумі 7 923 700 грн. в тому числі ПДВ в сумі 1 036 150 грн.; За рахунок "Продюсера" в сумі 10 550 936 грн. в тому числі ПДВ в сумі 1 553 901 грн. (п. 1.6 Договору)

Оплату виробництва Фільму в обсязі зобов'язань "Замовника" згідно з генеральним кошторисом, або ліміту витрат які, передбачають прямі витрати на виробництво та податок на додану вартість, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок "Продюсера", здійснює "Платник". Для цього "Замовник" перераховує кошти в обсязі своїх зобов'язань за цим договором на рахунок "Платника". "Платник" здійснює оплату робіт "Продюсера" в сумі 7 923 700 (сім мільйонів дев'ятсот двадцять три тисячі сімсот) грн., визначеної п. 1.8. цього Договору, в тому числі:

Оплата виробництва Фільму в 2007 році визначена в сумі 7 527 515 (сім мільйонів п'ятсот двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн., у т.ч. ПДВ - 984 342,50 грн.

Оплата виробництва Фільму в 2008 році визначена в сумі 396 185 (триста дев'яносто шість тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. , у т.ч. ПДВ - 51 807,50 грн.

Оплата виробництва Фільму здійснюється "Платником" згідно з календарним планом виробництва на підставі рахунків, наказів, погоджених кошторисів на проведення робіт періоду режисерської розробки, підготовчого періоду, знімального періоду та монтажно-тонувального періоду (в т.ч. ліквідаційного), в цілому - генерального кошторису, актів про виконання робіт по періодах виробництва та звітів про фактичне використання коштів «Платника».

В разі відсутності зазначених документів "Платник" має право зупинити оплату з виробництва Фільму.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на виконання умов договору Державною службою кінематографії перераховано 7 000 000 грн. на рахунок відповідача відповідно до платіжних доручень № 12 від 29.03.2007, № 22 від 25.04.2007 та № 38 від 07.06.2007.

Орієнтований строк здачі фільму на одній плівці -лютий 2008, та строк здачі комплекту вихідних фільмових матеріалів -квітень 2008.

Приписами п. 8.1 Договору визначено, що доходи від використання Фільму способами передбаченими договором розподіляються між Платником та Продюсером пропорційно частками їх участі у Кінопроекті, який буде оцінюватися майновим і немайновим вкладом.

Доходом у розумінні цього Договору вважатиметься дохід отриманий за будь-яке використання Фільму за виключенням випадків передбачених Договором.

Відповідно до п. 10.10 договір набуває чинності з дати його підписання і діє до виконання сторонами зобов'язань.

Додатковою угодою № 3 до договору сторони погодили у зв'язку з виробничою необхідністю, пов'язаною з виправленням та доопрацюванням робочих матеріалів внести зміни, а саме : остаточним терміном закінчення знімального періоду встановлено -18.08.2008, термін здачі фільму на одній плівці -10.11.2008, термін здачі комплекту вихідних фільмових матеріалів -26.12.2008.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 сторонами було погоджено , що остаточним терміном закінчення знімального періоду є 31.08.2009, остаточним терміном завершення виробництва -грудень 2009,

Додатковою угодою № 5/1 до договору сторони погодили, що остаточний термін завершення виробництва фільму -грудень 2010.

Додатковою угодою № 6 до договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2011 , але у будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 10.6 Договору передбачено, що у випадку реорганізації будь-якої із сторін питання про правонаступництво вирішуються окремою угодою між ними.

В Додатковій угоді № 7 до договору сторони узгодили що права та обов'язки Державної служби кінематографії переходять до Держаного агентства України з питань кіно повному обсязі в зв'язку із ліквідацією.

10.01.2012 Державним агентством України з питань кіно на адресу відповідача направлено претензію № 23/9/26-12 та лист № 260/3/9/26-12 від 17.02.2012 щодо не виконання відповідачем умов договору, проте як зазначає позивач відповіді не надходило Документів щодо стану виробництва фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1", а також пропозицій стосовно перенесення строків закінчення робіт відповідачем також не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позовні вимоги про розірвання договору № 325 від 27.12.2006, укладеного між позивачем та відповідачем підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не здав в строки передбачені договором вироблений фільм, чим порушив зобов'язання за Договором Отже зазначене порушення є істотним, оскільки замовником і платником не досягнуто цілей договору, зокрема отримання фільму, профінансованого за рахунок державного бюджету, його розповсюдження та отримання доходу.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов Договору на виробництво та розповсюдження фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" на умовах державного замовлення № 325 від 27.12.2006 Державною службою кінематографії на користь відповідача сплачено 7 000 000 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що кошти Державної служби кінематографії, без достатніх правових підстав перебувають у володінні відповідача, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 7 000 000 грн. підлягає задоволенню. Виникнення у відповідача зобов'язання щодо повернення безпідставно набутого майна ґрунтується на вимогах ст. 1212 ЦК України, оскільки зазначені правовідносини виникають з моменту безпідставного збагачення набувача незалежно від того, знав він чи міг знати про безпідставність набуття майна.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури -при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів та стягуються в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір від 27.12.2006 № 325 на виробництво та розповсюдження фільму "ІНФОРМАЦІЯ_1" на умовах державного замовлення зы змінами, внесеними додатковими угодами до нього.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Студія Тир Фільм"( 04050, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 52, кв. 55, код ЄДРПОУ 33947890) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного агентства України з питань кіно (01010, м. Київ, вул. Лаврська, 10, код ЄДРПОУ 37508051) кошти в розмірі 7 000 000 (сім мільйонів ) грн.

4 Стягнути з Приватного підприємства "Студія Тир Фільм"( 04050, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 52, кв. 55, код ЄДРПОУ 33947890) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 65 453 ( шістдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. -витрат по сплаті судового збору.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.12.2012

Суддя Прокопенко Л.В.