Постанова № 28285574, 11.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р. Справа № 2а-1670/5043/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М., представників позивача - Чупілко М.В., Хричевої І.М., представників відповідача - Мурич Л.О., Дем*яненка Д.О., представника прокурора - Суходубової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2012р. по справі № 2а-1670/5043/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічно-ремонтний завод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби за участі прокурора Полтавської області про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Механічно-ремонтний завод» ) далі - ТОВ «Механічно-ремонтний завод») звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об*єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби ( далі - Кременчуцька ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 р. частково задоволений адміністративний позов ТОВ «Механічно-ремонтний завод» до Кременчуцької ОДПІ.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 04 квітня 2007 року № 0001622301/0/792 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 408570 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 272380,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 136190,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04 квітня 2007 року № 0001632301/0/793 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 682729,50 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 455153,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 227576,50 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 р. в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким в цій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Кременчуцька ОДПІ зазначила, що у перевіряємий період позивачу надавало послуги ПП «Дніпросервіс» по термообробці металевих конструкцій, катушок транспортної лінії, корпусу горілки та інші на підставі договорів, які підписані особисто директором позивача Хричева В.П. та факсимільним підписом директора ПП «Дніпросервіс» ОСОБА_6 Акти виконаних робіт зі сторони ПП «Дніпросервіс» також підписані факсимільним підписом директора. Під час перевірки встановлено відсутність товарно-транспортних накладних, які б підтверджували перевезення товарно-матеріальних цінностей ( далі - ТМЦ). Згідно листа ДПІ у Кіровському р-ні м. Дніпропетровська від 20.03.2007 р. за період липень, серпень, вересень, грудень 2004 р., січень-червень, серпень-вересень 2005 року проведені планові документальні перевірки в період з 01.10.03 по 30.09.04 (акт №003768 від 13.11.04), за період з 01.10.04 по 30.09.05 (акт від 12.01.06 р) і документі підприємства знищені. За перевіряє мий період ПП «Дніпросервіс» фактично займалось оптовою торгівлею вугіллям, промисловим обладнанням для шахт, одягом «секунд хенд», будматеріалами, продуктами харчування. У 2006 р. ПП «Дніпросервіс» є посередником. Постачальником послуг є ПП ОСОБА_7 Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку видами діяльності ПП ОСОБА_7 є оптова торгівля, збір та переробка очерету, найманих працівників останній не має. Апелянт вважає, що ПП «Дніпросервіс» та ПП ОСОБА_7 не мали виробничих потужностей для виконання послуг. Докази які б підтверджували факт виконання сторонами договору вимог ЦК України позивачем не надані. На думку апелянта, наявність у договорі та актах виконаних робіт факсимільного підпису директора за період з 01.07.04 р. по 30.09.06 р. не свідчить про причетність директора до фінансово-господарської діяльності ПП «Дніпросервіс», що не відповідає вимогам ст. 92 ЦК України. Документи, складені ПП «Дніпросервіс» які містять факсимільний відбиток підпису ОСОБА_6 не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 р. ( далі - Закон №996).

Також апелянт зазначив, що ПП «Плотина» ухвалою господарського суду від 14.11.06 по справі Б29/175-06 визнано банкрутом, 14.11.2006 р. анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, 20.12.06 р. знято з податкового обліку та скасовано державну реєстрацію. Податкові накладні складені ПП «Плотина» містять факсимільне відтворення підпису відповідальної особи, тому апелянт вважає, що дані податкові накладні неправомірно використані позивачем при формуванні податкового кредиту.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, представника прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства , дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи бухгалтерського та фінансового обліку щодо придбання позивачем робіт у ПП «Дніпросервіс» у період з ІІІ кварталу 2004 р. по ІУ квартал 2005 р. оформлені належним чином, договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, що регулювало ведення бухгалтерського обліку, не заборонялося складання документів із застосуванням факсиміле. Висновок про факсимільну природу підпису зроблена особою, компетенція якої щодо надання таких висновків, що потребують спеціальних знань у галузі науки і техніки податковим органом не підтверджена.

Погоджуючись з висновками податкового органу щодо донарахування податкових зобов*язань з податку на прибуток та застосуванню штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в частині оплати послуг з термообробки у ПП «Дніпросервіс» за період з ІІІ кварталу 2004 р. по ІУ квартал 2005 р., але через ненадання відповідачем детального розрахунку податкових зобов*язань та штрафних санкцій суд першої інстанції прийшов до висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2007 р. №0001622301/0/792 в частині визначення суми податкового зобов*язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 272 380,00 грн та за штрафними санкціями 136 190,00 грн.

Зважаючи на те, що реальність вчинених господарських операцій позивача з ПП «Плотина» та у 2006 р. з ПП «Дніпросервіс» підтверджена належним чином, а ненадання відповідачем детального розрахунку донарахування податкових зобов*язань з податку на додану вартість по контрагенту ПП «Дніпросервіс», суд прийшов до висновку про правомірність позовних вимог, шодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001632301/0/793 від 04.04.2007 р. за основним платежем 455 153,00 грн та за штрафними санкціями на суму 227 576,50 грн.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції погоджується частково виходячи з наступного.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 30 вересня 2006 року.

За результатами перевірки 26 березня 2007 року складено акт № 180/23-120/13951984 , в якому зафіксовано порушення позивачем:

- вимог статті 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 року, підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за ІІІ-IV квартали 2004 року на суму 110655,00 грн.;

- вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що стало наслідком завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за квітень 2005 року на 14510,00 грн.;

- абзацу "а" підпункту 12.15 пункту 12.1 статті 12, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування ряд. 11 Декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяці 2006 року на суму 407818,00 грн .;

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2004 рік на суму 65105,00 грн.

На підставі вищевказаного акта перевірки від 26 березня 2009 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 04 квітня 2007 року № 0001622301/0 , яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 375 841,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 187 921,00 грн. та № 0001632301/0 , яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 476 039,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 238 020,00 грн (том І а.с.65, 66).

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за результатами неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками придбання у ПП «Дніпросервіс» послуг з термообробки металевих конструкцій та інших робіт (послуг) стало те, що договори та акти виконаних робіт з боку останнього засвідчені факсимільним підписом директора. А стосовно неправомірного формування позивачем податкового кредиту за період з 01.07.2005 р. по 30.09.2006 р. за наслідками придбання у ТОВ «Плотина» є те, що податкові накладні виписані постачальником, свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано 14.11.2006 р., а також те, що податкові накладні містять факсимільні підписи відповідальної особи.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

У період з ІІІ кварталу 2004 р. по ІУ квартал 2005 р. послуги з виконання робіт та з термообробки позивачу надавало ПП «Дніпросервіс» за письмовими договорами та додатковими угодами до них ( т.1 а.с. 68, 71, 75, 80, 84, 88, 92, 96, 102, 106, 120, 124, 133, 137, 141, 145, 147, 148, 149, 150).

До валових витрат позивачем були віднесені витрати по взаємовідносинам з ПП «Дніпросервіс» за ІІІ - ІУ квартал 2004 р. в сумі 260 421,00 грн та за 2005 рік в сумі 1 165 600,00 грн.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до досліджених документів бухгалтерської та фінансової звітності щодо придбання позивачем робіт у ПП "Дніпросервіс" у період з ІІІ кварталу 2004 року по ІV квартал 2005 року, позивачем були укладені договір про виконання робіт механічної обробки стержнів балок від 29 вересня 2004 року № 29/10 (том І а.с. 80), договір про виконання робіт з установки панцирної сітки на металоконструкції та футеровці металоконструкцій від 05 травня 2005 року № 05/05 (том І а.с. 110), договір про виконання робіт з гибки труб від 02 червня 2005 року (том І а.с. 116), договір про виконання робіт з рихтування від 01 вересня 2005 року № 01/09 (том І а.с.129);протоколи погодження договірної ціни за вищевказаними договорами (том І а.с. 81, 111, 117, 130). На підтвердження виконання робіт (послуг) за даними договорами надані акти виконаних робіт до вказаних договорів (том І а.с. 82, 112, 114, 115, 118, 131); податкові накладні №756 від 19.10.04, №678 від 15.06.05, №631 від 01.06.05, №740 від 30.06.05, №1121 від 30.06.05 (том І а.с. 83, 113, 115, 119, 132); платіжні доручення (том І а.с. 84, .181, 198).

Зазначені документи досліджувались і при документальній перевірці позивача.

Враховуючи вище зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підтвердження реальності виконання робіт (послуг) за договорами укладеними між позивачем та ПП «Дніпросервіс» №29/10 від 29.09.04 - сума витрат 94915,80 грн ; №05/05 від 05.05.05 - сума витрат 422 400,00 грн; №02/06 від 02.06.05 - сума витрат 63 900,00 грн; №01/09 від 01.09.05 - сума витрат 46 800,00 грн., а всього витрат на суму 628015,80 грн. Згідно податкових накладних, виписаних контрагентом ПП «Дніпросервіс» за результатами виконання даних договорів податок на додану вартість складає 125 603,16 грн.

Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо скасування податкових повідомлень-рішень в частині донарахування зобов*язань з податку на прибуток та податку на додану вартість по господарським відносинам з ПП «Дніпросервіс» щодо придбання робіт (послуг) по термообробці через ненадання відповідачем детального розрахунку даних донарахувань.

Враховуючи розрахунку, що міститься в акті перевірки, а також детального розрахунку сум, що вказані у податковому повідомленні-рішенні №0001622301/0/792 від 04.04.2007 р. та податковому повідомленні-рішенні №0001632301/0/793 від 04.04.2007 р. колегія суддів прийшла до висновку, щодо неправомірності нарахування податковим органом суми податкового зобов*язання відповідно, з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 157 003,95 грн , за штрафними санкціями 78 501,98 грн, а всього235 505,93 грн та податкового зобов*язання з податку на додану вартість по господарським відносинам з ПП «Дніпросервіс» в сумі 125 603,16 грн (т.19-22, т.2 а.с. 137) .

Щодо правовідносин позивача з ПП «Плотина» колегія суддів зазначає. 08 січня 2004 року між ТОВ "Механічно-ремонтний завод" (покупець) та ПП "Плотина" (продавець) укладено договір № 28/01 купівлі-продажу металопродукції та додаткову угоду до нього від 02 серпня 2004 року (том ІІ а.с. 1,2).

Згідно умов вказаного договору продавець зобов'язується продати та відвантажити металопродукцію згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. На виконання умов Договору купівлі-продажу від 08 січня 2004 року № 28/01 продавцем оформлено накладні та податкові накладні . Платіжними дорученнями підтверджено факт оплати придбаної металопродукції. В ході перевірки встановлено, що суми податку на додану вартість віднесені позивачем до складу податкового кредиту за податковими накладними у відповідних податкових періодах.

Зважаючи на підтвердження реальності вчинених господарських відносин позивача з ПП «Плотина», колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо правомірного віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Плотина» в сумі 119 461,96 грн.

Доводи апеляційної скарги, щодо неправомірного формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками придбання у ПП «Дніпросервіс» та ПП «Плотина» робіт (послуг) в зв*язку з тим, що договори та акти виконаних робіт з боку ПП «Дніпросервіс» та податкові накладні, виписані ПП «Плотина» містять факсимільні підписи уповноважених осіб колегія суддів вважає безпідставними, та погоджується з висновками суду першої інстанції, що чинним законодавством не заборонено використання факсимільного підпису.

Крім того, слід звернути увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що на договорах, актах прийняття виконаних робіт, податкових накладних було проставлено саме факсимільний підпис.

Відповідно до ст. 4ст. 201 КАС України порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Зважаючи на вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасування в частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року по справі № 2а-1670/5043/11 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0001632301/0/792 від 04.04.2007 р. в частині визначення суми податкового зобов*язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі за основним платежем 115 377 грн та штрафними санкціями в сумі 57 689 грн, а всього на суму 173 066 грн; в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2007 р. №0001632301/0/793 в частині визначення суми податкового зобов*язання з податку на додану вартість в розмірі 210 087,88 грн та штрафними санкціями в сумі 105 043,94 грн, а всього на суму 315 131,82 грн.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідадльністю "Механічно-ремонтний завод" відмовити.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року по справі №2а-1670/5043/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

Згідно з оригіналомЛюбчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 17.12.2012 р.