Ухвала суду № 28285565, 13.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 2а-15930/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.,

представника позивача - Яуфмана О.В.

представника відповідача - Бондар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі № 2а-15930/11/2070

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Елеватормлинмаш"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2012 р. задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Елеватормлинмаш" ( далі - ПАТ"Елеватормлинмаш") до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби ( далі - Західна МДПІ) .

Визнано протиправними дії ДПІ в Жовтневому р-ні м. Харкова зі збільшення суми грошового зобов*язання з податку на прибуток на 481 125,00 грн та зі збільшення суми грошового зобов*язання з податку на додану вартість на 12 999 грн..

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0000842303 та №0000852303 від 08.08.2011 р.

Не погодившись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що під час перевірки ПАТ"Елеватормлинмаш" було встановлено порушення податкового законодавства, в наслідок чого занижено податок на прибуток в частині не сплати до бюджету авансового внеску за 1 півріччя 2010 року, нарахованого на суму дивідендів, призначених законом для виплати в сумі 384 900 грн. та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні отримані від ТОВ "ДОМ і К" за березень 2010 р. в сумі 4333 грн., за квітень 2010 р. в сумі 6066 грн.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання протиправного збільшення суми позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на 481 125 грн., суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується прийняття позивачем рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам. Щодо визнання протиправними дій зі збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12 999 грн., суд виходив з того неподання контрагентом позивача декларації з ПДВ та ухилення ним від сплати податку при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАСУ) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку ПАТ"Елеватормлинмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р. , за результатами якої складений акт №1636/23-03-05/00931767 від 21.07.2011 року.

На підставі вище зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000842303 від 08.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 481 125 грн. та № 0000852303 від 08.08.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12 999 грн.

Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000852303 від 08.08.2011 року колегія суддів зазначає.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168 право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ " Елеватормлинмаш " та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОМ і К" (далі- ТОВ "ДОМ і К") було укладено договір № 2010/14 від 25.01.2010 року, відповідно до якого ТОВ "ДОМ І К" (виконавець) зобов'язується надати будівельно - ремонтні роботи за адресою: м. Харків, Комсомольське шосе, б. 88, вул. Котлова, б. 181, Достоєвського, б. 3., а позивач (замовник) сплачує вартість виконаних робіт.

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "ДОМ і К" виконало будівельно - ремонтні роботи ПАТ " Елеватормлинмаш ", що підтверджується актами виконаних робіт. ТОВ "ДОМ і К" видано податкові накладні на суму ПДВ -10339,00 грн.

ПАТ " Елеватормлинмаш " в свою чергу на виконання умов договору здійснило оплату зазначених робіт у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих послуг, на підставі виданих ТОВ "ДОМ і К" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за березень та квітень 2010 року.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем надані усі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та правомірність включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих робіт від ТОВ "ДОМ і К", а тому відповідачем неправомірно було донараховано податкові зобов*язання з податку на додану вартість.

Щодо правомірності збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 481 125 грн. колегія суддів зазначає.

Підпунктом 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28 грудня 1994 року ( далі - Закон №334) крім випадків передбачених п.п 7.8.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

З огляду на те, що матеріалами справи не підтверджується і заперечується самим позивачем, факт приймання рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність і необгрунтованість рішення Західної МДПІ в частині несплати позивачем авансового внеску з податку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік.

Доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують виходячи з вище зазначеного, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАСУ суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року по справі № 2а-15930/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 19.11.2012 р.