Постанова № 28285382, 13.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2012 р. Справа № 2а-1670/3883/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Лаврука В.О., відповідача - Шульга Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2012р. по справі № 2а-1670/3883/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

12 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" (надалі - позивач, ТОВ "АВМ АМПЕР", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати незаконними висновки Кременчуцької ОДПІ, зроблені в актах перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2011 року та № 406/22-209/30484951 від 27.03.2012 року щодо порушення ТОВ "АВМ АМПЕР" податкового законодавства, а також скасувати податкові повідомленя-рішення № 0007362301/420 від 18.04.2012 року, № 0007562301/421 від 18.04.2012 року, № 0007402301/422 від 18.04.2012 року, № 0007602301/423 від 18.04.2012 року, № 0034981702/146 від 19.01.2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 р. по справі № 2а-1670/3883/12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, визнання незаконними висновків в актах задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 0007362301/420 від 18.04.2012 року, № 0007562301/421 від 18.04.2012 року, № 0007402301/422 від 18.04.2012 року, № 0007602301/423 від 18.04.2012 року, № 0034981702/146 від 19.01.2012 року.

В частині позовних вимог про визнання незаконними висновків, зроблених в актах перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2001 року та № 406/22-209/30484951 від 27.03.2012 року щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" податкового законодавства провадження у справі - закрито.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2146 грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, просив суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 р. по справі скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «АВМ-Ампер» відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2010 року, січень, березень, серпень та вересень 2011 року суму ПДВ у загальному розмірі 202576 грн. за результатами відносин із контрагентами ПП «Нафтобудком», ТОВ «Турбо Альянс», ТОВ "Компанія Тегра", ПП "ПКФ "Донбасінвест Компані», TOB «Багатопрофільна компанія «Дагаз», TOB ТД «Промінвестгруп», ТОВ «Строймаркет». З посиланням на акти перевірок та відомомсті бази даних ДПС України «Контрагенти» зазначив про відсутність зазначених контрагентів позивача за місцезнаходженням, анулювання реєстрації їх свідоцтв як платників ПДВ, відсутність у них достатніх трудових ресурсів, основних засобів, власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень для здійснення фінансово - господарської діяльності; недекларування податкових зобов'язань за результатами господарських відносин з позивачем. Також, з посиланням на акт Алчевської ОДПІ про результати перевірки ТОВ "Компанія Тегра", стверджує про порушення останнім вимог п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.44.1, п.44.6 ст..44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, п. 3.1, п.4.1, п. 8 розділу III, п. 3.1 розділу V Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість всього у в сумі 17 501 088 грн., та завищено суму податкового кредиту всього на 16 164 152 грн. Вказує на те, що контрагент позивача ТОВ «Промінвестгруп» 05.09.2011 року визнано банкрутом. Наполягає на тому, що необхідною умовою права платника податків на податковий кредит є сплата ПДВ до бюджету його контрагентами. З огляду на викладене, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними та не вбачає підстав для їх скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 р. по справі скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ «АВМ-Ампер» відмовити повністю.

Позивач в надісланих до суду письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Вважає висновок Кременчуцької ОДПІ про недійсність правочинів між ТОВ «АВМ Ампер» та ТОВ «Турбо-Альянс», ПП «Нафтобудком», ТОВ «Компанія «Тегра», ПП «ПКФ Донбасінвест Компані», ТОВ «Багатопрофільна компанія «Дагаз», ТОВ «ТД «Промінвестгруп», ТОВ «Строймаркет» - безпідставним та атким, що спростовується наявними в матеріалах справи первинними документами. Стверджує, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за резульататми взаємовідносин з вказаними контрагентами, а відтак, податкові повідомлення-рішення від 19.01.2012 р. № 0000922301/151, від 18.04.2012 р. № 0007402301/422, № 0007602301/423 про донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ - такими, що підлягають скасуванню. Також, вважає, що позивачем правомірно сформовано валові витрати та валовий дохід по взаємовідносинам із ПАТ «КЗКУ», валові витрати по взаємовідносинам з ПП «Нафтобудком», ТОВ «Компанія «Тегра» та ТОВ «Турбо Альянс», на підставі належним чином оформлених первинних документів та з дотриманням механізму їх формування, встановленого Законом України «Про податок на прибуток приватних підприємств» та Податкового кодексу України. У зв'язку з чим, податкові повідомлення-рішення від 19.01.2012 р. № 0000882301/150, від 18.04.2012 р. № 0007362301/420, № 0007562301/421 винесені відповідачем неправомірно та підлягають скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "АВМ АМПЕР" (код ЄДРПОУ 30484951) 16.07.1999 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області. Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 23.08.2007 року, платником податку на додану вартість зареєстрований 29.08.2007 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100061524).

Видами діяльності позивача є: виробництво (без ремонту) електророзподільної та контрольної апаратури; ремонт (спеціалізований) і технічне обслуговування електророзподільної і контрольної апаратури; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; роздрібна торгівля побутовими електротоварами, радіо- та телеапаратури; діяльність автомобільного вантажного транспорту; загальне будівництво будівель.

В період з 10.11.2011 року по 07.12.2011 року та з 08.12.2011 року по 21.12.2011 року працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ АМПЕР"(код ЄДРПОУ 30484951) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.12.2011 року №8790/23-209/30484951 (т. 2 а.с. 1 - 104), яким зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№283/97-ВР від 22.05.1997 року, пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 531 508 грн. 00 коп.;

- пп. 7.4.1 , 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.201.1 ст. 201, п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 202 576 грн. 00 коп.;

- абз. "б", "е" пп.4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9, абз. "а"п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряємий період на загальну суму 4170 грн. 00 коп.

На підставі вказаних висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- №0000882301/150 від 19.01.2012 року (том 1 а.с. 30), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі - 664 385 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 531508 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -132 877 грн. 00 коп.;

- №0000922301/151 від 19.01.2012 року (том 1 а.с. 34), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -303 864 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 202 576 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -101 288 грн. 00 коп.;

- №0034981702/146 від 19.01.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі -5212 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 4 170 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -1042 грн. 50 коп. (т.1, а.с.30, 34, 37).

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, рішенням якої Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію зобов'язано провести додаткову перевірку підприємства позивача.

У період з 15.03.2012 року по 22.03.2012 року працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "АВМ АМПЕР" за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року у зв'язку з розглядом скарги від ТОВ "АВМ АМПЕР" до ДПС у Полтавській області щодо незгоди з податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 19.01.2012 року №0000882301/150, №0000922301/151, №0000072303/152, №0034981702/146.

За результатами перевірки складено акт від 27.03.2012 року №406/22-209/30484951 (том 1 а.с.39-65), яким зафіксовано порушення, зокрема:

- пп. 5.3.9 п.5.3 ст 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№283/97-ВР від 22.05.1997 року , пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 945 275 грн. 00 коп.;

- пп. 7.4.1 , 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997 року та п.201.1 ст. 201, п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 325 093 грн. 00 коп.;

- абз. "б", "е" пп.4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст 8, пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9, абз. "а"п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевіряє мий період на загальну суму 4594 грн. 77 коп.

На підставі зазначених висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0007362301/420 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 29), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -566 133 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 531 508 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -34 625 грн. 00 коп.;

- №0007562301/421 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 32), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -327 506 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 327 506 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -00 грн. 00 коп.;

- №0007402301/422 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 33), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -253 220 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 202 576 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -50 644 грн. 00 коп.;

- №0007602301/423 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 36), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -201 635 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 161 308 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -40 327 грн. 00 коп.

Податкове повідомлення-рішення №0034981702/146 від 19.01.2012 року за результатами розгляду скарги позивача було залишено без змін.

Позивач, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями № 0007362301/420 від 18.04.2012 року, № 0007562301/421 від 18.04.2012 року, № 0007402301/422 від 18.04.2012 року, № 0007602301/423 від 18.04.2012 року, № 0034981702/146 від 19.01.2012 року, оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, а також з того, що відповідачем на вимогу суду не надано розрахунків нарахованих позивачеві податкових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, що унеможливлює визначення судом сум податкових зобов'язань та штрафних санкцій по господарським операціям, які не мають ознак реальності, з ТОВ «Турбо-Альянс», ТОВ «Багатопрофільна компанія «Дагаз».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що оскільки спірні правовідносини щодо правомірності формування позивачем валових витрат за 4 квартал 2010 року та податкового кредиту за листопад 2010 року виникли до 01.01.2011 року (набрання чинності Податковим кодексом України), застосуванню при наданні оцінки правомірності формування такого показника податкового обліку підлягають положення Законів України "Про податок на додану вартість", «Про оподаткування прибутку підприємств», "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". При цьому, колегія суддів відмічає, що порядок та підстави проведення перевірки, враховуючи період проведення спірних планової та позапланової перевірок позивача (з 10.11.2011 року по 07.12.2011 року та з 08.12.2011 року по 21.12.2011 року, з 15.03.2012 року по 22.03.2012 року), як і порядок віднесення сум до складу валових витрат 3 кварталу 2011 року та податкового кредиту січня, березня, серпня та вересня 2011 року, регламентовано Податковим кодексом України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для винесення податкових повідомлень-рішень №0007362301/420 від 18.04.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -566 133 грн. 00 коп., та №0007562301/421 від 18.04.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі -327 506 грн. 00 коп., слугували висновки актів перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2011 р., від 27.03.2012 року №406/22-209/30484951 про порушення ТОВ «АВМ Ампер» пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№283/97-ВР від 22.05.1997 року , пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 945 275 грн. 00 коп..

У свою чергу, висновки про такі порушення в актах перевірки № 8790/23-209/30484951 від 28.12.2011 р. та від 27.03.2012 року №406/22-209/30484951 відповідачем зроблено виходячи з твердження про заниження позивачем валового доходу та завищення валових витрат у зв`язку із відсутністю товарно-транспортних накладних на придбаний товар у контрагентів ТОВ "Турбо-Альянс", ПП "Нафтобудком" та ТОВ "Компанія Тегра", а також про заниження позивачем валового доходу та валових витрат за рахунок неврахування до складу останнього сум простроченої кредиторської заборгованості по взаємовідносинам із ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування", яка підлягає зарахуванню до складу доходу підприємства.

Щодо встановленого відповідачем заниження валового доходу по взаємовідносинам з ТОВ "Турбо-Альянс", ПП "Нафтобудком", ТОВ "Компанія Тегра", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Також, відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що 04.10.2010 року між ТОВ "АВМ АМПЕР" та ТОВ "Турбо-Альянс" укладено договір поставки № 10-4-20 (том 1 а.с. 67-68), відповідно до умов якого ТОВ "Турбо-Альянс" (Постачальник) на підставі прийнятої до виконання заявки ТОВ "АВМ АМПЕР" (Замовник) продає та відвантажує електротехнічну продукцію у номенклатурі, кількості, по ціні, термінах, вказаних у Доповненні до даного Договору (специфікація), яке є невід`ємною частиною даного Договору.

В рамках виконання зобов'язань за умовами договору, постачальником було оформлено наступні первинні документи: рахунок-фактуру № б/н від 05.10.2010 року, видаткову накладну № ТА-0004151 від 12.10.2010 року, податкову накладну № 4736 від 06.10.2010 року (т. 1 а.с. 69-71).

Також, судом першої інстанції встановлено, що 30.09.2010 року ТОВ "АВМ АМПЕР" для здійснення своїх виробничих потреб придбало у ПП "Нафтобудком" пінопласт на загальну суму (включаючи доставку) в розмірі 4584 грн.

За результатами господарських операцій з вказаної поставки сторонами оформлено рахунок № 3092 від 30.09.2010 року, накладну № 30911 від 30.09.2010 року, податкову накладну № 30911 від 30.09.2010 року (том 1 а.с. 83-85).

Крім того, як зазначено судом першої інстанції, 22.09.2011 року позивачем у ТОВ «Компанія Тегра» було придбано підшипників в кількості 500 шт. за ціною 73,75 грн. за одиницю на загальну суму 44 250 грн.

На підтвердження факту одержання відповідного товару ТОВ «АВМ Ампер» надано оформлені постачальником рахунок-фактуру № СФ-1001573 від 19.09.2011 року, видаткову накладну № РН-1001573 від 22.09.2011 року, податкову накладну № 1001573 від 22.09.2011 року (том 1, а.с. 78-80).

Одержання ТМЦ від постачальників ПП "Нафтобудком" та ТОВ «Компанія Тегра» підтверджується також наявністю відповідних записів в журналі реєстрації довіреностей ТОВ «АВМ Ампер» (т.3, а.с.19, 25).

Слід відмітити, що підставою для зменшення позивачеві валових витрат на суму, віднесену до їх складу за результатами відносин з вказаними контрагентами, слугувала відсутність належних доказів транспортування продукції, поставка якої є предметом договорів з позивачем.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що транспортування товару, придбаного позивачем у ПП "Нафтобудком", ТОВ «Компанія Тегра», здійснювалось силами постачальників, у яких відсутній як обов'язок виписування товарно-транспортних накладних позивачеві, так і обов'язок надання останньому копій ТТН у випадку, якщо транспортування здійснювалось сторонніми особами-перевізниками, оскільки, як зазначено вище, транспортування у такому випадку здійснюється за рахунок постачальника, який зобов'язаний відобразити витрати на транспортування у власному бухгалтерському обліку на підставі цих товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, не свідчить про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами - ПП "Нафтобудком", ТОВ «Компанія Тегра», та, з урахуванням наявності усіх необхідних первинних документів (рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних), оформлених у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також того, що зазначені господарські операції здійснювались в межах господарської діяльності позивача, не може слугувати підставою для зменшення позивачеві валових витрат.

Щодо господарських відносин ТОВ «АВМ Ампер» із ТОВ «Турбо-Альянс», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту договору між вказаними контрагентами вбачається, що відповідно до пункту 3.1. договору № 10-4-20 від 04.10.2010 року доставка продукції на склад Замовника повинна здійснюватись самим Замовником.

На підтвердження транспортування придбаного у ТОВ "Турбо-Альянс" товару позивачем надано акт - реєстр виконаних робіт за жовтень 2010 року № 75782, з якого вбачається, що ПП "Нічний Експрес" здійснювались доставки товару на адресу ТОВ «АВМ Ампер», зокрема, і за маршрутом Київ - Кременчук (том 1 а.с. 73).

Однак, слід відмітити, що згідно наданого реєстру, протягом жовтня 2010 року ПП «Нічний експрес» здійснювалося декілька доставок за вказаним маршрутом, ідентифікувати які неможливо.

З метою підтвердження доставки на адресу позивача товару 13.10.2010 року судом першої інстанції було направлено запит на адресу перевізника - ПП "Нічний Експрес".

Останнім на запит суду надано копії вантажних декларацій (товарно-транспортних накладних), з яких вбачається, за маршрутом Київ - Кременчук 13.10.2010 року ПП "Нічний Експрес" здійснювалась доставка вантажу від підприємства "Укрелектроімпорт" до ТОВ "АВМ АМПЕР", а не від ТОВ "Турбо-Альянс", у зв'язку з чим, колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що транспортування товару від вказаного контрагента здійснювалося засобами служби доставки ПП "Нічний експрес".

Інших документів на підтвердження факту отримання вказаного товару саме від ТОВ «Турбо-Альянс» на адресу позивача останнім не надано ані під час перевірки ані підчас судового розгляду справи, що свідчить про те вказана господарська операція з ТОВ "Турбо-Альянс" не відбувалась. Отже, документи первинного бухгалтерського та податкового органу, які були складені між підприємствами, є формальними і свідчать лише про документообіг.

Слід також відмітити, що пунктом 2.2. договору № 10-4-20 від 04.10.2010 р. передбачено прийняття продукції по якості у відповідності до Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення товарів по якості.

Однак, будь-яких документів на підтвердження прийняття товару за якістю (актів прийому-передачі, актів відбракування, сертифікатів якості та відповідності) позивачем до матеріалів справи не надано.

Щодо посилань представника позивача на те, що документи щодо транспортування товару від ТОВ «Турбо Альянс» до ТОВ «АВМ «Ампер» не надані через плутанину у первинних документах, незбереження документів з питань взаємовідносин між позивачем та вказаним контрагентом у зв'язку зі звільненням осіб, відповідальних за проведення господарських операцій та зберігання відповідних первинних документів, колегія суддів зазначає, що на позивача як платника податків Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено обов'язок належного зберігання документів, на яких ґрунтуються дані бухгалтерського обліку, який, у свою чергу, є підставою для формування показників податкового обліку. А тому, зменшення позивачеві валових витрат через відсутність відповідних первинних документів, в даному випадку, відбулося внаслідок неналежного стану бухгалтерського обліку на підприємстві, та є правомірним у розумінні вимог зазначеного Закону та пп.5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Колегія суддів зауважує, що ТОВ «Турбо-Альянс» визнано банкрутом 16.03.2011 р., про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (т.3, а.с.150); як зазначено в акті перевірки ТОВ «АВМ Ампер» від 27.03.2012 р. з посиланням на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.01.2012 р. № 195/23-11/3684405 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Турбо-Альянс», свідоцтво про реєстрацію останнього як платника ПДВ анульовано 28.01.2011 р.; подану підприємством податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2010 року з нульовими показниками, визнано ДПІ у Печерському районі м. Києва - недійсною, тобто, не прийнято як податкову звітність, а відтак, податкові зобов'язання по відносинам з позивачем вказаним контрагентом не задекларовано та не сплачено до бюджету.

Зазначені обставини позивачем не спростовані, та унеможливлюють встановлення фактів, які б свідчили про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Турбо-Альянс», шляхом проведення відповідачем зустрічної звірки.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що господарські операції між ТОВ «АВМ Ампер» та ТОВ «Турбо-Альянс» не підтверджені належними первинними документами, а тому, вважає вірним висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення позивачем валових витрат за 4 квартал 2010 року на суму 554000,00 грн. за результатами відносин із ТОВ «Турбо-Альянс».

Також, колегія суддів погоджується з висновком відповідача про заниження позивачем валового доходу за рахунок невключення до його складу простроченої кредиторської заборгованості по взаємовідносинам із ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування", з наступних підстав.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У свою чергу, положеннями абз. «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 Податкового кодексу України визначено, що безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Положеннями цивільного кодексу України встановлений трирічний строк позовної давності.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "АВМ АМПЕР" є основним акціонером ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування", що володіє 88,5812 % статутного капіталу товариства.

Як зазначено в актах планової та позапланової перевірок ТОВ «АВМ Ампер» та не заперечується позивачем по справі, у вересні 2008 року виникла заборгованість перед ПАТ «КЗКУ» за придбані, але не оплачені матеріали (с.6 акту від 27.03.2012 р.).

Посилаючись на те, що позивачем зазначена заборгованість визнана, та частково погашена, судом першої інстанції зазначено, що строк позовної давності по сплаті заборгованості перед ПАТ «КЗКУ» переривався, а тому сума в розмірі 1708729 грн. не може вважатися безнадійною кредиторською заборгованістю, та не підлягає включення до валового доходу.

Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції хибними, оскільки станом на час проведення Кременчуцькою ОДПІ планової та позапланової перевірок ТОВ «АВМ Ампер» (з 10.11.2011 року по 07.12.2011 року та з 08.12.2011 року по 21.12.2011 року, з 15.03.2012 року по 22.03.2012 року) зазначена кредиторська заборгованість обліковувалась в бухгалтерському обліку позивача та погашена не була.

Так, колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що сума зазначеної заборгованості неодноразово змінювалась з часу її виникнення, на час спливу трирічного строку позовної давності (30.09.2011 року) вказана заборгованість не лише не була погашена, а й зросла до 1709654,99 грн.

Колегія суддів зауважує, що договір реструктуризації заборгованості був укладений між ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування" та ТОВ "АВМ АМПЕР" лише 01.08.2012 року, тобто, після проведення відповідачем планової та позапланової перевірок позивача, під час розгляду справи в суді першої інстанції.

У зв'язку з чим, проведені позивачем платежі згідно платіжних доручень № 3571 від 21.08.2012 року (том 3, а.с. 7), № 1052 від 25.09.2012 року (том 3, а.с. 59), не спростовують факту наявності у позивача станом на час проведення перевірки кредиторської заборгованості перед ПАТ «КЗКУ», та не позбавляють зазначену заборгованість в сумі 1708729 грн. статусу безнадійної, якого вона набула у 3 кварталі 2011 року (тобто, до укладення договору про реструктуризацію боргу).

Колегія суддів відхиляє доводи позивача, з яким помилково погодився суд першої інстанції, щодо направлення 23.03.2011 року від імені ТОВ "АВМ АМПЕР" на адресу ПАТ "Кременчуцький завод комунального устаткування" листа з пропозицією реструктуризації боргу, та зазначає, що такі дії у розумінні ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України, не є належною підставою вважати перерваним строк позовної давності, оскільки в межах строку позовної давності (3-й квартал 2008 року - 3-й квартал 2011 року) вони не досягли бажаного результату.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем безпідставно не включено до складу валового доходу 4 кварталу 2011 року суми безнадійної кредиторської заборгованості перед ПАТ «КЗКУ» в розмірі 1708729 грн., а відтак, відповідачем обґрунтовано збільшено позивачеві податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 393008 грн.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що Кременчуцькою ОДПІ правомірно збільшено ТОВ «АВМ Ампер» суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 531508 грн. за результатами відносин із ПАТ «КЗКУ» та ТОВ «Турбо Альянс», та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 34625 грн., а відтак, не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0007362301/420 від 18.04.2012 р.

Щодо підстав прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0007562301/421 про збільшення ТОВ «АВМ Ампер» податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 327506 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, фактичною підставою для винесення даного податкового повідомлення-рішення слугували висновки актів перевірок про заниження валового доходу та валових витрат по відносинам позивача із ТОВ «Компанія Тегра» та ПП "Нафтобудком", щодо яких встановлено правомірність віднесення сум до складу валових витрат, а також про завищення позивачем валових витрат за рахунок включення до їх складу суми простроченої кредиторської заборгованості перед ПАТ «КЗКУ».

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Колегія суддів відмічає, що негативні наслідки у вигляді збільшення податкового зобов'язання по податку на прибуток в результаті порушень пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, допущених позивачем при відображенні в обліку простроченої кредиторської заборгованості перед ПАТ «КЗКУ», було застосовано відповідачем при винесенні податкових повідомлень-рішень № № 0000882301/150 від 19.01.2012 р. та № 0007362301/420 від 18.04.2012 р.

За таких обставин, збільшення позивачеві податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 0007562301/421 свідчить про повторне притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме правопорушення, а відтак, зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням №0007402301/422 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 33), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -253 220 грн. 00 коп., № 0007602301/423 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 36), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі -201 635 грн. 00 коп., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття зазначених спірних податкових повідомлень-рішень слугували всиновки актів планової та позапланової перевірок позивача про порушення останнім вимог пп. 7.4.1 , 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.1 ст. 201, п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної та факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Слід відмітити, що висновки пп. 7.4.1 , 7.4.4, 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.1 ст. 201, п.198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зроблені відповідачем виходячи з твердження про завищення позивачем податкового кредиту за результатами відносин із постачальниками ТОВ "Турбо-Альянс", ПП "Нафтобудком", ТОВ "Компанія Тегра", ПП "ПКФ Донбасінвест Компані", ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз", ТОВ ТД "Промінвестгруп", ТОВ "Строймаркет", за наслідками чого винесене податкове повідомлення-рішення №0007402301/422 від 18.04.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що питання реальності господарських відносин ТОВ «АВМ Ампер» із постачальниками ПП "Нафтобудком" та ТОВ "Компанія Тегра" досліджено судом апеляційної інстанції при наданні оцінки правомірності формування позивачем валових витрат за результатами відносин із вказаними контрагентами, а тому додаткового вивчення не потребує.

Колегія суддів зауважує, що виписані вказаними постачальниками податкові накладні відповідають вимогам пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем виконано всі необхідні умови для формування податкового кредиту за результатами відносин із вказаними контрагентами: прийнято та оплачено певний обсяг продукції, сплачено ПДВ в ціні товару та отримано належним чином оформлену податкову накладну.

Колегія суддів відмічає, що анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Нафтобудком» та ТОВ «Компанія Тегра» відбулося 02.06.2011 р. та 29.09.2011 р. відповідно, тобто, після завершення господарських операцій з позивачем, а відтак, зазначена обставина не є підставою для зменшення позивачеві податкового кредиту.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у складі вартості придбаних у ПП «Нафтобудком» та ТОВ «Компанія Тегра» товарів, на відсутність у останніх необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем сум ПДВ за результатами відносин із вказаними контрагентами до складу податкового кредиту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 05.11.2010 року та 18.11.2010 року ТОВ "АВМ АМПЕР" для здійснення своїх виробничих потреб придбало у ПП "ПКФ Донбасінвест Компані" кондиціонери на суму 1400 грн. та , також 7400 грн відповідно.

На підтвердження реальності виконання поставки позивачем надано до суду видаткові накладні, зокрема: №110501 від 05.11.2010 року та №111801 від 18.11.2010 року, та податкові накладні №110501 від 05.11.2010 року, №111801 від 18.11.2010 року (том 1 а.с. 89-94).

Фактичне отримання придбаних у ПП "ПКФ Донбасінвест Компані" товарів підтверджується відповідним записом у книзі реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ ТОВ «АВМ Ампер» (т.3, а.с.18, 21).

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.08.2011 року позивач придбав у ТОВ "Строймаркет" балки, на підтвердження чого до матеріалів справи надані наступні документи: видаткові накладні від 12.08.2011 року № СТ-00138 та № СТ-00139, а також податкові накладні № 138 від 12.08.2011 року та № 139 від 12.08.2011 року (т.1, а.с.114-117).

Оплата придбаного у ПП "ПКФ Донбасінвест Компані" та ТОВ "Строймаркет" товару проведена позивачем в повному обсязі в безготівковій формі, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок по рахунку позивача (т.1, а.с.91-92, 118).

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на анулювання свідоцтв платника ПДВ ТОВ "Строймаркет" та ПП "ПКФ Донбасінвест Компані" як на підставу зменшення позивачеві податкового кредиту, оскільки таке анулювання відбулося після завершення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами (15.08.2011 року та 22.11.2010 р. відповідно).

Колегія суддів констатує, що розбіжності між податковим кредитом позивача і податковими зобов'язаннями його контрагентів ПП "ПКФ Донбасінвест Компані" та ТОВ "Строймаркет", встанвоелні за даними Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, не свідчать про безтоварність господарських операцій або їх фіктивність, та не є беззаперечним доказом порушення норм податкового законодавства як позивачем, так і його контрагентами. Так, відповідачем в акті перевірки щодо ПП «ПКФ «Донбасінвест компані» лише констатовано про наявність розбіжності, але не вивчено причин та обставин її виникнення.

Як зазначено в акті перевірки, податкову декларацію з ПДВ ТОВ «Строкймаркет» за серпень 2011 року визнано недійсною.

Однак, колегія суддів зазначає, що такі доводи відповідача не спростовують факту подання вказаним контрагентом позивача податкової звітності з ПДВ та не свідчать про недекларування ним своїх податкових зобов`язань, що виникли за спірними господарськими операціями.

Крім того, необхідно відмітити, що присвоєння податковій звітності статусу недійсної не позбавляє платника податку, в даному випадку ТОВ «Строймаркет», права оскаржити такі дії податкового органу до суду шляхом звернення з позовом про зобов`язання визнати податкові декларації з ПДВ в якості податкової звітності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції з поставки позивачеві товарів продавцями ПП "ПКФ Донбасінвест Компані" та ТОВ «Строймаркет» належним чином підтверджені первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, віднесення позивачем сум ПДВ за результатами відносин з вказаними контрагентами є правомірним.

З приводу нарахованого податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 11 666 грн. 67 коп. по відносинам позивача з ТОВ ТД "Промінвестгруп", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було самостійно зменшено розмір задекларованого податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у жовтні 2011 року (том 3 а.с. 3-6), тобто, до проведення планової та позапланової тперевірок позивача.

Однак, відповідачем зазначена обставина не була врахована при проведенні перевірки, внаслідок чого зроблено висновок про завищення ТОВ «АВМ Ампер» податкового кредиту та безпідставно включено суму в розмірі 11666,67 грн. до податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №0007562301/422 від 18.04.2012 року.

Зважаючи на вищекладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем безпідставно донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ за результатами господарських відносин позивача із ПП "Нафтобудком", ТОВ "Компанія Тегра", ПП "ПКФ Донбасінвест Компані", ТОВ "Строймаркет", ТОВ ТД "Промінвестгруп" у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0007402301/422 від 18.04.2012 р. підлягає скасуванню в частині збільшення позивачеві податку на додану вартість на суму 62573,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 50059 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на 12514,75 грн.

Оцінюючи правомірність зазначеного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення позивачеві ПДВ на підставі висновку відповідача про завищення ТОВ «АВМ Ампер» податкового кредиту по відносинам із ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз" та ТОВ «Турбо Альянс», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту за листопад та грудень 2010 року суми ПДВ у розмірі 10050 грн. та 31666,80 грн. відповідно за результатами відносин із ТОВ «Компанія «Дагаз» за операціями з придбання ізоляторів ИОС 110/600 ІІ М УХЛ1, на підтвердження чого позивачем до суду надані податкові накладні, відповідно № 811111 від 15.11.2010 року (том 1 а.с. 97), № 803128 від 03.12.2010 року (том 1 а.с. 100), № 809128 від 09.12.2010 року (том 1 а.с.105), видаткова накладна № 809128 від 09.12.2010 року (том 1 а.с. 106).

Транспортування придбаного у ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз" товару позивач підтверджує актом-реєстром виконаних робіт за грудень 2010 року № 93698, та стверджує, що доставка здійснювалась 09.12.2010 року за маршрутом Запоріжжя - Кременчук.

При цьому, вантажної декларації представник позивача на вимогу не надав, пояснював її відсутність - неможливістю віднайти документи, які знаходилися у відділі замовлень і тим, що працівники, які на той час працювали у ТОВ "АВМ АМПЕР" вже звільнилися.

Як вбачається з вищевказаного реєстру, на адресу ТОВ «АВМ Ампер» здійснювались доставки підприємством ПП "Нічний Експрес" (том 1 а.с. 107).

Слід відмітити, що наданий реєстр не дає змоги ідентифікувати вантажовідправника, а відтак, не свідчить про факт транспортування товару від ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз" до ТОВ «АВМ Ампер».

Натомість, як свідчить надана перевізником ПП "Нічний Експрес" на запит суду першої інстанції вантажна накладна, за маршрутом Запоріжжя - Кременчук 09.12.2010 року ПП "Нічний Експрес" здійснювалась доставка вантажу від підприємства "Юниверс" до ТОВ "АВМ АМПЕР", а не від ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз".

Зазначене прокоментовано представником позивача в судовому засіданні як можлива плутанина бухгалтерії ТОВ "АВМ АМПЕР" у первинних документах або можливо підприємство "Юниверс", яке зазначене відправником в вантажній декларації могло бути посередником від імені ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз".

Однак, беручи до уваги покладений на позивача положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язок належного зберігання первинних документів, колегія суддів вважає, що такі обставини не звільняють позивача від відповідальності за порушення вимог Закону Україгни «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин з формування податкового кредиту по операція із ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що реальність поставки саме від вказаного товариства на виконання господарських відносин позивача з ТОВ "Багатопрофільна компанія "Дагаз" не підтверджується наявними в справі документами.

Колегія суддів зауважує, що оцінка реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Турбо Альянс» надана вище, а саме, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність належного підтвердження первинними документами поставки позивачеві електротехнічної продукції вказаним контрагентом.

За таких обставин, враховуючи відсутність реального характеру господарських операцій, колегія суддів вважає, що податкова накладна № 4736 від 06.10.2010 року на суму 100800,08 грн. не підтверджує правомірності формування позивачем податкового кредиту за листопад 2010 року по відносинам з вказаним контрагентом.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0007402301/422 від 18.04.2012 р. в частині збільшення ТОВ «АВМ Ампер» податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 190646,25 грн., у т.ч. 152517 грн. - за основним платежем, та 38129,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Колегією суддів встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0007602301/423 від 18.04.2012 р. слугувало виявлення позаплановою перевіркою помилки, а саме, неврахування результатів попередньої перевірки ТОВ «АВМ Ампер», що оформлені актом від 27.04.2011 р. № 2594/23-308/30484951 (зменшено р.22.2 декларації з ПДВ за лютий 2011 р. на суму 216959 грн. та значення р.26 цієї ж декларації на суму 38791 грн.), що вплинуло на суму заниженого ПДВ за вересень 2011 р., зароблено перерахунок показників декларацій з ПДВ за січень-вересень 2011 р. внслідок чого визначено заниження податку на додану вартість за вересень 2011 р. на 204243 грн.

Під час розгляду скарги позивача до ДПС у Полтавській області виявлено, що при позаплановій перевірці також допущено арифметичну помилку, яка вплинула на висновок за цією перевіркою, а саме, встановлено, що сума, на яку занижено ПДВ, складає 243034 грн.

Таким чином, фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0007602301/423 від 18.04.2012 р. слугували висновки акту перевірки від 27.04.2011 р. № 2594/23-308/30484951.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, за висновками зазначеного акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004732301 від 17.05.2011 р. (т.1, а.с.131), яке за результатами його оскарження позивачем у судовому порядку було скасовано постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 р. по справі № 2а-1670/7598/11 (т.1, а.с.132-138).

Вказане судове рішення набрало законної сили як таке, що залишене без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 р.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що правомірність віднесення ТОВ «АВМ Ампер» до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 216959 грн. підтверджена в судовому порядку, а збільшення позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ на суму 161308 грн. з вказівкою на висновки акту перевірки від 27.04.2011 р. № 2594/23-308/30484951, та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 40327 грн., є повторним притягненням позивача до відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0007602301/423 від 18.04.2012 року (том 1 а.с. 36), яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в загальній сумі -201 635 грн. 00 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Оцінюючи податкове повідомлення-рішення №0034981702/146 від 19.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів найманих працівників на загальну суму 5212 грн. 50 коп., з низ: за основним платежем - 4170 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1042 грн. 50 коп., колегія суддів вказує на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що висновок про порушення позивачем вимог абз. "б", "е" пп.4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст 8, пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9, абз. "а"п. 19.2 ст. 19, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року №889-IV, пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб за перевіряє мий період на загальну суму 4594 грн. 77 коп., на підставі якого прийнято зазначене податкове повідомлення-рішення, зроблено відповідачем виходячи з наступних обставин.

Як зазначено в акті перевірки №406/22-209/30484951 від 27.03.2011 року, підтверджено матеріалами справи та не заперечується позивачем по справі, 30.12.2010 року ТОВ "АВМ АМПЕР" перераховано кошти в сумі 27800 грн. на користь ФОП ОСОБА_3 за обслуговування Новорічного вечора в ресторані "Україна". Кількість осіб, які обслуговувались, склала 133 особи.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) визначено як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено пунктом 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а сааме, зокрема, організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб.

Оскільки витрати ТОВ «АВМ Ампер» на обслуговування новорічного вечора не пов'язані із веденням господарської діяльності, такі витрати не підлягають включенню до складу валових витрат та є витратами, спрямованими на фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Положеннями пп. «б» та «е» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

В даному випадку ТОВ «АВМ Ампер», маючи відносно працівників, які перебували на святкуванні Новорічного вечора, обслуговуваного ФОП ОСОБА_3, статус податкового агента, був зобов'язаний нарахувати та сплатити податок з доходів фізичних осіб, у розмірі 4170,00 грн., чого не було зроблено позивачем по справі.

У зв 'язку з чим, податкове повідомлення-рішення №0034981702/146 від 19.01.2012 року про збільшення позивачеві податку з доходів фізичних осіб, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2012 р. по справі № 2а-1670/3883/12 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, ненадання належної оцінки доказам у справі, що призвели до ухвалення неправильного рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову ТОВ «АВМ Ампер» до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п.п.3, 4 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2012р. по справі № 2а-1670/3883/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ "Ампер" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби від 18.04.2012 р. № 0007562301/421 про збільшення ТОВ "АВМ Ампер" суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 327506 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби від 18.04.2012 р. № 0007402301/422 в частині збільшення ТОВ "АВМ Ампер" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62573,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 50059 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12514,75 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби від 18.04.2012 р. № 0007602301/423 про збільшення ТОВ "АВМ Ампер" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 201635 грн., у т.ч. за основним платежем - 161308 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 40327 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ "Ампер" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст постанови виготовлений 17.12.2012 р.