Ухвала суду № 28284892, 06.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 р.Справа № 2а-9404/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-9404/12/2070

за позовом Заступника прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова

до Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330"

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (далі по тексту - позивач, УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" (далі по тексту - відповідач, ПАТ "Харківське автотранспортне підприємство 16330"), в якому просив суд з стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 29897,62 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-9404/12/2070 адміністративний позов заступника прокурора Фрунзенського району м. Харкова в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова до Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" (61105, м. Харків, вул. Киргизька 21, р/р 2600662879 ВАТ "Мегабанк" МФО 351629, код ЄДРПОУ 03115353) на користь управління Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова (61082, м. Харків, пр. Московський 198/3, р/р 256083122088 ХОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 351823 код ЄДРПОУ 22645387) суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 29897.62 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім гривень шістдесят дві копійки).

Відповідач, не погодившись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невірне та неповне дослідження доказів та встановлення обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-9404/12/2070 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутні підстави для відшкодування ПАТ "Харківське автотранспортне підприємство 16330" фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, призначеної згідно пункту «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів тощо), так як ця категорія працівників не відноситься до Списку 1, Списку2, а тому посилання УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова на вказану норму права в обґрунтування позову вважає неправомірним. Вважає, що відсутня норма права, яка б зобов'язувала відповідача відшкодувати такі витрати.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Харківське автотранспортне підприємство 16330" (далі - підприємство), зареєстровано як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова.

Колишнім працівникам відповідача, які працювали водіями міського пасажирського транспорту, призначено пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом "з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Органами УПФУ в Фрунзенському районі м. Харкова були складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідно до ч.2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" (розрахунок приєднаний до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу за липень 2011 року в липні 2012 року направлено повідомлення №185 від 12.07.2012 року на суму 29897,62 грн., що складено на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відділів призначення пенсій органів Пенсійного фонду України.

Загальний борг відповідача за вказаними повідомленнями перед управлінням Пенсійне фонду України в Фрунзенському районі м. Харкова складає 29897,62 грн.

Зазначені повідомлення відповідачем не оскаржені та є узгодженими.

Станом на час розгляду справи суму боргу за отриманими повідомленнями відповідачем не сплачено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХП від 05.11.1991 року, частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року та п. 6.1 ст. 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), у відповідача наявний обов'язок відшкодувати фактичні витрати Пенсійному фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах його колишнім працівникам в розмірі 100% фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах, а тому вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівникам ПАТ "Харківське автотранспортне підприємство 16330" пільгові пенсії було призначено відповідно до пункту "з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі -Закон № 1788-ХІІ), що підтверджується доданими до справи письмовими доказами.

Пенсія, що нараховується органами Пенсійного фонду України, доставляється та виплачується одержувачам (пенсіонерам) підприємствами поштового зв'язку згідно з Законом України "Про зв'язок" та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1, а також наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 р. за № 592/16608. За пересилання, доставку і виплату пенсій органи Пенсійного фонду сплачують кошти підприємствам поштового зв'язку за тарифами, встановленими Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги" від 22 липня 2004 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2004 р. за № 976/9575.

Відповідно до пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 N 400/97-ВР.

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 N 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пп. "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. 2.1.1 та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 р., відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

На виконання пункту 6.4 глави 6 Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачу були надіслані повідомлення та розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пeнciй, призначених відповідно до пункту "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на суму 29 897,62 грн.

Вказаний розрахунок отримано уповноваженою особою відповідача 19.07.2012 року, про що свідчить особистий підпис Бойко (а.с.17).

Згідно п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Однак, всупереч зазначеним вище вимогам чинного законодавства, відповідачем не сплачено суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Станом на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції вказана сума заборгованості ПАТ "Харківське автотранспортне підприємство 16330" позивачу не відшкодована.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.

Правова норма, на яку посилається у своїй заяві Підприємство як на таку, що неправильно застосована судом першої інстанції, а саме пункт 2 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV, не поширюється на взаємовідносини з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "з" статті 13 Закону N 1788-XII.

За таких обставин, суд першої інстанції у справі, що розглядається, правильно застосував норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного та неповного дослідження судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення доказів по справі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження по справі та не впливають на вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківське автотранспортне підприємство 16330" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-9404/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Русанова В.Б.