Ухвала суду № 28284875, 04.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р.Справа № 2а-8487/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Любчич Л.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представника позивача Голощапової Л.Л.

представника відповідача Калініної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-8487/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон-РП"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ фірма "Скорпіон-РП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000420047 від 18.07.2012 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Скорпіон" - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби № 0000420047 від 18.07.12 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон-РП" судові витрати в розмірі 2146,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2009 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ фірма "Скорпіон-РП", зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.03.1995 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 23317544 (а.с. 75 т. 1).

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 23.03.1995 р. за № 6415, перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС. Як платник податку на додану вартість ТОВ фірма "Скорпіон-РП" зареєстровано 13.08.1997 р. Індивідуальний податковий номер 233175420305. Має Ліцензію Державної архітектурно - будівельної інспекції України на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (а.с. 76 -77 т. 1).

В період з 15.06.2012 року по 02.07.2012 року фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС, на підставі направлень № 243, № 244 від 15.06.2012 р., наказу № 244 від 13.06.2012 р., згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ фірми "Скорпіон-РП" (код ЄДРПОУ 23317544) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Стайлінгбудкомпані" (код ЄДРОПУ 34632785) за період з 01.10.2007 р. по 20.09.2010 р.

За результатами перевірки складено акт № 248/47-0/23317544 від 07.07.2012 року (а.с. 10-28 т. 1), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: зайво включено до складу податкового кредиту обсяги придбання у ТОВ "Стайлінгбудкомпані" будівельних робіт на загальну суму 1062000,0 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 177000,0 грн. за період лютий 2010 р.

На підставі висновків акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000420047 від 18.07.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 221250,00 грн., з яких: за основним платежем 177000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 44250,00 грн. (а.с. 8 т. 1).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з дотримання позивачем передбачених законом умов для формування податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення з порушенням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з п.п. 7.4.1. та п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165 податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податків, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено декілька необхідних умов, за наявності яких платник податку отримує право на віднесенні сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у складі ціни товарів, робіт, послуг, що придбаваються ним для використання у власній господарській діяльності, до складу податкового кредиту, а саме:

- наявність належним чином оформленої податкової накладної або іншого документа, передбаченого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- настання першої з подій, з якими Закон пов'язує право платника податку на податковий кредит.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в перевіряємий період між позивачем та ТОВ "Стайлінгбудкомпані" (код за ЄДРПОУ 34632785) здійснювались господарські взаємовідносини.

ТОВ "Стайлінгбудкомпані" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.11.2008 р., що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 113 - 117 т. 2).

Як платник податку на додану вартість ТОВ "Стайлінгбудкомпані" зареєстровано 05.11.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100253027 (а.с. 97 т. 1).

Матеріали справи містять копію Ліцензії ТОВ "Стайлінгбудкомпані" на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (а.с. 98 т. 1).

Згідно довідки, по ТОВ "Стайлінгбудкомпані" до ЄДРПОУ 18.08.2011 р. внесено запис "Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом".

Матеріалами справи підтверджено, що взаємовідносини між ТОВ фірма "Скорпіон-РП" та ТОВ "Стайлінгбудкомпані" відбувались на підставі контрактів: № 04/01-2010 р. від 04.01.2010 р., № 05/01-2010 від 05.01.2010 р. (а.с. 29 - 32, а.с. 56 - 59 т. 1).

За умовами вказаних контрактів, підрядник ТОВ "Стайлінгбудкомпані" зобов'язався на умовах, визначених контрактами, організувати та виконати комплекс будівельних робіт, а замовник ТОВ фірма "Скорпіон-РП" зобов'язався прийняти повний комплекс виконаних робіт шляхом підписання двостороннього Акту про прийняття комплексу робіт та оплатити виконані роботи згідно довідки про вартість підрядних робіт.

На виконання умов контрактів ТОВ фірма "Скорпіон-РП" отримано податкові накладні, які увійшли до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся: №0226.023 від 26.02.2010 р. на суму 129272,0 грн.; №0226.022 від 26.02.2010 р. на суму 47728,0 грн. (а.с. 25, 73 т. 1).

Отримані послуги були оплачені ТОВ фірма "Скорпіон-РП", що підтверджується платіжними дорученнями: № 297 від 01.06.2010 р. на суму 67282,00 грн., №263 від 19.05.2010 р. на суму 286368,00 грн. (а.с. 53, 74 т. 1).

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" №554 від 04.12.2009р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), затверджено типові форми первинних облікових документів у будівництві NКБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та NКБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Виконання умов контрактів підтверджується Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, Актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 33-51, а.с. 6- 72 т. 1).

Колегія суддів зазначає, що оформлені ТОВ "Наргус" та ТОВ "Топал" первинні документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, а податкові накладні - вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Стайлінгбудкомпані", повністю підтверджені відповідними первинними документами.

Взаємовідносини між ТОВ фірма "Скорпіон-РП" та ТОВ "Стайлінгбудкомпані" здійснювались в рамках проведення позивачем господарської діяльності, що за своєю характеристикою є підприємницькою, спрямованою в цілому на одержання прибутку (економічного результату), та було спрямоване на реальне встановлення між ТОВ фірма "Скорпіон-РП" та ТОВ "Стайлінгбудкомпані" цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи свідчать, що укладення позивачем з підрядником, ТОВ "Стайлінгбудкомпані", контрактів на здійснення будівельних робіт було викликано необхідністю виконання позивачем договірних зобов'язань перед ТОВ "Будівельне управління №77" за договорами генерального підряду №22/01 від 22.01.2010 р., №2011-КНС від 25.11.2009 р. (а.с. 53 -67, а.с. 87 -102 т. 2).

Разом із тим, податковим органом зроблено висновок про неправомірність формування позивачем податкового кредиту.

Як вбачається з акту перевірки № 0000420047 від 18.07.2012 р. висновки податкового органу про порушення позивачем вимог чинного законодавства ґрунтуються виключно на підставі відомостей з акту перевірки № 5378/234/34632785 від 31.12.2010 р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Стайлінгбудкомпані" (код ЄДРОПУ 34632785) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р.

В акті зазначено, що фінансово - господарська діяльність ТОВ "Стайлінгбудкомпані" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право - дієздатності ТОВ "Стайлінгбудкомпані", фінансово - господарські взаємовідносини між ТОВ "Стайлінгбудкомпані" та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Інших обставин здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів з ТОВ "Стайлінгбудкомпані", відповідачем в акті перевірки № 0000420047 від 18.07.2012 р. не вказано.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Колегія суддів відмічає, що як позивач, так і ТОВ "Стайлінгбудкомпані" на час здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, що не заперечується відповідачем по справі, що не заперечується відповідачем по справі, тобто, як позивач, так і його контрагент мав відповідний обсяг цивільної право - та дієздатності, а також обсяг прав як платника ПДВ для укладення спірних договорів, що підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечується відповідачем у справі.

Фактичне виконання господарських операцій підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, актами здачі-приймання тощо.

При цьому, податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення контрактів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Таких доказів до суду першої та апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів: неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем робіт, послуг від іншої особи ніж сторона за правочином.

Таким чином, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до п. 5. 2. Порядку № 984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожними відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово - господарської діяльності та господарську операцію, в результаті якої здійснено порушення.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем в акті перевірки висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Стайлінгбудкомпані" викладено без висвітлення конкретних обставин господарських операцій, які свідчать про неможливість факту їх здійснення, та без посилання на будь-які первинні документи, в зв`язку з чим, колегія суддів вважає такий висновок ДПІ таким, що зроблений з порушенням вимог Порядку № 984.

Крім того, матеріали справи не містять податкових повідомлень-рішень, якими б ТОВ "Стайлінгбудкомпані" були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів також звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи, що ТОВ " Стайлінгбудкомпані" було виписано на користь ТОВ фірма "Скорпіон-РП" податкові накладні, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вищевказаними договорами послуг, суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит по реальним господарським операціям із ТОВ " Стайлінгбудкомпані", повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в рамках здійснення власної господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки № 0000420047 від 18.07.2012 р. порушень та правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000420047 від 18.07.2012 р. належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0000420047 від 18.07.2012 р., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування таких рішень є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-8487/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2012 р.