Ухвала суду № 28284838, 11.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 р.Справа № 2а-5319/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.,

представника позивача Гусарової В.В.

представника відповідача Данканич М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Харківбудконтакт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-5319/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Харківбудконтакт"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

09 серпня 2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківбудконтакт" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову, посилаючись на ненадання належної оцінки доказам, наданим до матеріалів справи. В обгрунтування заявлених вимог, позивач вказує, що відповідно до вимог Податкового кодексу України, необхідною умовою для віднесення сплачених в ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а також понесених витрат до складу валових, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. У зв'язку з наведеним, заявник вважає, що під час розгляду справи суду першої інстанції були надані всі необхідні та складені належним чином первинні документи, що підтверджують правомірність укладених з контрагентами правочинів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що з 16.02.2012р. по 22.02.2012р. ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Харківбудконтакт" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків ТОВ "Техенергоресурс", ТОВ "Елекстроспецтех", ТОВ "Опттехноконсалтинг", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року.

29.02.2012 року за результатом проведеної перевірки складено акт №577/23/36458534, яким встановлено порушення:

- п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/97-ВР (далі -Закон України № 334/94-ВР), п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України (далі -ПК України), ст. 4, п.2 ст. 3, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4085 грн.

- пп. 7.4.5 п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 року за № 168/97 -ВР (далі -Закон України № 168/97 -ВР) та пп. 198.4. п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 5223 грн.

15.03.2012 року на підставі акту перевірки №577/23/36458534, ДПІ у Московському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000762302 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)у загальному розмірі 5224 грн., в т.ч. за основним платежем 5223 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.

- № 0000752302 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 4086 грн., в т.ч. за основним платежем 4085 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -1 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з наявних у матеріалах справи первинних документів, складених на виконання договорів з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "Опттехноконсалтинг" як контрагентів позивача, неможливо встановити реальність виконаних робіт та наданих послуг, що свідчить про відсутність також реального наміру на виконання укладених договорів, безпідставне формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за їх результатами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (ПК України) - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тотожні положення закріплено пунктом 1.7 статті 1, п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2011 року між ТОВ "Харківбудконтакт" (Замовник) та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"(Виконавець) було укладено Договір підряду № 1, відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язується за вказівкою Замовника виконати послуги, вказані у п. 1.2 даного Договору, а Замовник зобов'язується оплатити Виконавцю дані послуги.

02.03.2011 року між ТОВ "Харківбудконтакт" (Замовник) та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"(Виконавець) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 1 від 21.01.2011 року, відповідно до умов якої, Замовник у зв'язку з виникненням додаткових об'ємів робіт доручає Виконавцю виконати у строк з 02.03.2011 року по 31.03.2011 року послуги щодо поточного ремонту внутрішніх приміщень відповідного будинку по вул.. Хабарова, 2А, м. Харкова (п.1-3).

01.06.2011 року між ТОВ "Харківбудконтакт" (Замовник) та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"(Виконавець) було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 1 від 21.01.2011 року, відповідно до умов якої, Замовник у зв'язку з виникненням додаткових об'ємів робіт доручає Виконавцю виконати у строк з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року послуги щодо капітального ремонту системи каналізації житлового будинку по вул. Миру, 114 та вул.. Познанській, 11 у м. Харкові (п.1-3).

Також, 27.05.2011 року між ТОВ "Харківбудконтакт" (Замовник) та ТОВ "Опттехноконсалтинг"(Виконавець) було укладено Договір підряду №5, відповідно до умов якого, Виконавець зобов'язується за вказівкою Замовника виконати у строк з 27.05.2011 року по 31.05.2011 року послуги щодо розробки робочих креслень на ремонт витяжної вентиляції горячого цеху за адресою віл. Помірки, 27 у м. (п.1-3).

Позивачем на підставі укладених договорів з ТОВ "Опттехноконсалтинг" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" сформовано податковий кредит та валові витрати за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Також, тотожні приписи передбачено у пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"(Виконавець) було укладено Договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною1 статті 877 ЦК України встановлено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

На підтвердження факту виконання послуги передбаченої Додатковою угодою № 1 до Договору № 1 від 21.01.2011 року, позивачем було надано Договірну ціну; Локальний кошторис на поточний ремонт бухгалтерії № 2-1-1; Звітна відомість ресурсів до локального кошторису на поточний ремонт бухгалтерії № 2-1-1; Розрахунок загальновиробничих видатків до локального кошторису на поточний ремонт бухгалтерії № 2-1-1; Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрат за березень 2011 року; Звітну відомість ресурсів (видатки -по факту).

Проте, в матеріалах справи відсутні первинні документи, які б засвідчували факт виконання ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" робіт за умовами договору та приймання даних робіт, зокрема відсутні акти приймання виконаних будівельних робіт.

На підтвердження факту виконання послуги, передбаченої Додатковою угодою № 2 до Договору № 1 від 21.01.2011 року, позивачем було надано Договірну ціну; Локальний кошторис на поточний ремонт бухгалтерії № 2-1-1; Звітну відомість ресурсів до локального кошторису на поточний ремонт бухгалтерії № 2-1-1; Розрахунок загальновиробничих видатків до локального кошторису на поточний ремонт бухгалтерії № 2-1-1; Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/ та витрат за червень 2011 року; Звітну відомість ресурсів (видатки -по факту) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року.

Проте, колегія суддів зазначає про невідповідність наданих первинних документів вимогам діючого законодавства щодо їх змісту, а саме: відсутня інформація щодо місця їх складання; Локальні кошториси, Звітні відомості ресурсів та Розрахунки загальновиробничих видатків до локального кошторису не містять посади відповідальної особи та скріплені печаткою лише однієї сторони угоди.

Щодо договірних відносин позивача з ТОВ "Опттехноконсалтинг", колегія суддів зазначає наступне.

На підтвердження факту виконання послуги за договором від 27.05.2011р. у матеріалах справи наявні акт на проектні роботи №1 за травень 2011 року та кошторис на проектні роботи.

Проте, первинні документи не містять інформації щодо змісту та обсягів господарських операцій, тобто які саме послуги надавались, вартість окремих послуг, чи пов'язані ці послуги з господарською діяльністю позивача, відсутня також інформація щодо місця їх складання та посади відповідальної особи.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що надана під час розгляду справи судом первинна документація, складена на виконання договорів з контрагентами позивача ТОВ "Опттехноконсалтинг" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" неналежним чином, з порушенням норм чинного законодавства щодо її змісту.

Отже, відсутність належним чином оформлених первинних документів щодо проведених фінансово-господарських операцій з ТОВ "Опттехноконсалтинг" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", свідчить про не підтвердженість факту їх реального виконання, тому витрати по ним не можуть бути віднесені до складу валових витрат, а суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на те, що факт реального виконання умов договорів з контрагентами ТОВ "Опттехноконсалтинг" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" підтверджено належним чином оформленими податковими накладними, які є відповідно до вимог Податкового кодексу України підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, а також іншими первинними документами, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки з системного аналізу норм п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України вбачається, що наявність податкових накладних, які підтверджують факт сплати податку на додану вартість в ціні товарів та послуг, є обов'язковою, але не єдиною підставою для формування податкового кредиту, бюджетного відшкодування та валових витрат. Обов'язковою є також наявність інших первинних документів, оформлених у відповідності до вимог законодавства щодо їх форми та змісту, що підтверджують належне виконання умов договорів щодо поставки товарів, надання послуг, їх оплати та використання у власній господарській діяльності. Відповідно до матеріалів справи вбачається, що первинна документація, складена на виконання договорів із зазначеними контрагентами позивача, не може вважатись належним доказом на підтвердження реальності проведених операцій, оскільки оформлена з порушенням вимог чинного законодавства та не дає змоги встановити зміст та обсяги наданих послуг.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Харківбудконтакт" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р. по справі № 2а-5319/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2012 р.