УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2012 р.Справа № 2а-7791/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,
представників сторін: позивача - Даниленко І.В.,відповідача - Тарана М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. по справі № 2а-7791/12/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря"
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" (далі по тексту -ТОВ "НВО "Світло Шахтаря", позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту -Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 року №0000132212 та від 20.04.2012 року №0000122212.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. по справі №2а-7791/12/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Світло Шахтаря" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.04.2012 року №0000132212 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109971,00грн. та податкове повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.04.2012 року №0000122212 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 100663,00грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання Світло Шахтаря" (61000, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6, інші відомості не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2106,34 грн. (дві тисячі сто шість грн. 34 коп.).
Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови обставин справи та невірне застосування норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. та постановити нове рішення, в якому в задоволенні позовних вимог ТОВ "НВО "Світло Шахтаря" відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України та п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.3, ст.ст.8, 9 Закону України ТОВ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". З вказівкою на довідку ВПМ Жовтневого району м.Харкова та дані наявної у ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова податкової звітності, стверджував про відсутність контрагента позивача ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за місцезнаходженням, відсутність у останнього приміщень та технічного персоналу, необхідних для проведення господарської діяльності, що, на думку відповідача, свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій. Вказує на те, що позивачем не було надано товарно-транспортної накладної на підтвердження доставки товару автомобілем від постачальника. Зазначив, що оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковим при здійсненні вантажних перевезень, а відсутність витрат на навантажувальні-розвантажувальні роботи свідчить про відсутність документального підтвердження господарської операції. З огляду на викладене, наполягає на неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій контрагентами позивача - ТОВ "Промтехноопт" та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», та вважає безпідставним формування позивачем податкового кредиту і валових витрат за результатами відносин з вказаними контрагентами, а відтак, не вбачає підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач в наданих до справи письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні просили суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Вказують, що господарські операції з придбання товарів у ТОВ «Промтехноопт»та будівельно-ремонтних послуг у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» підтверджені належним чином оформленими первинними документами (акти прийому-передачі, податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні). Вважають необґрунтованими посилання відповідача на відсутність складських приміщень та транспортних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності, у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», оскільки останній не позбавлений права укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту, використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Зазначили, що транспортування та реальність наявності ТМЦ, придбаних позивачем у ТОВ «Промтехноопт», підтверджується копіями подорожніх листів, копіями аркушів книги обліку довіреностей на отримання ТМЦ від постачальника, оформленням пропусків, наказами закріплення за водіями автотранспорту, посвідченнями водіїв, договору найму (оренди) транспортного засобу. На підтвердження реальності придбання ТОВ «Промтехноопт» ТМЦ та використання їх у власній господарській діяльності позивачем надано накладні на внутрішнє переміщення, акти списання ТМЦ у виробництво, копії нормативного складу продукції, копії видаткових накладних на реалізацію готової продукції. За таких обставин, стверджує, що ТОВ «НВО «Світло Шахтаря»правомірно віднесено суми за результатами відносин з ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»до складу податкового кредиту за березень, квітень, червень, серпень, жовтень 2011 року та до складу валових витрат 2-4 кварталу 2011 року.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" зареєстровано як юридична особа 01.11.2004 року виконавчим комітетом Харківської міської ради (т.1 а.с.45-46).
Позивач перебував на обліку у ДПІ Жовтневого району м.Харкова з 11.11.2004 року, на теперішній час перебуває на обліку у Західній МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС, що не заперечувалось сторонами по справі.
Згідно витягу з ЄДРПОУ (т.1 а.с.46) видами діяльності ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" є зокрема: виробництво машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, виробництво електричних ламп та освітлювального устаткування, ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки, інші види оптової торгівлі (т.1, а.с.46-47).
В період з 30.03.2012 р. по 05.04.2012 р. фахівцем Західної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" (код ЄДРПОУ 33206228) з питань підтвердження взаємовідносин з підприємством ТОВ "Промбуд-Монтажінвест"(код ЄДРПОУ 36987611) за березень 20111 року та ТОВ "Промтехноопт"(код ЄДРПОУ 37092055) за травень-вересень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.
За результатами перевірки складений акт від 12.04.2012 року №265/221/33206228 (т.1 а.с.12), яким встановлено наступні порушення:
- заниження податку на прибуток в сумі 100662,65 грн. у т.ч. 2 кв.2011 р. -17572,00 грн., 3 кв. 2011 р. -80029,65 грн., 4 кв.2011 р. -3061,00 грн.; 3 квартал 2011 р. -53491,00 грн. за рахунок порушення п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехпоопт" за червень 2011 року - 76400,00 грн., серпень 2011 р. - 347955,00 грн., жовтень 2011 р. - 13310,00 грн., вартість яких не підтверджена відповідними розрахунковими документами;
- п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 ПК України - завищення податкового кредиту, в наслідок чого донараховано ПДВ в сумі 109971,00 грн., у т.ч. квітень 2011 р. -10258,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", червень 2011 р. -16660,00 грн., серпень 2011 р. - 80391,00 грн., жовтень 2011 р. - 2662,00 грн. - по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт".
На підставі вказаних висновків акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 р. №0000132212 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109971,00 грн. (т.1 а.с.28) та №0000122212 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 100663,00 грн. (т.1 а.с.29).
Позивач, скориставшись правом, наданим статтею 56 Податкового кодексу України, оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку.
Рішенням від 02.07.2012 року №147 Державної податкової служби у Харківській області скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 року №0000132212, від 20.04.2012 року №0000122212 - без змін. (т.1 а.с.30-38).
Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями від 20.04.2012 р. №0000132212 та №0000122212, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх оскарження.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем валових витрат та податкового кредиту у відповідних податкових періодах із врахуванням результатів вищезазначених господарських операцій із ТОВ "Промтехноопт» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», безпідставності висновків акту перевірки позивача, не відповідності останніх дійсним обставинам справи та вимогам закону. Внаслідок чого, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, необґрунтовано, а тому рішення є такими, що підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для висновку про порушення позивачем п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України слугувало твердження про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат в 2-4 кварталах 2011 року та до складу податкового кредиту за квітень, червень, серпень та жовтень 2011 року сум за результатами відносин із ТОВ «Промтехноопт» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест».
У свою чергу, твердження про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 100662,65 грн. у т.ч. 2 кв.2011 р. -17572,00 грн., 3 кв. 2011 р. -80029,65 грн., 4 кв.2011 р. -3061,00 грн. та завищення валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехпоопт" за червень 2011 року -76400,00 грн., серпень 2011 р. -347955,00 грн., жовтень 2011 р. -13310,00 грн., вартість яких не підтверджена відповідними розрахунковими документами, а також завищення позивачем податкового кредиту у сумі ПДВ - 99713,00 грн., обґрунтовується відповідачем з посиланням на акти ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо перевірок контрагента позивача - ТОВ "Промтехпоопт", а саме: від 07.11.2011 року №220/23-03-05/37092055, від 21.10.11 року №111/23-02-05/37092055, від 14.12.2011 року №324/23-03-05/37092055 за травень-жовтень 2011 року. На думку відповідача, із висновків вищезазначених актів випливає, що у ТОВ "Промтехноопт" відсутній факт реального вчинення господарських операцій у травні-жовтні 2011 року.
В обґрунтування твердження про заниження позивачем ПДВ за квітень 2011 р. у розмірі 10258,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" відповідач посилається на акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 30.06.2011 р. №1475/23-03- 05/36987611 з питань дотримання ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за квітень-березень 2011 року, в якому встановлено факт відсутності реального вчинення господарських операцій, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.
Колегія суддів вважає такі твердження відповідача хибними та такими, що не можуть бути підставою для зменшення позивачеві від'ємного значення ПДВ, донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «НВО «Світло Шахтаря» (Покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (Продавець) були укладені договори купівлі-продажу, а саме:
- від 29.08.2011 року №39/08 щодо поставки товару згідно специфікації від 29.08.2011 року №1 (гвинт, шпилька, тощо);
- від 18.07.2011 року №26/07 щодо поставки товару згідно специфікації від 18.07.2011 року №1 (корпус, кришка до світильників);
- від 30.06.2011 року №25/06 щодо поставки товару згідно специфікації від 30.06.2011 року №1 (гвинт, шпилька, резистор);
- від 04.05.2011 року №18/05 щодо поставки товару згідно специфікації від 30.06.2011 року №1 (гвинт, ключ, привод струму, тощо) (т.1 а.с.115-126).
На виконання умов вказаних договорів ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" прийняло товар, що підтверджується специфікаціями до договорів купівлі-продажу, видатковими накладними (т.1 а.с.128, 130, 132, 134), сплативши його вартість, що підтверджується виписками з банку (т.1 а.с. 136-140), а ТОВ "Промтехноопт" виписало податкові накладні (т.1 а.с.129, 131, 133), що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних ним за вказаними договорами купівлі-продажу ТМЦ.
Факт транспортування та реальність наявності ТМЦ підтверджується копіями подорожніх листів, аркушів книги обліку довіреностей на отримання ТМЦ від постачальників, наказів про оформлення перепусток, наказів про закріплення за водіями автотранспорту, посвідчень водіїв, договору найму (оренди) транспортного засобу (т.1 а.с.141-148, т.2 а.с.118-124, 128).
На підтвердження реальності придбаних у ТОВ "Промтехноопт" ТМЦ та їх подальшого використання позивачем у своїй господарській діяльності, позивачем надані наступні докази: копії накладних на внутрішнє переміщення, актів списання ТМЦ у виробництво, копії нормативних складів продукції, копії видаткових накладних на реалізацію готової продукції (т.1 а.с.149-250, т.2 а.с.1-85, 126).
Таким чином, як ТОВ "Промтехноопт", так і ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" виконано свої зобов'язання за договорами купівлі-продажу -відвантажено певний обсяг товару, який оплачено у безготівковій формі, сплачено ПДВ у складі вартості поставленого товару.
Колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що податкові накладні, виписані ТОВ "Промтехноопт", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, а первинні документи, складені між сторонами - вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
З урахуванням видів господарської діяльності позивача згідно довідки з ЄДРПОУ - виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, виробництво машин та устаткування для добувної промисловості і будівництва, виробництво електричних ламп та освітлювального устаткування, інші види оптової торгівлі, беручи до уваги надані позивачем до матеріалів справи копії накладних на внутрішнє переміщення, актів списання ТМЦ у виробництво, копії нормативних складів продукції, копії видаткових накладних на реалізацію готової продукції, колегія суддів зазначає, що придбання позивачем електротехнічної продукції у ТОВ «Промтехноопт» та подальше її використання відбулося в рамках власної господарської діяльності ТОВ «НВО «Світло Шахатря».
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних щодо перевезення товарів від ТОВ «Пормтехноопт», оскільки, як вбачається зі змісту договорів купівлі-пордажу, продукція останнім поставлялась на умовах самовивозу.
З огляду на викладене, враховуючи наявність у розпорядженні позивача власного та орендованого транспортних засобів (т.2, а.с.120-124, 128), колегія суддів зазначає, що в даному випадку товарно-транспортна накладна не є єдиним належним доказом факту поставки ТМЦ, а тому, відсутність товарно-транспортних накладних не свідчить про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промтехноопт».
Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" (замовник) та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" (виконавець) укладено договір про виконання підрядних робіт від 01.12.2010 року №14 (т.1 а.с.82), за умовами якого Виконавець зобов'язується у порядку та на умовах зазначеного договору виконати за завданням Замовника роботи щодо ремонту приміщень ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" на 2 поверсі у будівлі "Червоний факел" кабінету начальника технічного департаменту та відділу забезпечення та маркетинга, за адресою - м.Харків, вул.Світло Шахтаря, 4/6.
Колегію суддів встановлено, що приміщення на 2 поверсі у будівлі "Червоних факел" за адресою -м.Харків, вул.Світ Шахтаря 4/6 знаходиться у розпорядженні позивача згідно договору оренди від 01.07.2008 року №55/165, укладеного ТОВ «НВО «Світло Шахтаря»та ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря»(т.2, а.с.140-144).
На виконання умов договору підряду № 14 від 01.12.2010 року ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" були виконані ремонтні роботи у вищевказаному приміщенні, про що свідчать оформлені Виконавцем та підписані Замовником первинні документи: договірна ціна станом на 01.12.2010 р., протокол узгодження договірної ціни від 01.12.2010 року, довідка про вартість виконаних робіт за березень 2011 року від 28.03.2011 р., акт № 17-3/11 прийому виконаних робіт за березень 2011 року за формою КБ2в, локальний кошторис, акт прийому-передачі матеріалів на ремонт приміщень від Замовника до Виконавця (т.1, а.с.84-114).
Виконані підрядні роботи оплачені позивачем в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджено наявним в матеріалах справи платіжним дорученням, а також банківською випискою (т.1, а.с.113, 113а).
Колегія суддів відмічає, що фактичне виконання ремонтних робіт підрядником ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» підтверджується, в тому числі, листом позивача на ім'я заступника директора ВАТ «ХМЗ «Світло Шахтаря» щодо оформлення тимчасових перепусток для вхорду на територію заводу «Світло Шахтаря» з 06.12.2010 р. по 31.03.2011 р. працівникам ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (т.1, а.с.114).
Колегія суддів зауважує, що підрядні ремонті рборти виконувались ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» згідно ліцензії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (т.1, а.с.86-87).
ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» виписано позивачеві податкову накладну № 50 від 16.03.2011 р. на суму 61547,62 грн., в т.ч. ПДВ -10257,94 грн. (т.1, а.с.109), оформлену у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, первинні документи по взаємовідносинам ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Світло Шахтаря" та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", спричиняють втрату первинними документами юридичної сили.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що фактичне виконання своїх зобов'язань за договором підряду № 14 від 01.12.2010 року здійснено як позивачем, так і його контрагентом, та підтверджено належним чином оформленими первинними документами.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання робіт у ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" за квітень 2011 року ПДВ у розмірі 10257,94 грн., за травень, липень та вересень 2011 року - суму ПДВ з придбання товару у ТОВ "Промтехноопт" в загальному розмірі 99713,00 грн.. Також, за результатами відносин з ТОВ «Промтехноопт» позивачем віднесено до складу валових витрат 2-4 кварталів 2011 року суму в загальному розмірі 437665,00 грн.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.
Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані розділом ІІІ Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів п.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Поняття господарської діяльності визначено в п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Стаття 135 Податкового кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно із приписами абз.1 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.
Беручи до уваги наведене, враховуючи, що реальність господарських операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Пормтехноопт» та послуг у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» повністю підтверджена належними первинними документами, придбані ТМЦ та послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток, зокрема формування податкового кредиту та валових витрат.
Відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, які складалися між позивачем та його контрагентами за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.
Таким чином, в ході перевірки відповідачем не було зафіксовано фактів, що свідчили б про безтоварність операцій або їх фіктивність.
З огляду на викладене, підстави для визнання договорів між позивачем та вказаними контрагентами нікчемним або недійсним у відповідача відсутні.
Щодо висновку відповідача по справі про нікчемність правочинів між ТОВ «НВО «Світло Шахтаря» та його контрагентами -ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» та ТОВ «Промтехноопт», колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, висновки акту перевірки № 265/221/33206228 від 12.04.2012 року про нікчемність правочинів між позивачем та вказаними контрагентами ґрунтуються виключно на відомоcтях актів № 111/23-02-05/37092055 від 21.10.2011 р. «Про неможливість зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» код за ЄДРПОУ 37092055 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ «Агро-Синергетика»(код за ЄДРПОУ 36457295) та ТОВ «Торговий дім Атон»(код ЄДРПОУ 36698743) за період липень 2011 р., ТОВ «АгроСинергетика» (код за ЄДРПОУ 36457295), ТОВ «Експертно-консалтингова група «Анталекс» (код за ЄДРПОУ 34951612) за період серпень 2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку», № 324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011 р. «Про неможливість зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» код за ЄДРПОУ 37092055 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ «Агро-Синергетика» (код за ЄДРПОУ 36457295) за період вересень, жовтень 2011 р.», № 220/23-03-05/37092055 від 07.11.2011 р., № 1475/23-03-05/36987611 від 30.06.2011 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»(код ЄДРПОУ 36987611) з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року.
Зазначеними актами зафіксовано відсутність ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за місцезнаходженням, відсутність власних, орендованих, одержаних по договору лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність, достатньої кількості персоналу та основних фондів, що, на думку перевіряючих, свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій за травень-вересень 2011 року (ТОВ «Промтехноопт») та березень 2011 року (ТОВ «Промбуд-Монтажінвест») та ведення господарської діяльності в порядку, передбаченому приписами чинного законодавства України.
З огляду на викладене, у зазначених актах перевірки зроблено висновок про нікчемність угод, укладених ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», як таких, що не направлені на реальне настання правових наслідків та порушують публічний порядок, та про безпідставність виписування податкових накладних на адресу покупців.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача в акті від 12.04.2012 року №265/221/33206228 на акти "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" № 111/23-02-05/37092055 від 21.10.11р., № 220/23-03-05/37092055 від 07.11.2011 р., № 324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011 року не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне.
З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.
При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.
Крім того, колегія суддів зауважує, що представником відповідача до матеріалів справи надано лише копію акту № 220/23-03-05/37092055 від 07.11.2011 р., який стосується виключно відносин ТОВ «Промтехоопт»із ТОВ «Агро-Сінергетика», ТОВ «Експертно-консалтингова група «Анталекс», ТОВ «Спецінжбуд», і не може бути належним доказом по справі за позовом ТОВ «НВО «Світло Шахтаря», оскільки не стосується спірних правовідносин.
Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), колегія суддів приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Проте, в Акті перевірки № від 12.04.2012 року №265/221/33206228 суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання ТМЦ у ТОВ «Промтехноопт», що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.
Колегія суддів зауважує, що податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.
Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у складі вартості придбаних у ТОВ "Промтехноопт" товарів, на відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами.
Щодо тверджень відповідача в акті перевірки про відсутність у ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» належних економічних умов для ведення господарської діяльності (відсутність основних фондів, виробничих або складських приміщень, належних трудових ресурсів), колегія суддів зазначає, що такі твердження не підкріпелін жодними доказами та спростовуються обставинами, відомими самому відповідачу. Так, в акті перевірки від 12.04.2012 року зафіксовано, що чисельність працюючих на ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» складає 32 особи, вартість основних фондів, згідно декларації з податку на прибуток, складає 44,6 тис. грн..
При цьому, оцінка достатності або недостатності вказаних умов для ведення господарської діяльності та здійснення господарських операцій, зокрема, за угодою з позивачем, не відноситься до повноважень органів державної податкової служби.
Твердження відповідача про відсутність ТОВ "Промтехноопт" та ТОВ «Промбу-Монтажінвест»за місцезнаходженням спростовується фактичними обставинами, встановленими у справі та не позбавляє правового значення виписані ними податкові накладні та первинні документи по реальним господарським операціям, факт здійснення та оплати яких підтверджений документально; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманих позивачем товарів та послуг сторонами не заперечується.
Колегія суддів відмічає, що контрагенти позивача у спірних правовідносинах на час видачі спірних податкових накладних є право- і дієздатними юридичними особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, тобто, у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, за якими позивачем віднесено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобов'язання за спірним договором як ТОВ «НВО «Світло Шахтаря», так і його контрагентами ТОВ "Промтехноопт» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» були виконані в повному обсязі та належним чином: отримано певний обсяг товару, виконані роботи, за які сплачено відповідну суму грошових коштів, позивачем нараховано та сплачено ПДВ на суму вартості товарів, що є підставою вважати договори між позивачем та вказаними контрагентами укладеними, та такими, що мають реальні правові наслідки. Зміст прав та обов'язків сторін правочинів положенням чинного законодавства не суперечать.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).
Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Отже, колегія суддів вважає висновок відповідача про нікчемність правочинів, як таких, що не спричиняють реального настання правових наслідків, помилковим, та таким, що спростовується встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами та дослідженими у справі доказами.
Враховуючи вищевикладене, оскільки всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», ТОВ «Промтехноопт»не підтвердженні жодними належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту робіт, невикористання отриманих робіт в господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), колегія суддів дійшла висновку про те, що правочини між вказаними контрагентами не може бути визнані нікчемними.
Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України Податкового кодексу України внаслідок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми в загальному розмірі 109971,0 грн. за результатами відносин з ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Промбуд-Монтаж», завищення валових витрат на суму 437665 грн. за результатами відносин із ТОВ «Промтехноопт»зроблений за відсутності належних і допустимих доказів, з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому не може слугувати підставою для зменшення позивачу від'ємного значення ПДВ та донарахування податку на прибуток.
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Так, Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень) зазначено, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Колегія суддів звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.
Так, Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - Суд) у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що правочин між позивачем ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", а також ТОВ "Промтехноопт" не можуть бути визнані нікчемними.
З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в загальному розмірі 109971,0 грн. по реальній господарській операції, повністю підтвердженою відповідними первинними документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.
За таких обставин, факти викладених в акті перевірки від 12.04.2012 року №265/221/33206228 порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 року №0000132212 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 109971,00 грн. та №0000122212 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 100663,00 грн., - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2012р. по справі № 2а-7791/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.
Повний текст ухвали виготовлений 04.12.2012 р.
Судове рішення № 28284515, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7791/12/2070. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: