Постанова № 28283638, 25.10.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 р. Справа № 1806/2а-856/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.02.2012р. по справі № 1806/2а-856/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, 14.12.2010 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах та Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

За наслідками розгляду справи у порядку скороченого провадження постановою Ковпаківського районного суду Сумської області від 21.02.2012 р. позов було задоволено частково.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах та Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради - неправомірними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах здійснити позивачу перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст.50, ст. 51, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі Закону № 796-ХІІ) у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 14.12.2009 року, з виплатою недоотриманих сум за результатами перерахунку.

Зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити перерахунок і виплату позивачу, щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат, з виплатою недоотриманих сум за результатами перерахунку.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення за період часу із 01 січня 2007 року по 13 грудня 2009 року включно - залишено без розгляду.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 р., просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), вищезазначена апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи 2 категорії.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю передбачену ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції щодо неправомірності здійсненого відповідачем призначення та виплати позивачу пенсії, яка нараховувалася йому як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи зважаючи на фактичні обставини справи та вимоги діючого на час спірних правовідносин законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№796.

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ст. 51 Закону № 796-XII у редакції Закону України від 06 червня 1996 року N 230/96-ВР, особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсі виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону №796.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 року, № 530 "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на призначення та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 14.12.2009 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених постановами Кабінету Міністрів України.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що Законом України від 14 червня 2011 року № 3491 VI "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

На виконання вимог вказаного закону 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", що набрала чинності 23 липня 2011 року, якою встановлено розмір основної та додаткової пенсії для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Отже, з 23 липня 2011 року відповідач, при нарахуванні додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", повинен виходити з розмірів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745, в зв'язку з чим позовні вимоги щодо проведення нарахування та сплати пенсії підлягають задоволенню по 22.07.2011 року включно.

Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах стосовно безпідставного зобов'язання зробити перерахунок та виплату додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50,51, ч.3 ст. 67 Закону №796, колегія суддів вважає необгрунтованими та зазначає наступне.

Положення ч.3, ст. 67 Закону №796 передбачають проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 2 категорії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином суд першої інстанції правомірно зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах проводити перерахунок з урахуванням вимог вище зазначеної статті.

Доводи апеляційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції вимог ч.1 ст. 99 КАС України колегія суддів вважає необгрунтованими та зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів зазначає, що після набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453- IV, яким внесено зміни до КАС України, строк на звернення до суду з адміністративним позовом, якщо право на звернення до суду виникло до цієї дати, обчислюється з цієї дати при умові, якщо станом на 30.07.2010 року не збіг строк на звернення до суду, встановлений чинним законодавством, що регулювало відповідні суспільні правовідносини до набрання чинності змін до КАС України.

Виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі "Мельник проти України" (заява №23436/03), колегія суддів вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин положення ч. 2 с. 99 КАС України, в редакції, яка діяла до 30.07.2010 року.

Згідно з ч. 2 ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З врахуванням вказаних норм Закону без обмеження будь-яким строком мають виплачуватися лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.

Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії і вищевказані норми Закону до цих правовідносин застосовуватись не можуть.

Правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень, на звернення для оскарження яких Кодексом адміністративного судочинства передбачено 1 рік.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, річний строк на звернення до суду з позовом та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 14.12.2009 року.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів не вбачає підстав поважності пропуску строку звернення до суду.

Також колегія суддів, вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо зобов'язання УПФУ у м. Сумах провести перерахунок додаткової пенсії відповідно до вимог ст. 50 Закону №796, оскільки дана стаття передбачає виплату додаткової пенсії особам віднесеним до 1 категорії, а позивач є особою віднесеною ло 2 категорії. Тому в цій частині постанова суду підлягає скасуванню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задовольнити частково.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.02.2012р. по справі № 1806/2а-856/11 скасувати в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо не нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до ст.50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах здійснити перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст.50, ст. 51, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 14.12.2009 року, з виплатою недоотриманих сум за результатами перерахунку.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах здійснити перерахунок додаткової пенсії відповідно до ст. 51, ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 14.12.2009 року по 22.07.2011 рік, з виплатою недоотриманих сум за результатами перерахунку.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.02.2012 р. в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо не нарахування і виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії відповідно до ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.