Постанова № 28283376, 19.12.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.12.2012 р. справа №7/390

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників: від позивача: Загнітка Я.А. за довіреністю №30-12/125-Д від 30.12.2011р.від відповідача:Скиба О.С. за довіреністю б/н від 01.08.2012р.від третьої особи: не прибуврозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»м. Добропілля Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від14.11.2012р.по справі№ 7/390 (судді -Сажнева М.В., Огороднік Д.М., Фурсова С.М .)за позовомДержавного підприємства «Вугілля України» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»м. Добропілля Донецької областітретя особа, , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Західенерго»простягнення збитків у розмірі 49 414,37грн.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Вугілля України»м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»м. Добропілля Донецької області про стягнення збитків у розмірі 49 414,37грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.02.2012р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012р. у справі №7/390 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2012р. у справі №7/390 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.10.2012р. у справі №7/390 залучено до участі у справі публічне акціонерне товариство «Західенерго»(79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду Донецької області від 14.11.2012р. у справі №7/390 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85000, Донецька обл., м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1А, ідентифікаційний код 37014600) на користь Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 32709929) суму збитків у розмірі 30 877 (тридцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 19 коп., державне мито у розмірі 308 (триста вісім) грн. 79 коп. та 147 (сто сорок сім) грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідач не погодившись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вважає, що судом було застосовано до відповідача міра відповідальності без додержання обов'язкового складу правопорушення, а саме, матеріалами справи не доведено протиправну поведінку відповідача, його вину та причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача. На думку скаржника, суд першої інстанції неправомірно посилається на рішення суду по справі №42/96 та факт протиправної поведінки відповідача з поставки неякісного вугілля є недоведений.

Також, відповідач зазначає, що суд першої інстанції в порушення статті 34 Господарського процесуального кодексу України прийняв рішення, яке ґрунтується на актах відбору проб вугілля та відповідних актах про фактичну якість не зважаючи на порушення позивачем вимог пункту 5.3 договору щодо не направлення виклику відповідачу та складання актів без його участі.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.

Представник позивача прибув, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2012р. у справі №7/390 залишити без змін, апеляційну скаргу буз задоволення.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомила.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності третьої особи за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 07.12.2012р. сторін повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

01.06.2005р. між Державним підприємством "Вугілля України" (покупець) та Державним підприємством "Добропіллявугілля" (постачальник) укладено договір поставки вугілля № 40-01/2-К-Зу.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору постачальник на умовах, передбачених даним договором, зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля кам'яне енергетичне марочного складу ГСШ 0-13, ДГСШ 0-13 українського походження.

22.12.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Добропіллявугілля".

Згідно з п. 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Добропіллявугілля", склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки цілісного майнового комплексу, що передається в оренду, складеного 05.11.2010р., затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, зведеного акту інвентаризації майна цілісного майнового комплексу, складеного 15.09.2010р., затвердженого генеральним директором Державного підприємства "Добропіллявугілля" та погодженого першим заступником міністра Міністерства вугільної промисловості 22.09.2010р., та передавального балансу станом на 31.08.2010р., затвердженого заступником міністра Мінвуглепрому.

Наказом Міністерства вугільної промисловості від 07.02.2011р. № 50 припинено діяльність Державного підприємства "Добропіллявугілля", цілісний майновий комплекс якого передано в оренду, шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля".

Відповідно до пункту 5 вказаного наказу, товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Добропіллявугілля".

04.10.2011р. між Державним підприємством "Добропіллявугілля" (підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (орендар) було підписано передавальний баланс, за яким підприємство передало, а орендар прийняв кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги у розмірі 318 480 тис. грн.

Стаття 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регулює питання щодо правонаступництва у разі оренди, згідно з частиною 1 якої, орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.

Пунктом 1.7 договору оренди встановлено, що орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства.

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" є правонаступником Державного підприємства "Добропіллявугілля", в тому числі, за зобов'язаннями з виконання умов договору № 40-01/2-К-Зу від 01.06.2005р.

Пунктом 1.2 договору № 40-01/2-К-3у від 01.06.2005р. встановлено, що марки, базові характеристики якості та базова ціна вугілля, яке буде поставлятися за договором, наводяться у додатках до договору.

Згідно з п. 2.1 договору поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах за погодженим графіком.

Оплата вартості послуг по перевезенню вугілля здійснюється покупцем (п. 6.6 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору надбавки/знижки при відхиленні від базових характеристик якості по зольності та волозі встановлюються у порядку та на умовах визначених у п. п. 5.10.1 договору.

У відповідності з п. 4.5 договору постачальник зобов'язаний поставити вугілля на умовах договору з характеристиками якості, узгодженими сторонами, та надати покупцю сертифікати якості на вугілля, що постачається.

Згідно з п. 9.5 договору вказаний договір набуває чинності з дати його підписання двома сторонами і діє до 31.12.2005р.

У випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії даного договору не заявить письмово іншій стороні про наміри припинення цього договору, він вважається пролонгованим (продовженим на той самий строк і на тих самих умовах).

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення договору. Отже, строк дії договору неодноразово було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у період здійснення спірної поставки договір був чинним.

Також, про перебування сторін у договірних відносинах на умовах вищевказаного договору у період здійснення спірної поставки свідчить підписання сторонами додатку №09/06-3 від 31.08.2006р. до договору на поставку вугілля у вересні 2006 року.

28.01.2004р. між відкритим акціонерним товариством "Західенерго" (покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (постачальник) укладено договір поставки № 4-01/1-П.

Додатковою угодою № 2-10/05 від 25.10.2005р. до договору поставки № 4-01/1-П сторонами погоджено, що даний договір діє до 31.12.2006р.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2006р між Державним підприємством "Вугілля України" (постачальник) та відкритим акціонерним товариством "Західенерго" (покупець) підписано додаток № 09/06-Л до договору поставки № 4-01/1-П від 28.01.2004р, в якому сторони вказаного договору визначили, що постачальник зобов'язується забезпечити покупцеві у вересні 2006 року вугілля на умовах даного додатку, у тому числі вугілля, вантажовідправником якого є Державне підприємство "Добропіллявугілля", а вантажоотримувачем -Ладижинська ТЕС.

31.08.2006р. між Державним підприємством "Вугілля України" та Державним підприємством "Добропіллявугілля" підписано додаток № 09/06-3 до договору № 40-01/2-К від 01.06.2005р., згідно якого сторони визначили, що постачальник (відповідач) зобов'язується відвантажити у вересні 2006 року, а покупець (позивач) прийняти вугілля від вантажовідправників -ЦЗФ "Добропільська", ЦЗФ "Октябрська", ЦЗФ "Селідівська", вантажоотримувачем якого є Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго".

Якісні показники вугілля визначені в пункті 5.10 договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

19.09.2006р. складено посвідчення № 250 про якість вугілля у вагоні № 65296584, 20.09.2006 складено посвідчення № 251 про якість вугілля у вагонах №№ 65733537, 63542245, 66488016, 67189688, 60851243. Покупцем зазначеного вугілля є Державне підприємство "Вугілля України" згідно договору № 40-01/2-К-3у від 01.06.2005р. для відкритого акціонерного товариства "Західенерго" за договором № 4-01/1-П від 28.01.2004р., отримувач - Ладижинська ТЕС ВАТ "Західенерго" за залізничними накладними №№ 48785415, 48785416 та 48785417.

Колегією суддів встановлено та підтверджено наявними матеріалами справи, що з 19.09.2010р. та 20.09.2010р. відповідачем на адресу вантажоотримувача - Ладижинська ТЕС відкритого акціонерного товариства "Західенерго" здійснено поставку вугілля згідно накладних №№ 48785415, 48785417 у вагонах №№ 65296584, 65733537, 63542245, 66488016, 67189688, 60851243.

Під час прийняття вантажу за якістю вантажоотримувачем (Ладижинською ТЕС відкритого акціонерного товариства "Західенерго") за результатами хімічного аналізу виявлено різницю між зазначеними в посвідченнях про якість № 250 та 251 показниками зольності вугілля, поставленого згідно залізничних накладних №№48785415, 48785417 (вагони № 65296584, 65733537, 63542245, 66488016, 67189688, 60851243), що підтверджується актами відбору проб вугілля № 3040 від 23.09.2006р., № 3041 від 23.09.2006р., №3044 від 23.09.2006р., № 3045 від 23.09.2006р., № 3046 від 23.09.2006р., №3047 від 23.09.2006р. Відбір проб здійснено спільно з представниками вантажовідправника (ЦЗФ "Добропільська"), якими також підписано вказані акти.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта, що позивачем порушені вимоги договору, а саме, що акти відбору проб вугілля та про фактичну якість вугілля складені без його участі, оскільки зазначені акти складалися за участю представника вантажовідправника, ЦЗФ "Добропільська" та були ним підписані без зауважень.

Приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами інструкцій держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.65р. № П6 та від 25.04.66р. № П7 з подальшими змінами і доповненнями, ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань", ТР 34.09.110-2003 "Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи. Методичні вказівки.", ЕКД 34.09.101-2003 "Методичні вказівки по обліку палива на електростанціях", ДСТУ 4083-2002 "Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях", та/або іншими нормативними актами України, ГКД, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору. За одиницю виміру кількості вугілля приймається одна тонна (п. 5.1 договору).

У випадку, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії вантажоотримувача, мають розбіжності між показниками якості постачальника, покупець протягом одного робочого дня з моменту отримання результатів від вантажоотримувача направляє виклик постачальнику, який зобов'язаний прибути до вантажоотримувача на протязі 24 год. з моменту отримання повідомлення (п. 5.3 договору).

У випадку неприбуття представника постачальника у визначений строк, результати по якості та кількості отримані у вантажоотримувача є дійсними для сторін, вказуються у Акті звіряння по кількості та якості. Покупець (вантажоотримувач) має право на розвантаження вугілля (п. 5.3.1 договору).

Згідно з п.5.3.2 договору кожна з сторін має право перевірити якість поставленої партії вугілля. Аналіз виконується у лабораторії ТЕС вантажоотримувача. Результати аналізів, підтверджені актом, складеним незалежним експертом (уповноваженою особою) "ССІ Україна ЛТД" дочірнє підприємство австралійської компанії "ССІ Холдінг ЛТД" с переважним для сторін над результатами лабораторії ТЕС вантажоотримувача.

Відповідно до п. 5.3 договору у випадку неможливості залучення до перевірки якості вугілля „ССІ Україна ЛТД" дочірнє підприємство австралійської компанії "ССІ Холдінг ЛТД", що підтверджено письмово однією із сторін з обгрунтуванням причин, сторони узгоджують письмово та залучають до перевірки якості поставленого вугілля іншого незалежного експерта.

У разі поставки вугілля, показники якості якого виходять за межі граничнодопустимих, покупець має право таке вугілля до поставки не зараховувати і не оплачувати, про що повідомить постачальника. Якщо представник постачальника не вивезе вугілля протягом 72 годин з моменту повідомлення, покупець (або ТЕС вантажоотримувач) може його прийняти на умовах, передбачених п. 3.3 та п. 5.10.1. договору.

Сторонами пунктом 5.10 договору визначені якісні показники, відповідно до яких значення базової золи Аd не повинно перевищувати 27,2%.

За результатами відбору проб отриманого вантажоотримувачем вугілля було складено акти №№3040, 3041, 3044, 3045, 3046, 3047 від 24.09.2006р. про фактичну якість, зі змісту яких вбачається перевищення показнику зольності Аd поставленого вугілля.

Як зазначалось раніше, під час проведення аналізу проб та складання вищевказаних актів були присутніми представники ЦЗФ "Добропільська", про що свідчать підписи на відповідних актах.

Вищевказаними актами підтверджується невідповідність якості поставленого вугілля згідно залізничної накладної №№41154528, 41154529 (вагони № 65296584, 65733537, 63542245, 66488016, 67189688, 60851243) умовам договору, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 2 додатку № 09/06-3 до договору № 40-01/2-К при перевищенні показником якості максимального показника з допустимого діапазону значень покупець має право повернути вугілля постачальнику, при цьому витрати, пов'язані з його транспортуванням несе постачальник, або прийняти на умовах, визначених договором.

З матеріалів справи вбачається, що спірне вугілля згідно квитанцій №№ 41154528, 41154529 про приймання вантажу 29.09.2010р. було повернуто Ладижинською ТЕС відкритого акціонерного товариства "Західенерго" вантажовідправнику -ЦЗФ "Добропільська" за договором від 01.06.2005р. № 40-01/2-К-3у.

Пунктом 5.5 договору від 01.06.2005р. № 40-01/2-К-3у передбачено, що у разі поставки вугілля, показники якості якого виходять за межі граничнодопустимих, постачальник зобов'язаний компенсувати всі витрати ТЕС вантажоотримувача та покупця, пов'язані з поставкою неякісного вугілля.

Колегією суддів також встановлено, що позивачем на виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі № 42/96, залишеного без змін постановою Київського господарського апеляційного суду від 14.07.2009р. у справі №42/96 сплачені витрати у розмірі 31 303,97 (провізна плата у розмірі 18 110,40 грн., плата за користування вагонами за час простою у розмірі 9 986,40 грн., плата за оформлення документів у розмірі 136,68 грн., плати за пере адресацію вагонів у розмірі 2 643,71 грн., судові витрати у розмірі 426,78 грн.) та витрати з оплати вартості перевезення вугілля від вантажовідправника (Ладижинська ТЕС) до вантажоотримувача (ЦЗФ "Добропільська") на суму 18 110,40 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі № 42/96, яке залишене без змін постановою Київського господарського апеляційного суду від 14.07.2009р. з Державного підприємства "Вугілля України" на користь відкритого акціонерного товариства "Західенерго" стягнуто 30 887,19 грн. збитків. При цьому, під час розгляду господарським судом міста Києва справи № 42/96 встановлено, що внаслідок поставки неякісного вугілля у вагонах №№ 65296584, 65733537, 63542245, 66488016, 67189688, 60851243 (квитанції про приймання вантажу №№ 48785415, 48785417, за якими поставлялось вугілля відповідачем у вищезазначених вагонах) відкритому акціонерному товариству "Західенерго" були завдані збитки на загальну суму 30 877,19 грн.

Виконання Державним підприємством "Вугілля України" рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі № 42/96, постанови Київського господарського апеляційного суду від 14.07.2009р. підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.03.2010р., підписаним та скріпленим печатками Державного підприємства "Вугілля України" та відкритого акціонерного товариства "Західенерго".

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами скаржника, що судом першої інстанції взято до уваги в порушення частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням у справі №42/96, що призвело до помилкових висновків щодо наявності всіх складових збитків, оскільки зазначене рішення оцінено судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України одночасно з іншими доказами.

Згідно з п. 6.6 договору № 40-01/2-К-Зу оплата вартості послуг по перевезенню вугілля здійснюється покупцем.

Понесення позивачем витрат з оплати вартості перевезення вугілля від вантажовідправника (ЦЗФ "Добропільська") до вантажоотримувача (Ладижинська ТЕС) на суму 18 110,40 грн. підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№48785415, 48785417 та переліком ТехПД за 19.09.2006р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направив на адресу відповідача претензію № 16-01-07/2 від 16.01.2007р. з вимогою відшкодувати збитки в розмірі 48987,59грн. (у тому числі 30 877,19 грн., які стягнуті з позивача за рішенням суду у справі №42/96) відповідно, які були завдані поставкою вугільної продукції, якісні показники якої не відповідають умовам договору від 01.06.2005р. № 40-01/2-К-3у. Матеріали справи не містять підтвердження надання відповідачем відповіді на вказану претензію.

Оскільки позивач поніс збитки із-за неналежного виконання саме відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки вугілля № 40-01/2-К-Зу від 01.06.2005р. щодо поставки якісної продукції, на останнього покладається обов'язок по відшкодуванню позивачу понесених збитків.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що сторона, яка порушила зобов'язання повинна відшкодувати заподіяні в результаті цього збитки.

Згідно з приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управною стороною, втрата або пошкодження її майна.

Складовими збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Безпідставним є довід заявника апеляційної скарги щодо відсутності з його боку протиправної поведінки, вини та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та її наслідками з огляду на наступне.

Права і обов'язки сторін, відповідальність за порушення договірних зобов'язань, у тому числі у зв'язку з поставкою неякісної продукції, визначені договором. Матеріалами справи підтверджений факт поставки неякісної вугільної продукції. Договором № 40-01/2-К-3у від 01.06.2005р. передбачений обов'язок постачальника компенсувати всі витрати вантажоотримувача та покупця, пов'язані з поставкою неякісного вугілля.

Протиправність поведінки відповідача полягає у порушенні ним зобов'язань за договором. Поставлене ним вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідало показникам, зазначеним у посвідченнях якості № 250 від 19.09.2006р. та № 251 від 20.09.2006р., що також підтверджується матеріалами справи рішенням господарського суду міста Києва у справі № 42/96; наявність негативних наслідків полягає у додаткових витратах позивача, понесених у вигляді плати відкритим акціонерним товариством "Західенерго" та сплати вартості перевезення вугілля від вантажовідправника до вантажоотримувача.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та її наслідками полягає у тому, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо поставки вугілля належної якості, позивач був змушений сплатити відповідачу 30 877,19 грн. збитків, а також поніс витрати з оплати вартості перевезення вугілля від вантажовідправника (ЦЗФ "Добропільська") до вантажоотримувача (Ладижинська ТЕС) на суму 18 110,40 грн., що свідчить про понесення позивачем додаткових витрат.

Вина відповідача полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугілля належної якості відповідно до умов договору та даних, зазначених у посвідченнях про якість вугілля № 250 та № 251. Отже, у зв'язку із поставкою вугілля, якість якого не відповідала показникам значеним в посвідченні про якість, Державне підприємство "Вугілля України" зазнало збитків на суму 30 877,19 грн., сплачених позивачем на користь відкритого акціонерного товариства "Західенерго" на виконання рішення господарського суду міста Києва та постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 42/96, та на суму 18 110,40 грн., сплачених за перевезення вугілля від вантажовідправника (ЦЗФ "Добропільська") до вантажоотримувача (Ладижинська ТЕС).

Таким чином, наявними матеріалами справи підтверджується наявність збитків, понесених позивачем в розмірі 30877,19грн. з вини відповідача у заподіянні збитків позивачу, які відповідач у встановленому порядку не спростував, та причинно-слідчий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та понесеними позивачем збитками у зв'язку із неналежним виконання своїх зобов'язань, тому судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 30 877,19 грн.

Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності в частині вимог про стягнення збитків у розмірі 30 877,19грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

За змістом статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 6 статті 261 Цивільного кодексу України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Основним зобов'язанням у рамках відносин, що склалися між сторонами, є зобов'язання позивача відшкодувати на користь третьої особи збитки, понесені відкритим акціонерним товариством "Західенерго" внаслідок поставки вугілля неналежної якості.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вже встановлено судом, позивачем було відшкодовано на користь відкритого акціонерного товариства "Західенерго" витрати, понесені у зв'язку з поставкою неякісного вугілля, у розмірі 30 877,19 грн., що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.03.2010р., підписаним та скріпленим печатками Державним підприємством "Вугілля України" та відкритим акціонерним товариством "Західенерго". Тобто перебіг строку позовної давності за регресними вимогами розпочався 30.03.2010р. і на момент звернення з позовом до суду (31.10.2011р. згідно штемпеля поштової установи на конверті) про відшкодування зазначених витрат не сплив.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача вартості перевезення вугілля від вантажовідправника до вантажоотримувача у розмірі 18 110,40 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Поставка вугілля неналежної якості була здійснена 23.09.2006р., що підтверджено матеріалами справи, а також встановлено рішенням господарського суду міста Києва та постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 42/96. Акти про фактичну якість поставленого вугілля складено 24.09.2006р.

Згідно переліку ТехПД позивачем було здійснено сплату вартості перевезення вугілля у розмірі 18 110,40 грн. від вантажовідправника до вантажоотримувача 19.09.2006р.

З постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2009р. у справі №42/96 вбачається, що 26.09.2006р. та 28.09.2006р. на адресу позивача направлялись телеграми про переадресування 6 напіввагонів на залізничну станцію попереднього відправлення, у зв'язку з тим, що якість поставленого вугілля не відповідала показникам, погодженим сторонами, а також 19.12.2006р. відкритим акціонерним товариством "Західенерго" було направлено на адресу позивача претензію про відшкодування витрат понесених, у зв'язку з поставкою неякісного вугілля.

Вимоги щодо стягнення з відповідача вартості перевезення неякісного вугілля не можуть бути віднесені до регресних вимог, а є звичайними вимогами про відшкодування збитків, оскільки вказані витрати були понесені безпосередньо Державним підприємством "Вугілля України" згідно з умовами договору № 40-01/2-К-Зу від 01.06.2005р.

Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Донецької області 31.10.2011р. (згідно штемпеля поштової установи на конверті), тобто після спливу загального строку позовної давності щодо вимог про стягнення вартості перевезення вугілля від вантажовідправника до вантажоотримувача, сплаченої 19.09.2006р.

Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

Позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку давності не заявлено.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що обґрунтованих причин звернення до суду з позовом в частині вимог про стягнення вартості перевезення вугілля від вантажовідправника до вантажоотримувача поза межами строку давності не наведено, а відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає, що суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення збитків у розмірі 18 110,40 грн.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2012р. у справі №7/390 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»м.Добропілля Донецької області - без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»м. Добропілля Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2012р. у справі №7/390 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2012р. у справі №7/390 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 6 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. Третій особі;

4. У справу,

5. ДАГС,

6. ГСДО