Постанова № 28283308, 14.12.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2012 року 2а-4862/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Русич"

про

накладення арешту та стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Русич" (далі - відповідач) про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Русич" та стягнення податкового боргу перед Державним бюджетом України в сумі 217377,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг у сумі 217377,31 грн., у встановлені строки борг погашено не було та враховуючи, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути відчужено, наявні підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться у банківських установах.

З матеріалів справи вбачається, що юридична особа ТОВ "Торговий дім "Русич" зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області 02.03.2011 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинено запис за № 1 354 102 0000 002432.

Як платник податків та інших обов’язкових зборів (платежів) ТОВ "Торговий дім "Русич" взято на облік Бориспільською ОДПІ 03.03.2011 року про що видано довідку форми № 4-ОПП за № 6020.

Так, згідно декларації з ПДВ від 29.11.2011 року за жовтень 2011 року №9011878692 платником самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду в розмірі 65215,00 грн. Проте, грошове зобов'язання сплачено частково в сумі 27879,25 грн., решта - 34335,75 грн. не сплачено.

Згідно декларації з ПДВ від 25.01.2012 року за листопад 2011 року №9014420442 платником самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду в розмірі 95687,00 грн. Проте, грошове зобов'язання платником не сплачено.

Згідно декларації з ПДВ від 25.01.2012 року за грудень 2011 року №9014420412 платником самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду в розмірі 41780,00 грн. Проте, грошове зобов'язання платником не сплачено.

Згідно декларації з ПДВ від 20.03.2012 року за січень 2012 року №9013374901 платником самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду в розмірі 23582,00 грн. Проте, грошове зобов'язання платником не сплачено.

Згідно декларації з ПДВ від 20.03.2012 року за лютий 2012 року №9013358781 платником самостійно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду в розмірі 5765,00 грн. Проте, грошове зобов'язання платником самостійно не сплачено.

Бориспільською ОДПІ проведено невиїзну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з ПДВ за вересень 2011 року в сумі 1703,05 грн., за результатами якої складено акт від 27.01.2012 року №174/15-1/37563442. Відповідно до акту перевірки, грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 1703,05 грн. з граничним терміном сплати 18.11.2011 року фактично сплачено 19.12.2011 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України. За результатами перевірки, відповідно до ст. 126 ПК України нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20%, прийнято та направлено поштою (рекомендоване відправлення 0830004225000) платнику податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0001961501 на суму 340,61 грн. Станом на 11.10.2012 року сума ТОВ "ТД "Русич" самостійно не сплачена.

09.08.2012 року Бориспільською ОДПІ проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з ПДВ за вересень-жовтень 2011 року в сумі 41780,05 грн., за результатами якої складено акт від 09.08.2012 року №773/15-2/37563442. Відповідно до акту перевірки, грошове зобов'язання з ПДВ за вересень 2011 року в сумі 10900,80 грн. з граничним терміном сплати 18.11.2011 року фактично сплачено 19.01.2012 року, грошове зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011 року в сумі 30879,25 грн. з граничним терміном сплати 30.11.2011 року фактично сплачено 19.01.2012 року, чим порушено п. 57.1 ст. 57 ПК України. За результатами перевірки, відповідно до ст. 126 ПК України нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20%, прийнято та направлено поштою (рекомендоване відправлення 0830004721546) платнику податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 року №0006881502 на суму 8015,40 грн. Станом на 11.10.2012 року сума ТОВ "ТД "Русич" самостійно не сплачена.

На виконання визначених ст. 191 ПК України функцій Бориспільською ОДПІ як органом ДПС проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання ТОВ "ТД "Русич" податкової звітності з ПДВ. За результатами перевірки було складено Акт від 27.01.2012 року №175/15-1/37563442, в якому встановлено порушення відповідачем вимог п.203.1 ст. 203 ПК України, в частині несвоєчасного подання до Бориспільської ОДПІ податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року (термін подачі - 20.09.2011 року, фактично подано - 28.09.2011 року).

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За результатами розгляду матеріалів перевірки заступником начальника Бориспільської ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0001971501, яким відповідачеві нараховано штрафні санкції в сумі 170,00 грн., які до цього часу платником не сплачені.

Бориспільською ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання ТОВ "ТД "Русич" податкової звітності з ПДВ. За результатами перевірки було складено Акт від 27.01.2012 року №176/15-1/37563442, в якому встановлено порушення відповідачем вимог п.49.18.1 ст. 49 ПК України в частині несвоєчасного подання до Бориспільської ОДПІ податкових декларацій з ПДВ за вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), до якого було застосовано штраф за таке порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За результатами розгляду матеріалів перевірки заступником начальника Бориспільської ОДПІ прийняте та направлено платнику поштою податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0001981501, яким відповідачеві нараховано штрафні санкції в сумі 4080,00 грн. На даний час сума штрафних санкцій платником не сплачена.

13.06.2012 року Бориспільською ОДПІ проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання ТОВ "ТД "Русич" податкової звітності з ПДВ. За результатами перевірки було складено Акт №588/15-2/37563442, в якому встановлено порушення відповідачем вимог п.49.18.1 ст. 49 ПК України, в частині несвоєчасного подання до Бориспільської ОДПІ податкових декларацій з ПДВ за січень, березень, квітень 2012 року.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), до якого було застосовано штраф за таке порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне поданих.

За результатами розгляду матеріалів перевірки заступником начальника Бориспільської ОДПІ прийняте та направлено платнику поштою (рекомендоване відправлення 0830004575132) податкове повідомлення-рішення від 13.06.2012 року №0005201502, яким відповідачеві нараховано штрафні санкції в сумі 3060,00 грн., які платником до цього часу не сплачені.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Однак у строки, встановлені законодавством, ТОВ "ТД "Русич" не було проведено повного погашення існуючого податкового боргу в сумі 217377,31 грн.

В зв'язку з наявністю у ТОВ "ТД "Русич" узгодженого податкового боргу Бориспільською ОДПІ у відповідності до ст. 59 ПК України та положень Порядку направлення органами Державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом ДПА України №1037 від 24.12.2010 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1432/18727) виставлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ю" №661 від 29.11.2011 року на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями - 12603,87 грн. Вказана вимога була надіслана поштою рекомендованим листом за юридичною адресою відповідача, однак залишилась без задоволення.

Таким чином, згідно з довідкою Бориспільської ОДПІ №5769/10/19 від 12.10.2012 року ТОВ "ТД "Русич" станом на 12.10.2012 року має узгоджений податковий борг з податку на додану вартість в сумі 217377,31 грн. Станом на день розгляду справи заборгованість не погашена.

Надаючи нормативно-правову оцінку виниклим правовідносинам в частині стягнення податкового боргу, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 Податкового кодексу України встановлено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наявний у відповідача податковий борг, який не було погашено у встановлені строки незважаючи на заходи, які вживалися позивачем, позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу перед Державним бюджетом України в сумі 217377,31 грн. підлягають задоволенню.

Щодо накладення арешту на кошти ТОВ "ТД "Русич", що знаходяться на рахунках у банках, суд дійшов до висновку, що у задоволені заявлених вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року № 1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 року за № 9/20322 (далі - Порядок № 1398), арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з пунктом 7.3 Порядку № 1398, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

В даному випадку суду не надані докази прийняття позивачем рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду, а отже порушений порядок накладення такого виду арешту.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб’єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Аналогічні норми містить Порядок № 1398, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з вищезазначених обставин.

Так, арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин.

Із досліджених доказів по справі, судом встановлено, що вище наведені обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов’язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України норма, надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Також суд вважає за необхідне відмітити, що листи Управління Держкомзему у Бориспільському районі та відділу Держкомзему у місті Борисполі про відсутність у власності земельних ділянок та лист Комунального підприємства "Бориспільське бюро технічної інвентаризації" про відсутність нерухомого майна не є підставами для накладення арешту на кошти відповідача, оскільки, по-перше, за змістом статті 334 Цивільного кодексу України право власності на майно (в тому числі, на нерухоме майно та транспортні засоби) може виникати і без його державної реєстрації, по-друге, відсутність зареєстрованих за відповідачем прав на нерухомість не може бути достатнім доказом відсутності у нього майна, або що його балансова вартість менша суми податкового боргу, або що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Інших заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу, податковим органом не вчинялось.

Відповідно до вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в частині накладення арешту на кошти відповідача та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Доказів понесення будь-яких судових витрат особами, які беруть участь у справі, суду надано не було, вимог про їх відшкодування не заявлено, у зв’язку з чим судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Русич" (08300, Київська область, місто Бориспіль, Аеропорт, код ЄДРПОУ 37563442) податковий борг перед Державним бюджетом України в сумі 217377 (двісті сімнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 31 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Русич" податкового боргу перед Державним бюджетом України в сумі 217377 (двісті сімнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 31 коп. підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.