Постанова № 28283294, 18.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15056/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацька Т.В.

при секретарі Телешов В.О.

представників позивача Бурова Д.Д.,

представника відповідача Шинкарьової І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м.Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про визнання протиправними та скасування пунктів 1,2 вимоги № 05-07-10-14/10584 від 06.09.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Донецькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про визнання протиправними та скасування пунктів 1,2 вимоги № 05-07-10-14/10584 від 06.09.2012 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що за результатами ревізії відповідача складено акт ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності за 2010-2011 роки та завершений звітний період 2012 року від 01.08.2012 року № 07-17/019 та видано вимогу від 06.09.2012 року № 05-07-10-14/10584, згідно із якою позивача зобов'язано виконати пункти 1,2 даної вимоги.

Позивач вважає п.1,2 вищевказаної вимоги протиправним, таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства, не підлягає виконанню та підлягає скасуванню.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд протиправними та скасування пунктів 1,2 вимоги № 05-07-10-14/10584 від 06.09.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі, надав письмове заперечення, в якому зазначив, що оскільки пп.45 ч.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» передбачено, що плата за надання адміністративних послуг належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, тому залишок коштів спеціального фонду, який складався станом на 01.01.2012 року у сумі 94433,39 грн. за КПКВ 2803010 на реєстраційному рахунку позивача № 35224003000959, відкритого в Управлінні Державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області, від наданих у 2011 році адміністративних послуг, повинен бути перерахований до загального фонду Державного бюджету. Позивачем заява про закриття рахунку спеціального фонду № 35224003000959 за КПКВ 2803010 до Управління Державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області не надавалась та рахунок станом на 01.01.2012 року та станом на 01.07.2012 року не було закрито, як передбачено пп.а п.7.4 Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України (а.с.122-128).

Представник третьої особи до судового засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Також надав письмові пояснення, які просив врахувати при розгляді справи.

В письмових поясненнях представник третьої особи зазначив, що відповідно до ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке забезпечує Державна казначейська служба України.

На виконання статті 57 Бюджетного Кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», та з метою встановлення єдиних вимог організацій роботи по завершенню бюджетного 2011 року та початку 2012 року, а також відповідно до завдань Державної казначейської служби України, визначених, Положенням про Державну казначейську службу України, затверджено регламент роботи органів Державної казначейської служби України по завершенню бюджетного 2011 року та початку 2012 року (наказ Державної казначейської служби України від 19.12.2011 року №144 -далі Регламент.

Згідно п.9 Регламенту органи ДКС 29.11.2011 року повинні були провести списання залишків коштів з реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів державного та місцевого бюджетів (крім власних надходжень).

Процедура закриття по закінченню бюджетного 2011 року спеціальних реєстраційних рахунків, на яких обліковуються власні кошти розпорядників бюджетних коштів за спеціальним фондом бюджету, Регламентом не передбачено.

Відповідно до п.16 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року №228 (далі Постанова №228), у процесі складання та затвердження кошторисів залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом бюджету не плануються.

Пунктом 49 Постанови №228 передбачено механізм внесення змін до спеціального фонду кошторису. Зокрема, розпорядниками бюджетних коштів вносяться зміни до спеціального фонду кошторису у частині збільшення надходжень і видатків у разі, коли обсяги власних надходжень спеціального фонду кошторису фактично перевищили обсяги, враховані під час затвердження відповідного бюджету, з урахуванням залишків на початок бюджетного року.

Таким чином, після затвердження постійного кошторису на поточний рік, у якому не передбачено власні надходження від надання послуг у 2012 році, бюджетна установа має підстави для збільшення планових показників по власних надходженнях і видатках у межах суми залишку коштів на початок року з відображенням необхідної суми змін у частині надходжень у розділі «Фінансування». З цього приводу відбудеться збільшення відповідних планових показників спеціального фонду, згідно яких розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов'язання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби відповідно до ст.2 вказаного Закону, є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія (ст.11 зазначеного Закону).

Відповідно до п.2.38 плану контрольно - ревізійної роботи Держфінінспекції України на другий квартал 2012 року, п.1.1.5.4 плану контрольно - ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Донецькій області на другий квартал 2012 року та на підставі направлень від 27 червня 2012 року №№1229, 1230, від 20 липня 2012 року №№1378, 1379, Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2012 року. За наслідками проведеної ревізії 01 серпня 2012 року складений акт №07-17/019 (а.с.12-46).

Позивачем були надіслані до Державної фінансової інспекції в Донецькій області заперечення до вищевказаного акту ревізії №2012/2157 від 16.08.2012 року (а.с.47-48).

За змістом висновку Державної фінансової інспекції в Донецькій області на заперечення позивача, вони не були прийняті відповідачем (а.с. 52-69).

Відповідно до пункту 4.3 Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 03.10.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1212/19950, Держфінінспекція вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства.

Крім того, відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі -Порядок №550), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

06 вересня 2012 року на підставі вищезазначеного акту ревізії відповідачем прийнято вимогу №05-07-10-14/10584 від 06.09.2012 року про відшкодування порушень, виявлених ревізією, якою зобов'язано позивача здійснити всі необхідні заходи для усунення встановлених ревізією порушень.

В п.1 зазначеної вимоги від позивача вимагалось вжити заходи щодо закриття Управлінням реєстраційного рахунку спеціального фонду державного бюджету за КПКВ 2803010 «Керівництво та управління у сфері земельних ресурсів» №35224003000959, відкритого в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області.

У п.2 зазначеної вимоги від позивача вимагалось перерахувати на рахунок доходів загального фонду Державного бюджету Першотравневого району м. Маріуполя № 31110028700052, код платежу 22012500, код ЄДРПОУ 37989721 залишок коштів в сумі 39839,63 грн., який склався станом на 01.07.2012 року за КПКВ 2803010 «Керівництво та управління у сфері земельних ресурсів» на реєстраційному рахунку спеціального фонду Управління №35224003000959, відкритого в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області, від наданих у 2011 році адміністративних послуг (а.с. 110-111).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Державна фінансова інспекція в Донецькій області не довела правомірність вимог, які викладені в п. 1, 2 вимоги про відшкодування порушень, виявлених ревізією, виходячи з наступного.

В акті ревізії зазначено, що в супереч вимогам ст. 57, п.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, ст. 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік", невикористані кошти спеціального фонду в загальній сумі 39839,63 грн. не перераховані до Державного бюджету України.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 57 Бюджетного кодексу України на кінець бюджетного періоду Державна казначейська служба України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом або законом про Державний бюджет України.

Згідно з частиною 2 ст.22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, можуть бути виключно установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників тощо.

Статтею 1 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» було затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2012 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, згідно з додатком № 3 до цього Закону.

Вказаний додаток головним розпорядником за програмною класифікацією видатків державного бюджету 2803010 «керівництво та управління у сфері земельних ресурсів» визначає Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Тобто, Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області не є головним розпорядником, а є розпорядником коштів нижчого рівня, тому не наділено повноваженням у вигляді бюджетного призначення.

Виходячи із змісту статті 1 Бюджетного кодексу України бюджетним правовідношенням є врегульовані даним Кодексом відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Таким чином, позивач не є суб'єктом бюджетного правовідношення, що регулюється ч. 2 статті 57 Бюджетного кодексу України.

Також є безпідставними твердження відповідача щодо порушення позивачем ст.29 Бюджетного кодексу України, ст.2 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», оскільки зазначені статті стосуються формування дохідної частини загального фонду державного бюджету України. Разом з тим, у оскаржуваній вимозі ставиться питання про перерахування невикористаних коштів спеціального фонду позивача до бюджету, що залишились на реєстраційному рахунку в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області №35224003000959, який є видатковим.

Також, відповідно до п.24 ст.1 Бюджетного кодексу України закон про Державний бюджет України - це закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.

Залишок коштів на реєстраційному рахунку №35224003000959 склався за рахунок надходжень 2011 року та минулих років. Тому, на вказані кошти не можуть поширюватися положення статті ст.2 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік».

П.п. 7.4. Порядку відкриття та закриття рахунків №221 визначає, що бюджетні рахунки для операцій клієнтів, в тому числі бюджетні рахунки для зарахування власних надходжень бюджетних установ, на підставі наданих власниками рахунків заяв про закриття рахунків закриваються, зокрема, у разі відсутності у поточному бюджетному періоді бюджетних асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування.

Відповідно до п. 30 ст. ст. 1 Бюджетного кодексу України кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій.

Згідно п.п. 3.9. Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2004 р. №386 протягом року розпорядники вносять зміни до спеціального фонду кошторису за власними надходженнями на підставі довідок установленої форми, які затверджуються керівниками установ, що затвердили кошторис, без унесення відповідних змін до розпису за спеціальним фондом. Органи Державного казначейства України ведуть окремий облік таких змін, проводять видатки на підставі кошторисів з урахуванням унесених до них змін без внесення змін до розпису та відображають у звітності про виконання бюджету планові показники за спеціальним фондом з урахуванням унесених змін до кошторисів.

Відповідно до Довідки про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2012 рік №1/22 від 24.02.2012 року, затвердженого Головним управлінням Держкомзему у Донецькій області виділено асигнувань за спеціальним фондом на здійснення видатків у загальному розмірі 94434,00 грн., а відповідно до Довідки про зміни до річного розпису бюджету (кошторису) на 2012 рік №2/22 від 24.02.2012 року, затвердженого Головним управлінням Держкомзему у Донецькій області виділено асигнувань за спеціальним фондом на здійснення видатків у загальному розмірі 3326 грн.

Таким чином, за наявності асигнувань за спеціальним фондом у позивача не було підстав для закриття реєстраційного рахунку №35224003000959.

Крім того, вимога відповідача щодо перерахування залишку коштів в сумі 39839,63 грн. на рахунок доходів загального фонду Державного бюджету Першотравневого району м.Маріуполя є неправомірною у зв'язку з перебуванням позивача на обліку в Жовтневому районі м.Маріуполя та, відповідно, перерахуванням позивачем доходів до Державного бюджету Жовтневого району м.Маріуполя.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області до Державної фінансової інспекції в Донецькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про визнання протиправними та скасування пунктів 1,2 вимоги № 05-07-10-14/10584 від 06.09.2012 року, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 вимоги №05-07-10-14/10584 від 06.09.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області судовий збір у розмірі 32 грн.19 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18.12.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 24.12.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України , а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.