Рішення № 28282942, 19.12.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2012 р.Справа № 5017/2633/2012

За позовом: Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ";

про стягнення 29958494,54 грн.;

Головуючий суддя Власова С.Г.

Суддя Никифорчук М.І.

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: Мацегорін А.О.(на підставі довіреності);

Від відповідача: Ельчибекян І.М. (на підставі довіреності);

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Мацегорін А.О.(на підставі довіреності);

Від відповідача: Ельчибекян І.М. (на підставі довіреності);

СУТЬ СПОРУ: 10.09.2012 р. за вх. №4070/2012 Дочірня компанія "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" про стягнення заборгованості у сумі 29958494,54 грн. у тому числі 26646699,83грн. основного боргу, 2017688,11грн. пені, 177225,60грн. інфляційних витрат, 1116881,00грн. 3% річних.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, просить зменшити розмір неустойки до 100000,00грн. та просить розстрочити виконання рішення на 24 місяці зі сплатою суми заборгованості щомісячно рівними частками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

20.12.2010р. між Дочірньою компанією "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Позивач, Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Одесагаз" (Відповідач, Покупець) був укладений договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2651ТЕ-23 (далі договір). відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ в період з 01.01.2001р. по 31.12.2011р., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі до 123950,000тис.куб.м.

Ціна за 1000куб.м. природного газу з урахуванням тарифу на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами складає 1289,04грн. Загальна вартість договору на дату його укладання становить 159776508,00грн. (п.3.1. договору).

Відповідно до п.3.1.1. договору сторони домовились, що ціна за 1000,0куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або та тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Додатковою угодою №3 від 11.07.2011р. до договору сторонами узгоджена ціна за 1000куб.м. природного газу у розмірі 1290,24грн.

Розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати, а саме: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу на пізніше 10 числа місяця поставки, подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п.4.1. договору).

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав, передавши Відповідачу протягом січня - вересня 2011року природний газ, на загальну суму 92347143,59грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу.

Згідно даних Позивача свої зобов'язання по договору Відповідач виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ у сумі 65700443,76грн.

Станом на день звернення Позивача з позовом до суду заборгованість Відповідача складала 26646699,83грн.

За неналежне виконання Відповідачем умов укладених сторонами договору, Позивач відповідно до п.7.3.1. договору та згідно ст.231 Господарського кодексу України, ст.ст.258,549-551 Цивільного кодексу України нарахував Відповідачу пеню у сумі 2017688,11грн., інфляційні витрати у сумі 177225,60грн., 3% річних у сумі 1116881,00грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що він здійснює на підставі ліцензії постачання природного газу за регульованим тарифом виключно населенню, підприємствам комунальної теплоенергетики та бюджетним установам і організаціям Одеської області. Діяльність Відповідача по забезпеченню та реалізації природного газу населенню не є підприємницькою, так як не має мети - отримання прибутку та у розумінні ст. 3 Господарського кодексу України є некомерційною господарською діяльністю.

Свої зобов'язання з подачі газу підприємствам комунальної теплоенергетики ПАТ "Одесагаз" виконало, однак в свою чергу, ці підприємства розрахунок в повному обсязі не здійснили, через невідповідність діючих тарифів з теплопостачання.

Посилаючись на статтю 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Відповідач зазначає, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 503 від 11.05.2011 року "Про затвердження Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування" встановлено, що учасниками розрахунків є відповідні територіальні органи Казначейства, місцеві фінансові органи, підприємства, що виробляють, постачають та транспортують теплову енергію для населення, незалежно від форми власності, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України»та її філії, суб'єкти господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідач вважає, що Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, а Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та її дочірня компанія «Газ України»підписують договори про організацію взаєморозрахунків або надають учасникам розрахунків письмову відповідь з обґрунтованою відмовою у погодженні таких договорів протягом десяти робочих днів.

Відповідач стверджує, що жодного договору на проведення розрахунків які були надані Позивачу з боку підприємств паливно-енергетичного комплексу Одеської області не прийнято. Таким чином заборгованість виникла внаслідок неправомірних дій Позивача, а не з вини Відповідача.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до умов договору про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2651ТЕ-23 (далі договір) укладеного 20.12.2010р. між Дочірньою компанією "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Позивач, Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Одесагаз" (Відповідач, Покупець) , Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві імпортований природний газ в період з 01.01.2001р. по 31.12.2011р., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі до 123950,000тис.куб.м.

Згідно п.3.1.1. договору, ціна за 1000,0куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або та тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Додатковою угодою №3 від 11.07.2011р. до договору сторонами узгоджена ціна за 1000куб.м. природного газу у розмірі 1290,24грн.

Розрахунки повинні проводитись шляхом поетапної оплати, а саме: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу на пізніше 10 числа місяця поставки, подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п.4.1. договору).

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав, передавши Відповідачу протягом січня - вересня 2011року природний газ, на загальну суму 92347143,59грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу.

З огляду на те, що в ході розгляду справи Відповідач сплатив Позивачу суму основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №664 від 07.12.2012р., №661 від 07.12.2012р., №662 від 07.12.2012р., №663 від 07.12.2012р. на загальну суму 26646699,83грн., провадження у справі в частині стягнення основного боргу підлягає припиненню.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім того, статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.3.1. договору у разі порушення Покупцем умов п.4.1. договору, а саме розрахунків за природний газ, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 2017688,11грн.

Відповідач проти нарахування пені у сумі 2017688,11грн. заперечує та просить суду зменшити розмір пені до 10000,00грн., посилаючись на те що він здійснює на підставі ліцензії постачання природного газу за регульованим тарифом виключно населенню, підприємствам комунальної теплоенергетики та бюджетним установам і організаціям Одеської області. Діяльність Відповідача по забезпеченню та реалізації природного газу населенню не є підприємницькою, так як не має мети - отримання прибутку та у розумінні ст. 3 Господарського кодексу України є некомерційною господарською діяльністю.

З наявних матеріалів справи вбачається ,що свої зобов'язання з подачі газу підприємствам комунальної теплоенергетики ПАТ "Одесагаз" виконало в повному обсязі, однак в свою чергу, ці підприємства розрахунок не здійснили, через невідповідність діючих тарифів з теплопостачання.

Відповідно до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що затримка платежів за природний газ відбулася частково не з вини Відповідача, а також те ,що на день розгляду справи сума основного боргу оплачена в повному обсязі, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 500000,00грн.

У відповідності до 4.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач обґрунтовано нарахував Відповідачу інфляційні витрати у сумі 177225,60грн. та 3% річних у сумі 1116881,00грн. та надав їх розрахунок, який на думку суду є вірним та обґрунтованим.

Відповідач під час розгляду справи звернувся до суду з клопотанням про надання розтрочки виконання рішення суду строком на 24 місяці зі сплатою суми заборгованості щомісячно рівними частками, посилаючись на те, що він є неприбутковою організацією.

У відповідності до ст.83 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п.6, встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, залежно від обставин справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи суд дійшов висновку щодо надання розстрочки виконання рішення суду строком на 12 місяців зі сплатою суми заборгованості щомісячно рівними частками.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 500000,00грн. пені, 177225,60грн. інфляційних витрат, 1116881,00грн. 3% річних оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, р/р2603130103944 ВАТ "Ощадбанк" Одеське управління, МФО 328845, код ЄДРПОУ 03351208) на користь Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р26002007367001 в Київський ФПАТКБ "Південкомбанк" м. Київ, МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827) - 500000/пятсот тисяч/грн. пені, 177 225 /сто сімдесят сім тисяч двісті двадцять п'ять/грн. 60коп. інфляційних витрат, 1 116 881 /один мільйон сто шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят одна/ грн. 3% річних, 64 380/шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят/грн. судового збору.

3. В частині позовних вимог, щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 26646699,83грн. провадження у справі припинити.

4. Розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців та встановити наступний графік її погашення:

- січень 2013р. -149 508,88грн.;

- лютий 2013р. -149 508,88грн.;

- березень 2013р. -149 508,88грн.;

- квітень 2013р. -149 508,88грн.;

- травень 2013р. -149 508,88грн.;

- червень 2013р. -149 508,88грн.;

- липень 2013р. -149 508,88грн.;

- серпень 2013р. -149 508,88грн.;

- вересень 2013р. -149 508,88грн.;

- жовтень 2013р. -149 508,88грн.;

- листопад 2013р. -149 508,88грн.;

- грудень 2013р. -149 508,88грн..

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 21.12.2012 р.

Головуючий суддя Власова С.Г.

Суддя Никифорчук М.І.

Суддя Рога Н.В.