Постанова № 28282731, 05.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/14296/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Смагар С.В.

при секретарі Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», м. Кіровське

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 серпня 2012 року

за участю представників:

від позивача: Догонової Г.В. - за дов. від 03.01.2012р.

від відповідача: Лисенкова Д.М. - за дов. від 14.06.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» заявлено позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 серпня 2012 року № 0000391530/13724/15- 17-3.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення, та зазначає, що факт і дату перетину митного кордону посвідчує штамп «під митним контролем» на товаросупровідних документах із відповідною датою.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог діючого законодавства, посилаючись на те, що датою перетину митного кордону товаром є дата вантажної митної декларації, тобто дата завершення митного оформлення товару.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 05508186, знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби.

Відповідачем була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 29 березня 2011 року по 11 червня 2012 року за контрактом від 29 березня 2011 року № 20110325/КD/1, наслідки якої викладені в акті перевірки від 10 липня 2012 року № 240/15-17-3/05508186 (надалі - акт перевірки).

За висновками вищенаведеного акту перевірки відповідачем 3 серпня 2012 року прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000391530/13724/15-17-3 відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та статті 4 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, яким нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 100190 грн. 93 коп. за порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті». Під час судового розгляду справи з обґрунтування позову, пояснень представника позивача та розрахунку позивача судом встановлено, що позивач фактично не оскаржує податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені в сумі 58253 грн. 92 коп., у зв'язку з чим суд відмовляє у даній частині в задоволенні позову за відсутністю спору. Отже, спірною сумою пені, нарахованої податковим повідомленням-рішення є пеня за порушення термінів розрахунків у розмірі 41937 грн. 01 коп.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивачем протерміновано надходження товару в сумі 141705 євро на 7 днів та протерміновано надходження товару в сумі 49805 євро на 42 дні.

Судом встановлено, що позивачем як покупцем був укладений зовнішньоекономічний контракт від 29 березня 2011 року № 20110325/КD/1 про поставку запасних частин до гірничошахтного обладнання. Загальна сума контракту складає 472350 євро. На виконання умов контракту позивачем перераховано валютні кошти в сумі 472350 євро платіжними дорученнями від 31 березня 2011 року № 11, від 3 листопада 2011 року № 42, від 9 грудня 2011 року № 45, від 23 грудня 2011 року № 50, від 13 січня 2012 року № 57. Відповідач зазначає в акті перевірки, що фактично отримання товару позивачем було здійснено згідно з вантажними митними деклараціями від 4 жовтня 2011 року, від 8 жовтня 2011 року, від 24 листопада 2011 року та від 15 грудня 2011 року. Судом встановлено, що датою надходження товару або повернення передплати у спірних правовідносинах є 27 вересня 2011 року, дана дата не є спірною між сторонами. Розбіжності між сторонами виникли стосовно дати фактичного надходження товару, а саме відповідач вважає, що товар надійшов 4 жовтня та 8 листопада 2011 року згідно з датами вантажних митних декларацій, а позивач вважає, що товар фактично перетнув митний кордон 27 вересня та 3 листопада 2011 року, тобто дати відбитку штампу «під митним контролем» на товаросупровідних документах, тобто початку процедури митного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Пункт 2 частини 1 статті 1 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачає, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Пункт 23 частини 1 статті 1 Митного кодексу України визначає, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Стаття 43 Митного кодексу України передбачає, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів і транспортних засобів для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів. Митний контроль закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України; у разі вивезення за межі митної території України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Проаналізувавши вищенаведені норми, суд вважає обґрунтованим висновок позивача, що товар, який перебуває під митним контролем, є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що перетнув митний кордон, та факт і дату такого перетину посвідчує штамп «під митним контролем» на товаросупровідних документах з відповідною датою. Суд зазначає, що знаходження товару під митним контролем неможливе без його фактичного перетину митного кордону. Як вбачається з рахунків-фактур № 31110462 та № 31110577 штамп «під митним контролем» містить дати 27 вересня 2011 року та 3 листопада 2011 року. Отже, надходження товару в сумі 141705 євро не протерміновано, а надходження товару в сумі 49805 євро протерміновано на 36 днів, а не на 42 дні.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 4 липня 2011 року (справа № 21-108а11), одним із видів зовнішньоекономічної діяльності є імпорт товарів згідно зі статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ. Відповідно до абзацу 14 статті 1 даного Закону імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту. При цьому моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» є момент перетину товаром митного кордону України, тобто фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в частині, що фактично оскаржується позивачем, в порядку частини 2 статті 71 КАС України та позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а судові витрати підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 3 серпня 2012 року № 0000391530/13724/15-17-3 задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби від 3 серпня 2012 року № 0000391530/13724/15-17-3 в частині нарахування грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у розмірі 41937 грн. 01 коп.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» витрати по сплаті судового збору у розмірі 420 грн. 84 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 5 грудня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 10 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.