Постанова № 28282426, 25.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р. Справа № 14/1117-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Довгаля Б.І. - представника за довіреністю від 10.12.2012р. №1070

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат", м.Полонне Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 20.08.12 р. у справі № 14/1117-10 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, м.Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат", м.Полонне Хмельницької області

про стягнення 38322,34 грн. шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.08.2012р. у справі №14/1117-10 задоволено позов Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" про стягнення 38322,34 грн. шкоди.

Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України та місцевих бюджетів 38322,34грн. шкоди.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Полонський гірничий комбінат" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2012 р. у справі № 14/1117-10 та постановити нове рішення, яким відмовити в позові Державній екологічній інспекції в Хмельницькій області.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- внаслідок неправомірної бездіяльності позивача питання отримання дозволу було ним затягнуте з порушенням всіх встановлених строків;

- підприємство постійно здійснює водокористування зі с.Грим'ячий на підставі дозволів на спеціальне водокористування. Водокористування в період між закінченням строку дії дозволу та його продовженням не може вважатись самовільним і завдавати збитків державі, оскільки навіть в акті перевірки факту завдання збитків не встановлено.

Позивач в письмовому відзиві №5877/07 від 04.12.2012р. на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2012р. законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Також, позивач просить розглядати справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, у зв"язку із скрутним фінансовим станом щодо фінансування відряджень.

Представник позивача в засідання суду не з'явився.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 -22 квітня 2010 року Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Полонський гірничий комбінат", за результатами якої складено акт, в якому зазначено, що відповідач здійснював спеціальне водокористування зі струмка Грим'ячий за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у поверхневі водні об"єкти (т.1, а.с.6-8).

Згідно довідки ВАТ „Полонський гірничий комбінат" №223 від 22.04.2010 року за період з 01.01.2010 року по 05.04.2010 року товариством вода не відбиралась на виробничі потреби, з 6 квітня по 21 квітня 2010 року на виробничі потреби використано 2,4 тис. м. куб. води (т.1, а.с.10).

На підставі вказаної довідки та Методики розрахунку відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20 липня 2009 року №389, позивачем здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі самовільним водокористуванням ВАТ „Полонський гірничий комбінат", що становить 33216 грн. (т.1, а.с.9).

26.04.2010 року Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області винесено постанову про визнання голови правління ВАТ „Полонський гірничий комбінат" Мирончика О.І. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.48 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 136 грн. (т.1, а.с.11).

05.05.2010 року Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області направлено ВАТ „Полонський гірничий комбінат" лист №2661/03 з вимогою відшкодувати шкоду в розмірі 33216 грн., заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок водокористування без спеціального дозволу (т.1, а.с.13).

14.06.2010р. Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення з ВАТ „Полонський гірничий комбінат" 33216 грн. шкоди (т.1, а.с.2-4).

Позов мотивовано тим, що відповідач здійснював спеціальне водокористування для забезпечення господарсько-побутових потреб, не маючи, при цьому, дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст.ст.48, 49 Водного кодексу України, і в результаті вказаних дій державі завдано шкоду в розмірі 33216 грн.

Після порушення провадження у справі, позивач подав до суду заяву №4684/03 від 05.08.2010р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 38322,34 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок водокористування без спеціального дозволу (т.1, а.с.34-36).

Позивач вказує, що 23 червня 2010 року державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ „Полонський гірничий комбінат", про що складено акт №126/06/10, яким встановлено, що відповідач за період з 22 квітня по 15 червня 2010 року здійснював самовільний забір та скидання вод у відсутності дозволу на спеціальне водокористування (т.1, а.с.41-43).

Згідно довідки відповідача №353 від 23.06.2010 року за період з 22.04.2010р. по 29.04.2010р. товариством використано на виробничі потреби 40 м. куб. води, а за період з 30.04.2010р. по 15.05.2010р. - 200 м.куб. (т.1, а.с.39).

На підставі вказаної довідки та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивачем нараховано збитки у розмірі 5106,34 грн.

05.07.2010 року позивач направив відповідачу лист №3958/03 з вимогою відшкодування шкоди у вказаному розмірі, виявленої в ході вищенаведеної перевірки (т.1, а.с.40).

Проте, шкода не відшкодована відповідачем.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.08.2012р. позов задоволено (т.1, а.с.114-116).

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1,3ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно із ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані, зокрема: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Як передбачено ч.1 ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до приписів ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Згідно норм статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ч.1 ст.111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)шкоди;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року №389 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика).

Пунктом 1.2 Методики (в редакції з 25.08.2009р. по 07.08.2011р.) встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів

та обумовлені:

самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;

забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Матеріали справи свідчать, що забір води відповідачем здійснювався на підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області 25.01.2007р. за №001637, який видано на 3 роки, тобто до 25.01.2010р. (т.1, а.с.23-26, т.3, а.с.3-4).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. №321 затверджено Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування (далі - Порядок).

Пунктом 3 Порядку передбачено, що дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді.

Згідно п.5 Порядку у дозволі зазначаються:

1) найменування органу, що його видав;

2) найменування та реквізити водокористувача - юридичної особи (прізвище, ім'я, по батькові, адреса водокористувача - фізичної особи);

3) термін, на який видано дозвіл;

4) ліміти забору води, використання води та скидання забруднюючих речовин;

5) умови спеціального водокористування;

6) інші відомості (у разі потреби).

Дозвіл скріплюється печаткою та підписом керівника органу, що його видав. Зразки бланків дозволу та клопотання щодо його отримання, перелік відомостей, що подаються водокористувачами для отримання дозволу, затверджуються спільним наказом Мінекоресурсів, МОЗ і Держводгоспу.

Спеціальне водокористування може бути: короткотерміновим (до 3 років) - у разі скидання водокористувачем забруднюючих речовин у водні об'єкти в обсягах, що перевищують граничнодопустимі, які встановлюються територіальними органами Мінекоресурсів; довготерміновим (від 3 до 25 років) - в усіх інших випадках. У разі коли умови спеціального водокористування залишаються незмінними, за клопотанням водокористувача термін спеціального водокористування може бути продовжено, але не більше ніж на період відповідно коротко- або довготермінового водокористування органом, що видав дозвіл, про що у дозволі робиться відповідна відмітка (п.6 Порядку).

Згідно п.15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №465 від 25.03.1999р., скидання зворотних вод у водні об"єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування.

У зв'язку із закінченням строку дії дозволу, відповідач у встановленому порядку подав до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області заяву від 15.12.2009р. про видачу дозволу на спецводокористування (т.1, а.с.22, т.3, а.с.).

Тобто, відповідачем вжито заходів щодо своєчасного отримання дозволу на спеціальне водокористування на підставі Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», продовження терміну спеціального водокористування.

Відповідно до ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. У разі якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано у встановленому законом порядку заяву та документи, передбачені для отримання або продовження права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності в повному обсязі, але у визначений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено, застосовується принцип мовчазної згоди. У разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру чи рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру, суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подання заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Листом №03/2317 від 22.12.2009р. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області повідомило відповідача, що для отримання дозволу на спеціальне водокористування необхідно додаткового розробити та надати на затвердження проект нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин (т.1, а.с.21).

Разом з тим, зі змісту вищевказаного листа не вбачається, що відповідачу відмовлено у отриманні дозволу на спеціальне водокористування.

Умови спеціального водокористування ПАТ "Полонський гірничий комбінат" зі струмка Грим'ячий для забезпечення господарсько-побутових потреб, як свідчать подані Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області матеріали дозвільної справи (т.3, а.с.1-44), не змінились, доказів на підтвердження протилежного позивач не надав.

З урахуванням наведених вище норм ст.4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правомірно на підставі дозволу від 25.01.2007р. №001637 на спеціальне водокористування здійснював забір води зі струмка Грим'ячий для забезпечення господарсько-побутових потреб в період з 05.04.2010р. по 15.06.2010р., за який нараховано збитки.

Крім того, слід зазначити, розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі при самовільному водокористуванні ВАТ „Полонський гірничий комбінат" здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року №389.

Згідно пункту 1.2. Методики ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод та обумовлені, зокрема, самовільним використанням водних ресурсів.

При цьому, пунктом 9.1 розділу Методики (в редакції на дні перевірки, відповідно, 20-22.04.2010р. та 23.06.2010р.) передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20м), який здійснюється за формулою: Зсам = 100 х W х Тар, де, W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3. Тар -норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Таким чином, як свідчить аналіз змісту пунктів 1.2 та 9.1 Методики, обов'язковими передумовами для застосування цієї Методики при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.

Згідно дозволу на спеціальне водокористування ВАТ "Полонський гірничий комбінат" від 25.01.2007р. №001637 нормативів скидів забруднюючих речовин із зворотними водами товариства в струмок Грим'ячий встановлено не було.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, як у позовній заяві, так і у заяві про збільшення позовних вимог, позивач не вказує про забруднення відповідачем водного об'єкту, не вказує на докази, які підтверджують факт забруднення, та не надав їх до суду першої інстанції, тобто єдиною підставою позовних вимог позивач, посилаючись на акти перевірки від 22.04.2010р. №86/06/10, 23.06.2010р. №126/06/10, зазначає про здійснення відповідачем спеціального водокористування із струмка Грим'ячий для забезпечення господарсько-побутових потребі за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в період з 05.04.2010р. по 21.04.2010р. та з 22.04.2010р. по 15.06.2010р.

Відповідно до п.2.2, 2.3, 2.4, 2.5 Методики (в редакції на час проведення позивачем перевірок) факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи. З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п'ять діб, проби води відбираються два рази: в момент виявлення порушення умов водокористування і в кінці розрахункового періоду.

З метою повного та усестороннього перегляду справи, апеляційним судом було витребувано від позивача письмові пояснення на підтвердження факту забруднення водного об'єкту відповідачем, з посиланням на відповідні докази, зокрема, акти відбору проб вод, протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод тощо.

В письмових поясненнях №6216/07 від 25.12.2012р. Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області зазначила, що в редакції Методики на час розрахунку розміру збитків була деяка некоректність, яка полягала у тому, що дослівно читаючи текст Методики випливало, що для її застосування згідно з п.1.2 необхідно дві умови: забруднення водних об"єктів та самовільне використання водних ресурсів, а оскільки забруднення водного об"єкта у багатьох випадках не було, то Методика у них не застосовується. Разом з тим, з вказаного пункту не вбачається, що самовільне використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування обов"язково має супроводжуватися забрудненням водних об"єктів. Про це свідчить і той факт, що збитки, заподіяні державі внаслідок забруднення водних об"єктів та збитки, обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, розраховується за окремими формулами, і в розділі ІХ Методики не зазначається, що відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, проводиться лише при наявності забруднення водного об"єкту (т.3, а.с. 47-48).

З огляду на наведене вище, судова колегія не погоджується з такими доводами позивача.

Як вже зазначалося, позивачем нараховано відповідачеві збитки у розмірі 33216,00грн. за період з 05.04.2010р. по 21.04.2010р. за результатами перевірки від 20-22.04.2010р.

Проте, аналізуючи надані позивачем до суду апеляційної інстанції акти відбору проб вод від 22.04.2010р. №36, від 23.06.2010р. №56 та протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод від 28.04.2010р. №30 та від 30.06.2010р. №56 можна зробити висновок, що ці докази не підтверджують факт забруднення відповідачем водного об'єкту в період з 05.04.2010р. по 21.04.2010р. та з 22.04.2010р. по 15.06.2010р.

Так, при відборі проб вод розрахункового періоду з 05.04.2010р. по 21.04.2010р. порушено п.2.4 Методики, яким передбачено, що проби відбираються з моменту факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення не менше трьох разів, тоді як проби відбиралися лише 22.04.2010р.

Крім того, протокол від 28.04.2010р. №30 вимірювання показників складу та властивостей проб вод відповідно до акту відбору про не містить показників нормованих значень, в порівнянні з якими визначається факт наднормативних скидів забруднюючих речовин.

Результати аналізу проб води, відібраної 23.06.2010р. для нарахування збитків за період з 22.04.2010р. по 15.06.2010р., також не є належними доказами, що підтверджують факт забруднення відповідачем водного об'єкту у вказаний період, оскільки в порушення п.2.4 Методики одну пробу відібрано 23.06.2010р., тобто за межами розрахункового періоду (з 22.04.2010р. по 15.06.2010р.).

Крім того, як вбачається з протоколу від 30.06.2010р. №56 вимірювань показників складу та властивостей проб вод, зазначені у ньому нормативи ГДС забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами відповідають нормативам, вказаним у додатках №1 до дозволу на спеціальне водокористування від 16.06.2010р. №002551, від 23.06.2011р. №002852, тоді як у розрахунковому періоді з 22.04.2010р. по 15.06.2010р. такі нормативи встановлені не були.

Судова колегія дійшла висновку, що вказані вище акти відбору проб вод, протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод не є беззаперечними доказами, які підтверджують факт забруднення відповідачем водного об'єкта в період з 05.04.2010р. по 15.06.2010р.

Слід зазначити, як вбачається з наявних у матеріалах дозвільної справи протоколів Полонської районної санітарно-епідеміологічної станції дослідження води поверхневих водоймищ, прибережних зон морів і стічних вод №901, 902, 903 від 07.06.2010р., проби вод, відібрані у ВАТ "Полонський гірничий комбінат", відповідають вимогам санітарних правил та норм (т.3, а.с.3-44).

Таким чином, позивачем, всупереч ст.33 ГПК України, не доведено факту протиправної поведінки відповідача при здійсненні спеціального водокористування, відповідно, наявність підстав для нарахування відповідачу згідно п.9.1 Методики збитків.

За наведених обставин, в позові про стягнення з відповідача 38322,34 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок водокористування без спеціального дозволу, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2012р. слід скасувати та прийняти нове рішення - про відмову у позові.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат", м.Полонне Хмельницької області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.08.2012р. у справі №14/1117-10 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

3. Стягнути з Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області (29001, м.Хмельницький, вул.І.Франка, 2/2, код 34971547) на користь Публічного акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат" (30500, Хмельницька область, м.Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 190 б, код 05471879) 804 грн. 75 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

5. Справу №14/1117-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. прим.:

1 -до справи,

2,3 -сторонам,

4 -в наряд