Постанова № 28282063, 16.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 жовтня 2012 року 15:46 № 2а-7568/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Винокурова К.С., судді Головань О.В., Кротюк О.В. при секретарі судового засідання Луцишині Ю.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомОб'єднання підприємств «Українська ліга музичних справ»доДержавної служби інтелектуальної власності провизнання протиправним рішення про застосування санкцій

Головуючий суддя Винокуров К.С.

Судді: Головань О.В., Кротюк О.В.

Секретар судового засідання Луцишин Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Гуменчук О.В.

від відповідача: Кравченко М.В., Заянчуковський С.О.

16.10.2012 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних справ»(далі -Об'єднання, ОП «УЛМС», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби інтелектуальної власності (далі -ДСІВ, відповідач) про визнання протиправним та нечинним рішення Державної служби інтелектуальної власності від 03.05.2012 р. № 3-7/3199 про застосування санкції у вигляді попередження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі обґрунтовуючи їх тим, що виходячи з системного аналізу діючого законодавства, в першу чергу ч.2. ст..43 Закону України «Про авторське право та суміжні права»(далі Закон), суб'єктами збирання винагороди за використання фонограм (відеограм) та розподілу цієї винагороди між організаціями колективного управління (далі ОКУ) є виключно уповноважені ОКУ. При цьому Позивач звертає увагу на те, що оскаржуване рішення про застосування санкції у вигляді попередження було винесено Позивачу саме як ОКУ, а не як уповноваженій ОКУ. На думку Позивача це вказує на протиправність такого рішення, так як зазначена санкція в принципі не може бути застосована до Позивача, як до ОКУ, так як Позивач, виступаючи в даному випадку як ОКУ, тільки здійснює розподіл між кінцевими одержувачами тієї винагороди, яка надається йому з боку уповноваженої ОКУ і на підставі тих даних, які йому надає уповноважена ОКУ. Тобто, на думку Позивача, ОКУ не є суб'єктами правовідносин у сфері збирання винагороди за використання фонограм (відеограм) та їх розподілу між ОКУ для подальшого розподілу між отримувачами цієї винагороди. Та, відповідно, не можуть бути порушниками вимог ч.2 ст.43 Закону в зазначеній сфері (окрім здійснення розподілу між кінцевими отримувачами отриманної від уповноваженої ОКУ винагороди в інших ніж встановлено ч.2 ст.43 Закону пропорціях)

Представники відповідача, які були присутні у судовому засіданні проти позову заперечували повністю ґрунтуючись на тому, що Рішення від 03.05.2012 р. №3-7/3199 було прийняте у зв'язку з тим, що позивач будучі одночасно і уповноваженою ОКУ і ОКУ в одній особі, здійснював розподіл зібраної винагороди (роялті) за використання (публічне виконання, публічну демонстрацію) опублікованих з комерційною метою фонограм (відеограм) з порушенням частини 4 статті 43 закону України "Про авторське право права і суміжні права", а саме на підставі даних радіостанцій про фонограми, які транслювались в ефір протягом певного періоду часу, а не точних відомостей про використання фонограм (відеограм), наданих суб'єктами комерційного використання, як того вимагає закон. Що, відповідно, спричинило допущення Позивачем, як уповноваженим ОКУ так і ОКУ в одній особі, порушення ч.2 ст.43 Закону.

Розглянувши подані документи і матеріали позивачем, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних справ»(код ЄДРПОУ 32309633) відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 024845 зареєстроване Печерською районною у м.Києві державної адміністрації 21.02.2003 р. за № 1 070 120 0000 000774.

Відповідно до свідоцтва про облік організації колективного управління № 5/2003 від 22.08.2003 р., копія якого міститься в матеріалах справи, є всеукраїнською громадською організацією, сферою діяльності якої є управління всіма категоріями майнових прав суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення.

Відповідно до Статуту Об'єднання підприємців «Українська ліга музичних прав», затвердженого загальними зборами членів (протокол № 01-18/11/08 від 18.11.2008 р.) основною метою діяльності Об'єднання є колективне управління майновими суміжними або авторськими і суміжними правами у відповідності з чинним законодавством України, а також управління майновими авторськими та суміжними правами в якості повіреного.

При цьому згідно п.п. 5 п. 4.2. Статуту Позивач збирає винагороди за використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав у відповідності з діючим законодавством України;

А згідно п.п. 6 п. 4.2. Статуту Позивач розподіляє і виплачує зібрану винагороду суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких управляє, а також іншим суб'єктам прав відповідно до діючого законодавства України.

Позивач, до прийняття Державною службою інтелектуальної власності рішення №3-7/3450 від 14.05.2012 (про анулювання свідоцтва уповноваженої організації колективного управління), був єдиною на території України уповноваженою ОКУ. При цьому Позивачем також самостійно зазначалось, що він здійснював свою діяльність одночасно як уповноважена ОКУ так і ОКУ в одній особі.

Відповідно до частини 6 статті 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності, відповідно до покладених на неї завдань Державна служба інтелектуальної власності України організовує проведення перевірок суб'єктів господарювання на предмет дотримання законодавства у сфері інтелектуальної власності.

Листом Генеральної прокуратури України від 05 грудня 2011 року за №07/2/1-18602-11 ДСІВ було повідомлено про те, що ГПУ проводиться перевірка додержання вимог законодавства про авторське право і суміжні права, у тому числі при використанні опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань. До зазначеної перевірки Генеральною прокуратурою України залучено представників відповідача.

Листом від 11 січня 2011 року №07/2/1-20472-11 Генеральна прокуратура звернулася до ДСІВ в якому просила звернути увагу на виявлені факти порушень в діяльності Позивача та провести перевірку дотримання законодавства України у сфері охорони авторського права і суміжних прав за 2010-2011 р.

Листом від 08.02.2012р. № 07/2/1-18602-11 Генеральна прокуратура України направила відповідачу висновки Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України про що було повідомлено позивача та надано йому час для ознайомлення із зібраними матеріалами.

В ході перевірки дотримання Позивачем норм чинного законодавства було встановлено наступні порушення:

- ст. 43 Закону України «Про авторське право та суміжні права»та п.1 Постанови Кабінету Міністрів від 18 січня 2003 року № 71 при встановлені у договорах з суб'єктами використання розмірів винагороди;

- ст. 43 Закону України «Про авторські та суміжні права»при укладенні договорів з організаціями колективного управління, які перебувають на обліку в Установі (Державній службі інтелектуальної власності України) та розподілу між ними зібраних ОП «Українська ліга музичних прав»коштів;

- ч. 4 ст. 43 Закону України «Про авторське право та суміжні права»та пунктів 5 та 6 Постанови Кабінету Міністрів від 18 січня 2003 року №71 при проведенні ОП «Українська ліга музичних прав»розподілу винагороди не на підставі відомостей про використання фонограм (відеограм), наданих суб'єктами комерційного використання, а на підставі даних радіостанцій про фонограми (відеограми), які транслювалися в їх ефірі упродовж певного періоду часу.

По результатам перевірки оскаржуваним рішенням Відповідача №3-7/3199 від 03.05.2012 до Позивача, як до ОКУ, було застосовано санкцію у вигляді попередження про необхідність дотримання вимог законодавства.

В подальшому рішенням Відповідача від 14 травня 2012 року № 3-7/34-50, внаслідок порушень вимог ст. 43 Закону при встановлені у договорах з суб'єктами використання розмірів винагороди; ст. 43 Закону при укладанні договорів з ОКУ та розподілі між ними зібраних Позивачем коштів; ч.4. ст. 43 Закону, при розподілі винагороди не на підставі відомостей про викоритання фонограмм (відеограм), наданих суб'єктами комерційного використання, а на підставі даних радіостанцій про фонограми (відеограми), які транслювалися в їх ефірі упродовж певного періоду часу, було анульовано Свідоцтво уповноваженої організації коллективного управління видане Позивачу.

Позивач не погоджуючись рішенням від 14 травня 2012 року № 3-7/34-50 оскаржив його в судовому порядку.

Оцінку заначеному рішенню за наслідками судового розгляду було надано в рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва №2а-7513/12/2670 від 10 липня 2012 року, яким в задоволенні позовних вимог Позивача щодо визнання протиправним та скасування цього рішення було відмовлено повністю.

Відповідно до ч.1. ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ті обставини.

Таким чином не потребує доказування факт вчинення порушення Позивачем, як уповноваженою ОКУ вимог ст. 43 Закону щодо встановлення у договорах з суб'єктами використання розмірів винагороди, щодо укладення договорів з ОКУ та розподілі між ними зібраних Позивачем коштів та щодо розподілу винагороди не на підставі відомостей про викоритання фонограмм (відеограм), наданих суб'єктами комерційного використання, а на підставі даних радіостанцій про фонограми (відеограми), які транслювалися в їх ефірі упродовж певного періоду часу.

Що ж стосується можливості застосування до Позивача як до ОКУ санкцій у вигляді попередження за порушення ним, вже як ОКУ, положень ч.ч. 2, 4 ст. 43 Закону, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, як вже зазначалось, відповідно до ч.2 ст. 43 Закону ОКУ збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), здійснюються уповноваженими ОКУ і розподіляються ними вже між ОКУ на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої ОКУ винагорода розподіляється відповідною ОКУ у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.

Проте слід зазначити, що незважаючи на другорядну роль ОКУ у правовідносинах щодо розподілу такої винагороди між кінцевими отримувачами, в разі, якщо збирання уповноваженою ОКУ винагороди здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, то подальший розподіл такої протиправно зібраної винагороди в принципі не може бути таким, що відповідає Закону. Дійсно, як правильно зазначив Позивач, ОКУ здійснює розподіл тієї суми винагороди, яку визначає уповноважена ОКУ, а сама пропорція розподілу винагороди встановлена Законом і не може бути змінена ОКУ. Проте діюче законодавство не позбавляє права ОКУ вимагати від уповноваженої ОКУ додаткової інформації, яка б давала можливість підтвердити правомірність та підставність формування такої суми винагороди. На підтвердження такої позиції свідчить те, що кінцеві отримувачі такої винагороди вступають у правовідносини саме з ОКУ, а не з уповноваженою ОКУ, т.я. відповідно до п.3 ст. 48 Закону повноваження на колективне управління майновими правами передаються ОКУ авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі. І відсутність підтверджуючої інформації щодо правомірності формування суми винагороди в ОКУ позбавляє кінцевих отримувачів винагороди можливості отримувати таку інформацію задля контролю за виконанням ОКУ своїх обов'язків за відповідним договором. Що ж стосується можливості та механізму отримання такої інформації ОКУ від уповноваженої ОКУ, то суд зазначає що, будь-яка ОКУ не позбавлена можливості ще на стадії укладання відповідного договору з уповноваженою ОКУ встановити механізм такої взаємодії безпосередньо в умовах такого договору.

Таким чином будь-яка ОКУ не може вважатися такою, що, як зазначено в позові «не є суб'єктом правовідносин у сфері збирання винагороди за використання фонограм (відеограм) та її розподілу між ОКУ», так як кінцевою метою збору уповноваженою ОКУ винагороди за використання фонограм (відеограм) є її отримання виконавцями та виробниками фонограм саме через відповідні ОКУ. Тобто така система взаємодій між уповноваженою ОКУ, ОКУ і кінцевими отримувачами винагороди є взаємопов'язаною і не може бути розділена на окремі складові, які функціонують повністю відокремлено одна від одної.

Що ж стосується даного конкретного випадку, то, крім вищезазначеного, слід враховувати, що Позивач виступав одночасно як єдина на території України уповноважена ОКУ так і ОКУ в одній особі, тобто виконував власноруч функції як зі збору винагороди так і розподілу зазначеної винагороди фактично самому собі, але вже як ОКУ, для подальшої виплати її кінцевим отримувачам.

Тому враховуючи одночасного поєднання Позивачем функцій уповноваженої ОКУ і ОКУ функції, суд зазначає, що Позивач в принципі не може вважатися таким, що як ОКУ не має відношення до порядку збору та розподілу винагороди, якщо він одержував її від нього самого ж, але вже в якості уповноваженої ОКУ.

Таким чином суд вважає, що розподіляючи зібрану власноруч з порушеннями ч.4. ст.. 43 Закону винагороди між кінцевими її отримувачами Позивач припустився порушення вимог цієї статті, як під час вчинення дій у статусі уповноваженої ОКУ так і під час вчинення інших за функціональністю дій у статусі ОКУ, що дає підстави застосування до нього як до ОКУ окремої санкції у вигляді попередження про необхідність дотримання вимог законодавства.

При цьому суть накладеної санкції, а саме «попередження»та відповідне зобов'язання усунути порушення без застосування штрафних санкцій фінансового характеру, на думку суду, відображає обставини за яких вона була застосована, а саме другорядну роль ОКУ по відношенню до відповідної уповноваженої ОКУ у системі розподілу винагороди за використання фонограм (відеограм).

Що ж стосується порушення права Позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваного рішення, то суд зазначає наступне. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва №2а-7513/12/2670 від 10 липня 2012 року вже давалась оцінка твердженням Позивача, щодо протиправності дій Відповідача при прийнятті рішення про анулювання свідоцтва уповноваженої ОКУ, оскільки Позивач не брав участі у процесі прийняття рішення. Зазначеним рішенням суду встановлено, що Позивачу листом від 10.02.2012 №2-6/904 повідомлялось про можливість надати пояснення з приводу матеріалів наданих Генеральною прокуратурою, проте він нею не скористався. Враховуючи, що підставами винесення рішення про анулювання свідоцтва уповноваженої ОКУ та оскаржуваного в даній справі рішення були одні й ті ж самі матеріали Генеральної прокуратури, то слід зробити висновок, що Позивач отримавши лист від 10.02.2012 №2-6/904 мав можливість надати пояснення щодо матеріалів, які стали підставою для винесення в тому числі і оскаржуваного в даній справі рішення, що відповідно спростовує твердження Позивача щодо неможливість взяти участь у процесі винесення оскаржуваного рішення.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що Позивачем не доведено порушення його законних прав та інтересів з боку Відповідача та відповідно не доведено протиправності оскаржуваного в даній справі рішення Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69-71, 94, 159-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.С. Винокуров

Судді О.В. Головань

О.В. Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -7.12.2012