Рішення № 28281225, 24.12.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2012 р. Справа № 5016/2247/2012(20/65)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Комунального підприємства "Водопостачання м. Вознесенська", вул. Щорса, буд. 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат", вул. Молодогвардійська, 58-в, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

про стягнення заборгованості за Договором № 16 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.02.2011 року у сумі 69 130, 63 грн.

за участю представників сторін

від позивача Раповой Ігор Михайлович, довіреність № 537 від 12.11.2012 року;

від відповідача представник не з'явився

Комунальне підприємство "Водопостачання м. Вознесенська" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат" заборгованості за Договором № 16 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.02.2011 року у сумі 69 130, 63 грн.

Ухвалою господарського суду від 22.10.2012 року порушено провадження у справі, розгляд призначено на 13.11.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2012 року відкладено розгляд справи на 13.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2012 року розгляд справи продовжено на 15 днів та відкладено на 24.12.2012 року.

В судовому засіданні 24.12.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові, та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

01.02.2011 року між сторонами у справі було укладено договір № 16 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу своєчасно та відповідної якості послуги за встановленими тарифами в термін та на умовах, передбачених договором. Послуги за даним договором відповідачу надаються якісно та безперебійно.

За вказаним договором відповідач зобов'язаний сплачувати послуги на підставі показників приладів обліку води та у встановлені строки. Проте, оплата за послуги проводилась несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на дату пред'явлення позову виникла заборгованість в сумі 69 130, 63 грн.

Із посиланням на ст. 526 ЦК України, ст. 173, 193 ГК України, Закон України "Про питну воду та питне водопостачання", Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 16 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.02.2011 року у сумі 69 130, 63 грн.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в жодне судове засідання не направив.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.10.12 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача по дату, час та місце судових засідань. Зокрема, ухвали господарського суду Миколаївської області надсилались за належною адресою відповідача та отримані ним, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи (арк. справи 26, 47). Відтак, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Вимоги ухвал господарського суду Миколаївської області відповідачем не виконано.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.10.12 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року (з останніми змінами від 23.03.12 року) за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про акціонерні товариства" статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій:

1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства;

2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Судом встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Вознесенський сиркомбінат" (код 00446598) 17.05.11 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи та змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Вознесенський сиркомбінат" (код 00446598) (арк. справи 60 на звороті). При цьому, доказів реорганізації юридичної особи (прийняття рішення про реорганізацію, створення комісії з припинення юридичної особи тощо) суду не подано. Організаційно-правова форма юридичної особи не змінювалась. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для винесення ухвали про правонаступництво відповідача.

Судом встановлено наступне.

01.02.2011 року між сторонами у справі було укладено договір № 16 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу своєчасно та відповідної якості послуги за встановленими тарифами в термін та на умовах, передбачених договором (арк. справи 6-7).

Відповідно до п. 28 Договору цей договір укладається на два роки та вступає в дію з дня його укладення. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його терміну одною зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання чи необхідність перегляду. Доказів розірвання договору або внесення до нього змін суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Умовами договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 3 Договору виконавець бере на себе зобов'язання відпускати та транспортувати питну воду згідно з вимогами Держстандарту 2874-82 "Вода питна". Виконавець зобов'язується приймати від споживача стічні води в комунальну каналізацію в об'ємі 85% від кількості спожитої води із комунального водопроводу, а також інших джерел водопостачання. Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виконавцем.

Відповідно до п. 4 Договору кількість відпущеної води визначається згідно показників водолічильників, а в разі їх відсутності -по нормах водоспоживання.

В п. 2 Договору сторони узгодили характеристику об'єкту надання послуг, а саме: вид засобу обліку води - лічильник; місце встановлення -вул. Молодогвардійська, 58.

Відповідно до п. 8 договору тарифи на послуги складають: 1) по централізованому постачанню холодною водою 6.12 грн/куб.метр; 2) по централізованому водовідведенню 2.51 грн/куб.метр.

При встановлені тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення позивач керувався рішеннями виконавчого комітету Вознесенької міської ради Миколаївської області, якими КП "Водопостачання м. Вознесенська" було встановлено тарифи на послуги. Так, рішенням виконавчого комітету від 24.12.2010 року № 382 (арк. справи 64) було встановлено тариф на послугу постачання холодної води для розрахунків з іншими суб'єктами господарювання міста, у наступному розмірі: 6, 12 грн. за 1 куб.м постачання холодної води, з урахуванням ПДВ. А рішенням виконавчого комітету від 24.12.2010 року № 383 (арк. справи 65) було встановлено тариф на послугу транспортування каналізаційних стоків до магістрального колектору у наступному розмірі: 2, 51 грн. за 1 куб.м транспортування каналізаційних стоків до магістрального колектору для розрахунків з іншими суб'єктами господарювання міста, з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 1 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Відповідно до п. 2 Правил централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Судом встановлено, що графи пункту 12 Договору щодо встановлення порядку оплати послуг по водопостачанню та водовідведенню сторонами не заповнені. Відтак, сторони при проведенні розрахунків мають керуватись Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивач надавав відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Жодних претензій щодо якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.

Факт заборгованості у заявленому розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками (арк. справи 51-55).

Довідкою ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" № 149 від 04.12.12 року підтвердив факт споживання згідно показників лічильника води, а також наявність станом на 01.04.12 року заборгованості перед КП "Водопостачання м. Вознесенська" в розмірі 69 130, 63 грн., зазначивши, що копії рахунків додаються (арк. справи 50). Довідка підписана головою правління та головним бухгалтером ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" та скріплена печаткою.

Відповідно до Довідки № 534 від 30.10.12 року КП "Водопостачання м. Вознесенська", підписаної директором і головним бухгалтером КП "Водопостачання м. Вознесенська" та скріпленої печаткою, заборгованість відповідача перед позивачем становить 69 130, 63 грн. (арк. справи 29).

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 218 від 03.05.2012 року про сплату заборгованості у сумі 69 130, 63 грн. (арк. справи 9). Факт направлення позивачем даної претензії на адресу відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштової квитанції (арк. справи 36).

Доказів направлення відповідачем відповіді на претензію суду не подано.

Судом перевірено нарахування загальної суми заборгованості за договором № 16 від 01.02.2011 року та встановлено, що застосування тарифів та нарахування загальної суми заборгованості у розмірі 69 130, 63 грн. позивачем здійснено арифметично правильно та із застосуванням тарифів, встановлених сторонами у п. 8 Договору відповідно до рішень Виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області від 24.12.2010 року № 382 (арк. справи 64) та від 24.12.2010 року № 383 (арк. справи 65). Розрахунок суми основного боргу відображено в довідці відповідача ПАТ "Вознесенський сиркомбінат" № 149 від 04.12.12 року, яка наявна в матеріалах справи (арк. справи 50).

Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 69 130, 63 грн. Відповідачем не спростовано та не подано суду жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті за надані послуги з централізованого опалення, як і не подано суду доказів оплати суми заборгованості. Отже, позовні вимоги щодо стягнення 69 130, 63 грн. є обґрунтованими, підставними та підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

При цьому судом встановлено наступне.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача суму судового збору в розмірі 1 641 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлено в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2012 року становить 1 073 грн.

Позивачем Комунальним підприємством "Водопостачання м. Вознесенька" при зверненні до суду із позовом сплачено згідно платіжного доручення № 1097 від 15.10.12 року суму судового збору в розмірі 1 609, 50 грн. (арк. справи 4).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу з відповідача судових витрат по справі відповідно до ст. 49 ГПК України в розмірі 1 609, 50 грн.

Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 124 Конституції України, ст. 15, 509, 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, Законом України "Про судовий збір", Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", ст. 33, 44, 49, 75, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов Комунального підприємства "Водопостачання м. Вознесенька" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Вознесенський Сиркомбінат" про стягнення заборгованості за Договором № 16 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.02.2011 року у сумі 69 130, 63 грн.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат", вул. Молодогвардійська, 58-в, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 00446598) на користь позивача Комунального підприємства "Водопостачання м. Вознесенська", вул. Щорса, буд. 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 (код ЄДРПОУ 33321803; р/р 26004014034980, банк "Фінанси та кредит" м. Миколаїв; МФО 326933):

69 130, 63 грн. (шістдесят дев'ять тисяч сто тридцять грн. 63 коп.) - суми основного боргу за Договором № 16 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.02.2011 року;

1 609, 50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.12.2012 року

Суддя Е.М.Олейняш