Ухвала суду № 28281120, 26.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"26" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/2340/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представника ТОВ "Сарненський завод високовольтних опор",

розглянувши апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2012 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сарненський завод високовольтних опор" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року позов задоволено. Податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ (далі-МДПІ) № 0001022340/0 від 26.10.2010 р., № 0001022340/1 від 18.11.2010 р., № 0001022340/2 від 27.01.2011 р. про визначення суми податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" усього 765422,90 грн., у тому числі, за основним платежем 530 221 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 235201,90 грн. визнано протиправними та скасовано.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами планової виїзної перевірки Сарненської МДПІ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Сарненський завод високовольтних опор" (далі-Товариство) за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. та на підставі акту перевірки № 468/23-345770077 від 14.10.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2010 р. форма "Р" № 0001022340/0, яким Товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 765422,90 грн., у тому числі, за основним платежем - 530221 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 235201,90 грн.

Згідно зазначених документів Товариство порушило п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 21487008 грн., в тому числі, за II кв. 2009 р. - 19 301 200 грн., за III кв. 2009р. - 2 185 808 грн. Відповідно донараховано податок на прибуток в загальній сумі 530221 грн., в т.ч. III кв. 2009р. - 243 039 грн., IV кв. 2009р. - 281 230 грн., II кв. 2010 р. - 5 952 грн.

Товариством було використано процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якої сума податкового зобов'язання, визначена податковим органом, залишена без змін (а.с.135-139, 141-145 т.1), МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001022340/1 від 18.11.2010р., № 0001022340/2 від 27.01.2011 року.

Виходячи з викладеного, суд вірно зазначив, що з'ясуванню підлягали фактичні обставини, пов'язані з правомірністю включення Товариством до складу валових витрат в III кварталі 2009 р. суми курсових різниць, нарахованих на залишок основної суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті по непогашеній заборгованості, включення до валових витрат у перевіреному періоді витрат попередніх періодів (2008 року) та їх документальне підтвердження, підставність висновку МДПІ про заниження Товариством податкового зобов'язання, правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розрізі порушень, описаних в акті перевірки.

Суд встановив, що, на думку МДПІ, в порушення підпункту 5.2.1 п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Товариством безпідставно віднесено витрати податкових періодів 2008 - I квартал 2009 року, тому валові витрати в сумі 18 210 040 грн. в 2009р. не можуть бути враховані, так як вони документально не підтверджені. Даний період перевірений податковим органом і відповідно до матеріалів перевірок не визначено заниження скоригованих валових витрат (акт планової документальної перевірки Товариства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. № 281/23/34577007 від 26.06.2009 р.). В порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Товариством завищено валові витрати в декларації в II-IV кв. 2009 р. в сумі 19 702 440 грн.(а.с.61-60 т.1).

Суд з'ясував, що донарахування податкового зобов'язання обґрунтовується МДПІ наявністю таких факторів: 1) платник податків не уточнив в податковій звітності з податку на прибуток сум від'ємного значення об'єкта оподаткування, сформованого за рахунок перерахунку непогашеної податкової заборгованості в іноземній валюті; 2) витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; 3) сума в розмірі 19 866 025 грн. не була підтверджена актом попередньої планової перевірки від 26.06.2009 р. № 281/23/34577007 за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р., тобто МДПІ вважала підтвердженим факт включення платником податків всіх витрат в період, що обревізований актом перевірки від 26.06.2009 р. № 281/23/34577007.

В ході розгляду справи на вимогу суду МДПІ виконано розрахунок донарахованого податку на прибуток в розрізі виявлених перевіркою порушень (а.с.160 т.1), але представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що зазначений розрахунок є умовним, всі розрахунки зроблені наростаючим підсумком, завищення валових витрат по курсових різницях саме по собі не призвело до донарахування податкового зобов'язання, а з урахуванням збитків минулих років.

При розгляді справи суд з'ясував, що за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. Товариство отримувало кредит з акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії "Відділення Промінвестбанку" в м. Рівне, з яким укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 23/07 від 11.01.2007 року. Договором № 1114/08 від 31.10.2008 р. було внесено зміни до кредитного договору № 23/07 від 11.01.2007 р., а саме: банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 5 844 350,00 доларів США (а.с.162-180 т.1). По бухгалтерському обліку дані кредити обліковуються на рах.602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті". Курсові різниці, нараховані на залишок основної суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті по непогашеній заборгованості в сумі 2 185 808 грн., віднесені позивачем до складу валових витрат в III кварталі 2009р. Від'ємна різниця між результатом перерахунку балансової вартості заборгованості включена до валових витрат та відображена проводками: Дт 945 "Витрати від операційної курсової різниці" - Кт 602 "Короткострокові кредити банків в іноземній валюті", разом - 2 185 808 грн. Вказані обставини підтверджені представником позивача.

У відповідності до пп.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р. зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення відповідних правовідносин, балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку - кредитора та валові витрати платника податку - дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку - кредитора та валові доходи платника податку - дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

Відтак, законом встановлено чіткий порядок визначення прибутку (збитку), що виникає внаслідок зміни балансової вартості непогашеної заборгованості, вираженої в іноземній валюті, яким передбачається, що прибуток або збиток за результатами умовного продажу заборгованості збільшує валові доходи або валові витрати кредитора. При цьому закон не містить застереження про виключне врахування курсових різниць, нарахованих на залишок основної суми боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, лише стосовно погашеної заборгованості, як і про їх неврахування стосовно непогашеної заборгованості.

Постановою Кабінету Міністрів України № 895 від 26.08.2009 р. "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток" встановлено, що під час формування показників податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року віднесення до складу валових витрат сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є виправданим для платників цього податку лише стосовно погашеної платником податку заборгованості в іноземній валюті (абзац перший пункту 1). Водночас передбачено, що у такому ж порядку враховуються у складі валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отримані від перерахунку іноземної валюти, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі (абзац другий пункту 1). У зв'язку з цим постановою № 895 також доручено Державній податковій адміністрації України у разі відмови платника податку на прибуток здійснювати уточнення у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року сум від'ємного значення об'єкта оподаткування, сформованого за рахунок перерахунку непогашеної заборгованості в іноземній валюті, провести протягом місяця з дня надходження такої звітності перевірку достовірності визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток за цей період, а також провести роз'яснювальну роботу серед платників податку на прибуток щодо застосування зазначеної постанови ( пункт 2).

Указом Президента України № 717/2009 від 08.09.2009 р. дію постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 року № 895 зупинено та зазначено, що зміна постановою № 895 порядку оподаткування податком на прибуток операцій із розрахунків в іноземній валюті, встановленого статтею 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не відповідає Конституції України, за якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша статті 67); система оподаткування, податки і збори встановлюються законом (пункт 1 частини другої статті 92), а відтак - і конституційним приписам, за якими єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої і належить прийняття законів (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91 Конституції України) .

Виходячи з викладеного, суд дійшов вірного висновку, що постанова Кабінету Міністрів України № 895 від 26.08.2009 р. застосована податковим органом до спірних відносин неправомірно, а тому і висновок податкового органу щодо неправомірного врахування позивачем в складі валових витрат курсових різниць в іноземній валюті по непогашеній заборгованості не ґрунтується на матеріальному законі.

Судом встановлено, що всупереч пп.2.3.2 п.2.3 ст.2 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327, висновок акту перевірки щодо завищення Товариством задекларованих показників у рядку 05 "коригування валових витрат" за рахунок завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - 2008, перенесеного у Декларацію за II-IV кв. 2009 р. в рядок 05, не підтверджений будь-якими достовірними доказами та не містить жодного обгрунтування, покликання на первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт порушення, відсутні, при цьому, відомості про неповноту наданих до перевірки документів в акті перевірки не зазначені.

Досліджуючи висновки акту перевірки Сарненської МДПІ № 281/23/34577007 від 26.06.2009р. (а.с.74-82 т.1) за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р. щодо вибіркової перевірки показника, відображеного у рядку 04.13 "інші витрати, крім визначених у 04.1-04.12", суд встановив, що податковий орган вважає безпідставним віднесення витрат податкових періодів 2007 року, тому валові витрати в сумі 1 909 500 грн. в II кварталі 2008р. не можуть бути враховані, так як вони документально не підтверджені (а.с.79-80 т.1). Вказане порушення теж не підтверджене достовірними доказами, первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, не зазначені, кореспонденцію рахунків операцій не наведено.

У зв'язку із вказаним, враховуючи доводи та заперечення сторін в частині документального підтвердження (не підтвердження) валових витрат попередніх податкових періодів, необхідності визначення розміру донарахованого податкового зобов'язання в розрізі виявлених порушень (завищення валових витрат на суму курсових різниць та з урахуванням збитків минулих років), посилання МДПІ на неможливість розмежування донарахованого податкового зобов'язання відповідно до виявлених порушень, судом призначено у справі судово-економічну експертизу.

За висновком судово-економічної експертизи № 805 від 28.09.2012р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (а.с.16-31 т.2) з представлених на експертизу а досліджених документів (фінансово-господарських договорів, платіжних доручень, реєстрів бухгалтерського обліку головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 714, 791, 361, 602, 945, 703, 84, 311, 685/2, 6311, 6842, картками курсових різниць за період з 01.01.2008р. по 30.06.2010р.) (а.с.33-250 т.2, 1-250 т.3,1-14 т.4) встановлено, що валові витрати Товариства за 2008 рік становлять 43 609 299,07 грн.

Відтак, сума валових витрат Товариства, задекларованих в декларації з податку на прибуток за 2008 рік, становить 24 145 214,07 грн., а сума валових витрат, яка не включена у валові витрати відповідно до даних головної книги за 2008 рік, становить 19 464 085 грн.

Експертами не підтверджено рядок 05.2 "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих періодів" у розмірі 868 186 грн.(20332271 грн. - 19464085 грн.), а встановлено, що валові витрати Товариства за 2009 рік становлять 37 648 143,48 грн. Вказана сума відповідає сумі витрат, які відображені в даних головної книги підприємства за 2009 рік.

В ході дослідження доказів у справі, а саме, декларації з податку на прибуток підприємства Товариства за 2009 рік суд встановив, що сума задекларованих валових доходів становить 23 086 922 грн., сума валових витрат з врахуванням вищевказаного становить 37 648 143,48 грн., задекларована сума амортизації складає 3 963 521 грн., отже сума збитків, яка переноситься до декларації з податку на прибуток підприємств за 1-й квартал 2010 р., становить 18524742 грн. (23 086 922 грн. - 37 648 143,48 грн. - 3 963 521 грн.).

Експертами встановлено, також, що валові витрати Товариства за I півріччя 2010 року становлять 18873743,52 грн., що відповідає сумі витрат, які відображені в даних головної книги підприємства за 2010 рік.

Виходячи з викладеного, суд зробив вірний висновок, що завищення валових витрат Товариства в розмірі 2 185 008 грн. (по курсових різницях) за 2009 рік документально та нормативно не підтверджено. Завищення валових витрат Товариства в розмірі 19 702 440 грн. за 2009 рік та в сумі 19 866 025 грн. за 1-2 квартали 2010 року (по збитках минулих періодів) документально не підтверджується, проте документально підтверджується завищення валових витрат в декларації за 2009 рік на суму 865 191,97 грн. та в декларації за перше півріччя 2010 року на суму 24,15 грн. Дані завищення вплинули на завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 865191,97 грн. за 2009 рік та на 24,15 грн. за перше півріччя 2010 року, та не вплинули на донарахування податку на прибуток підприємства за 2009 рік та перше півріччя 2010 року.

Судом з'ясовано дійсні обставини справи, досліджено представлені докази, надано їм належну оцінку та зроблено обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Податковим органом, відповідно до приписів ч.2 ст.71 КАС України, не представлено доказів на підтвердження правомірності прийнятих ним рішень.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

А.В. Жизневська

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарненський завод високовольтних опор" вул. 17 Вересня, 21,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

3- відповідачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Широка, 18,м.Сарни,Рівненська область,34500