Ухвала суду № 28281094, 18.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Волощук В.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"18" грудня 2012 р. Справа № 2-а-74/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Олевського районного суду Житомирської області від "27" серпня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 29.10.2009 року звернулась до Олевського районного суду Житомирської області з позовом про стягнення 2886 грн. допомоги, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року та 28896,50 грн. доплати до пенсії, як особі яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01.07.2007 року по 01.10.2009 року.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2010 року позов задоволено частково. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області та управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області - неправомірними.

Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_4 2886 грн. допомоги, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на користь ОСОБА_4 12084 грн. доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року.

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач по справі - управління Пенсійного фонду України в Олевському районі, подали на постанову апеляційну скаргу. Просили скасувати постанову та постановити нову - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2011 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задоволено частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2010 року в частині стягнення коштів передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" скасувано та прийнято в цій частині нову постанову з викладенням абзацу четвертого резолютивної частини постанови у слідуючій редакції:

"зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні двох мінімальних заробітних плат за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року".

В решті постанову суду залишено без змін.

Не погодившись з прийнятими рішеннями відповідач по справі - управління Пенсійного фонду України в Олевському районі, подали касаційну скаргу. Просили скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій, в частині задоволених позовних вимог та постановити нове рішення - про відмову, в цій частині, у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2012 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задоволено частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2010 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про виплату доплати до пенсії, передбаченої статтею 39 № 796-ХІІ, скасувано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції саме в цій частині позовних вимог.

В решті постанову Олевського районного суду Житомирської області від 21 вересня 2010 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2011 року залишити без змін.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_4 доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправними.

Зобов"язано Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, ідентифікаційний номер - 20405093, провести перерахунок та виплату ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні двох мінімальних заробітних плат за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року, з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач по справі - управління Пенсійного фонду України в Олевському районі, подали на постанову апеляційну скаргу. Просили скасувати постанову та постановити нову - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, позивачка, є пенсіонеркою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі, проживає АДРЕСА_1, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а також є потерпілою від аварії на ЧАЄС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Закон) позивачка має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги. Відповідач виплачував позивачці доплату як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 10,50 грн. сума якої, на думку позивача, є значно нижчою, ніж це передбачено ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв"язку з чим і звернулася до суду за захистом своїх прав, порушених неправомірними діями відповідача.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме: зобов"язав Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, ідентифікаційний номер - 20405093, провести перерахунок та виплату ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні двох мінімальних заробітних плат за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року, з урахуванням проведених виплат.

В решті позовних вимог ОСОБА_4 відмовив.

Оцінюючи таку правову позицію першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягають саме стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 12 липня 2005 р. N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та від 28 травня 2008 р. N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на проведення перерахунку та виплати коштів, передбачених ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку та повторно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 в частині періоду з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року, тоді як в зазначеній частині позовні вимоги вирішено попередніми судовими рішеннями, які набрали законної сили.

З зазначених підстав, відповідно до ст.203 КАС України, постанова Олевського районного суду Житомирської області від 27.08.2012 року в зазначеній частині підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Що ж до відмови решти позовних вимог - періоду з 01.07.2007 року до 01.10.2008 року то в цій частині постанова залишається без змін, так як судом першої інстанції враховані висновки Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 22.05.2012 року, щодо підстав часткового скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Так, Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі констатував, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (частина перша статті 58 Конституції України). Це, зокрема, означає, що набрання чинності новим законом за загальним правилом не скасовує обов'язки, які виникли на основі закону, що втратив чинність, і на момент набрання чинності новим законом залишилися невиконаними. Судовий захист від такого невиконання гарантується частиною першою статті 55 Конституції України. Скорочення строків звернення до адміністративного суду з приводу обов'язків, що на момент такого скорочення залишилися невиконаними, фактично пом'якшує (скасовує) відповідальність суб'єкта владних повноважень. Однак таке пом'якшення (скасування) допускається лише щодо відповідальності фізичних осіб (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99). Тому з метою дотримання вимог статті 58 Конституції України та принципу верховенства права (юридичної визначеності) щодо вимог фізичної (юридичної) особи до суб'єкта владних повноважень, які виникли до скорочення строків звернення до адміністративного суду, судам належить застосовувати строки, що діяли до такого скорочення.

21 вересня 2010 року, суд першої інстанції задовольняючі позовні вимоги в межах річного строку позовної давності за період з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року і відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення доплати до пенсії з 01 липня 2007 року до 1 жовтня 2008 року з підстав пропущення такого строку, враховуючи час звернення з позовом - 29.10.2009 рік, вірно застосував саме річний строк звернення до суду, відповідно до ст.99 КАС України, в редакції, що діяла на час звернення. При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково послався на статтю 99 КАС України, в редакції що діяла на час прийняття судового рішення, яка передбачала шестимісячний строк звернення.

Колегія вважає, що на час звернення до суду, відповідно до норм діючого законодавства в разі пропуску строку звернення до суду, суд мав повноваження, з зазначених підстав, відмовляти в задоволенні такого позову. Тому колегія суддів погоджується з вказаним рішенням, в частині відмови.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Олевського районного суду Житомирської області від 27 серпня 2012 року, в частині відмови в задоволенні позову, винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови суду першої інстанції в зазначеній частині.

Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від "27" серпня 2012 р. щодо визнання дій управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_4 доплати до пенсії, передбаченої ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - протиправними.

Зобов"язання Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, ідентифікаційний номер - 20405093, провести перерахунок та виплату ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, доплати до пенсії як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановивши її на рівні двох мінімальних заробітних плат за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2009 року, з урахуванням проведених виплат - скасувати, а справу, в цій частині, провадженням закрити.

В відмовленій частині позовних вимог - постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул. Свято-Миколаївська, 31,м. Олевськ,Житомирська область,11001