Ухвала суду № 28280013, 20.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13346/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метизкомплект" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метизкомплект" (далі - ТОВ "Метизкомплект") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ у Печерському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2011 №0003732310 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 18791,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 року позов було задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 22.04.2011 №0003732310.

На вказану постанову ДПІ у Печерському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовідно до матеріалів справи, в період з 29.03.2011 по 30.03.2011 ДПІ у Печерському районі було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Метизкомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Приватним підприємством «Анта» (далі - ПП "Анта"), за результатами якої складено акт перевірки від 30.03.2011 №318/23-10/31662450.

Даною перевіркою встановлено, порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено ПДВ в сумі 15033,41 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Печерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.2011 №0003732310, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 15033,00 грн. за основним платежем та 3758,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього 18791,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став висновок податкового органу щодо "фіктивності" договору укладеного між позивачем та ПП «Анта», який не спричинив реального настання правових наслідків, зокрема з тих підстав, що ПП «Анта» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а також, у зв'язку з тим, що у цього постачальника відсутні основні засоби для здійснення господарської діяльності.

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.08.2010 між ТОВ «Метизкомплект» (покупець) та ПП «Анта» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №2/8, згідно якого продавець зобов'язався постачати і передати у власність покупця товар (метизну продукцію), а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його вартість.

На підставі видаткових накладних від 10.08.2010 №0810672, від 18.08.2010 №0818672 ПП «Анта» передало ТОВ «Метизкомплект» товар (болти, гвинти, гайки) на загальну суму 90200,45 грн., в т.ч. ПДВ - 15033,41 грн.

ПП «Анта» видало ТОВ «Метизкомплект» податкові накладні від 10.08.2010 №0810672, від 18.08.2010 №0818672 на суму 90200,45 грн., в т.ч. ПДВ - 15033,41 грн.

Як вбачається з копії банківської виписки з рахунку ТОВ «Метизкомплект», розрахунок за придбаний товар був проведений в повному обсязі, у зв'язку з чим в серпні 2010 р. ТОВ «Метизкомплект» сформувало податковий кредит з ПДВ в сумі 15033,41 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ №731457 від 26.09.2011 до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 30.02.1 виробництво електронно-обчислювальних машин та іншого устаткування для оброблення інформації.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів відсутності у ПП «Анта» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаного правочину, зокрема того, що ПП «Анта» не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована на момент вчинення правочину.

Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначених правочинів через неспроможність контрагенту їх виконання у зв'язку з відсутністю у нього належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що такий контрагент не є виробником продукції та операція з його боку мала по суті посередницький характер, а тому враховуючи те, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагенту та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагенту для виконання передбачених вказаним договором операцій, такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ПП «Анта» податкових накладних, було здійснено ним на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 22.04.2011 №0003732310 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Ухвалу складено в повному обсязі 25.12.2012