Рішення № 28279393, 12.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.12р. Справа № 16/5005/8056/2011

За позовом Державного підприємства „Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 131 987 грн. 70 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Жовтобрюх М.В. - юрисконсульт, дов. від 01.01.2012р. №72;

Подосьонов Д.О. - представник, дов. від 28.08.2012р. №1011;

Ковальов М.В. - виконуючий обов'язки заступника начальника підрозділу, дов. від 24.06.2011р. №882 (був присутній у судових засіданнях 14.07.2011р., 04.08.2011р. та 08.08.2011р.);

Шевцов А.І. - представник, дов. від 01.01.2012р. №297 (був присутній у судовому засіданні 17.05.2012р.);

від відповідача: Майстат О.О.- представник, дов. від 30.03.2012р. №85-157юр.;

Вдовенко М.В. - представник, дов. від 11.05.2011р. №85-140 юр.(був присутній у судовому засіданні 14.07.2011р.);

Мельниченко Т.М. - представник, дов. від 13.07.2011р. №85-242 юр. (був присутній у судовому засіданні 14.07.2011р. та 04.08.2011р.);

Чернова О.С. - представник, дов. від 11.05.2011р. №85-142 юр. (був присутній у судовому засіданні 04.08.2011р. та 08.08.2011р.).

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву на 12.12.2012р.

Позивач просить стягнути з відповідача 131 987 грн. 70 коп., що складає: 126 883 грн. 00 коп. - заборгованості за пошкодження вагонів, 2 900 грн. 85 коп. - інфляційних, 703 грн. 85 коп. - 3% річних, 10 грн. 43 коп. - відсотків за користування чужими грошовими коштами та 1 500 грн. 00 коп. - вартості експертної оцінки.

Відповідач у відзиві (вх. № 48014/11 від 13.07.2011р.) на позов просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що: - в своїй позовній заяві позивач спочатку зазначає, що відповідач своїми діями заподіяв йому шкоду; - як вбачається з тексту позовної заяви позивач просить стягнути на свою користь збитки заподіяні пошкодженням вагонів, а не шкоду; - між сторонами не укладався договір про ремонт пошкоджених вагонів і відповідальність за порушення зобов'язання, передбачена статтею 623 ЦК України не може бути покладена на відповідача, оскільки відшкодування збитків є мірою відповідальності та застосовується за загальним правилом при наявності вини боржника; - відповідач у даній справі не є боржником позивача, а є лише особою, яка начебто заподіла шкоду, яка позивачем не доведена; - як вбачається з матеріалів справи, спірний вагон №67371922 було пошкоджено 13.09.2011р., про що 13.09.2010р. було складено та підписано відповідний акт №213, в якому визначено шкоду в сумі 27 725 грн. 81 коп.; - зазначена сума була включена в рахунок від 02.12.2010р. №02/12 та сплачена 05.01.2011р. платіжним дорученням №136566; - спірний вагон №65718819 було пошкоджено 26.12.2010р., про що складено та підписано відповідний акт від 26.12.2010р. №366, в якому визначено заподіяну шкоду в сумі 6 154 грн. 42 коп.; - зазначена сума була сплачена платіжним дорученням від 03.02.2011р. №141048; - спірний вагон №5646500 було пошкоджено 11.12.2010р., про що 12.12.2010р. було складено та підписано акт №359; - відповідно до акту відповідачем згідно рахунку від 20.12.2010р. №48/12 було сплачено 14 972 грн. 98 коп.; - виставлений позивачем рахунок від 04.02.2011р. №06/02 відповідачем не сплачувався, оскільки він був направлений безпідставно (не надано двостороннього акту про виконання додаткових робіт); - доданий до позовної заяви позивачем висновок про вартість майна, складений ТОВ "Адептес" не може слугувати доказом завдання шкоди позивачу відповідачем, оскільки зазначений висновок було складено 14.08.2010р., а пошкодження вагону відбулося 13.09.2010р., що підтверджується актом загальної форми від 13.09.2010р. №213; - нарахування позивачем індексу інфляції та 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України, є безпідставним, відповідач не є боржником позивача в розумінні статті 509 ЦК України та немає ніяких грошових зобов'язань перед позивачем, оскільки грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів; - нарахування будь-яких штрафних санкцій на суму заподіяної шкоди не передбачено законодавством.

Позивач у запереченнях (а.с.112-114) до відзиву на позов заперечує проти доводів викладених у ньому, посилаючись на те, що: - предмет позову випливає з правопорушення, яке полягає в завданні шкоди майну позивача (пошкодження вантажних вагонів), внаслідок винних дій відповідача (недотримання відповідачем вимог з утримання під'їзної колії), при цьому і сам факт завдання шкоди, і причини її настання, і винна особа (відповідач) визначені письмовим документом (акт форми ВУ-25) за підписом обох сторін, в тому числі і відповідача, а це не тільки доводить факт наявності правопорушення, але й те, що відповідач визнав факт своєї вини у його вчиненні; - другим доказом вини відповідача є те, що ним було сплачено попередньо визначений розмір шкоди, визначений в актах форми ВУ-25; - відсутність договору між сторонами про ремонт майна позивача у випадку його пошкодження не свідчить про відсутність у відповідача обов'язку з відшкодування шкоди позивачу у випадку пошкодження майна останнього; - внаслідок підписання актів форми ВУ-25 у відповідача виникають грошові зобов'язання перед позивачем, які були ним порушені; - за домовленістю сторін з метою виконання ремонту майна позивач був змушений понести витрати (придбання матеріалів, оплата праці робітників, використання обладнання), які на момент подання позову не сплачені відповідачем повною мірою, з урахуванням чого шкода (раптове пошкодження майна) логічно трансформувалась у збитки в розумінні, передбаченому статті 224 ГК України (витрати понесені позивачем через порушення свого зобов'язання відповідачем), оскільки не відшкодовані витрати є збитками; - відповідач не надав до суду жодного доказу того, що додаткові роботи по ремонту вагонів не виконані, або виконані безпідставно, або невірно розрахована їх вартість; - пошкодження вагону сталося 14.08.2010р., однак сам акт форми ВУ-25 в його кінцевій редакції був підписаний лише 13.09.2010р., тому експертний висновок складено 14.08.2010р. в день пошкодження вагону; - експертний висновок не передує акту форми ВУ-25; - нарахування штрафних санкцій є обґрунтованими.

Відповідач у доповненнях (вх. №53705/11 від 08.08.2011р.) до відзиву на позовну заяву просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки: - достовірність звіту про оцінку майна, проведеного ТОВ "Адептес", можна піддати сумніву, оскільки визначена в ньому ринкова вартість вантажного вагону №67371922 1986 року побудови на момент його ушкодження склала 114 100 грн. 00 коп., що в кілька разів перевищує його остаточну вартість; - дане дослідження проводилося без участі представників відповідача; - відповідно до статті 124 Статуту залізниць акт про пошкодження вагона форми ВУ-25М є єдиною підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні осіб; - виконання додаткових робіт з усунення ушкоджень, які не були виявленні при складанні акту форми ВУ-25, зафіксовано в додаткових односторонніх актах; - документальних доказів про фактичні витрати позивач не надав; - чи дійсно була потреба виконувати вказані позивачем в додаткових актах ремонтні роботи, перелік яких не підтверджується Актом виконаних робіт, не доведено; - складений економістом розрахунок вартості ремонту не замінює техніко-економічного обґрунтування за існуючою методикою обрахунку спричинених збитків; - відповідач не є стороною за договором від 21.02.2011р. №019-11 та не надав згоду на його укладення, позивач на власний розсуд та для власних господарських потреб уклав зазначений договір, тому договірні зобов'язання у відповідача щодо сплати 1 500 грн. 00 коп. відсутні; - між фактом пошкодження вагону та втратами позивача відсутній причинно-наслідковий зв'язок; - відповідач не довів того, що обраний спосіб доказування, який потягнув певні витрати, є виключним за допомогою якого можливе встановлення вартості пошкодженого вагону та/або був узгоджений з відповідачем - позивачем не доведено обсягу заподіяних збитків, тому підстави для стягнення 3% річних та індексу інфляції також відсутні.

Позивач у поясненнях (вх. №68522/12 від 29.11.2012р.) щодо висновку експерта від 31.10.2012р. №5719/12-54 підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що результати експертизи є обґрунтованими та такими, що можуть бути використані при визначенні загальної суми збитків, понесених позивачем.

Відповідач у письмових поясненнях (вх.№68527/12 від 29.11.2012р.) в доповнення до позиції відповідача у відзиві, доповненні до відзиву на позов та з урахуванням висновків експерта від 31.10.2012р. №5819/12-54 зазначає, що: - позивачем не надано доказів того, що перераховані в акті від 13.09.2010р. №213 форми ВУ-25 пошкодження завдані даному вагону саме 14.08.2010р. внаслідок сходу з колії на перегоні ст. Новоблочна- ст. Східно-Прийомовідправочна, а не внаслідок будь-яких інших обставин в період 14.08.2010р. -13.09.2010р.; - експертний висновок від 31.10.2012р. №5819/12-54 також даний факт не встановлює, базується лише на матеріалах, які маються в справі та лише встановлює вартість матеріального збитку на дату оцінки - 14.08.2010р.

Позивач у поясненнях (вх.№70341/12 від 06.12.2012р.) підтримує позовні вимоги в повному обсязі та зазначає про те, що з норм чинного законодавства випливає наявність у кожної з залізниць права на управління державним майном (рухомим складом Укрзалізниці) у формі довірчої власності і, як наслідок, права на здійснення частини повноважень власника майна, таких як направлення вимоги щодо відшкодування збитків, завданих пошкодженням такого майна; при цьому залізниця, яка за територіальним принципом отримує такі повноваження, зобов'язана не тільки вжити заходів щодо захисту інтересів володільця майна (Держави), але і повинна передати отримані кошти на розподільчий рахунок Укрзалізниці з метою їх розподілу між підприємством - балансоутримувачем майна та підприємствами-виконавцями.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2007р. між позивачем - Державним підприємством „Придніпровська залізниця" (надалі - Залізницею) та Відкритим акціонерним товариством „АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі -Власником колії) було укладено договір №ПР/М-07-2/1-1821НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства „Арселор Міттал Кривий Ріг", яка примикає до станцій Кривий Ріг -Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці (надалі - Договір), відповідно до пункту 1 якого (у редакції додаткової угоди від 30.01.2008р. №1 до Договору від 08.10.2007р. №ПР/М-07-2/1-1821НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства „Арселор Міттал Кривий Ріг", яка примикає до станцій Кривий Ріг -Головний, Кривий Ріг, Батуринська, Новоблочна Придніпровської залізниці) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає: - до станцій Кривий Ріг -Головній: у парній горловині через стрілку №54, межею під'їзної колії є вихідний сигнал „Чс" станції Кривий Ріг-Головний; - до станції Кривий Ріг: в непарній горловині через стрілку №49 до продовження колії №4; межею є поперечна вісь між граничними стовпчиками стрілок №51 станції Промислова і №49 станції Кривий Ріг; - до станції Батуринська: у парній горловині через стрілку №4, межею є вхідний сигнал „Чв" станції Батуринська; - до станції Новоблочна -стрілкою №11 до колії №3 станції; межами є: зі сторони станції Новобункерна власника -вхідний сигнал „Нн", що знаходиться на 11 км ПК-6 перегону Новобункерна-Новоблочна; зі сторони станції Східно-Прийомовідправна власника -вхідний сигнал „Нв", що знаходиться на 10 км перегону Східно-Прийомовідправника -Новоблочна; під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1.1. Статуту відповідача - Публічного акціонерного товариства „Арселор Міттал Кривий Ріг" відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 21.04.2011р. найменування Відкритого акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг" змінено на Публічне акціонерне товариство „АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі -Товариство); ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг" є повним юридичним правонаступником ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг"; код ЄДРПОУ 24432974.

В пункті 17 Договору (у редакції додаткової угоди від 20.06.2008р. №2 до Договору сторони передбачили, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV „Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами; вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно із статтею 35 Статуту залізниць України.

Відповідно до статті 124 Статуту залізниць України за пошкодження і втрату вагонів, контейнерів на залізничних під'їзних коліях, у порту, на залізничній лінії, яка будується, під час навантаження або вивантаження засобами відправника або одержувача на станції, за пошкодження чи втрату знімних перевізних пристосувань (піддонів, строп, щитів, печей тощо), що належать залізниці, відправник, одержувач, порт, підприємство (організація) несуть матеріальну відповідальність перед залізницею у розмірі фактично заподіяної шкоди; вантажовідправник, вантажоодержувач, порт, підприємство (організація) зобов'язані також відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок пошкодження рухомого складу, перевантаження, неправильного навантаження, застосування неякісної упаковки або неправильного кріплення вантажу.

Згідно пункту 19 Правил користування вагонами і контейнерами підставою для пред'явлення вантажовідправникам, вантажоодержувачам, власникам під'їзних колій, портам, підприємствам і організаціям, винним у пошкодженні вантажних вагонів (далі - винна сторона), претензій щодо відшкодування збитків є акт про пошкодження вагона форми ВУ-25 або ВУ-25М (у разі машинної обробки актів) і акт загальної форми ГУ-23 (додаток 6), які складаються відповідно до Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за N 567/6855.

Відповідно до пункту 22 Правил користування вагонами і контейнерами сума збитків за пошкодження вагона складається з: витрат на транспортування пошкодженого вагона від місця пошкодження до місця його ремонту в розмірі провізної плати, визначеної відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.99 №551, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.99 за №828/4121, з урахуванням коригувальних коефіцієнтів, що діють на момент транспортування; вартості ремонту пошкодженого вагона з урахуванням вартості втрачених та (або) пошкоджених частин; витрат на перевантаження вантажу з пошкодженого вагона, якщо його неможливо відремонтувати в навантаженому стані, які визначаються за калькуляцією вартості робіт, що надається разом з розрахунком збитків; плати за користування вагоном за нормативний час перебування пошкодженого вагона в деповському, капітальному ремонті або технічному обслуговуванні з відчепленням (додаток 9), визначеної за ставками плати за користування вагонами згідно з пунктом 14 цих Правил; вартість ремонту та всі витрати, пов'язані з ремонтом пошкодженого вагона, зазначаються в акті про пошкодження вагона, який надається винній стороні для відшкодування збитків за пошкодження вагона (пункт 23 Правил користування вагонами і контейнерами).

У пункті 24 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що у разі втрати або пошкодження вагона до стану, що не підлягає ремонту, винна сторона зобов'язана надати відповідний вагон; у разі відсутності у винної сторони відповідного вагона вона зобов'язана відшкодувати його вартість, визначену згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 N 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей".

Як вбачається з матеріалів справи 14.08.2010р. о 17 год. 55 хв. на перегоні ст. Новоблочна - ст. Східно-Прийомовідправочна з вини ЖДЦ-3 ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг" внаслідок уширення шляху через розкрадання верхньої побудови колії вагон №67371922, приписаний до УЗ 48 Донецької залізниці, було пошкоджено, про що за участю представника відповідача -Бєлова Н.М. на станції Схід. Сорт Придніпровської залізниці 13.09.2010р. було складено акт форми ВУ-25 №213 про пошкодження вагона, підписаний сторонами, згідно якого визначено розмір пошкодження вагону у сумі 27 725 грн. 81 коп. та зазначено, що вагон підлягає виключення з інвентарю.

В подальшому позивачем було виставлено рахунок від 02.12.2010р. №02/12 на 33 270 грн. 97 коп. з ПДВ (т.1., а.с. 138), який був сплачений відповідачем, про що свідчить банківська виписка від 05.01.2011р. (т.1, а.с. 96).

Також 25.03.2011р. позивачем відповідачу було виставлено додатково рахунок від 25.03.2011р. №57 на суму 114 773 грн. 03 коп. з урахуванням звіту, складеного 14.03.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Адаптес", про оцінку майна: залізничного вагону №67371922 ДП „Донецька залізниця" (т.1, а.с. 48).

Як вбачається зазначений рахунок від 25.03.2011р. №57 було отримано 30.03.2011р. представником відповідача Страх С.В.

Згідно висновку від 31.10.2012р. №5819/12-54 судової товарознавчої експертизи по господарській справі №16/5005/8056/2011 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: ринкова вартість напіввагону власності №67371922 мод. 12-532 на дату оцінки 14.08.2012р. складає 167 257 грн. 90 коп.; утилізаційна вартість напіввагону власності №67371922 мод. 12-532 на дату оцінки 14.08.2012р. складає 23 263 грн. 28 коп.; ліквідаційна вартість напіввагону власності №67371922 мод. 12-532 на дату оцінки 14.08.2012р. складає 25 632 грн. 12 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику напіввагону власності №67371922 мод. 12-532 на дату оцінки 14.08.2012р. складає 139 256 грн. 94 коп.; за результатами проведеного дослідження, відновлення досліджуваного напіввагону власності №67371922 мод. 12-532 є недоцільним з економічної точки зору та не регламентоване чинними нормативними актами, що діють на залізниці.

Оскільки всі вартісні величини у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз визначені з урахуванням ПДВ, то з урахуванням сплати відповідачем суми 33 270 грн. 97 коп. (з ПДВ) згідно рахунку від 02.12.2010р. №02/12, відповідач повинен відшкодувати збиток, завданий внаслідок пошкодження напіввагону власності №67371922 мод. 12-532 у розмірі 105 985 грн. 97 коп. (139 256 грн. 94 коп. - 33 270 грн. 97 коп.).

Також 11.12.2010р. о 01 год. 25 хв. на ст. Ново-Бункерна на СП №10 відбулося сходження вагону №56462500, приписаного до Південно-Західної залізниці, через уширення колії, про що за участю представника відповідача -начальника ЖДЦ-4 Бєлова Н.М. на станції Схід. - Сорт Придніпровської залізниці 12.12.2010р. було складено акт форми ВУ-25 №359 про пошкодження вагона, підписаний сторонами, згідно якого визначено розмір пошкодження вагону у сумі 14 972 грн. 98 коп. та вказано, що по обсягу виконаних робіт ремонту колісної пари у ВЧД-2 рахунок буде пред'явлений додатково.

Як вбачається вказану суму було включено до рахунку від 20.12.2010р. №48/12 (т.1, а.с. 136), який було сплачено відповідачем, про що свідчить банківська виписка від 05.01.2011р. (т.1, а.с. 96).

Відповідно до зведеного переліку пошкоджень від 11.02.2011р. №246/228 вартість додатково виконаних робіт по заміні колісної пари становить 3 725 грн. 80 коп. (без ПДВ), що з ПДВ становить 4 470 грн. 96 коп. та про що відповідачу додатково було виставлено рахунок від 15.02.2011р. №27/02 на зазначену суму, який було отримано 16.02.2011р. представником відповідача Страх С.В. (т.1, а.с 57, 60, 61).

Проте, на момент розгляду справи доказів сплати вказаного рахунку відповідачем не надано.

25.12.2010р. о 21 год. 20 хв. на коліях ст. Схід.-Сортировочна ЖДЦ-3 відбувся схід завантаженого напіввагону №65718819, приписаного до УЗ-22 Донецької залізниці, через уширення колії №33, про що за участю представника відповідача -Бєлова Н.М. 26.12.2010р. було складено акт форми ВУ-25 №366 про пошкодження вагона, підписаного сторонами, згідно якого визначено розмір пошкодження складає 6 154 грн. 42 коп. та зазначено, що по обсягу виконаних робіт ремонту вагону в ВЧД-2 рахунок буде пред'явлено додатково.

Як вбачається вказана сума була включена до рахунку від 17.01.2011р. №03/01 (т.1, а.с. 137) та сплачена відповідачем, про що свідчить банківська виписка від 03.02.2011р. (т.1, а.с. 96).

Відповідно до зведеного переліку виконаних робіт в вагоні №65718819 було додатково виконано ремонт візка та автозчепу з дефектоскопіюванням на суму 6 365 грн. 84 коп. (без ПДВ), що з ПДВ склало 7 639 грн. 01 коп. та про що відповідачу додатково було виставлено рахунок від 04.02.2011р. №06/02 на зазначену суму, який було отримано 08.02.2011р. представником відповідача Капуза Н.С. (т.1, а.с 66, 68, 69).

На момент розгляду справи вказаний рахунок відповідачем також не було оплачено.

- згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

- оскільки позивач і відповідач є суб'єктами господарювання, то господарські відносини між ними регулюються Господарським кодексом України;

- статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержанні нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною;

- згідно із статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; - додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; - неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; - матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом;

- для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вина; за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає;

- важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони, тобто слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

- за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає;

- наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).

Отже, за наявності всіх складових правопорушення розмір збитку, що підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу становить 105 985 грн. 97 коп. + 4 470 грн. 96 коп. + 7 639 грн. 01 коп. = 118 095грн. 94 коп.

Що стосується стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 2 900 грн. 85 коп., річних у розмірі 703 грн. 85 коп. та відсотків за користування чужими грошовими коштами у сумі 10 грн. 43 коп., то такі вимоги заявлені позивачем безпідставно, оскільки з правовідносин, що склалися, не вбачається, як наявності саме грошового зобов'язання у відповідача перед позивачем у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України так і користування чужими грошовими коштами у розумінні статті 536 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам, при цьому суд вважає за необхідне зазначити, що вартість експертної оцінки у розмірі 1 500 грн. 00 коп. відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягає, оскільки до складу судових витрат у розумінні статті 44 Господарського процесуального кодексу України відносяться суми сплачені за проведення лише судової експертизи.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „АрселорМіттал Кривий Ріг" (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Орджонікідзе, 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь Державного підприємства „Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 108; ідентифікаційний код 01073828) 126 883 грн. 00 коп. -збитків, 1 268 грн. 83 коп. -витрат по сплаті державного мита, 226 грн. 87 коп. -витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"17" грудня 2012р.