Постанова № 28279267, 19.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 12018/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - ОСОБА_7, відповідача - Гадяцької Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом житлового кооперативу "Дон" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Житловий кооператив «Дон»(далі за текстом - позивач, ЖК «Дон») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 24.10.2012р. № 0001521720.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби при проведенні перевірки ЖК «Дон»не було достовірно встановлено факт заниження податку на доходи фізичних осіб, а також порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. З позиції позивача висновки Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про такі порушення обумовлені виключно довільним тлумаченням норм податкового законодавства, яке визначає порядок утримання та перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, порядок проведення щорічного перерахунку, а також подання звітності з даного податку. Вважає, що ним в суворій відповідності з вимогами Податкового кодексу України здійснено щорічний перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого податку для визначення правильності оподаткування, результати якого знайшли своє відображення в податковій звітності з податку на доходи фізичних осіб. Звернув увагу, що за наслідком такого самостійно проведеного перерахунку встановлено не заниження, а переплату податку на доходи фізичних осіб по трьом найманим працівникам.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги і доводи заявленого позову підтримав та просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі за текстом -відповідач, ДПІ у Московському районі м. Харкова) вимоги адміністративного позову не визнав, надав до суду письмові заперечення, в яких послався на результати проведеної перевірки позивача, якою встановлено неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб внаслідок неправильно проведеного щорічного перерахунку. Зазначив, що позивачем порушено порядок заповнення та подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, оскільки не відображено дати прийняття на роботу найманих працівників.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог адміністративного позову заперечував, просив суд ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, з'ясувавши фактичні обставини та дослідивши наявні по справі докази в їх сукупності, керуючись нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав та мотивів.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Московському районі м. Харкова відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.13. п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ЖК «Дон»з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.03.2011р. по 28.02.2012р., результати якої оформлені актом № 2162/172/23322723 від 09.10.2012р.. Висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 2162/172/23322723 від 09.10.2012р. встановлено порушення ЖК «Дон»п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, що призвело до неутримання та неперерахування до бюджету у грудні 2011 року податку на доходи фізичних осіб у сумі 199,35 грн., а також п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010р. № 1020.

Позивач, з висновками акту перевірки № 2162/172/23322723 від 09.10.2012р. не погодився та з урахуванням прав, передбачених п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17, п. 86.4, п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, надав письмові заперечення № 62 від 12.10.2012р., які відповідач листом від 19.10.2012р. № 8604/10/7-206 визнав необґрунтованими. На підставі висновків акту перевірки № 2162/172/23322723 від 09.10.2012р. та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0001521720 від 24.10.2012р. про визначення ЖК «Дон»сум грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 769,19 грн., з яких 199,35 грн. -за основним платежем та 559,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до п. 119.2 ст.119 та п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

В ході розгляду справи судом з'ясовано, що фактичною причиною виникнення спору та підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки відповідача про порушення ЖК «Дон»порядку проведення щорічного перерахунку податку на доходи фізичних осіб та порядку заповнення податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. Зокрема, в акті перевірки № 2162/172/23322723 від 09.10.2012р. зазначено, що неутримання та неперерахування до бюджету у грудні 2011р. податку на доходи фізичних осіб у сумі 199,35 грн. сталося внаслідок неправильно визначеного податку з доходів фізичних осіб робітникам ЖК «Дон»при проведенні щорічного перерахунку оподатковуваного доходу (заробітної плати та відпускних), які не були віднесені до відповідних податкових періодів та сума яких сукупно перевищує суми граничного рівня доходу, який дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Суд зазначає, що з урахуванням положень п. 18.1ст. 18 Податкового кодексу України ЖК «Дон»є податковим агентом - особою, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Згідно з п. 18.2 ст. 18 Податкового кодексу України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб з сум доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом врегульовано ст. 168 Податкового кодексу України. Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. За змістом абзацу 1 п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Водночас, згідно з абзацом 2 п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" мінімальна заробітна плата на 1 січня 2011 року становить 941 грн.), до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Суд звертає увагу, що відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб. При цьому, за приписами п.164.6 ст. 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірах згідно з п.п. 169.1.1 -п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 цього ж Кодексу. За змістом п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування на підставі поданої роботодавцю про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга не може бути застосована до доходів платника податку, інших ніж заробітна плата. В силу п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. При цьому, суд звертає увагу, що якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування. З цих підстав суд вважає необґрунтованими доводи позивача про правомірність застосування податкової соціальної пільги до доходів, нарахованих працівникам ЖК «Дон»ОСОБА_3 за липень 2011р. та ОСОБА_7 за червень 2011р., розмір яких за даними книги нарахування заробітної плати перевищує місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень (1320,00 гривень), а також незастосування податкової соціальної пільги до доходів, нарахованих вказаним особам в серпні та липні 2011 року відповідно, коли їх розмір не перевищував граничний розмір для отримання податкової соціальної пільги.

Разом з цим суд відзначає, що положеннями п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України на роботодавця покладено обов'язок здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги: а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року; б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених підпунктом 169.2.3 пункту 169.2 цієї статті; в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем. Аналіз положень п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України вказує та те, що метою такого перерахунку є визначення правильності оподаткування. При цьому, в силу п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.

З урахуванням наведених норм правомірним є висновок про те, що передбачений п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України перерахунок фактично полягає в уточненні місячних оподатковуваних доходів з метою визначення правильності оподаткування, який проводиться, в тому числі, за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року. Натомість, як встановлено в ході судового розгляду, перевірка позивача проведена за період з 01.03.2011р. по 28.02.2012р., саме за вказаний період ДПІ у Московському районі м. Харкова були досліджені книга нарахування заробітної плати ЖК «Дон», перерахунки податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік від 30.12.2011р., накази по підприємству та податкові розрахунки сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку. З цих підстав висновки відповідача про неправомірність здійсненого ЖК «Дон»перерахунку за наслідками звітного податкового року, які зроблені без дослідження даних за 1 квартал 2011 року, суд вважає необґрунтованими. Суд також звертає увагу, що в акті перевірки № 2162/172/23322723 від 09.10.2012р. ДПІ у Московському районі м. Харкова не зазначено в чому саме полягає невідповідність застосованої позивачем методології перерахунку за перевірений період вимогам ст. 169 Податкового кодексу України з урахуванням випадків як неправомірного застосування права на отримання податкової соціальної пільги, так і у випадках незастосування податкової соціальної пільги за наявності такого права. Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка старший державний податковий ревізор-інспектор відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Московському районі м. Харкова ОСОБА_4, який безпосередньо проводив перевірку ЖК «Дон»та склав акт перевірки № 2162/172/23322723 від 09.10.2012р., обґрунтованих пояснень з даного приводу не надав.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено факт неутримання та неперерахування ЖК «Дон»до бюджету у грудні 2011р. податку на доходи фізичних осіб у сумі 199,35 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 24.10.2012р. № 0001521720 в частині визначення зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 199,35 грн. за основним платежем та в розмірі 49,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України є неправомірним та підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що за приписами п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі за текстом - форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. за N 46/18784 (далі за текстом - Порядок). Суд зазначає, що формою № 1ДФ та п. 3.7 Порядку передбачено заповнення граф 6 «Дата прийняття на роботу»та 7 "Дата звільнення з роботи". За приписами п. 3.7 Порядку графа 6 заповнюється на тих фізичних осіб, що приймались на роботу у звітному періоді, а графа 7 - на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді. Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, згідно з п. 3.7 Порядку графи 6 та 7 не заповнюються. У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному кварталі про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному кварталі.

Актом перевірки № 2162/172/23322723 від 09.10.2012р. встановлено, що у розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 та 3 квартали 2011р. позивач не відобразив відомості про прийняття на роботу найманих працівників ОСОБА_5 згідно з наказом № 09 від 01.06.2011р. та ОСОБА_6 згідно з наказом № 13 від 30.08.2011р., що є порушенням п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України. Суд зазначає, що висновки акту перевірки № 2162/172/23322723 від 09.10.2012р. про порушення ЖК «Дон»вимог п. 176.2 ст. 176, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України в частині невідображення відомостей про прийняття на роботу найманих працівників підтверджені долученими до матеріалів справи копіями наказів про прийняття на роботу працівників та розрахунками за формою № 1 ДФ. При цьому, суд звертає увагу, що запроваджена п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді застосування санкцій за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, передбачена незалежно від наслідків, до яких такі порушення призвели чи можуть призвести. За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги ЖК «Дон»про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.10.2012р. № 0001521720 в частині застосованих санкцій в розмірі 510,00 грн. законодавчо та документально необґрунтовані, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов житлового кооперативу "Дон" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 24.10.2012р. № 0001521720 на суму 249,19 грн., з яких 199,35 грн. -за основним платежем та 49,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ЖК "Дон" (код 23322723) 53 (п'ятдесят три) грн. 65 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.