Постанова № 28279246, 19.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 12042/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Островерхова Д.О., відповідача - Аракелян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнТехЕко" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕнТехЕко»(далі за текстом - позивач, ТОВ «ЕнТехЕко») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення № 0003582305 та № 0003592305, прийняті Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби 11.04.2012р..

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на підставі висновків акту перевірки, який всупереч встановленого законодавством порядку не був наданий ТОВ «ЕнТехЕко»для ознайомлення та підписання, внаслідок чого останнє було позбавлено права подати заперечення на висновки акту. Стверджує, що за відсутності факту вручення акту перевірки Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби не мала підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а неознайомлення платника податків з актом проведеної щодо нього перевірки має наслідком недійсність рішення податкового органу, прийнятого на підставі висновків такого акту перевірки.

У судовому засіданні представник позивача вимоги і доводи заявленого позову підтримав та просив суд прийняти рішення про його задоволення в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі за текстом -відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) вимоги адміністративного позову не визнав, надав до суду письмові заперечення, в яких виклав власну правову позицію щодо обставин справи. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач в складі податкового кредиту з податку на додану вартість та в складі валових витрат з податку на прибуток підприємств задіяв суми по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромінформ-Т», реальність здійснення господарської діяльності яким не підтверджена результатами зустрічної звірки. З цих підстав вважає, що операції ТОВ «ЕнТехЕко»»та ТОВ «Укрпромінформ-Т»фактично не відбулися, первинні документи містять недостовірні відомості, а тому не є належними. Наполягає на тому, що зв'язок понесених позивачем витрат на користь ТОВ «Укрпромінформ-Т»з господарською діяльністю позивача не підтверджено. Доводи позивача про недотримання порядку оформлення результатів перевірки вважає безпідставними з огляду на те, що акт за результатами перевірки ТОВ «ЕнТехЕко»був направлений за місцезнаходженням останнього рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд прийняти рішення, яким відмовити в його задоволені в повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, вислухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов переконливого висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕнТехЕко», 08.02.2000р. пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з ідентифікаційним кодом 23754598 за місцезнаходженням по вулиці Чичибабіна, будинок 2 в м. Харкові. Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) позивач знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість з 03.03.2000р., здійснює господарську діяльність в сфері комп'ютерного програмування, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням та іншу діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового розгляду, у суду немає сумнівів у добровільності та достовірності їх визнання, щодо вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом додатково не доказуються.

Суд зауважує, що за приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Серед функцій органів державної податкової служби положеннями ст. 19-1 Податкового кодексу України визначено такі, як: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів; забезпечення визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків. Суд зазначає, що для реалізації визначених законодавством повноважень органам державної податкової служби, як контролюючим, надані права, серед яких: право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом (п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодекс України), право отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодекс України); право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодекс України), а також право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п. 20.1.27 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодекс України). В свою чергу платники податків зобов'язані: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів (п.п. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством (п.п. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України).

Положеннями п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органам державної податкової служби України надано право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки, які проводяться в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Суд звертає увагу, що згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. При цьому, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. В п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України наведено обставини, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка, серед яких - виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України). Про проведення документальної позапланової перевірки згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби приймає рішення у формі наказу, копія якого має бути вручена платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки під розписку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова у зв'язку з виявленням за наслідками перевірки ТОВ «Укрпромінформ-Т»фактів, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства ТОВ «ЕнТехЕко», на адресу останнього направлено запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 05.01.2012р. № 406/10/23-523 з визначенням чіткого переліку необхідних документів та відомостей щодо правомірності формування показників податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромінформ-Т». Судом досліджено запит ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 05.01.2012р. № 406/10/23-523 про надання пояснень та їх документальних підтверджень та не встановлено його невідповідності вимогам законодавства, в тому числі вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, ні в частині підстав для направлення, ні в частині обсягу запитуваної інформації. Натомість, як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, ТОВ «ЕнТехЕко»на отриманий 13.01.2012р. запит від 05.01.2012р. № 406/10/23-523 по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромінформ-Т»листом № 12 від 27.01.2012р. відмовило в наданні пояснень та їх документальних підтверджень. За таких обставин суд вважає, що наказ № 377 від 10.02.2012р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕнТехЕко»був виданий ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за наявності підстав, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. При цьому суд звертає увагу, що наказ № 377 від 10.02.2012р. та направлення № 447 від 10.02.2012р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕнТехЕко»були вручені головному бухгалтеру ТОВ «ЕнТехЕко»Шевченко О.Г. 10.02.2012р., про що свідчать особисті підписи останнього. Вищевикладені обставини, підтверджені належними та допустимими доказами, свідчать, що при проведенні перевірки ТОВ «ЕнТехЕко»відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Податковим кодексом України, тобто дотримався вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних перевірок, визначені ст. 81 Податкового кодексу України були дотримані, правом недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної перевірки позивач не скористався, до перевірки допустив та надав документи.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕнТехЕко»з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укрпромінформ-Т»за жовтень 2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складено акт № 946/2305/23754598 від 23.02.2012р.. За змістом п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України акт, складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України у разі неможливості вручення та підписання акту перевірки у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. При цьому, в такому випадку передбачено складання відповідного акту. В ході судового розгляду з'ясовано, що 23.02.2012р. уповноважені посадові особи позивача за місцезнаходженням ТОВ «ЕнТехЕко»були відсутні, у зв'язку з чим ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складено акт від 23.02.2012р. № 351/2305/23754598 про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акту перевірки № 946/2305/23754598 від 23.02.2012р.. Матеріалами справи підтверджено, що примірник акта про результати перевірки № 946/2305/23754598 від 23.02.2012р. було направлено поштою за місцезнаходженням ТОВ «ЕнТехЕко»23.02.2012р. рекомендованим листом з описом вкладення, що підтверджується долученими до матеріалів справи копією квитанції поштового відділення про прийняття рекомендованого листа з повідомленням про вручення та копією опису вкладення з відтиском поштового відділення. За змістом п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України якщо документи надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення, то вони вважаються належним чином врученими. За встановлених в ході судового розгляду справи обставин суд вважає необґрунтованими доводи позивача про порушення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова порядку оформлення результатів перевірок, визначеного ст. 86 Податкового кодексу України. Необгрунтованими є також доводи позивача про нескладання відповідачем акту відмови від підпису акту перевірки, оскільки в даному випадку мав місце факт неможливості вручення акту перевірки, а не відмови від його підпису. Як свідчать матеріали справи, направлений на адресу ТОВ «ЕнТехЕко»рекомендований лист з повідомленням про вручення (в якому містився акт перевірки № 946/2305/23754598 від 23.02.2012р.) повернувся з відміткою поштового відділення «по истечению срока хранения». Однак, вказана обставина не може бути свідченням недотримання відповідачем порядку ознайомлення ТОВ «ЕнТехЕко»з результатами проведеної щодо нього перевірки, оскільки в такому випадку за змістом п. 58.3 ст. 58 Податкового кодекс України акт перевірки вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Крім того, суд вважає документально непідтвердженими доводи позивача про безпідставне ненадання ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова примірника акту перевірки № 946/2305/23754598 від 23.02.2012р. на окремий запит ТОВ «ЕнТехЕко»№ 81 від 14.06.2012р., оскільки відсутні докази отримання вказаного запиту відповідачем. При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що самі по собі порушення при організації перевірки та при оформленні її результатів не можуть бути виключними чи достатніми підставами для скасування податкового повідомлення-рішення у випадку, коли має місце факт заниження платником податків сум податкових зобов'язань, визначених таким податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з матеріалами справи висновками акту документальної позапланової виїзної перевірки № 946/2305/23754598 від 23.02.2012р. встановлено порушення ТОВ «ЕнТехЕко»п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення валових витрат в 4 кварталі 2011р. на загальну суму 667508,00 грн. та відповідно до заниження податку на прибуток за вказаний податковий період на загальну суму 153527,00 грн., а також п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та відповідно до заниження податку на додану вартість за жовтень 2011р. на загальну суму 133502,00 грн..

На підставі висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки № 946/2305/23754598 від 23.02.2012р. та згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 11.04.2012р. винесено податкові повідомлення-рішення: № 0003582305 про визначення суми грошового зобов'язання ТОВ «ЕнТехЕко»з податку на додану вартість у загальному розмірі 166877,50 грн., з яких 133502,00 грн. -за основним платежем та 33375,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, та № 0003592305 про визначення суми грошового зобов'язання з податку прибуток в загальному розмірі 153527,00 грн..

В ході судового розгляду з'ясовано, що податкові повідомлення-рішення від 11.04.2012р. № 0003582305 та № 0003592305 були оскаржені позивачем в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом послідового подання скарг від 23.04.2012р. № 57 і № 58 до Державної податкової служби у Харківській області та від 04.07.2012р. до Державної податкової служби України. Натомість, рішеннями за результатами розгляду скарг ДПС у Харківській області від 21.06.2012р. № 3055/10/10.2-17 та ДПС України від 31.08.2012р. № 1180/0161-12110-2115 скарги ТОВ «ЕнТехЕко»залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 11.04.2012р. № 0003582305 та № 0003592305 - залишені без змін.

Судом встановлено, що здійснені відповідачем донарахування податків з відповідним застосуванням до позивача штрафних (фінансових) санкцій зумовлені висновками ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про неправомірне відображення ТОВ «ЕнТехЕко»в податковому обліку сум валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромінформ-Т».

Як з'ясовано в ході судового розгляду, такі висновки відповідач поміж іншим обґрунтовує посиланням на складений ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова акт від 28.12.2011р. № 2570/233/36223639 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрпромінформ-Т»щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Інтер-Буд-Комфорт»за жовтень 2011р.. Суд такі доводи ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вважає помилковими з огляду на наступне. Положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначено матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок, серед яких: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами. За приписами п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, що полягає в співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, за результатами якого складається довідка. З цих підстав суд дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок у вигляді довідок, які є джерелом отримання податкової інформації, визначеної положеннями ст. 83 Податкового кодексу України в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок одних суб'єктів господарювання не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Крім того, суд зазначає, що результати зустрічної звірки, проведеної одним органом державної податкової служби, не є законодавчо визначеною та/або достатньою підставою для звільнення іншого органу державної податкової служби від необхідності самостійного та безпосереднього дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платником податків, що перевіряється. Вказані висновки узгоджуються з положеннями ст. 61 Конституції України, якою встановлено індивідуальний характер юридичної відповідальності, що поширюється на визнані законом протиправні діяння, вчинені певною особою. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Разом з цим, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків акту перевірки № 946/2305/23754598 від 23.02.2012р. про заниження позивачем сум податків, які підлягають сплаті до бюджету, що покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України. Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням наведених норм суд зазначає, що визначальною ознакою валових витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають були фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Разом з цим суд відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Із системного аналізу вказаних вище норм суд зазначає, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на валові витрати платник податку повинен мати первинні документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

В ході судового розгляду з'ясовано, що взаємовідносини ТОВ «ЕнТехЕко»з ТОВ «Укрпромінформ-Т»склались на підставі договорів: від 01.09.2011р. № 95/2011У та № 96/2011У, а також від 28.09.2011р. № 97/2011У, № 98/2011У та № 99/2011У.

За умовами договору № 95/2011У від 01.09.2011р. позивач замовив у ТОВ «Укрпромінформ-Т»роботи (послуги) з підготовки оновлень програмного модуля «Облік основних засобів» до версії 1.4 зі складу автоматизованої системи управління фінансово-економічною діяльністю підприємства «Фінансова колекція» для ПАТ «Донецьккокс»та виконання переоцінки основних засобів у податковому обліку за даними, які були надані замовником в електронному вигляді. Технічні і інші вимоги робіт викладені в загальних технічних вимогах, вартість робіт (послуг) визначається протоколом угоди про договірну ціну, а строки виконання робіт (послуг) визначаються в календарному плані, які є невід'ємними частинами договору № 95/2011У від 01.09.2011р.. Виконання робіт за договором № 95/2011У від 01.09.2011р. має підтверджуватись актом здачі-приймання робіт (послуг), на підставі якого протягом 7 календарних днів здійснюється оплата коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Матеріали справи свідчать, що аналогічні умови містяться в договорах позивача з ТОВ «Укрпромінформ-Т»№ 96/2011У від 01.09.2011р. про виконання робіт (послуг) з підготовки оновлень програмного модулю «Облік заробітної плати»зі складу АСУ ФЕД «Фінансова колекція»ПАТ «Донецьккокс», № 97/2011У від 28.09.2011р. про виконання робіт (послуг) з розширення функціональних можливостей автоматизованої системи управління фінансово-економічною діяльністю для АК «Харківобленерго», ПАТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «АЕС Київобленерго», ДП «Регіональні електричні системи», ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод», КП «Жилкомсервіс», № 98/2011У від 28.09.2011р. про виконання робіт (послуг) з розширення функціональних можливостей автоматизованої системи управління фінансово-економічною діяльністю для КП «Жилкомсервіс»та ПАТ «Київенерго», № 99/2011У від 28.09.2011р. про виконання робіт (послуг) з розширення функціональних можливостей автоматизованої системи управління фінансово-економічною діяльністю для ПАТ «Севастопольенерго», ВАТ «Одесаобленерго», ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»», ПАТ «ЕК «Житомиробленерго»», ПАТ «Донбасенерго», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», ПАТ «Центренерго», що вказує на формальний підхід до складання таких договорів.

Як свідчать матеріали справи ТОВ «Укрпромінформ-Т»на адресу позивача виписало податкові накладні від 12.10.2011р. № 1 на суму 70930,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11821,67 грн., № 2 на суму 57000,00 грн., в т.ч. ПДВ -9500,00 грн., від 28.10.2011р. № 3 на суму 38350.00 грн., в т.ч. ПДВ - 6391,67 грн., № 4 на суму 56400,00 грн., в т.ч. ПДВ -9400,00 грн., № 5 на суму 3645,00 грн., в т.ч. ПДВ -607,50 грн., № 6 на суму 6600.00 грн., в т.ч. ПДВ -1100,00 грн., № 7 на суму 87420,00 грн., в т.ч. -ПДВ -14570,00 грн., № 8 на суму 40345,00 грн, в т.ч. ПДВ -6724,17 грн., № 9 на суму 111840,00 грн., в т.ч. ПДВ -18640,00 грн., № 10 на суму 9380,00 грн., в т.ч. ПДВ -1563,33 грн., № 11 на суму 121630,00 грн., в т.ч. ПДВ -20271,67 грн., № 12 на суму 197470,00 грн., в т.ч. ПДВ -32911,67 грн.. Між сторонами підписано акти здавання-приймання робіт (послуг) від 12.10.2011р. на суму 70930,00 грн., від 12.10.2011р. на суму 57000,00 грн., від 28.10.2011р. № 1 на суму 38350,00 грн., № 2 на суму 56400,00 грн., № 3 на суму 3645,00 грн., № 4 на суму 6600,00 грн., № 5 на суму 87420,00 грн., № 6 на суму 40345,00 грн., № 1 на суму 111840,00 грн., № 2 на суму 9380,00 грн., № 1 на суму 121630,00 грн., № 2 на суму 197470,00 грн..

Суд зазначає, що вказані акти здавання приймання робіт (послуг) не містять чіткого змісту і обсягу господарських операцій, відомостей про конкретні результати виконаних робіт (послуг), обґрунтування вартості, осіб, які безпосередньо виконували роботи (послуги), способу вчинення дій. Позивачем до матеріалів справи не надані документи, які б дали можливість чітко відстежити, що є результатом замовлених робіт (послуг), а також встановити, яким чином результати цих робіт (послуг) використовуються позивачем у власній господарській діяльності. Як зазначив позивач, замовлення робіт (послуг) у ТОВ «Укрпромінформ-Т»було пов'язано з необхідністю виконання замовлення для цілої низки підприємств: ПАТ «Донецьккокс», АК «Харківобленерго», ПАТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «АЕС Київобленерго», ДП «Регіональні електричні системи», ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод», КП «Жилкомсервіс», ПАТ «Київенерго», ПАТ «Севастопольенерго», ВАТ «Одесаобленерго», ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»», ПАТ «ЕК «Житомиробленерго»», ПАТ «Донбасенерго», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»та ПАТ «Центренерго», в межах укладених з ними угод, копії яких долучені до матеріалів справи. Натомість, за наслідком дослідження таких угод суд зазначає, що обсяг робіт за договорами ТОВ «ЕнТехЕко»з ТОВ «Укрпромінформ-Т»суттєво відрізняється від обсягу робіт за договорами позивача з вказаними суб'єктами господарювання. При цьому, договорами, в яких позивач виступав виконавцем робіт (послуг) не передбачено можливостей залучення до таких робіт (послуг) інших осіб, доказами виконання робіт (послуг) визнано передачу комплекту документів, передбачено дотримання режиму конфіденційності, що обумовлює заборону на передачу отриманої в межах договірних відносин інформації третім особам, а також необхідність доступу працівників виконавця на території замовників. Вказані обставини спростовують доводи позивача про те, що замовлення робіт (послуг) у ТОВ «Укрпромінформ-Т»було обумовлено необхідністю виконання робіт (послуг) для ПАТ «Донецьккокс», АК «Харківобленерго», ПАТ «Хмельницькобленерго», ПАТ «АЕС Київобленерго», ДП «Регіональні електричні системи», ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод», КП «Жилкомсервіс», ПАТ «Київенерго», ПАТ «Севастопольенерго», ВАТ «Одесаобленерго», ПАТ «ЕК «Херсонобленерго»», ПАТ «ЕК «Житомиробленерго»», ПАТ «Донбасенерго», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»та ПАТ «Центренерго». Окрім того, суд зауважує, що матеріали справи не містять достовірних доказів щодо реальної можливості виконання ТОВ «Укрпромінформ-Т»дій, які обумовлені укладеними з позивачем договорами, його компетентності в даному сегменті ринку, наявності фахівців зі спеціальними знаннями та відповідною підготовкою, наявності технічних можливостей, а це вказує на те, що послуги в обумовлених договорами обсягах для позивача фактично не виконувались.

Суд критично оцінює надане позивачем в якості доказу правомірності формування даних податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Укрпромінформ-Т»рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2012р. по справі № 5023/4515/12, яким ТОВ «ЕнТехЕко»відмовлено в задоволенні позову до ТОВ «Укрпромінформ-Т»про визнання недійсними договорів від 28.09.2011р. № 97/2011У, № 98/2011У та № 99/2011У. Суд зазначає, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Як свідчить зміст рішення Господарського суду Харківської області від 18.10.2012р. по справі № 5023/4515/12, ТОВ «ЕнТехЕко»обґрунтовувало свої позовні вимоги тим, що укладені ним угоди не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, суперечать ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України та порушують публічний порядок, натомість підставою для відмови в задоволенні позову стало те, що ТОВ «ЕнТехЕко»не надало жодних доказів. Крім того, в судовому засіданні представник позивача не зміг ні пояснити мотиви, ні навести обставини, які стали підставою для самостійних висновків ТОВ «ЕнТехЕко», як замовника робіт (послуг) у ТОВ «Укрпромінформ-Т», про відсутність наміру на реальне настання наслідків за укладеними угодами, що обумовило звернення до Господарського суду Харківської області з позовом про визнання договорів недійсними, а також повідомити причини, з яких ухвалене Господарським судом Харківської області 18.10.2012р. рішення по справі № 5023/4515/12, не було оскаржене.

В силу положень ст. 69 та ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути визнаний в якості належного доказу по справі і наданий позивачем висновок аналітика комп'ютерних систем Приватної науково-виробничої фірми «Центр інформаційних комп'ютерних технологій»ОСОБА_4 № С-1 КТ від 20.08.2012р.. Висновок вказаної особи про те, що наявність установлених оновлень у запропонованих для дослідження модулях автоматизованої системи управління фінансово-економічною діяльністю підприємства «Фінансова колекція»підтверджує факт виконання робіт ТОВ «Укрпромінформ-Т»за договорами від 01.09.2011р. № 95/2011У та № 96/2011У, не є безумовним доказом ні реальності операцій позивача, оскільки не виключає можливості того, що такі оновлення були здійснені не ТОВ «Укрпромінформ-Т», а іншою особою в межах інших операцій чи, можливо, наукових розробок, ні тим більше не підтверджують правомірність формування позивачем даних податкового обліку. Крім того, такі висновки є вочевидь такими, що виходять за межі спеціальних знань та компетенцію спеціаліста в сфері комп'ютерно-технічних досліджень. Із зазначеного висновку вбачається, що ОСОБА_4 є працівником суб'єкта господарювання приватної форми власності, про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків попереджений не був.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки ТОВ «ЕнТехЕко»не надано доказів реального отримання від ТОВ «Укрпромінформ-Т»робіт (послуг), конкретного змісту та результатів таких робіт (послуг), не підтверджено зв'язок понесених витрат з підготовкою, організацією та веденням виробництва, то висновки акту перевірки № 946/2305/23754598 від 23.02.2012р. про завищення позивачем витрат в податковому обліку та заниження належних до сплати в бюджет податків, є обґрунтованими.

За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності суд дійшов переконливого висновку, що в задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003582305 та № 0003592305 від 11.04.2012р. слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ЕнТехЕко" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.