Постанова № 28279238, 18.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року (11 год. 50 хв.) Справа № 0870/10344/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

01.11.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача 19138,07 грн. орендної плати за земельні ділянки на р/р 33217815700013, одержувач - місцевий бюджет м. Мелітополя, код 34676932, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 13050500.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що станом на 20.09.2012 відповідач має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 19138,07 грн.: недоїмка - 19057,62 грн., пеня - 80,45 грн., яка виникла в результаті несплати самостійно задекларованих ним грошових зобов'язань.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України її було залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позову до 20.11.2012

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 20.11.2012 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 04.12.2012.

У судове засідання 04.12.2012 представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надійшло.

Факт належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням, відповідно до якого відповідач отримав судову повістку 24.11.2012.

Ухвалою судді від 04.12.2012 розгляд справи було відкладено на 18.12.2012.

У судове засідання, призначене на 18.12.2012 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не прибули.

18.12.2012 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. На позовних вимогах наполягає.

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Судова повістка про виклик до суду на 18.12.2012 надсилались відповідачу на адресу наявну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте повернулась до суду із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1, як фізичну особу-підприємець, зареєстровано 18.03.1999 виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем були подані позивачу податкові декларації з плати за землю, а саме:

- від 16.02.2011 № 5265, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання в розмірі 25044,68 грн. (розмір щомісячної плати складає 2087,02 грн.),

- від 17.02.2012 № 3068, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання в розмірі 28459,09 грн. (розмір щомісячної плати складає 2371,60 грн.).

Відповідно до даних облікової картки 30.11.2011 відповідачем була частково сплачена сума недоїмки з плати за землю. Станом на 30.11.2011 сума заборгованості відповідача з цього податку за рахунок несплати у визначений законодавством строк суми грошового зобов'язання становила - 1702,88 грн.

Станом на 30.12.2011 сума заборгованості відповідача з цього податку за рахунок несплати у визначений законодавством строк суми грошового зобов'язання становила - 5839,40 грн., 26.01.2012 відповідачем була частково сплачена сума недоїмки в розмірі 3000,00 грн., проте станом на 31.01.2012 сума заборгованості відповідача з цього податку за рахунок несплати у визначений законодавством строк суми грошового зобов'язання становила - 4926,42 грн.

29.02.2012 відповідачем була здійснена часткова оплата зобов'язання з плати за землю в розмірі 2470,00 грн., проте станом на 29.02.2012 за рахунок заборгованості за попередні періоди сума заборгованості відповідача становила 2456,42 грн.

В період з 01.03.2012 по дату звернення позивача до суду із цим позовом відповідач не сплачував поточні зобов'язання з плати за землю за період лютий-серпень 2012 року, у зв'язку з чим станом на 30.08.2012 у нього виникла заборгованість з плати за землю в сумі 19057,62 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань позивачем була нарахована відповідачу пеня в сумі 80,45 грн.

07.11.2011 позивачем була сформована податкова вимога №1928, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 1898,29 грн. Вказана податкова вимога повернулись на адресу позивача із позначкою пошти «за закінченням строку зберігання».

Отже, згідно даних облікової картки та довідки про заборгованість за відповідачем рахується сума грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 29.02.2012 по 30.08.2012 у розмірі 19057,62 грн., а також пеня у сумі 80,45 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі за земельні ділянки складає 19138,07 грн.

Станом на 18.12.2012 вищезазначені суми грошових зобов'язань відповідачем не були сплачені.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п.288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У ст. 285 Податкового кодексу України зазначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до ст. 286 Податкового кодексу України, є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України ).

За правилами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За правилами п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу № 1928 від 07.11.2011 на суму 1898,29 грн. Вказана податкова вимога повернулись на адресу позивача із позначкою пошти «за закінченням строку зберігання».

Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого подання, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу № 1928 від 07.11.2011 відкликаною Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги збільшився, але податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога заявника № 1928 від 07.11.2011 є чинною.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктами 95.1.-95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, на підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що оскільки узгоджені грошові зобов'язання відповідачем не сплачено, суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, яка зареєстрована: АДРЕСА_1) на користь Місцевого бюджету м. Мелітополя на р/р 33217815700013, код платежу 34676932, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код отримувача 13050500 - заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 19138,07 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто тридцять вісім гривень 07 коп.).

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль