Постанова № 28279175, 12.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року 17:12 Справа № 0870/10622/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю представників:

позивача - Вороніна Ю.Л. (довіреність № 21/0384 від 03.09.2012);

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»

до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя

про скасування рішення № 2022 від 26.10.2012

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат" (далі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 26.10.2012 № 2022.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог, посилається на те, що 26.10.2012 виконуючим обов'язи начальника Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на підставі ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" неправомірно винесено рішення за № 2022 про нарахування пені у розмірі 2065,03 грн. та штрафу 533, 67 грн., за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20.04.2012 до 18.05.2012. Також позивачем зазначено, що стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій здійснюється на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків за формою згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1. За період з 20.04.2012 до 18.05.2012 пенсійний орган не проводив документальної перевірки. Акт документальної перевірки не складався. Сума нарахованих штрафних санкцій не узгоджена зі страхувальником. Посилаючись на Закон України від 20.05.1999 № 679 "Про Національний банк України" та Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 № 22, зазначає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Представник відповідача з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Оскільки позивачем самостійно було подано до Управління Пенсійного фонду в Комунарському районі м. Запоріжжя звіт за березень 2012 року з визначенням суми єдиного соціального внеску у розмірі 25 350, 25 грн., яка підлягає добровільній сплаті відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" до 20.04.2012, а зобов'язання сплачені в повному обсязі лише 18.05.2012, відповідачем було правомірно нараховано штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з Випискою (Серія ААВ № 493131) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Публічне акціонерне товариство "Запорізький рибокомбінат" зареєстроване за адресою: 69600, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, буд. 21; ідентифікаційний код 00476642.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон України № 2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п.п. 1, 4 ч.2 ст. 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Судом встановлено, що позивачем було подано до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя звіт за березень 2012 року з визначенням суми єдиного соціального внеску у розмірі 25 350, 25 грн., яка підлягала добровільній сплаті відповідно до Закону України № 2464 - VI до 20.04.2012 року. Сума заборгованості в повному обсязі була сплачена лише 18.05.2012 року.

Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону України № 2464-VI встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Вказані положення дубльовані приписами п. 4.3.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 (далі -Інструкція № 21-5), якими передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Судом встановлено, що сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за березень 2012 року, яка мала бути сплачена позивачем до 20.04.2012, фактично сплачена підприємством 18.05.2012.

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Відповідно до ч.12 ст.9 Закону України № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з п. 6.2 Інструкції № 21-5 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з п. 7.2 Інструкції № 21-5 відповідно до частини 11 статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 2.1.1 - 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відповідно до п. 7.5 Інструкції № 21-5 на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Також, відповідно до розрахунку фінансової санкції та пені по рішенню № 2022 від 26.10.2012 ПАТ «Запорізький рибокомбінат», який є в матеріалах справи заборгованість становила 2065, 03 грн. - штрафні санкції; нарахована пеня 533, 67 грн.

Відповідач самостійно подав до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м Запоріжжя звіт за березень 2012 року з визначенням суми єдиного соціального внеску у розмірі 25 350, 25 грн., яка підлягала добровільній сплаті відповідно до Закону України № 2464 - VI до 20.04.2012 року. Сума заборгованості в повному обсязі була сплачена лише 18.05.2012 року.

На підставі даних особової картки Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат", які формуються згідно самостійно визначених платником сум єдиного внеску винесено рішення від 26.10.2012 року № 2022 про застосування фінансових санкцій у розмірі 2065, 03 грн. та нарахування пені в розмірі 533, 67 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позивач у адміністративному позові посилається на те, що управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі не було проведено документальної перевірки і винесено рішення, без складання акту документальної перевірки. Але, відповідно до ч.3 ст.9 Закону України № 2464 - VI обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з п.п. 6.3 п.6 Інструкції № 21-5 органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а). якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску підлягають доплаті;

б). якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в). якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Позивач, як встановлено судом на кінець звітного періоду мав недоїмку зі сплати єдиного внеску, що підтверджує правомірність дій відповідача щодо надсилання платнику вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції № 21-5 вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, актів звірок з органами податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахуніс платників.

З вище зазначеної норми вбачається, що вимога про сплату боргу може формуватися на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників, що свідчить про правомірність дій відповідача.

Крім того, позивач у судовому засіданні зазначав, що акт звірки з нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не надсилався.

Таким чином, оскаржуване рішення від 26.10.2012 № 2022 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сформоване правомірно, у відповідності з вимогами законодавства і скасуванню не підлягає.

Варто зазначити, що вимога про сплату боргу відповідачем була сформована на підставі звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платника, що не суперечить діючому законодавству.

Стосовно правової позиції позивача, яка була викладена в позові: виключного право позивача визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України та відсутності у відповідача змінювати призначення платежу.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України № 2464 - VI у разі якщо платник має суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п.7.2.2 Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про зтвердження Інструкцї про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 27.09.2010 № 21-5 (зі змінами та доповненнями) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10 Постанови № 21-5. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Варто зазначити, що в одному із судових засідань відповідач спростував посилання позивача щодо перевищення службових повноважень виконуючого обов'язки начальника управління, оскільки відповідач діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду в Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - Положення), розробленого відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2.

Відповідно до п.3.1. Положення, управління очолює начальник. ОСОБА_2 звільнений з посади начальника управління 17.09.2012 року, та наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначено на посаду виконуючого обов'язки начальника управління Сиротюк Наталію Анатоліївну. Відповідно до функціональних повноважень Сиротюк Н.А. має такі самі права та обов'язки, як і начальник управління а саме з них: представляти управління в державних органах, громадських організаціях, без доручення підписує документи від імені управління та інше.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.П. Авдєєв