Ухвала суду № 28278966, 20.12.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.12.12 Справа №8/419-07нр.

Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

кредиторів - АТ «ОТП Банк» - Чернишенко Д.В. (дов. б/н від 06.08.212р.) ДП «Інвобуд» ТОВ «Інвестор -96» - Поцілуйко Т.В.

боржника - Прядко В.М. (дов. б/н від 22.08.2012р.),

керуючий санацією - Гайдуков С.П. (ліц. АВ №470469 від 02.06.2010р.)

ТОВ «Труд -1» - не з'явився

ТОВ «Китко» - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №8/419-07

за заявою кредитора - Дочірнього підприємства «Інвобуд» ТОВ «Інвестор - 96» м.Суми

до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестор - 96», м.Суми,

про банкрутство,

встановив:

Ухвалою суду від 29.11.2012р. розгляд заяви керуючого санацією про визнання за боржником права власності на громадський будинок (нежитлове приміщення гуртожитку) загальною площею 2492,3 кв. м., який розташований за адресою: м.Суми, вул. Праці, 1 та зобов'язання ТОВ «Труд - 1» передати зазначене майно боржнику відкладено на 20 грудня 2012 року.

Представник ТОВ «Труд -1» в судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не порвідомив, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням повернутим на адресу суду з підписом представника ТОВ «Труд -1» про отримання судової кореспонденції.

Разом з тим, від представник ТОВ «Труд - 1» надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви. У зазначеному клопотанні представник ТОВ «Труд - 1» наголошує на тому, що ТОВ «Труд - 1» не залучено до участі у справі та не визначено його процесуальний статус .

Ухвала суду від 29.11.2012р. про витребування доказів та виклик в судове засідання ТОВ «Китко» була направлена ТОВ «Китко» за його місцезнаходження та повернулася до суду із довідкою пошти про неможливість вручення у зв'язку з тим, що особа за зазначеною адресою не знаходиться, тому, відповідно до вимог ч.1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала вважається врученою належним чином.

Щодо клопотання представника ТОВ «Труд - 1» про відкладення розгляду справи та визначення процесуального статусу, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут);

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство. Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «Про банки і банківську діяльність».

Господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

Суд зазначає, що ухвалою від 20.09.2012р. до розгляду заяви керуючого санацією, а не до розгляду справи про банкрутство вцілому, було залучено ТОВ «Труд - 1» та ТОВ «Китко», оскільки зазначена заява стосується прав та законних інтересів зазначених юридичних осіб.

У зв'язку з чим ТОВ «Труд - 1» та ТОВ «Китко» набули передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Господарським процесуальним кодексом процесуальні права під час розгляду заяви керуючого санацією.

Щодо клопотання про відкладення розгляду заяви, то суд зазначає, що такі дії представника ТОВ «Труд - 1» в умовах неявки в судове засідання та неповідомлення суду про її причини свідчать про неналежне користування своїми процесуальними правами (зловживання ними), а тому суд не вбачає правових підстав для його задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

У вересні 2012 року до суду звернувся керуючий санацією боржника із заявою про визнання за боржником права власності на громадський будинок (нежитлове приміщення гуртожитку) загальною площею 2492,3 кв. м., який розташований за адресою: м.Суми, вул. Праці, 1 та зобов'язання ТОВ «Труд - 1» передати зазначене майно боржнику.

В судовому засіданні керуючий санацією та представник боржника підтримують зазначену заяву.

В судовому засіданні представники кредиторів не заперечують проти заяви керуючого санацією.

Від ТОВ «Труд -1» надійшло заперечення щодо заяви керуючого санацією з підстав її незаконності та необґрунтованості.

12 березня 2002 року між Управлінням комунального майна та приватизації Сумської міської ради (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, згідно з умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця будівлю загальною площею 2476, 2 кв.м., що розташована за адресою: м. Суми, вул. Праці, 1 на земельній ділянці загального користування, а покупець зобов'язався прийняти цей об'єкт і сплатити його ціну у термін, визначений цим договором та здійснити його державну реєстрацію в КП «Сумське МБТІ» (а.с.115-116 том 7).

Комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію та складено паспорт на громадський будинок (гуртожиток) відповідно до якого загальна площа вищевказаного нерухомого майна змінилась за рахунок перепланувань та складає 2 492.3 кв.м. (а.с.117-131 том 7).

У червні 2008 року ТОВ «Китко» звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ «Інвестор-96» про визнання права власності та зобов'язання передати йому нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Праці, 1.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 17.06.2008 р. по справі №17/390-08 було затверджено мирову угоду, укладену між ТОВ «Китко» та ТОВ «Інвестор-96», провадження у справі припинено. Відповідно до вказаної ухвали спірний будинок переходив у власність ТОВ «Китко».

Постановою Вищого господарського суду України від 19 травня 2010 року по справі № 17/390-08 ухвалу господарського суду Сумської області від 17.06.2008 року у справі № 17/390-08 скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.07.2010 року у справі № 17/390-08 затверджено укладену між сторонами мирову угоду, провадження припинено. Спірний будинок згідно даної ухвали переходив у власність ТОВ «Китко».

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 року у справі № 17/390-08 ухвалу господарського суду Сумської області від 30.07.2010 року було скасовано, а справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суд України від 02.03.2011 року по справі № 17/390-08 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 року у справі № 17/390-08 скасовано, а справу направлено до того ж суду на новий апеляційний розгляд.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 року у справі № 17/390-08 ухвалу господарського суду Сумської області від 30.07.2010 року було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суд України від 03.08.2011 року по справі № 17/390-08 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 року у справі № 17/390-08 скасовано, а справу направлено до того ж суду на новий апеляційний розгляд.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року у справі № 17/390-08 ухвалу господарського суду Сумської області від 30.07.2010 року скасовано, а справу направлено на розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.04.2012р. провадження по справі №17/390-08 було припинено. Зазначена ухвала у відповідності до норм Господарського процесуального кодексу України набрала законної сили.

Таким чином, правова підстава (затверджена судом мирова угода за якою спірне майно вибуло зі власності боржника та перейшло до ТОВ «Китко») фактично відсутня.

Матеріалами справи (документами наданими КП «Сумське МБТІ») підтверджується, що право власності на спірне майно було зареєстроване за ТОВ «Китко», а в послідуючому за ТОВ «Труд -1» за яким воно зареєстроване на даний час (а.с.89-104 том 8).

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Отже, на даний час відсутні правові підстави, передбачені статтею 11 Цивільного кодексу України, для припинення права власності боржника на спірний будинок, та визнання такого права за іншими суб'єктами.

Статтею 41 Конституції України, встановлено, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частиною 1 Статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

28.03.2011р. Верховним Судом України було розглянуто заяву Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 вересня 2010 року у справі № 18/76-09 за результатами чого суд дійшов правового висновку, що вирішуючи спір про витребування майна з чужого незаконного володіння в порядку статей 387-388 Цивільного кодексу України, судам необхідно встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника, або особи, якій він передав його у володіння, за наявності на це згоди законного розпорядника вказаного майна.

Ухвалою суду від 18.10.2007р. було порушено провадження у даній справі та введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна було призначено арбітражного керуючого Пєхтєрєва Д.В.

Згідно з ч.13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином;

Разом з тим, мирова угода у справі №17/390-08 щодо спірного нерухомого майна була укладена представником боржника в порушення вимог зазначеної норми, а саме без відповідного погодження розпорядника майна.

Крім того, в ухвалі Верховного Суду України від 23.02.2011р. було викладено правову позицію за якою підписання особою договорів з перевищенням повноважень свідчить про відсутність волі товариства на вибуття майна з його володіння.

Отже, укладення угод будь - якою особою боржника (навіть за наявності відповідної довіреності чи інших повноважень, в тому числі статутних) не може вважатися волею боржника, якщо таке укладення відбулося в порушення вимог ч.13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (без відповідного погодження розпорядника майна), адже Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є спеціальним законодавчим актом та пріоритетним перед іншими нормативними актами що стосується відносин банкрутства.

У зв'язку з цим, суд відхиляє твердження представника ТОВ «Труд -1» в яких він посилається на Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо наявності обсягу повноважень у представника ТОВ «Інвестор -96» на підписання мирової угоди у справі № 17/390-08.

Тому, суд приходить до висновку, що будинок за адресою м. Суми, вул. Праці, 1 вибув з володіння власника - ТОВ «Інвестор-96», не з його волі.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки добросовісне набуття у розумінні статті 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.12.2012р. №56/68.

Суд також наголошує, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника під час дії арешту накладеного на все нерухоме майно боржника в межах зведеного виконавчого провадження постановами ВДВС від 22.03.2004р. та від 29.01.2009р.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачене право кожної особи звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Наявність у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про заборону накладену на спірне нерухоме майно на підставі договору іпотеки (а.с.77 том 8) - не є перешкодою для захисту прав власника майна у судовому порядку.

Відповідно ч. 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Вказана норма кореспондується зі статтею 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно якої провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Отже, цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» до компетенції господарських судів віднесено розгляд усіх справ про банкрутство. Зазначені справи відповідно до частини другої статті 4-1 ГПК розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «Про банки і банківську діяльність».

Господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви керуючого санацією та визнання права власності на спірне майно за боржником.

Щодо посилань ТОВ «Труд -1» на постанову Верховного суду України від 07.11.2012р. (а.с.119-122 том 8), то суд зазначає що обставини справ, які були предметом розгляду у зазначеній постанові не тотожні обставинам у даній справі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу другого частини 4 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня винесення ухвали про санацію керівник боржника відстороняється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, а управління боржником переходить до керуючого санацією, тому твердження представника ТОВ «Труд -1» щодо відсутності у керуючого санацією прав на підписання заяви про визнання права власності, суперечать положенням чинного законодавства.

Керуючись статтями 1, 5, 13, 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статями 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11, 321, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України, статтею 41 Конституції України, п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року N 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», суд-

ухвалив:

У задоволенні клопотання ТОВ «Труд -1» про відкладення розгляду заяви - відмовити.

Заяву керуючого санацією боржника про визнання права власності -задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» (м. Суми, вул. Леваневського, 28, код 23635787) право власності на громадський будинок (нежитлове приміщення гуртожитку) загальною площею 2492, 3 кв. м., який розташовано за адресою місто Суми, вулиця Праці, 1.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Труд-1» (м. Суми, вул. Праці, 1, код 37430656) передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестор-96» (м. Суми, вул. Леваневського, 28, код 23635787) громадський будинок (нежитлове приміщення гуртожитку) загальною площею 2492, 3 кв. м., який розташовано за адресою місто Суми, вулиця Праці, 1 за актом приймання-передачі з оригіналами технічної, дозвільної, проектної документації та ключами - в триденний термін з моменту набуття даною ухвалою законної сили.

Копію даної ухвали надіслати кредиторам, боржнику, керуючому санацією, ТОВ «Труд - 1», ТОВ «Китко».

Повний текст ухвали складено 25.12.2012р.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова