Рішення № 28278942, 25.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2012 р.Справа № 5023/5436/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ"Промислові мастила" до ФОП ОСОБА_2, м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Кучеров С.С., дов. б/н від 04.02.12 р;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) 6 254,10 грн. основного боргу, 376,78 грн. пені, 3% річних в сумі 75,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки № 387/1 від 17.11.11 р.

Позивач в судовому засіданні 25.12.12 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 25.12.12 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, письмовий відзив не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір поставки № 387/1 від 17.11.11 р. (а.с. 10), відповідно до умов якого (п. 2.1), постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець (відповідач) зобов'язався приймати товар та своєчасно його оплачувати на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.2 вказаного договору асортимент, номеклатура, маркування, одиниця виміру та ціна, за бажанням відповідача, зазначаються у специфікації та/або рахунку на оплату.

Згідно з п. 3.3 вказаного договору, відповідач набуває право власності на товар і несе пов'язані з цим ризики з моменту отримання товару та підпису сторонами товаро-супровідних документів.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином 12.06.12 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 6 254,10 грн., що підтверджується видатковою накладною № 3490001100 від 12.06.12 р. (а.с. 11), яка була підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до п. 4.5 вказаного договору, оплата товару відповідачем здійснюється не пізніше 14 календарних днів з моменту передачі товару відповідачу.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, жодного розрахунку не здійснив, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 6 254,10 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 50/12 від 31.08.12 р. (а.с. 13) про сплату боргу, яку відповідач отримав 17.09.12 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15), але відповідач ніяким чином на вказану претензію не відреагував, борг не сплатив.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 6 254,10 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 26.06.12 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором поставки № 387/1 від 17.11.11 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 6 254,10 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 7.2 договору поставки № 387/1 від 17.11.11 р. у випадку прострочення оплати за поставлений товар відповідач зобов'язаний оплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості не своєчасно сплаченого товару за кожен день такого невиконання.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 376,78 грн. пені законними, обґрунтованими та такими, що задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 75,56 законними, обґрунтованими та такими, що задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, 625 ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові мастила" (місцезнаходження: вул. Запорізька, б. 16, м. Бориспіль, Київська область, 08300; поштова адреса: вул. Ватутіна, б. 69Б, м. Вишгород, Київська область, 07300, код ЄДРПОУ 20601546, відомості про банківські рахунки відсутні) 6 254,10 грн. основного боргу, 376,78 грн. пені, 3% річних в сумі 75,56 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.12.2012 р.

Суддя Інте Т.В.