Ухвала суду № 28278706, 20.11.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"20" листопада 2012 р. Справа № 2а/1770/2112/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" червня 2012 р. у справі за позовом Державного підприємства "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом , в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000012350 та №0000022350 від 08 лютого 2012 року .

Позовні вимоги обгрунтовував тим , що позивач не погоджується з висновками перевірки про порушення ним ст. ст. 198, 138, 139 Податкового кодексу України , оскільки при перевірці відповідачу були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження вчинення господарських операцій з ПП «Неомаркет». Спірні податкові повідомлення-рішення винесені без належного правового аналізу господарських операцій підприємства, суперечать достовірним даним бухгалтерського обліку, діючому законодавству, прийняті не на основі об'єктивних даних, а на помилкових висновках та припущеннях контролюючого органу.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року позов задоволено. Податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції №0000012350 та №0000022350 від 08 лютого 2012 року визнані протиправними та скасовані.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено , що позивач - державне підприємство «Радивилівський комбінат хлібопродуктів »зареєстроване як юридична особа та є платником ПДВ.

25.01.2012 року відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Неомаркет». За результатами проведеної перевірки складено акт №22/23/00955791, на підставі якого відповідачем, за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», винесено податкове повідомлення-рішення №0000012350 від 08.02.2012 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 139375 грн., 16667 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та за порушення п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», винесено податкове повідомлення-рішення №0000022350 від 08.02.2012 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 160281 грн., 19167 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції зазначив , що доводи та висновки відповідача, викладені у акті перевірки позивача №22/23/00955791 від 25.01.2012 року щодо безтоварності господарських операцій позивача з ПП «Неомаркет» є такими, що ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджені відповідними доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції ,виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 ст.198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи , 06.04.2011 року між приватним підприємством «Неомаркет» та покупцем позивачем у справі укладений договір №03/06/04 , відповідно до умов якого постачальник передає, а покупець приймає висівки пшеничні . Загальна кількість партії товару та ціна партії товару визначаються сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною договору . Факт поставки ПП «Неомаркет» товарно-матеріальних цінностей для позивача підтверджується податковими накладними , видатковими накладними , звітами про рух товарно-матеріальних цінностей, розпорядженнями, дозволами на відвантаження пшеничних висівок . Проведення розрахунків за поставлені товарно-матеріальні цінності підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень . Крім того , станом на 31.07.2011 року за позивачем перед ПП «Неомаркет» рахувалася заборгованість в сумі 200000,00 грн.

Реалізація висівок пшеничних, які позивач використав у своїй господарській діяльності, придбаних у ПП «Неомаркет», підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: відповідними довідками, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними .

Отже , первинними документами підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, так і використання, придбаних у ПП «Неомаркет», товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача.

Таким чином , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції,що доводи та висновки відповідача, викладені у акті перевірки позивача №22/23/00955791 від 25.01.2012 року щодо безтоварності господарських операцій позивача з ПП «Неомаркет»є такими, щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та не підтверджені відповідними доказами.

Покликання відповідача про відсутність у контрагента позивача відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності не приймається до уваги колегією суддів , оскільки дані обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових договорів, та спростовуються матеріалами справи.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи , наведені в апеляційній скарзі , спростовуються матеріалами справи , а висновок суду першої інстанції є таким , що грунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "13" червня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: Б.С. Моніч І.Г. Охрімчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Радивилівський комбінат хлібопродуктів" вул.Волковенка,11,м.Радивилів,Рівненська область,35500

3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області вул.Грушевського , 134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600