Рішення № 28277664, 18.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5023/4366/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Сахновщинський молокозавод" м. Сахновщина до ТОВ "Сахновщинський молокозавод" смт. Сахновщина про стягнення 140000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Гашицька І. В., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Сахновщинський молокозавод" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сахновщинський молокозавод" заборгованість по орендній платі в сумі 140000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди майна №03/11-11, який було укладено між сторонами 01.11.11р.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області від 05.11.2012 року "щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Прохорову С.А.

В судових засіданнях були оголошені перерви з 20.11.2012 року до 28.11.2012 року, з 11.12.2012 року по 17.12.2012 року та з 17.12.2012 року по 19.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача після оголошення перерви в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. В наданих запереченнях проти заявлених позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Сахновщинський молокозавод» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сахновщинський молокозавод» (Орендар) 01 листопада 2011 року був укладений договір оренди майна №03/11-11.

Відповідно до умов договору оренди майна №03/11-11 від 01.11.2011 року Орендодавець (позивач) передав, а Орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування приміщення - частини приміщення контори загальною площею 30,0 кв.м., складські приміщення загальною площею 259,3 кв.м., за адресою: 64501, Харківська обл., Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Шевченко, 2.

Факт передачі нежитлових приміщень підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно пункту 3.1 Договору оренди за користування орендованим майном Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендну плату, яка складає 20000,00 грн. в тому числі ПДВ за один календарний місяць, шляхом безготівкового перерахування коштів на картковий рахунок Орендодавця.

Відповідно до п.3.2 Договору оренди орендна плата сплачується відповідачем на умовах попередньої оплати не пізніше 5-го числа кожного поточного місяця оренди Приміщення шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача.

Позивач виконав свої зобов'язання за умовами Договору оренди, передав в строкове платне користування приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.11.2011 року.

Відповідно до п.4.1.2 Договору оренди відповідач зобов'язався своєчасно у повному обсязі здійснювати оплату за користування Майном та проводити розрахунки з позивачем згідно з розділом 3 даного Договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов'язання передбачені умовами Договору оренди, грошові кошти за орендовані приміщення позивачу не перерахував.

Відповідно до п.8.3 Договору оренди, Орендодавець має право в односторонньому порядку відмовитись від Договору у випадку, коли Орендар не виконує своїх обов'язків по оплаті орендних платежів.

Так, 01 червня 2012 року Договір був розірваний в односторонньому порядку у відповідності до частини 3 статті 651 Цивільного Кодексу України та пункту 8.3 Договору оренди.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за період з листопада 2011 року по червень 2012 року становить 140 000,00 грн.

Позивач, неодноразово звертався до відповідача з вимогами про оплату суми заборгованості по Договору оренди, однак заборгованість по цей час так і залишається непогашеною.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено те, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягаючи задоволенню.

Крім того, позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову та просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові та поточні рахунки відповідача в установах банків в межах суми позову, посилаючись на те, що відповідач буде робити усе можливе за для ухилення від виконання рішення суду.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи те, що позивачем не надано до суду жодних обґрунтованих підстав того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 66, 67, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Сахновщинський молокозавод" (64501, Харківська обл., Сахновщинський район, селище міського типу Сахновщина, вул. Свердлова, будинок 13, код ЄДРПОУ 36875028) на користь Публічного акціонерного товариства «Сахновщинський молокозавод» (64501, Харківська обл., Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 00447340) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 140 000,00 грн., судовий збір у розмірі 2800,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.12.2012 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №5023/4366/12