Ухвала суду № 28276744, 20.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4122/09/10/0170

20.11.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник відповідача, Селянського (фермерського) господарства "Вікторія"- Цвілій Дмитро Вікторович, довіреність № б/н від 01.11.12

представник позивача, Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 15.05.12 у справі № 2а-4122/09/10/0170

за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82-в, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

до Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" (вул. Первомайська, 86, селище Пчільники, Совєтський район, Автономна Республіка Крим,97241)

про спонукання до виконання певних дій та стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012 у задоволенні адміністративного позову Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" про спонукання до виконання певних дій та стягнення -відмовлено.

На зазначене судове рішення від Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Державна податкова інспекція у Совєтському районі Автономної Республіки Крим, правонаступник якої є Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби(далі-позивач) 10.03.2009 звернулася до суду з адміністративним позовом до Селянського фермерського господарства «Вікторія»(далі-відповідач) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - усної угоди між СФГ «Вікторія», укладеної з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, на постачання сільськогосподарської продукції, а саме: стягнути з Селянського фермерського господарства «Вікторія»в дохід держави кошти у сумі 504000,00грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не доведено обґрунтованість стягнення з СФГ «Вікторія»в дохід держави коштів у сумі 504000,00грн. на підставі статті 208 Господарського кодексу України.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Як свідчать матеріали справи позивачем проведена невиїзна документальна перевірка відповідача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків -Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.07.2006по 31.07.2006,з 01.07.2007по 31.07.2007, з 01.05.2008 по 31.05.2008, за результатами якої був складений акт перевірки № 522/23-1/24025938 від 22.12.2008.

Перевіркою правильності нарахування і своєчасності перерахування в бюджет відповідачем у період, що перевірявся - з 01.07.2006 по 31.07.2006, з 01.07.2007по 31.07.2007, з 01.05.2008 по 31.05.2008 встановлено неправомірне включення до складу податкового кредиту у загальних податкових деклараціях з податку на додану вартість по розрахунках з бюджетом за травень 2008 року податок на додану вартість від придбання сільськогосподарської продукції на загальну суму 504 000,00грн.

Висновки даного акту перевірки були покладені в основу податкових повідомлень-рішень: №0000011301/0 від 12.01.2009 про визначення відповідачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 126000,00грн., в тому числі за основним платежем 84000,00грн. і за штрафними санкціями 42000,00грн. та №0000022301/0 від 12.01.2009 про визначення відповідачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 136500,00грн., в тому числі за основним платежем 105000,00грн. і за штрафними санкціями 31500,00грн.

Також, відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007 по справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП державну реєстрацію Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 запис від 31.05.2006, зроблений в журналі обліку реєстраційних справ за № 20850000000000783 та установчих, фінансово-господарських документів, виданих та підписаних від його імені, скасовано.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що 30.03.2007 постановою № 1880721 слідчого відділу Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області порушена кримінальна справа по факту підробки документів податкової звітності Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, де прийнято до уваги висновок фахівця № 172 від 29.03.2007, яким підписи у наданих деклараціях з податку на додану вартість виконані не Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, а іншою особою.

Також, відповідно до протоколів допиту від 04.04.2007 та від 08.05.2007 у своїх свідченнях Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 підтверджує свою непричетність до господарської діяльності, відсутність мети та можливості платити державні податки.

У зв'язку з цим, суд у справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП дійшов висновку про те, що первинна бухгалтерська документація, будь-які інші фінансово-господарські документи, видані від імені Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, з моменту 31.05.2006 не можуть бути дійсними, оскільки вони складені та підписані не уповноваженою на такі дії особою.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2010 по справі № 2а-3409/09/4/0170, позов СФГ «Вікторія»до Державної податкової інспекції в Совєтському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним акту невиїзної перевірки № 522/23-1/24025938 від 22.12.2008 і скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково: податкові повідомлення-рішення №0000011301/0 від 12.01.2009 та №0000012301/1 від 16.02.2009 про визначення СФГ «Вікторія»суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 126000,00грн., а також № 0000022301/0 від 12.01.2009 та № 0000022301/1 від 16.02.2009 про визначення СФГ «Вікторія»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 136500,00грн. визнано протиправними та скасовано, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи вищевказані податкові повідомлення-рішення, суди не прийняли до уваги доводи заявника апеляційної скарги про нікчемність правочинів, укладених СФГ «Вікторія», за якими сформовано податковий кредит у сумі 84000,00 грн. і валові витрати на суму 420000,00 грн. за господарськими операціями з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, як таких, що суперечать моральним принципам суспільства і порушують публічний порядок, посилаючись на частину першу статті 203, статтю 208, частину другу статті 215, статтю 228 Цивільного кодексу України, а також зазначили, що ці доводи щодо нікчемності правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування, а посилання державної інспекції на заподіяння державі збитку не підтверджено жодним з доказів, наданих останнім.

Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги щодо порушення форми правочину через укладення СФГ «Вікторія»із Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 усних договорів про поставку сільськогосподарської продукції, оскільки відповідно до частини першої статті 206 ЦК України правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, можуть вчинятися усно.

Судами у справі № 2а-3409/09/4/0170 також встановлено, що податкові накладні, за якими СФГ «Вікторія»сформовано податковий кредит, видані до анулювання реєстрації Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 у якості платника податку на додану вартість і до скасування запису про його державну реєстрацію у якості суб'єкта підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що загальний розмір валових витрат у сумі 420000,00 грн. сформовано СФГ «Вікторія»за тими ж операціями, що і суми податкового кредиту у сумі 84000,00 грн., тобто за операціями, які мали місце до скасування запису про державну реєстрацію Фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 у якості суб'єкта підприємницької діяльності.

Судова колегія зауважує, що скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання і анулювання його реєстрації у якості платника податку на додану вартість не тягне автоматичного визнання недійсними всіх правочинів, укладених цим суб'єктом господарювання до моменту такого скасування (анулювання) і, за відсутності інших передбачених законом підстав, не надає податковому органу права для застосування заходів відповідальності до СФГ «Вікторія».

Разом з тим, при розгляді даної справи суд не може залишити поза увагою рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007 у справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП, в якому суд дійшов висновку про те, що первинна бухгалтерська документація, будь-які інші фінансово-господарські документи, видані від імені суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 з моменту 31.05.2006,не можуть бути дійсними, оскільки вони складені та підписані не уповноваженою на такі дії особою.

Як свідчать матеріали справи, вищевказане рішення Господарського суду Запорізької області від 26.11.2007 у справі № 23/456/07-АП-9/596/07-АП набрало законної сили і виконано, що підтверджується: інформацією Державної податкової інспекції у Запорізькому районі і актом від 17.03.2008 № 19 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість- Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, виданими державними реєстраторами Совєтської РДА і Запорізької РДА, згідно з якими запис про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців відсутній.

Крім того, 30.03.2007 постановою № 1880721 слідчого відділу Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області порушена кримінальна справа по факту підробки документів податкової звітності Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, де прийнято до уваги висновок фахівця № 172 від 29.03.2007, яким підписи у наданих деклараціях з податку на додану вартість виконані не Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3, а іншою особою.

Непричетність до господарської діяльності, відсутність мети та можливості платити державні податки підтверджена Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3.у протоколах допиту від 04.04.2007 та від 08.05.2007, а також у пояснення ОСОБА_3при його допиті в якості свідка Запорізьким окружним адміністративним судом від 02.12.2011 за дорученням суду по даній справі.

Проте, поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що позовні вимоги обґрунтовані статтею 208 Господарського кодексу України, яка визначає правові наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним.

Ці наслідки за своїм правовим змістом є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України.

Судова колегія зауважує, що стаття 250 Господарського кодексу України визначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи позивачем на дату подання позовної заяви встановлено виконання сторонами усної угоди в таких обсягах: згідно накладної від 24.07.2006 №117-232751,40грн.; згідно накладної від 09.07.2007 №26 - 134400,00грн.; згідно накладної від 12.07.2007 №27 - 136848,60грн. Всього на суму 504000,00грн.

Проте, з позовом же про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - усної угоди між СФГ «Вікторія»укладеної з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на постачання сільськогосподарської продукції: стягнути з СФГ «Вікторія»в дохід держави кошти у сумі 504000,00грн. Державна податкова інспекція у Совєтському районі Автономної Республіки Крим звернулася до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим лише 10.03.2009, тобто пізніше як через один рік з дня порушення СФГ «Вікторія» встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Отже, позивачем пропущено строк давності при зверненні з позовними вимогами про застосування наслідків за спірним усним правочином.

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що відповідач відобразив податковий кредит та валові витрати по спірній угоді тільки у відповідних податкових деклараціях за травень 2008року, а про порушення правил оподаткування податковій інспекції стало відомо тільки при проведенні перевірки у грудні 2008року, оскільки Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 за травень 2008року у своїй податковій звітності не відображав податкових зобов'язань по спірній угоді та навіть на цей час запис про його державну реєстрацію було скасовано, то позивач по справі при прийнятті податкової звітності вже був обізнаний про невідповідність показників податкової звітності СФГ «Вікторія»у розрізі його взаємовідносин з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що згідно частики четвертої статті 258 ЦК України до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину застосовується позовна давність у 10 років, адже згідно зі статтею 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, оскільки до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Оцінюючи дії Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо стягнення з Селянського фермерського господарства «Вікторія»в дохід держави кошти у сумі 504000,00грн., суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень при здійсненні дій щодо стягнення з Селянського фермерського господарства «Вікторія»в дохід держави кошти у сумі 504000,00грн., діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2012 у справі № 2а-4122/09/10/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко