Постанова № 28276298, 25.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16660/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участі:

представників позивача Кирадієвої І.Г., Худини О.В.

представника відповідача Отрощенко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул.50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4617256,37 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств та з екологічного податку у загальному розмірі 4617256,37 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач станом на 03.12.2012 року має податковий борг у загальному розмірі 4617256,37 грн., який складається з податку на додану вартість у розмірі 2149152,72 грн., з податку на прибуток підприємств у розмірі 129658,74 грн., з екологічного податку у розмірі 2338444,91 грн.

Позивачем направлялись відповідачу податкові вимоги № 1/11 від 26.01.2002 року та № 2/80 від 06.03.2002 року, які були ним отримані.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд стягнути з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» податкову заборгованість з податку на додану вартість, з податку на прибуток підприємств та з екологічного податку у загальному розмірі 4617256,37 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Крім того, представником відповідача в судовому засіданні була подана суду заява про встановлення способу та порядку виконання постанови суду шляхом розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає визнання адміністративного позову до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 02 вересня 2004 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 33161769 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №300816, взятий на облік як платник податків 10.09.2004 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 93/10/29-014-2 від 04.08.2009 року.

Судом встановлено, що відповідачем надано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість (вх. № 9073090022 від 20.11.2012) року за звітний податковий період - жовтень 2012 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 648642,00 грн.

Також відповідачем до позивача наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № 9073117241 від 20.11.2012 року) за звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - вересень 2012 року, рядком 25 якого нарахував до сплати суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у загальному розмірі 415783,00 грн., у тому числі за основним платежем - 403673,00 грн., за штрафними санкціями - 12110,00 грн.

Відповідачем до позивача надана податкова декларація екологічного податку (вх. № 9069710079 від 08.11.2012 року) за звітний (податковий) період - 3 квартал 2012 року, рядком 1 якої визначена сума нарахованого податкового зобов'язання з екологічного податку за звітний квартал, у тому числі за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах складає 2365029,56 грн., за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення складає 609189,56 грн., за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти складає 110788,46 грн., за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах складає 1645051,54 грн.

У зв'язку з наявною переплатою відповідача у розмірі 26584,65 грн., податковий борг державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» з екологічного податку складає 2338444,91 грн.

На підставі акту камеральної перевірки державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» № 434/15-17-3-33161769 від 12.10.2012 року позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000571530/23829/10/15-17-3 від 30 жовтня 2012 року, згідно якого до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 1084727,72 грн. за платежем: податок на додану вартість. Вищезазначене податкове повідомлення - рішення отримане відповідачем 01.11.2012 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

На підставі акту камеральної перевірки державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» № 369/15-17-3-33161769 від 14.09.2012 року позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000541530/20779/10/15-17-3 від 02 жовтня 2012 року, згідно якого до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 129658,74 грн. за платежем: податок на прибуток підприємств. Вищезазначене податкове повідомлення - рішення отримане відповідачем 02.10.2012 року, що підтверджується його підписом на корінці податкового повідомлення - рішення.

Позивачем виставлена відповідачу перша податкова вимога № 1/11 від 26 січня 2002 року, згідно якої станом на 26 січня 2002 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за погодженими податковими зобов'язаннями становить 361322,20 грн., у тому числі за основним платежем - 361318,87 грн., за пенею - 03,33 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 30.01.2002 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Також позивачем виставлена відповідачу друга податкова вимога № 2/80 від 06 березня 2002 року, згідно якої станом на 06 березня 2002 року загальна сума податкового боргу вказаного платника податків за погодженими податковими зобов'язаннями становить 4134,05 грн. Вищезазначена податкова вимога отримана відповідачем 11.03.2002 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи починаючи з 26 січня 2002 року (дата формування першої податкової вимоги) по теперішній час відповідач безперервно мав податковий борг, у зв'язку з чим податкові вимоги № 1/11 від 26 січня 2002 року та №2/80 від 06 березня 2002 року є чинними.

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість з податку на додану вартість перед бюджетом, яка складає у загальному розмірі 2149152,72 грн., з податку на прибуток у загальному розмірі 129658,74 грн. та з екологічного податку у сумі 2338444,91 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків. Отже, зазначені суми є узгодженими.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України передбачено, що платники екологічного податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з податку на прибуток та з екологічного податку.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, з податку на прибуток та з екологічного податку та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача загальної суми податкового боргу у загальному розмірі 4617256,37 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви представника відповідача про встановлення способу та порядку виконання даного рішення шляхом розстрочення виконання судового рішення в частині сплати податку на додану вартість строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 17909,61 грн. за місяць та за грудень 2022 року 17909,13 грн.; в частині сплати податку на прибуток строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 1080,50 грн. за місяць та за грудень 2022 року 1079,24 грн.; в частині сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин у водні об'єкти строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 898,79 грн. за місяць та за грудень 2022 року 898,59 грн.; в частині сплати екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 5076,58 грн. за місяць та за грудень 2022 року 5076,53 грн.; в частині сплати екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 13511,67 грн. за місяць та за грудень 2022 року 13511,85 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Представник позивача не заперечував проти задоволення заяви відповідача, заявленої в порядку статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення заяви представника відповідача про встановлення способу, строку і порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання судового рішення в частині сплати податку на додану вартість строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 17909,61 грн. за місяць та за грудень 2022 року 17909,13 грн.; в частині сплати податку на прибуток строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 1080,50 грн. за місяць та за грудень 2022 року 1079,24 грн.; в частині сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин у водні об'єкти строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 898,79 грн. за місяць та за грудень 2022 року 898,59 грн.; в частині сплати екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 5076,58 грн. за місяць та за грудень 2022 року 5076,53 грн.; в частині сплати екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 13511,67 грн. за місяць та за грудень 2022 року 13511,85 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4617256,37 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 33161769) суму податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 2149152 (два мільйони сто сорок дев'ять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 72 коп. р/р 31114029799002, код платежу 14010100, отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, банк ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37967785; суму податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств у розмірі 129658 (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім) грн. 74 коп. р/р 31119002799002, код платежу 11020100, отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, банк ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37967785; суму податкової заборгованості з екологічного податку, зокрема: надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у розмірі 107854 (сто сім тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 60 коп. р/р 33113363799002, код платежу 19010201, отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, банк ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37967785; надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів, як вторинної сировини у розмірі 1621400 (один мільйон шістсот двадцять одна тисяча чотириста) грн. 76 коп. р/р 33112364799002, код платежу 19010301, отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, банк ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37967785; надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 609189 (шістсот дев'ять тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 55 коп. р/р 33114362799002, код платежу 19010101, отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, банк ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37967785.

Розстрочити виконання судового рішення в частині сплати податку на додану вартість строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 17909,61 грн. за місяць та за грудень 2022 року 17909,13 грн.; в частині сплати податку на прибуток строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 1080,50 грн. за місяць та за грудень 2022 року 1079,24 грн.; в частині сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин у водні об'єкти строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 898,79 грн. за місяць та за грудень 2022 року 898,59 грн.; в частині сплати екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 5076,58 грн. за місяць та за грудень 2022 року 5076,53 грн.; в частині сплати екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах строком на десять років починаючи з січня 2013 року по грудень 2022 року рівними частками по 13511,67 грн. за місяць та за грудень 2022 року 13511,85 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25.12.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 26.12.2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.