Ухвала суду № 28274756, 31.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"31" жовтня 2012 р. Справа № 2а/1770/1528/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представника ТОВ "Високовольтний союз - Україна",

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" вересня 2012 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі-ДПІ) № 0000082343 від 31.01. 2012 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 16252,44 грн. Визнати протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000101742 від 01.02. 2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 2924,28 грн., в тому числі, за основним платежем на суму 1738,78 грн. та за штрафними санкціями на суму 1185,50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

За результатами планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання ТОВ "Високовольтний союз-Україна" (далі-Товариство) вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04. 2010 р. по 30.09. 2011 року та на підставі акту №36/23-100/33334990 від 20.01. 2012 року ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000101742 від 01.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 5 834,67 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 2 505,91 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000082343 від 31.01.2012 року про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 27 902,81 грн. за порушення п.2.11 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Згідно вказаних документів Товариство порушило пп.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, п.1.15 ст.1, п.2.1 ст.2, пп.3.1.3 п..3.1. пп.3.2.3 п. 3.2. п.3.4 ст.3, пп.4.2.9, пп. 4.2.15 п.4.2 ст.4., п.7.1, п.7.3 ст.7, пп.8.1.1. пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.9.10, пп.9.11.3, п.9.11 ст.9. пп."а" п. 17.2 ст. 17, пп. „а" и.19.2 ст. 19, пп. "а" пп. 20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-1V від 22.05.200р. із змінами та доповненнями; пп.163.1.1 п.163.1 ст. 163, пп. «е»,пп.164.2.17, п.164.2 п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.168.1.1 п.168.1 ст. 168 та п 171.1 ст.171, пп."б" п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України № 2755-У1 від 02.12.2010 року.

Судом з'ясовано, що згідно платіжних доручень № 702 та № 703 від 26.05. 2010 р Товариством оплачено рахунок № 47 від 19.05. 2010 р. в сумі 3240 грн. за проживання з 16.05.2010р. по 20.05.2010 р. та оплачено рахунок №48 від 20.05.2010р. в сумі 956,55 грн. за харчування громадян Німеччини Ейзеншмидта Торсена та Леопардта Понтера в готелі. Товариством було нараховано та сплачено податок з доходів фізичних осіб на суму проживання 3240 грн. та суму харчування 956,55 грн. в розмірі 740,57 грн. із застосуванням ставки 15%. Однак, на думку податкового органу, потрібно застосувати ставку 30%. З огляду на це, ДПІ донараховано податку з доходів нарахованих громадянам Німеччини Ейзеншмидт Торсену та Леопардту Понтеру за проживання в готелі в сумі 518,39 грн. (4196,55грн. х30%= 125 8,97-740,57 = 518,40грн.).

Згідно актів здачі - приймання робіт від 18.05.2010 р. та від 20.05.2010 р. Товариством оплачено харчування в ресторані (що належить ТОВ "Тритон") громадян Німеччини Ейзеншмидта Торсена та Леопардта Понтера, на загальну суму 2352 грн. Кошти перераховано платіжними дорученнями № 704 від 26.05.2010 р. в сумі 1372,50 грн. та № 722 від 27.05.2010 р. в сумі 979,50 грн.

Податковий орган вважав, що позивачем безпідставно не утримано податок з доходів вищезазначених громадянам Німеччини в сумі 705,60 грн. (2352,00х30%=705,60 грн.).

За платіжним дорученням № 1492 від 23.09.2010 р. оплачено рахунок № 76 від 14.05. 2010 р. в сумі 771,60 грн. за харчування громадянина Німеччини Грондінгера в готелі. Таким чином, на думку податкового органу (стор. 56 акту перевірки), Товариство мало утримати податок з доходів, нарахованих громадянину Німеччини Грондінгеру за харчування в сумі 231,48 грн. (771,60грн. х30%=231,48грн.).

Згідно висновків ДПІ - оплата позивачем вищевказаних послуг, наданих іноземним громадянам є додатковим благом, а відтак, дане додаткове благо підлягає до оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Однак, відповідно до п. 1.1. ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"№889-IV від 22.05.2003 року (далі Закон № 889), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди). Виплата (надання) платнику податку додаткових благ третьою особою від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок прирівнюється до надання таких додаткових благ таким працедавцем (самозайнятою особою).

Судом встановлено, що Товариство не є працедавцем по відношенню до вищевказаних громадян Німеччини та не здійснювало останнім виплату додаткових благ від імені та/або за дорученням працедавця (самозайнятої особи) за її рахунок. Відтак, визначена податковим органом сума не утриманого та не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб жодним чином не пов'язана з виплатою вищевказаним платникам податку додаткових благ, що прямо суперечить суті поняття "додаткове благо" визначеного у п. 1.1 статті 1 Закону № 889.

У відповідності до п.п.4.2.9. Закону № 889 до складу загального місячного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, у тому числі, але не виключно: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств; б) суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства; в) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки).

Виходячи з викладеного, суд зробив вірний висновок про відсутність підстав для нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб вищевказаним громадянам Німеччини, податкове повідомлення-рішення № 0000101742 від 01.02.2012 року в частині визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб громадян Німеччини Ейзеншмидта Торсена, Леопардта Понтера та Грондінгера в сумі 1 455,48 грн. та штрафних санкцій в сумі 363,87 грн. підлягає до скасування.

Щодо безпідставності відшкодовання коштів в сумі 3411,99 грн. згідно авансового звіту б/н від 09.04.2010 р. ОСОБА_5, то суд з'ясував, що є оригінал фіскального чеку від 08.04. 2010 року на суму 1605,41 грн. про придбання товару від ТОВ „ПАККО ХОЛДИНГ". Даний чек досліджено судом та має усі реквізити, необхідні для даного виду документів та є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", саме цей документ долучався до авансового звіту від 09.04.2010 року, даний фіскальний чек безпідставно не взято до уваги податковим органом під час проведення перевірки.

Отже, суд зробив правильний висновок, що сума 1 605,41 грн., за яку працівник Товариства ОСОБА_5 відзвітувався фіскальним чеком ТОВ „ПАККО ХОЛДИНГ" від 09.04.2010 року не є надмірно витраченими коштами, а тому і не підлягала до повернення в касу підприємства. Безпідставним є застосування до позивача штрафу, передбаченого пп. 9.10.3 Закону України № 889 у сумі 240,81 грн. та штрафу в розмірі 25% від суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного податковим органом в сумі 70,82 грн., передбаченого п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. Крім того, немає підстав для нарахування податку з доходів фізичних осіб на вказану суму фіскального чеку в розмірі 283,30 грн.

На сторінці 60 акту перевірки ДПІ вказано про порушення Товариством підпункту „б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, а саме, Товариством не включено до податкової звітності за формою 1 ДФ за 2-3 квартали 2011 року інформацію про доходи отримані фізичними особами-підприємцями (СПД ОСОБА_6, СПД ОСОБА_7, СПД ОСОБА_8, СПД ОСОБА_9, СПД ОСОБА_10, СПД ОСОБА_11.).

Відповідно до п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Відповідно до підпункту „б" п.176.2 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Відповідно до п. 14.1.180 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.177.8 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Товариством надано копії свідоцтв про державну реєстрацію вищезазначених суб'єктів підприємницької діяльності, які ними подано під час оформлення операцій з придбання товарів, робіт, послуг. Дані свідоцтва оформлені на бланках встановленої форми та мають усі необхідні реквізити.

З огляду на приписи закону Товариство не є податковим агентом з податку на прибуток фізичних осіб по відношенню до приватних підприємців, а тому обов'язок, передбачений підпунком "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу в даному випадку не розповсюджується на Товариство. Відповідно, застосування до нього штрафу в розмірі 510 грн., передбаченого п.119.2 Податкового кодексу України є неправомірним і податкове повідомлення-рішення № 0000101742 від 01.02. 2012 року в цій частині підлягає до скасування.

Судом встановлено, що згідно договору № 1/А від 22.07.2010 р. про надання туристично-екскурсійних послуг з нерегулярних перевезень пасажирів (екскурсійні поїздки) між ТОВ "Високовольтний союз - Україна" та приватним підприємцем ОСОБА_12 останнім були надані послуги по організації туристичної поїздки. За надані послуги підприємцю було перераховано кошти платіжним дорученням №982 від 15.07.2010 р. в сумі 2 150 грн.

Відповідно до п.2.1 ст.2. Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 від 22.05. 2003 року платниками податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи. За п. 3.1.1. п. 3.1 статті 3 Закону України № 889 від 22.05. 2003 року об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід. Підпунктом е пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки). Отримані працівниками Товариства туристичні послуги не підпадають під дію п.4.3 вказаного закону, яким визначено доходи, що не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

Відповідно до п.17.1 ст.17 вказаного закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

З огляду на вищезазначене суд дійшов вірного висновку, що Товариство безпідставно не утримало із заробітної плати вищезазначених працівників та не включило до загального місячного оподатковуваного доходу у місяці надання додаткових благ суми податку з доходів (107,50 грн. Х 3 працівники = 322,50 грн.), а саме безоплатно отримані туристичні послуги та штрафних санкцій в сумі 80,63 грн., передбачених передбаченого п.123.1 статті 123 Податкового кодексу України. Вказане нічим не спростовано.

Судом встановлено, що згідно акту виконаних робіт від 22.08.2011 р. про надання послуг по організації та проведенню туристичного сплаву приватним підприємцем ОСОБА_10 були надані послуги для 7 працівників підприємства. За надані послуги ПП ОСОБА_10 було перераховано кошти платіжним дорученням № 1654 від 17.08.2011р. в сумі 6560,00грн.

Відповідно до пп.162.1.1. п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платником податку з доходів фізичних осіб є фізична особа - резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи. За п.163.1.1 п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Підпунктом „е" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Отримані працівниками Товариства туристичні послуги не підпадають під дію статті 165 Податкового кодексу України, якою визначено доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу.

З огляду на вищезазначене, та, враховуючи, що Товариство є податковим агентом по сплаті податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, суд дійшов вірного висновку, що ним безпідставно не утримано із заробітної плати вищезазначених працівників та не включено до загального місячного оподатковуваного доходу у місяці надання додаткового блага суми податку з доходів (165,38 грн. Х 7 працівників = 1157.66 грн.) , отриманих в якості додаткового блага, а саме безоплатно отримані туристичні послуги. Вказане також не спростовано.

ДПІ правомірно донараховано податок з доходів фізичних осіб, що отримали туристичні послуги, в сумі 1 480,16 грн. та штрафні санкції в сумі 289,41 грн., що передбачено п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

В ході розгляду справи встановлено, що згідно платіжного доручення № 1050 від 28.07.2010 р. оплачено рахунок № 12-2143 від 28.07. 2010р. ЗАТ КАПС "Кий Авіа" в сумі 10076,80 грн. за авіаквитки "Київ-Єкатеринбург" ОСОБА_13 (працівника позивача, який є громадянином Російської Федерації) та ОСОБА_15 (дружини працівника). До перевірки надано повідомлення ДПІ у м. Рівне №18107/17-233 від 26.04.2010 р. працедавця на самостійне визначення фізичною особою - іноземцем (громадянином Російської Федерації") ОСОБА_13 резидентського статусу.

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889 від 22.05. 2003 року платниками податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.3.2.3 п.3.2 ст.3 вказаного закону об'єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті. За пп. е пп. 4.2.9 п. 4.2 статті 4 вказаного закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки). Згідно п.7.1. ст.7 вказаного закону ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно до п.7.3. вказаної статті ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1. цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб.

Відповідно до п. „а" п. 17.2. статті 17 вказаного закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є податковий агент.

Товариство є податковим агентом по сплаті податку з доходів фізичних осіб найманих працівників, тому ним безпідставно не утримано із заробітної плати вищезазначеного працівника та його дружини та не включено до загального місячного оподатковуваного доходу у місяці надання додаткового блага суми податку з доходів, отриманих в якості додаткового блага, а саме, безоплатно отримані транспортні послуги.

Сума не утриманого податку з доходів нарахованих громадянину Російської Федерації ОСОБА_13 за авіаквиток становить 755,76 грн. (5038,40 грн. х15%=755,76 грн.) та громадянці Російської Федерації ОСОБА_15 за авіаквиток становить 1511,52 грн. (5038,40 грн.х30%=1511,52 грн.). ДПІ правомірно нараховано штрафні санкції в сумі 566,82 грн., що передбачено п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Згідно акту перевірки Товариством відшкодовано кошти в сумі 1 806,58 грн. згідно авансового звіту б/н від 09.04. 2010 р. ОСОБА_5, до якого не долучаються всі необхідні первинні документи, а саме: відсутні розрахункові документи (касовий чек), що підтверджує оплату за продукти ТОВ "Метро кеш енд Кері Українана суму 1806,58 грн. (до авансового звіту долучено копію видаткової накладної № 3423004687 від 09.04. 2010 р. на суму 1806,58 грн. за продукти). В процесі судового розгляду позивачем подано до суду копію фіскального чеку про придбання товару в ТОВ "Метро кеш енд Кері Україна" на вищевказану суму. Однак, пізніше позивачем подано до суду клопотання про неврахування вказаного документа в якості доказу, з огляду на відсутність у позивача (втрати) оригіналу зазначеного документа.

Судом встановлено, що Товариством відшкодовано кошти в сумі 169,60 грн. згідно авансового звіту б/н від 06.05.2010 р. працівника Товариства ОСОБА_17, до якого не долучаються всі необхідні первинні документи, а саме: відсутні розрахункові документи (касовий чек), що підтверджує оплату за продукти ПП ОСОБА_18, (Кафе ІНФОРМАЦІЯ_1) на суму грн. 169.60 грн. (до авансового звіту долучено рахунок кафе „ІНФОРМАЦІЯ_1").

Відповідно до статті пп. 4.2.15 п. 4.2 статті 4 Закону України № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону. За п. 9.10 статті 9 вказаного закону податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме:

а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку. Якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що надала такі кошти, то така сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а при недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року. Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті платника податку або визнання його за рішенням суду безвісно відсутнім або померлим, то така сума утримується при нарахуванні доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.

Підпунктом 9.10.2 ст. 9 Закону України № 889 передбачено, що звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Відповідно до підпункту 9.10.3. ст. 9 Закону України № 889 якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту. Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту. Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.

Суд дійшов вірного висновку, що згідно пп.9.10.3 Закону України № 889 є підстави застосувати штраф у розмірі 15% таких надміру витрачених ОСОБА_5 коштів у сумі 318,81 грн. (1806.58 грн.х15%= 270,99 грн.), який не утримано та не перераховано до бюджету. Крім того, така сума надміру невитрачених коштів підлягає оподаткуванню за ставкою 15%, з врахуванням п.3.4 ст.3 Закону України № 889. Таким чином, не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб складає 318,81 грн. (1 806,58 грн. х 1,17647x15%= 318,81 грн.), який не утримано і не перераховано до бюджету. Вищевказані суми цілком правомірно нараховано податковим органом, і відображено в податковому повідомленні-рішенні № 0000101742 від 01.02. 2012 року. Крім того, Товариству правомірно нараховано штраф в сумі 79,70 грн., передбачений п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Аналогічно, суд вірно зазначив, що згідно пп. 9.10.3 Закону України № 889 необхідно застосувати штраф у розмірі 15% таких надміру витрачених ОСОБА_17 коштів у сумі 25.44 грн. (169,60 грн.х15%= 25,44 грн.), який не утримано та не перераховано до бюджету. Крім того, така сума надміру невитрачених коштів підлягає оподаткуванню за ставкою 15%, з врахуванням п. 3.4 ст. 3 Закону України № 889. Таким чином, не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб складає 29,93 грн. (169,60 грн. х 1,17647x15%= 29.93 грн.), який не утримано і не перераховано до бюджету. Вищевказані суми цілком правомірно нараховано податковим органом, і відображено в податковому повідомленні-рішенні № 0000101742 від 01.02. 2012 року. Також, правомірно ДПІ нараховано штраф в сумі 7,48 грн., передбачений п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

З приводу правомірності нарахування ДПІ штрафних фінансових санкцій в сумі 27 902,81 грн. за порушення п.2.11 Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, то суд встановив, що згідно вимог п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови повного звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Проте, перевіркою встановлено та позивач не заперечує, що підзвітна особа ОСОБА_20 01.04.2010 р. подає до бухгалтерії авансовий звіт № б/н про використання коштів на суму 262,00 грн., до якого не долучаються всі необхідні первинні документи, а саме: відсутні розрахункові документи (касовий та товарний чеки), які підтверджували б оплату за представницькі витрати з кафе "Альмендо" на суму 262,00грн. (до авансового звіту долучено лише рахунок від 30.03.2010р. на суму 262,00 грн. від приватного підприємства кафе Альмендо, до якого крім продуктів харчування включені алкогольні напої). Таким чином кошти в сумі 262,00грн., безпідставно відшкодовані згідно видаткового касового ордеру № 000423 від 12.05.2010р., рахуються не відзвітованими; - підзвітна особа ОСОБА_20 01.10.2010р. подає до бухгалтерії авансовий звіт № б/н про використання коштів на суму 342,61 грн., до якого не долучаються всі необхідні первинні документи, а саме: відсутні розрахункові документи (касовий та товарний чеки), які підтверджували б оплату за представницькі витрати з кафе "Альмендо" на суму 342,61грн. (до авансового звіту долучено лише рахунок від 29.09.2010р. на суму 342,61 грн. від приватного підприємства кафе Альмендо, до якого крім продуктів харчування включені алкогольні напої). Таким чином кошти в сумі 342,61грн., безпідставно відшкодовані згідно видаткового касового ордеру № 000902 від 06.10.2010 р., рахуються не відзвітованими.; підзвітна особа ОСОБА_20 06.10.2010 р. подає до бухгалтерії авансовий звіт № б/н про використання коштів на суму 437,40 грн., до якого не долучаються всі необхідні первинні документи, а саме: відсутній розрахунковий документ (касовий чек), який підтверджував би оплату за представницькі витрати (обід) на суму 437,40грн. (до авансового звіту долучено лише рахунок №25 від 04.10.2010 р. на суму 437,40 грн. від приватного підприємства" Галлея ", до якого крім продуктів харчування включені алкогольні напої). Таким чином кошти в сумі 437,40грн., безпідставно відшкодовані згідно видаткового касового ордеру № 000902 від 06.10.2010 р., рахуються не відзвітованими. Загальна сума невідзвітованих коштів підзвітною особою ОСОБА_20 за перевіряємий період становить 1042,01 грн.; - підзвітна особа ОСОБА_17 06.05.2010р. подає до бухгалтерії авансовий звіт № б/н про використання коштів на суму 169,60 грн., до якого не долучаються всі необхідні первинні документи, а саме: відсутні розрахункові документи (касовий та товарний чеки), які підтверджували б оплату за представницькі витрати з кафе-бару "ІНФОРМАЦІЯ_1" на суму 169,60грн. (до авансового звіту долучено лише рахунок від 28.04.2010р. на суму 169,60 грн. від приватного підприємця ОСОБА_21, до якого крім продуктів харчування включені алкогольні напої). Таким чином кошти в сумі 169,60грн., безпідставно відшкодовані згідно видаткового касового ордеру № 000416 від 07.05.2010р., рахуються не відзвітованими; підзвітна особа ОСОБА_17 29.09.2010р. подає до бухгалтерії авансовий звіт № б/н про використання коштів на суму 606,01 грн., до якого не долучаються всі необхідні первинні документи, а саме: відсутні розрахункові документи (касовий та товарний чеки), які підтверджували б оплату за представницькі витрати з шинку "Козачок" на суму 606,01грн. (до авансового звіту долучено лише рахунок № 713950 від 24.09.2010р. на суму 606,01 грн.(в якому не зазначено жодних реквізитів ні підприємства ні підприємця), до якого крім продуктів харчування включені алкогольні напої). Таким чином кошти в сумі 606,01грн., безпідставно відшкодовані згідно видаткового касового ордеру № 000880 від 04.10.2010р., рахуються не відзвітованими; підзвітна особа ОСОБА_17 21.03. 2011р. подає до бухгалтерії авансовий звіт № б/н про використання коштів на суму 112,55 грн., до якого не долучаються всі необхідні первинні документи, а саме: відсутні розрахункові документи (касовий та товарний чеки), які підтверджували б оплату за представницькі витрати з кафе "Піцерія" на суму 112,55грн. (до авансового звіту долучено лише рахунок-замовлення № 44 від 16.03.2011р. на суму 112,55 грн. від приватного підприємця ОСОБА_22, до якого крім продуктів харчування включені алкогольні напої). Таким чином кошти в сумі 112,55грн., безпідставно відшкодовані згідно видаткового касового ордеру № 000249 від 12.04.2011р., рахуються не відзвітованими. Загальна сума невідзвітованих коштів підзвітною особою ОСОБА_17 за перевіряємий період становить 888,16 грн.; підзвітна особа ОСОБА_5 09.04.2010 р. подає до бухгалтерії авансовий звіт № б/н про використання коштів на суму 3411,99 грн., до якого не долучаються всі необхідні первинні документи, а саме: відсутні розрахункові документи (фіскальні касові чеки) які підтверджували б оплату за придбані товари від ТОВ"Метро Кеш енд Кері Україна" на суму 1806,58 грн.(до авансового звіту долучено лише копії видаткових накладних на придбані товари № 3423004687 від 09.04.2010р. від ТОВ"Метро Кеш енд Кері Україна" на суму 1806,58грн.) Таким чином, суд встановив, що кошти в сумі 1 806, 58 грн., безпідставно відшкодовані згідно видаткових касових ордерів №000259 від 08.04.2010 р. рахуються не відзвітованими. Загальна сума невідзвітованих коштів підзвітною особою ОСОБА_5 за перевіряємий період становить 1 806,58 грн.

ДПІ встановлено подальшу видачу готівкових коштів підзвітним особам ОСОБА_20, ОСОБА_17, які не відзвітувалися за попередньо отримані кошти. Згідно журнала ордера рах.372, вони отримували готівкові кошти з каси підприємства при наявності дебетового сальдо, тобто встановлено видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів. ОСОБА_20 отримано: квітень 2010 року -310 грн. травень 2010р. - 500,00грн.; червень 2010р. - 340,00грн.; вересень 2010р.- 207,94грн.; жовтень 2010р. - 950,00 грн.; ОСОБА_17 - травень 2010р. - 60,00грн.;червень 2010р. - 540,00грн.;серпень 2010р. - 210,00грн.;вересень 2010р.- 2060,00грн.;жовтень 2010р. - 380,00 грн.;листопад 2010р. - 1210,00грн.;грудень 2010р. - 60,00 грн.; січень 2011р. - 1300,00 грн.;лютий 2011р. - 850,00 грн.;березень 2011р. - 170,00 грн.;квітень 2011р. -.2 289,65 грн.; травень 2011р. - 942,00грн.; червень 2011р. - 266,00грн.; липень 2011 р. - 1951 грн.; вересень 2011р. - 446 грн.; ОСОБА_5 - квітень 2010р. - 1276,09грн.;травень 2010р. - 9433,53грн.; червень 2010р. - 5719,41грн.;липень 2010р. - 820,83грн.; серпень 2010р. -2570 грн.; вересень 2010 р.- 2510,52грн.; жовтень 2010 р. - 4 486,17грн.; листопад 2010р. - 2935,43 грн.; грудень 2010р. - 7511,34 грн.; січень 2011 р. - 2951,05 грн.; лютий 2011р. - 2036,41 грн.; березень 2011р.- 2425,23 грн.;квітень 2011р.-6130,00грн.; травень 2011 р. - 5905,51 грн.; червень 2011р. - 2000,17грн.; липень 2011р. - 3278,82грн.; серпень 2011 року -7070,89 грн; вересень 2011 року - 6 138,59 грн.

Приписами абз.6 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" (далі по тексту -Указ) №436/95 від 12.06.1995 року передбачено відповідальність за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів. Відтак, ДПІ застосовано до Товариства штрафи у наступних розмірах: за проведення готівкових розрахунків з гр. ОСОБА_20 - в сумі 1 042,01 грн., за проведення готівкових розрахунків з гр. ОСОБА_17-в сумі 888,16 грн., за проведення готівкових розрахунків з гр. ОСОБА_5 -в сумі 3 411,99 грн. (При цьому, при визначенні штрафу в сумі 3 411,99 грн. податковим органом не враховано наявність в підприємства фіскального чека ТОВ „Пакко Холдинг" на суму на суму 1 605, 41 грн.).

Приписами абз.5 ст.1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995 року передбачено відповідальність за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум. Відтак, податковим органом застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі: за подальшу видачу готівки (2 307,94 грн.) гр. ОСОБА_20 -576,99 грн.; за подальшу видачу готівки (12 734,65 грн.) гр. ОСОБА_24 -3 183,66 грн.; за подальшу видачу готівки (75 199,99 грн.) гр. ОСОБА_5 -18 800 грн.

Однак, суд вірно зазначив, що при нарахуванні вищевказаних штрафних санкцій ДПІ залишено поза увагою вимоги статті 250 Господарського кодексу України, за якими санкції, передбачені в абз.5, 6 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", є видом адміністративно-господарських санкцій, а саме - адміністративно-господарським штрафом в розумінні ст.ст.238,241 Господарського кодексу України.

Тому суд підставно врахував, що протягом 2010 року, відповідно до чинної редакції статті 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції могли бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI (який вступив в силу з 01.01. 2011 року) статтю 250 ГК України було доповнено частиною 2, відповідно до якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи, однак вказана норма не має зворотної дії в часі та не поширюється на спірні правовідносини до часу набрання чинності Законом № 2756-VI, тобто до 01.01.2011 року.

Відтак, ДПІ неправомірно застосувала до Товариства штрафні санкції, передбачені абзацами 5,6 ст.1 зазначеного Указу за випадки видачі ним готівки, що мали місце до 01.01.2011 року. Отже, податковим органом безпідставно застосовано за видачу Товариством коштів ОСОБА_20: штрафні санкції (на підставі абзацу 6 Указу) в сумі 1 042,01 грн.; безпідставно застосовано за подальшу видачу позивачем коштів громадянину ОСОБА_20 штрафні санкції (на підставі абзацу 5 Указу) в сумі 576,99 грн.; безпідставно застосовано за видачу позивачем коштів громадянину ОСОБА_24 штрафні санкції (на підставі абзацу 6 Указу) в сумі 775,61 грн.; безпідставно застосовано за подальшу видачу позивачем коштів громадянину ОСОБА_24 штрафні санкції (на підставі абзацу 5 Указу) в сумі 1 130 грн.; безпідставно застосовано за видачу позивачем коштів громадянину ОСОБА_5 штрафні санкції (на підставі абзацу 6 Указу) в сумі 3 411,99 грн.; безпідставно застосовано за подальшу видачу позивачем коштів громадянину ОСОБА_5 штрафні санкції (на підставі абзацу 5 Указу) в сумі 9 315,84 грн.

Виходячи з викладеного, суд обґрунтовано скасував в цій частині податкове повідомлення-рішення №0000082343 від 31.01.2012 року.

Щодо решти позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082343 від 31.01.2012 року, то позивачем не надано жодних обґрунтувань стосовно неправомірності застосування штрафних санкцій ДПІ за порушення, вчинені у 2011 році. Під час судового розгляду справи жодних пояснень з цього приводу представником позивача не надано.

Відтак, штрафні санкції в сумі 11650,37 грн., передбачені абзацами 5, 6 статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" № 436/95 від 12.06. 1995 року, були нараховані правомірно, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Суд дослідив представлені докази, надав їм відповідну правову оцінку та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для скасування постанови відсутні, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "12" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік Н.М. Малахова

Повний текст постанови виготовлено 1 листопада 2012 року

А.В. Жизневська

Повний текст Ухвали виготовлено "31" жовтня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - Україна" вул.Біла ,16,м.Рівне,33001

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023