Постанова № 2827284, 08.04.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-505/08 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку 33 інстанції В.М.Соловйов

№ 3/298/07-АП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Проценко О.А. (доповідач),

суддів Коршун А.О., Туркіна Л.П.,

при секретарі Піцик Р.В.,

за участі представників:

позивача - Доднік В.В. (довіреність від 20.04.2007р.),

позивача Черняк Т.Ю. (довіреність від 19.07.2007р.),

відповідача Онищук Я.В. (довіреність № 7778 від 26.03.2008р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя»

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2007 року. у справі № А23/187

за позовом: Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя»

до:Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24.04.2007 року №0000512301/0 та № 0000522301/0 ,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2007 року Приватне підприємство «МТЦ Запоріжжя» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 24.04.2007року за № 0000512301/0 про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 38676,2 грн.та за № 0000522301/0про донарахування суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 51091,5 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що дані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням чинного законодавства. Позивач вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення з боку позивача п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження позивачем податку на прибуток через віднесення до складу валових витрат стосовно послуг по аналізу діяльності підприємства, аналізу продажу, розробці та впровадженню комплексної системи продажу, аналізу кредиторсько-дебіторської заборгованості, аналізу діяльності бізнес одиниць по господарським операціям з ТОВ «VIP-Сервіс», що призвело (за актом перевірки) до завищення валових витрат на 28629 грн.; крім того, - заниження податку на додану вартість на суму 34061 грн. через віднесення до складу податкового кредиту суми згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ «VIP-Сервіс»та ТОВ «Акцепт». Позивач вказує, що сумніви відповідача стосовно того, що дані витрати не підтверджені належним чином оформленими документами, не обґрунтовані та не можуть бути підставою для донарахування суми податкового зобов'язання. Разом з тим, позивач вказує на численні порушення законодавства з боку відповідача щодо порядку проведення перевірки, а саме: щодо мети перевірки, тривалості та її продовження, про що свідчить акт перевірки від 12.04.2007 № 32/23-1/22119477 та направлення № 300190 від 01.03.2007 року; щодо порядку оформлення акту перевірки, вказуючи на факт підписання акту не уповноваженими на те особами та на необґрунтованість і недоведеність встановлених порушень, що є, за ствердженням позивача, законною підставою для визнання такого акту перевірки неправомірним, а винесені на цьому підґрунті податкових повідомлень-рішень нечинними.

Розглянувши позовні матеріали, господарський суд Запорізької області постановою від 04.07.2007 року відмовив Приватному підприємству «МТЦ-Запоріжжя» в задоволенні позову, визнавши правомірними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 24.04.2007 року № 0000512301/0 та 0000522301/0, вказавши на їх відповідність вимогам чинного законодавства

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні рішення помилково застосував норми матеріального і процесуального права. Апелянт наполягає на тому, що при проведенні перевірки відповідачем допущені порушення ст.19 Конституції України та ст.3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». На думку апелянта, відповідачем порушено норми ст.250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, якими є санкції, застосовані згідно зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями.Крім того, за твердженням апелянта суд першої інстанції не надав належної оцінки наданим доказам численним порушенням податківцями порядку проведення перевірки, оформлення перевірки актом та винесення повідомлень-рішень, що по суті є законною підставою для визнання нечинними спірних рішень. Таким чином, апелянт вважає рішення суду першої інстанції помилковим, просить задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати, визнавши нечинними податкові повідомлення-рішення від 24.04.2007 року № 0000512301/0 та 0000522301/0.

В порядку заперечення проти задоволення апеляційної скарги позивача Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжявказує на законність та обґрунтованість постанови суду від 04.07.2007 року; не погоджується з доводами, викладеними у апеляційній скарзі, вважає, що постанова у справі № 3/298/07-АП від 04.07.2007 року прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а відтак просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» та залишити без змін постанову господарського суду Запорізької області від 04.07.2007 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Відповідно до національного плану проведення комплексних перевірок та на підставі направлення № 300190 від 01.03.2007р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.12.2006р. За наслідками перевірки складено акт перевірки від 12.04.2007р. № 32/23-1/22119477, згідно з яким було встановлено порушенняпозивачем п.п. 5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме:заниження позивачем податку на прибуток через віднесення до складу валових витрат витрати стосовно послуг по аналізу діяльності підприємства, аналізу продажу, розробці та впровадженню комплексної системи продажу, аналізу кредиторсько-дебіторської заборгованості, аналізу діяльності бізнес-одиниць, що призвело до завищення валових витрат на суму 28629 грн.; крім того, встановленопорушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: заниження податку на додану вартість на суму 34061 грн., через віднесення до складу податкового кредиту сум згідно податкових накладних, отриманих від господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «VIP-Сервіс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акцепт».На підставі цього акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.04.2007р. 0000512301/0 про донарахування суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 38676,2 грн., у тому числі за основним платежем 28629грн. та штрафних (фінансових) санкцій 10047,2 грн., а також № 0000522301/0 про донарахування суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 51091,5 грн., у тому числі за основним платежем 34061 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 17030,5 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до норм ст.ст.10. 11, 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органам державної податкової служби надані повноваження здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), проведення перевірок фактів приховування і зниження сум податків та зборів (обовязкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України, в тому числі проведення планових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами (платниками податків).

У відповідності до 1, 2, 4 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу України» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Законодавець чітко визначив, що тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо субєктів малого підприємництва 10 робочих днів.

Продовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе на термін не більше як 10 робочих днів, а стосовно субєктів малого підприємства 5 робочих днів.

Згідно з вимогами ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків пі розписку:

- направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленою печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Відповідно до п.1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України № 441 від 11.10.2005 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок субєктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні» продовження терміну проведення планових перевірок здійснюється відповідно до Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2005 року № 619, згідно з рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Продовження термінів проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку. Підставою для прийняття рішення (оформлення наказу) про продовження терміну проведення планової чи позапланової перевірки є доповідна записка керівника підрозділу органу державної податкової служби, який організовував таку перевірку, з викладенням обєктивних причин щодо необхідності такого продовження (факти зволікання платником податків у наданні документів на перевірку, значні обсяги операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється, відсутність податкового обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку, період, що перевіряється, становить до 3 років тощо).

Після прийняття рішення про продовження термінів проведення перевірки виписується нове направлення на перевірку (у 2 екземплярах), перший екземпляр разом з копією наказу на продовження терміну проведення перевірки вручається платнику податків під розписку.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем надіслано повідомленням № 4304/10/23-114 від 19.02.2007 року із зазначенням дати початку та закінчення планової документальної перевірки позивача (а.с.26 т.1).

Як вбачається із змісту повідомлення № 4304/10/23-114 від 19.02.2007, це повідомлення, що не заперечується відповідачем, виписано без дотримання вимог щодо оформлення повідомлення про перевірку, які містяться в ч.4 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме: повідомлення підписане в.о.начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Вагилевичем А.А. без підтвердження повноважень вказаної особи виконувати обовязки керівника податкового органу на момент його складення.

Разом з тим, дана перевірка була продовжена, про що свідчить Наказ начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя №275 від 22.03.2007 року, на 10 робочих днів, а саме: з 22 березня 2007 року по 04 квітня 2007 року. Проте, всупереч вимогам зазначеного законодавства відповідачем не було виписано нове направлення на перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи, саме на підставі Наказу № 275 від 22.03.2007р. до складу перевіряючих додано головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя ОСОБА_1 (а.с.31 т.1). На підставі Наказу № 293 від 29.03.2007 року Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя про зміну складу перевіряючи до складу перевіряючих включено також завідуючу сектора контролю за фінансовими установами та операціями в сфері зовнішньоекономічної діяльності Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя ОСОБА_2 (а.с.32 т.1). Таким чином, представники Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були включені до складу перевіряючих Приватне підприємство «МТЦ-Запоріжжя» без законних на те підстав, а саме: за відсутності належно оформленого направлення на перевірку, що суперечить вимогам ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п.1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України № 441 від 11.10.2005 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок субєктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні». Акт перевірки №32/23-1/22119477 від 12.04.2007р. всупереч вимогам п.4.2 Наказу Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» підписаний не уповноваженими на те особами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залученими до перевірки на стадії її продовження без належно оформленого направлення на перевірку (а.с.86 т.1).

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо загальної оцінки дій податкового органу в процесі проведення перевірки та складання акту перевірки; вважає, що перевірка була здійснена з перевищенням наданих Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноважень та з порушенням норм даного Закону. А тому винесені на підставі такого акту спірні податкові повідомлення-рішення є нечинними.

З урахуванням зазначеного такий доказ порушення з боку позивача податкового законодавства як акт перевірки від 12.04.2007 року №32/23-1/2211947 судом до уваги не приймається.

Таким чином, факт безпідставності завищення Приватним підприємством «МТЦ-Запоріжжя» валових витрат на суму 28629 грн. та, як наслідок, про безпідставність заниження податку на додану вартість на суму 34061 грн. безпідставні, оскільки зроблені на підставі інформації з Державної податкової інспекції у Оріхівському районі м.Запоріжжя від 13.03.2007р. № 2860/7/23-012 на запит відповідача про загальні відомості контрагентів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP-Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Акцепт». Судом першої інстанції проігноровано факт документального підтвердження позивачем господарських взаємовідносин з ТОВ «VIP-Сервіс» та ТОВ «Акцепт», в якому зазначаються номера платіжних доручень і суми перерахованих позивачем коштів контрагентам, а також додані копії актів виконаних робіт (послуг) та податкових накладних, що є належним доказом факту здійснення господарських операцій. Крім того, в акті перевірки відсутня будь-яка інформація щодо існування боргу позивача перед своїми контрагентами.

Слід зазначати, що відповідач не обґрунтував твердження про зобовязання позивача як платника податку перевіряти сплату своїми контрагентами податку на додану вартість до Державного бюджету. Більш того, згідно з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність особи настає внаслідок порушення, допущеного самою особою, а не її контрагентом. Виконання або невиконання контрагентом платника податку податкових або інших зобовязань не може бути підставою для відповідальності такого платника. Жодна норма чинного законодавства не зобовязує платника податку до виконання податкових зобовязань його контрагентів (постачальників, продавців). За таких обставин, позивач не має нести відповідальність як за несплату податків такими контрагентами, так і за можливу недостовірність інформації щодо господарської діяльності своїх контрагентів.

Враховуючи зазначене, слід зробити висновок про відсутність належних доказів порушень позивачем податкового, валютного та іншого законодавства. Колегія суддів вважає доводи апеляційної скаргиобгрунтованими; висновки суду першої інстанції помилковими, такими, що не підтверджені матеріалами справи та не відповідають фактичним обставинам.

Постанова господарського суду Запорізької області від 04.07.2007 року підлягає скасуванню. Позов заявлено обгрунтовано; спірні податкові повідомлення-рішення винесені безпідставно, у звязку з чим вони мають бути визнані нечинними.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205,207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргуПриватного підприємства «МТЦ-Запоріжжя» на постанову господарського суду Запорізької області від 04.07.07р. у справі №3/298/07-АП задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 04.07.07р. у справі №3/298/07-АП скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МТЦ-Запоріжжя» задовольнити.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 24.04.2007р. № 0000512301 та № 0000522301/0.

Постанова набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду у відповідності до ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Судді: А.О. Коршун

Л.П. Туркіна