Ухвала суду № 28271593, 06.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6153/12/0170/25

06.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"- Хорошко Наталія Іванівна, довіреність № б/н від 27.02.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С.) від 24.07.12 у справі № 2а-6153/12/0170/25

за позовом Дочірнього підприємства "Санаторій "Україна" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Алупкінське шосе, 15, Гаспра, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98660)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2012 адміністративний позов Дочірнього підприємства «Санаторій Україна»ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»-задоволено частково:визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №0002592301 від 23.07.2012, в інший частині позовних вимог -відмовлено.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалі справи Дочірнє підприємство «Санаторій Україна»ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(далі-позивач) звернулося до суду, збільшивши позовні вимоги, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби(далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень: № 00012823301 від 27.04.2012 та № 0002592301 від 23.07.2012.

Позов мотивовано тим, що висновки акту документальної планової перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечать нормам Податкового кодексу України.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в акті перевірки припустився невірних висновків, які не відповідають діючому законодавству, що призвело до винесення протиправного податкового повідомлення-рішення.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідачем була проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складений акт № 463/22-01/02650647/62 від 13.04.2012.

Перевіркою повноти визначення орендної плати за землю за вказаний період було встановлено, що позивач в період з 01.01.2008 по 31.12.2010 нараховував та сплачував до бюджету орендну плату за землю згідно договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 б\н, укладеного позивачем з Гаспринською селищною радою Автономної Республіки Крим на підставі рішення 24 сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради № 21 від 15.02.2008 «Про дозвіл ДП «Санаторій «Україна»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки в оренду за адресою: місто Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 15, для обслуговування пляжної зони».

Загальна площа земельної ділянки, що надана в оренду - 0,8658 га (категорія земель - зона 10, землі рекреаційного призначення). Термін дії договору: до моменту прийняття рішення сесії Гаспринської селищної ради про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та укладання договору оренди.

У періоді з 01.01.2008 по 31.12.2010 до відповідача позивачем надавалися податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності з додатками, які були завірені підписами «узгоджено»та штампами Гаспринської селищної ради. Проте, в періоді з 01.01.2011 по 31.12.2011 позивач на підставі цього договору не нараховував та не сплачував орендну плату за землю.Також перевіркою було встановлено, що протягом 2011 року позивачем здійснювалось надання приміщень, що розташовані в пляжній зоні в оренду СПД.

Також перевіркою було встановлено, що за Договором відшкодування експлуатаційних витрат пляжної зони б\н від 27.05.2011,укладеного між КП «Гаспра»та позивачем, у періоді з 27.05.2011 по 31.12.2011 позивач розрахунків не здійснював (заборгованість позивача перед КП «Гаспра»станом на 01.06.2011, на 01.07.2011; на 01.08.2011; на 01.09.2011; на 01.10.2011, на 01.11.2011, на 01.12.2011, на 01.01.2012 - відсутня), первинні бухгалтерські документи, що свідчать про будь-які операції за договором б\н від 27.05.2011,відсутні.

Згідно наданих відповідачу КП «Гаспра»податкових деклараціях з плати за землю, плата за вищевказані земельні ділянки не здійснювалась.

Як свідчать матеріали справи пунктом 5 рішення 41 сесії 5 скликання Гаспринської селищної ради № 6 від 28.12.2009 «Про продовження дії «грошової оцінки смт. Гаспра»1999 року та затвердження коефіцієнту податку на землю для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на 2010 рік - для земель рекреаційного призначення затверджена ставка орендної плати за землю, що надана в комерційне користування з врахуванням підвищую чого коефіцієнту 5 до ставки земельного податку.

Пунктом 5 рішення 6 сесії 6 скликання Гаспринської селищної ради № 14 від 21.03.2011 «Про затвердження коефіцієнту до податку на землю для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на 2011 рік»- для земель рекреаційного призначення затверджена ставка орендної плати за землю, що надана в комерційне використання з врахуванням підвищую чого коефіцієнту 5 до ставки земельного податку.

Відповідач дійшов висновку про те, що є платником орендної плати за землю за використання земельної ділянки площею 0,8658 га в перевіряємому періоді.

За даними перевірки сума заниженої орендної плати за землю за 2011 рік (з урахуванням індексації та підвищуючи коефіцієнтів) з земельної ділянки загальною площею 0,8658 га складає 293784,82 грн., в тому числі виходячи з розрахунку орендної плати за землю для власного користування та для комерційного користування. Отже позивачем занижена сума орендної плати за землю в період з 01.01.2011 по 31.12.2011 на загальну суму 293784,82грн.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001282301 від 27.04.2012, яким позивачу визначене податкове зобов'язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб в загальній сумі 336421,80 грн., з яких 293784,82грн.-основний платіж та 42636,98грн.-штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 27.04.2012 скасоване в частині визначення грошового зобов'язання у сумі 253787,10грн.(220333,53грн.-орендна плата за землю і 33453,57грн.- штрафні санкції). До висновку щодо зменшення грошового зобов'язання з орендної плати, яка належить до стягнення з позивача до 73451,29грн., податкова служба дійшла внаслідок виключення з попереднього розрахунку, зробленого відповідачем, підвищеного коефіцієнту за комерційне використання земельної ділянки, розрахувавши орендну плату за користування земельної ділянкою загальною площею 0,8658 га виходячи зі ставок, встановлених для власного користування землею та було винесене нове податкове повідомлення-рішення № 0002592301 від 23.07.2012, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в загальній сумі 82634,70грн., з яких: 73451,29грн.- основний платіж та 9183,41грн.- штрафні санкції.

Відповідно до пункту 287 статті 287 Податкового Кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що рішенням 24-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради № 21 від 15.02.2008 позивачу було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,8658 га за адресою: місто Ялта, смт. Гаспра, Алупкінське шосе, 15, для обслуговування пляжної зони, в оренду. Замовити проект відводу фірмі з проектування, яка має ліцензію.

Згідно статті 124 Земельного Кодексу України (в редакції на час прийняття рішення від 15.02.2008), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки площею 0,8658 га позивачем не замовлявся та на затвердження до Гаспринської селищної ради не надходив. Відповідно рішення органу місцевого самоврядування щодо затвердження проекту відводу та передачі позивачу в оренду земельної ділянки площею 0,8658 га Гаспринською селищною радою не виносилось.

В обґрунтування обов'язку позивача сплачувати оренду плату за користування земельною ділянкою площею 0,8658 га, відповідач посилається на Договір оренди земельної ділянки, укладений в 2008 році між Гаспринською селищною радою та позивачем, яким визначено, що він набуває чинності з моменту його підписання.Проте, відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно частини другої статті 125 Земельного Кодексу України (в редакції на час прийняття Гаспринської селищною радою рішення), право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України у редакції Закону України від 05.03.2009 №1066-VI, право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що в наданій копії договору оренди земельної ділянки відсутня дата його укладення та підписання сторонами.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно відповіді Управління Держкомзему у місті Ялті Автономної Республіки Крим договір оренди, укладений в 2008 році між Гаспринською селищною радою та позивачем на земельну ділянку площею 0,8658 га за адресою: місто Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 15, для обслуговування пляжної зони, державну реєстрацію не проходив.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що зазначений договір оренди не набув чинності, а отже позивач не є орендарем земельної ділянки площею 0,8658 га за адресою: місто Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське шосе, 15, в нього не виникло права володіння та користування цією земельною ділянкою, а отже не виникло й обов'язку нарахувати та сплачувати орендну плату за користування нею.

Отже доводи заявника апеляційної скарги щодо заниження позивачем орендної плати за землю за 2011 рік, якій ґрунтується на наявності у позивача права користування земельною ділянкою площею 0,8658 га на підставі укладеного в 2008 році договору з Гаспринською селищною радою, безпідставними.

Слід зазначити, що на земельній ділянці, за користування якою відповідачем позивачу нараховано орендну плату розташовані будівлі та споруди комунальної власності, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Гаспринській селищній раді 07.06.2011,які на цей час передані на баланс КП Гаспринської селищної ради «Комбінат благоустрою».Отже, відповідачем нараховано до сплати позивачу орендну плату за земельну ділянку, на якій окрім його споруд також розташовані і об'єкти нерухомості, які не перебувають ані в його власності, ані в користуванні.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення № 0001282301 від 27.04.2012 вважається відкликаним, а тому позовні вимоги в частині визнання цього рішення протиправним та скасування не підлягають задоволенню, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0002592301 від 23.07.2012, яким позивачу зменшена сума нарахованого грошового зобов'язання з орендної плати, прийняте за результатами оскарження попереднього рішення до Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим було отримане позивачем, що повністю узгоджується з приписами пункту 60.4 статті 60 Податкового Кодексу України, згідно якому у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу. В той же час, вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002592301 від 23.07.2012 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення щодо неправомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки відповідачем не доведена правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому існують підстави для визнання його протиправним та скасування.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0002592301 від 23.07.2012, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, «на підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, «у межах повноважень»означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, «у спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.07.2012 у справі № 2а-6153/12/0170/25 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко