Постанова № 28271567, 25.12.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25 грудня 2012 року Справа № 1170/2а-3300/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія»

до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрійська Зернова Компанія»звернулося з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0007482200 від 28 вересня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 326 222,00 грн., за основним платежем та 81 555,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0007492200 від 28 вересня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 260 978,00 грн., за основним платежем та 65 244,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, а тому вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру. При цьому свою позицію відповідач базував на тому, що контрагенти позивача -ПП «Інвестюгагротранс»та ФОП ОСОБА_1, за місцем реєстрації на момент перевірки не знаходяться, не мають трудових ресурсів, складських приміщень тощо.

В судовому засіданні 27 листопада 2012 року, з огляду на неявку відповідача, беручи до уваги заяву представника позивача, за усною ухвалою суду вирішено подальший розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 06 по 12 вересня 2012 року посадовою особою Олександрійської ОДПІ проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія»з питань відображення в податковому обліку операцій зі здійснення взаємовідносин з ПП «Кремойл»за липень-листопад 2011 року, з ПП «Інвестюгагротранс» за жовтень-грудень 2009 р., січень-квітень 2010 р., з ФОП ОСОБА_1 за жовтень-грудень 2009 р., січень-червень 2010 р., листопад-грудень 2010 р. за результатами якої складено акт №260/22-10/31 від 19.09.2012 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача, п.3.1 ст.3, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (зі змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток всього на 326 222,00 грн., в т.ч.:

- IV квартал 2009 року на 158 600,00 грн.;

- І квартал 2010 року на 122 032,00 грн.;

- II квартал 2010 року на 30 330,00 грн.;

- IV квартал 2010 року на 15 260,00 грн.

внаслідок включення до складу валових витрат вартості транспортних послуг в сумі 1 304 887,00 грн., отриманих по нікчемним правочинам, а саме по ПП «Інвестюгагротранс»:

- IV квартал 2009 року на 242 703,00 грн.;

- I квартал 2010 року на 267 583,00 грн.;

- ІІ квартал 2010 року на 25 076,00 грн.;

та ФОП ОСОБА_1:

- IV квартал 2009 року на 391 695,00 грн.;

- І квартал 2010 року на 220 545,00 грн.;

- ІІ квартал 2010 року на 96 245,00 грн.;

- IV квартал 2010 року на 61 040,00 грн.,

а також пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 260 978,00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості транспортних послуг, отриманих по нікчемним правочинам від ПП «Інвестюгагротранс»та ФОП ОСОБА_1 (а.с.12-31 Т.1).

За наслідками перевірки податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення (а.с.10-11, Т.1).

З акту перевірки вбачається, що одним із видів господарської діяльності позивача є організація перевезення вантажів, в зв'язку з чим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія»отримано ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України АВ №045431 терміном дії до 30.03.2011 року (а.с.13).

В ході розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Олександрійська зернова компанія»(експедитор) та ЗАТ «АТ Каргілл»(клієнт) укладено договори, зі змісту яких вбачається, що позивач зобов'язується від свого імені або від імені ЗАТ «АТ Каргілл», за плату і за рахунок клієнта виконати транспортно-експедиторські послуги (а.с.239-251 Т.6, 1-24 Т.7).

Згідно вищезазначених договорів ЗАТ «АТ Каргілл»отримувало від ТОВ «Олександрійська зернова компанія»у жовтні-грудні 2009 року, січні-червні 2010 року, листопаді-грудні 2010 транспортні послуги по перевезенню сільськогосподарської продукції, що підтверджується податковими накладними та актами виконаних робіт. Оплату за надані транспортні послуги ЗАТ «АТ Каргілл»здійснено в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Олександрійська зернова компанія»в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.26-253 Т.7, 2-238 Т.8, 2-258 Т.9, 2- 243 Т.10, 2-251 Т.11, 1-19 Т.12).

Судом встановлено, що для виконання своїх зобов'язань перед ЗАТ «АТ Каргілл»позивач залучив ще двох перевізників ПП «Інвестюгагротранс»та ФОП ОСОБА_1 відповідно до договорів №07.10-ТУ/2009 від 07.10.2009 року, №3009-ТУ/2009 від 30.09.2009 року та №07.10 ТУ/2010 від 07.10.2010 року, оскільки з огляду на обсяги робіт не міг самостійно виконати перед ЗАТ «АТ Каргілл»узяті зобов'язання згідно договорів, що відповідачем не заперечувалось (а.с.230-232 Т.1, 221-223 Т.3).

Судом встановлено, що ПП «Інвестюгагротранс»та ФОП ОСОБА_1 мають ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів (а.с.233 Т.1, 225 Т.3).

В ході судового розгляду встановлено, що згідно договору №07.10-ТУ/2009 від 07.10.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія»отримало від ПП «Інвестюгагротранс»у жовтні-грудні 2009 року, січні-квітні 2010 року транспортні послуги по перевезенню сільськогосподарської продукції для ЗАТ «АТ Каргілл»на загальну суму 642 434,00 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 107 072,53 грн., що підтверджується податковими накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт та товарно-транспортними накладними. Оплату послуг здійснено в безготівковому порядку в повному обсязі (а.с.237-250 Т.1, 1-237 Т.2, 1-220 Т.3).

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту за даними операціями з Приватним підприємством «Інвестюгагротранс»107 072,53 грн. у відповідних періодах, а вартість отриманих транспортних послуг без ПДВ -до складу валових витрат.

В ході розгляду справи встановлено, що 30.09.2009 р. та 07.10.2010 р. згідно договору №3009-ТУ/2009 та №07.10 ТУ/2010, вкладеного позивачем з ФОП ОСОБА_1, надав у жовтні-грудні 2009 року, січні-червні 2010 року, листопаді-грудні 2010 року позивачу транспортні послуги по перевезенню сільськогосподарської продукції для ЗАТ «АТ Каргілл»на загальну суму 2 879 819,10 грн. в т.ч. ПДВ у розмірі 479 969,85 грн., що підтверджується податковими накладними, актами приймання-передачі виконаних робіт та товарно-транспортними накладними. Оплату послуг здійснено в безготівковому порядку в повному обсязі (а.с.231-246 Т.3, 1-252 Т.4, 1-247 Т.5, 1-238 Т.6).

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту за даними операціями з ФОП ОСОБА_1 479 969,85 грн. у відповідних періодах, а вартість отриманих транспортних послуг без ПДВ -до складу валових витрат. Натомість податковим органом здійснено висновок про завищення податкового кредиту та валових витрат лише в частині в сумі 153 905,00 грн. ПДВ та 769 525,00 грн. валових витрат відповідно (а.с.30 Т.1).

Судом встановлено, що товар, що перевозився Приватним підприємством «Інвестюгагротранс»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, отримувався ними на елеваторах і транспортувався до ЗАТ «АТ Каргілл», що підтверджено вищевказаними товарно-транспортними накладними, які містять відповідні печатки та відмітки елеваторів і ЗАТ «АТ Каргілл». Акти приймання-передачі виконаних робіт містять усі необхідні реквізити.

На підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. №334/94-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість та валових витрат є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Олександрійська ОДПІ під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ПП «Інвестюгагротранс»та ТОВ ОСОБА_1 є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Судом встановлено, що транспортні послуги, що надавалися Приватним підприємством «Інвестюгагротранс»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 позивачеві, придбані останнім для виконання своїх зобов'язань по перевезенню зернових та технічних культур перед ЗАТ «АТ Каргілл», доказом чого є товарно-транспортні накладні, підписані позивачем, Приватним підприємством «Інвестюгагротранс»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, елеваторами та Закритим акціонерним товариством «АТ Каргілл», яке безпосередньо отримувало товар, що перевозився, що виключає факт відсутності реального характеру таких господарських операцій.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на зміст даної норми, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 -163, 167 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007482200 від 28 вересня 2012 року, винесене Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 326 222,00 грн., за основним платежем та 81 555,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007492200 від 28 вересня 2012 року, винесене Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 260 978,00 грн., за основним платежем та 65 244,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зобов'язати Державну казначейську службу у Кіровоградській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрійська зернова компанія», код ЄДРПОУ 31907615, судові витрати в сумі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан