Рішення № 28270062, 26.01.2012, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

26 січня 2012 року Справа № 2-2073/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Кононенко О.М.

при секретарі Кудлач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства „Родовід Банк", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" про захист прав споживача та стягнення коштів за договором банківського вкладу, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про захист прав споживача та стягнення коштів за договором банківського вкладу та просив визнати незаконною відмову у поверненні коштів за договорами банківського вкладу № 1004/0404589000522001 та № 1004/0404581000522002, стягнути з ПАТ "Родовід Банк" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами банківського вкладу у сумі 21000,00 грн., та заборгованість за договором на відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_2 від 17.02.2010 р. у розмірі 99,52 грн.; стягнути на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення надання послуги у сумі 551250,00 грн.; 3% річних у розмірі 1510,27 грн, та індекс інфляції у розмірі - 6634,34 грн.; стягнути моральну шкоду у розмірі 10831,40 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.; стягнути на користь держави судовий збір. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19 лютого 2008 року між TOB "Укрпромбанк" та позивачем було укладено два договори банківського вкладу (вклад "Впевненість") № 1004/0404589000522001 на суму 9000,00 грн. строком на 1095 днів з 19.02.2008 року по 17.02.2011 року. Відповідно до п. 5 додаткового договору до договору банківського вкладу № 1004/0404589000522001 від 29.07.2008р. сумма вкладу з 29.07.2008 року становить 9500,00 грн.; відповідно до п. 5 додаткового договору до договору банківського вкладу № 1004/0404589000522001 від 06.08.2008 року сумма вкладу з 06.08.2008р. становить 10000,00 грн.; відповідно до п. 5 додаткового договору до договору банківського вкладу № 1004/0404589000522001 від 20.08.2008 року сумма вкладу з 20.08.2008р. становить 10500,00 грн. та договір № 1004/0404581000522002 на суму 9000,00 грн. строком на 1095 днів з 19.02.2008 року по 17.02.2011 року. Відповідно до п. 5 додаткового договору до договору банківського вкладу № 1004/0404581000522002 від 29.07.2008 року сумма вкладу з 29.07.2008 року становить 9500,00 грн.; відповідно до п. 5 додаткового договору до договору банківського вкладу № 1004/0404581000522002 від 06.08.2008 року сумма вкладу з 06.08.2008 року становить 10000,00 грн.; відповідно до п. 5 додаткового договору до договору банківського вкладу № Ю04/0404581000522002 від 20.08.2008 року сумма вкладу з 20.08.2008 року становить 10500,00 грн. На вимогу позивача 16.10.2008 року третя особа не виконала свої зобов'язання у відповідності до пп. 2.1.5, 2.4.4 договорів та п. 2 ст. 1060 ЦК України, не повернувши грошові кошти а ні достроково, а ні по закінченню строку дії договору - 17.02.2011 року, мотивувавши свою відмову посиланнями на п. 2.4. Постанови правляння Національного банку України від 11.10.2008 року № 319 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" де вказано, що банкам України заборонено достроково виплачувати грошові кошти за депозитними договорами якщо не настав строк виконання зобов'язання за договором.

10 листопада 2009 року між TOB "Укрпромбанк" та ПАТ "Родовід Банк" укладено договір про передачу активів та зобов'язань TOB "Укрпромбанк".

Відповідно до п. 2 Договору про передачу активів та зобов'язань TOB "Укрпромбанк", TOB "Укрпромбанк" передає свої зобов'язання ПАТ "Родовід Банк", внаслідок чого ПАТ "Родовід Банк" замінює TOB "Укрпромбанк" як зобов'язану сторону у зобов'язаннях з виплати вкладникам TOB "Укрпромбанк" суми вкладу та зі сплати процентів на таку суму вкладу.

17 лютого 2010 року на виконання означених вище нормативних актів та договорів між ПАТ "Родовід Банк" та позивачем було укладено договір відкриття та обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_2 від 17.02.2010 року на який мали нараховуватися проценти за означеними договорами банківського вкладу. Станом на 18.02.2011 року залишок коштів за цим рахунком складає 99,52 грн., отримати які позивач немає можливості зважаючи на встановлення лімітів відповідачем.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі коли виконавець не може виконати (прострочує надання послуги) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості послуги. Таким чином станом на 10.03.2011 року позивач має право на відшкодування відповідачем пені у розмірі: 21000,00*875*0,03= 551250,00 грн., де: 21000,00 грн,- сума грошового зобов'язання; 875 днів -кількість днів затримки виконання послуги (з 16.10.2008 р. до 10.03.2011 р.); 0,03 -3 % передбачених п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

З приводу відшкодування моральної шкоди позивач зазначив, що з метою отримання своїх коштів та захисту порушених прав він змушений був неодноразово звертатися до відповідача із заявами, та нарешті до суду, на що витрачав свій вільний час та душевні сили. Позивач змушений був подовгу відстоювати у чергах та добиратися особисто у відділення банків витрачаючи свій час та гроші на дорогу, але кожен раз отримував негативну відповідь. Крім того, у ОСОБА_2 захворіла донька, тому на її лікування позивач був змушений позичати кошти, маючи свої власні на депозитних рахунках.

Позивач, надав уточненні позовні вимоги та у зв'язку з поверненням 21.10.2011 року депозитних коштів відповідачем, позивач просив визнати незаконною відмову у поверненні коштів за договорами банківського вкладу за його заявами, стягнути на його користь з відповідача пеню за прострочення надання послуги у сумі 693 000 грн.; 3% річних у розмірі 1510, 27 грн. та індекс інфляції -6795,87 грн.; стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10589,76 грн., збитки у розмірі 4854,12 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. та витрати повязанні з явкою до суду -455,57 грн.

У судове засідання позивач надав заяву, де просив справу розглянути без його участі, зазначив, що уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі. На винесення заочного рішення згоден.

Представник третьої особо в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений, причин неявки суду не надав.

Представник відповідача Кривда Л.В. в судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про перенесення розгляду справи у зв'язку з її необхідністю звернутися до медичної установи, однак доказів даних обставин не надав та інших доказів поважних причин його відсутності не долучив до заяви, у зв'язку з чим, суд вважає неявку відповідача без поважних причин, а тому за згодою позивача суд ухвалює заочне рішення, що узгоджується з вимогами ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

У судовому засіданні встановлено, що 19 лютого 2008 року між TOB "Укрпромбанк" та позивачем було укладено два договори банківського вкладу (вклад "Впевненість") № 1004/0404589000522001 на суму 9000,00 грн. строком на 1095 днів з 19.02.2008 року по 17.02.2011 року. Відповідно до п. 5 додаткового договору від 29.07.2008 року до договору банківського вкладу сумма вкладу з 29.07.2008 року становить 9500,00 грн.; відповідно до п. 5 додаткового договору від 06.08.2008 року до договору банківського вкладу сумма вкладу з 06.08.2008 року становить 10000,00 грн.; відповідно до п. 5 додаткового договору від 20.08.2008 року до договору банківського вкладу сумма вкладу з 20.08.2008 року становить 10500,00 грн. (а.с.8-9, 10, 11, 12), а також договір № 1004/0404581000522002 на суму 9000,00 грн. строком на 1095 днів з 19.02.2008 року по 17.02.2011 року. Відповідно до п. 5 додаткового договор від 29.07.2008 року до договору банківського вкладу сумма вкладу з 29.07.2008 року становить 9500,00 грн.; відповідно до п. 5 додаткового договору від 06.08.2008 року до договору банківського вкладу сумма вкладу з 06.08.2008 року становить 10000,00 грн.; відповідно до п. 5 додаткового договору від 20.08.2008 року до договору банківського вкладу сумма вкладу з 20.08.2008 року становить 10500,00 грн. (а.с.13-14, 15, 16, 17). Дані договори укладено на період з 19.02.2008 року по 17.02.2011 року з процентною ставкою15 % річних (а.с.8,13).

10 листопада 2009 року між TOB "Укрпромбанк" та ПАТ "Родовід Банк" укладено договір про передачу активів та зобов'язань TOB "Укрпромбанк" (а.с.84-91). 17 лютого 2010 року на виконання договорів між ПАТ "Родовід Банк" та позивачем було укладено договір відкриття та обслуговування карткового рахунку НОМЕР_2 на який мали нараховуватися проценти за означеними договорами банківського вкладу (а.с.18-19).

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України, За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

У листі відповідача на запит позивача від 16.03.2011 року (а.с.27), зазначено, що позивач має можливість отримати гроші за договорами банківського вкладу через поточний рахунок, який був відкритий після підписання 16.03.2011 року договору про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичних осіб-резидентів НОМЕР_3 від 16.03.2011 року (а.с.22), однак за ствердженнями позивача кошти за спірними депозитними договорами були виплачені 21.10.2011 року (а.с.135).

Відповідно до ст. 11, ст.60 ЦПК України, суд розглядає позов у межах заявлених вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч.2 ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент або розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки термін повернення депозитних коштів у розмірі 10500 грн. по кожному договору сплив 17.02.2011 року, а виконання зобов'язань мало місце 21.10.2011 року, тому суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції за вказаний період у розмірі 848,40грн. ( 21000грн. х 100,9х101,4х101,3х100,8х 100,4х98,7 х 99,6 х 100,9х100 = 21848,40 грн. -21000 = 848,40грн. ) та 3% річних за прострочку виплати депозитних коштів 420 грн. ( 3%:12х 8 м-цев=2% х 21000грн. = 420 грн.) підлягають задоволенню, тому, суд вважає необхідним частково задовольнити вимоги позивача і стягнути на його користь з відповідача за прострочку повернення депозитних коштів індекс інфляції -848 грн. та 3% річних у сумі 420 грн., в решті позовних вимогах відмовити.

Положеннями ст.23 ЦК України визначено поняття моральної шкоди, в чому вона полягає, порядок визначення та стягнення. Крім того, в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року є роз'яснення, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позначених моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі, чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Оскільки, позивачем не доведено спричинення йому і моральної шкоди з вини відповідача та її розмір, суд вважає необхідним в частині вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у розмірі 10 589,76 грн. відмовити.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн., то дана вимога не підлягає задоволенню, так як відповідно до ч.1 ст.56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. З матеріалів справи вбачається, що позивач підписав договір про надання юридичних послуг від 01.03.2011 року з спеціалістом в області права ОСОБА_4 (а.с.145-146), який не являється адвокатом. Згідно чинного законодавства України поняття «особи, яка є фахівцем у галузі права»не розтлумачене та не регулюється його статус, а також не встановлено порядок надання правової допомоги такою особою, на відміну від адвоката, правовий статус якого чітко встановлений та регулюється його діяльність Законом України «Про адвокатуру». Таким чином, вищенаведені міркування дають підстави для висновку, що в цивільному процесі, фахівці у галузі права не мають права надавати правову допомогу, а лише бути представниками відповідно до ст.40 ЦПК України. Також суд не бере до уваги платіжне доручення від 09.03.2011 року, відповідно до якого на рахунок ОСОБА_5 позивачем переведено 2000 грн., призначення яких зазначено як переказ особистих коштів, що не являється доказом того, що кошти сплачені саме за юридичні послуги, крім того 1000 грн. взагалі не підтверджена ніяким розрахунковим документом. Отже, оскільки відсутні докази переказу коштів спеціалісту в області права ОСОБА_5 за надання правової допомоги, тому, з огляду на викладене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3000 грн. судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з врахуванням задоволених вимог, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача понесенні ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. та стягнути з відповідача на користь держави судовий збір 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 625, 1058, 1060 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 56, 60, 79, 80, 88, ч. 2 ст. 197, 209, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства „Родовід Банк", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк" про захист прав споживача та стягнення коштів за договором банківського вкладу -задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства „Родовід Банк" ( код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712), що розташований за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, б 1-3) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за прострочку виконання зобов'язань за договором банківського вкладу (вклад "Впевненість") № 1004/0404589000522001 та договором № 1004/0404581000522002 індекс інфляції у розмірі 848 грн. та 3% річних у сумі 420 грн., всього 1268 ( одна тисяча двісті шістдесят вісім) гривень 00 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову у сумі 120 гривень.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства „Родовід Банк" ( код ЄДРПОУ 14349442, МФО 321712), що розташований за адресою м. Київ, вул. Північно-Сирецька, б 1-3) на користь держави судовий збір 214 гривень 60 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення, а особам які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Кононенко