Ухвала суду № 28269873, 20.12.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11/2290/796/12

Справа № 2209/1525/12 Головуючий в 1-й інстанції Красняк В.І.

Категорія: ч. 3 ст. 286 КК України Доповідач Болотін С. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі :

головуючого-судді Болотіна С.М.,

суддів Дуфнік Л.М., Матущака М.С.,

з участю секретаря Боднарчук Я.Д.,

прокурора Павлишина В.І.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

засудженого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_4 на вирок Красилівського районного суду від 1 жовтня 2012 року,-

в с т а н о в и л а :

Вироком Красилівського районного суду від 1 жовтня 2012 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Радошівка, Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утримані двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області судові витрати по справі за проведення криміналістичних експертиз -3880 грн. 80 коп.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено попередній -заставу.

За вироком суду, ІНФОРМАЦІЯ_2, біля 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_4, керуючи всупереч вимогам п. 2.9 а) ПДР України у стані алкогольного сп'яніння технічно справним автомобілем «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, рухаючись автодорогою з вологим асфальтобетонним покриттям сполученням Теофіполь-Красилів в напрямку з м. Красилова у с. Чепелівка Красилівського району, на 50 км + 348 м зазначеної дороги, яка являє собою пряму в плані та профілі, розділену лінією горизонтальної розмітки 1.5, загальною шириною 7,9 метрів, з шириною смуг руху ліворуч -4 метри, праворуч -3,9 метрів, при видимості зустрічного транспорту в напрямку руху 800 метрів, під час керування автомобілем не врахував темну пору доби і те, що проїзна частина дороги є мокрою та слизькою, проявив неуважність і не стежив за дорожньою обстановкою, внаслідок чого не справився з керуванням автомобілем, всупереч вимогам п. 11.14 (ч. 1) ПДР України, частково виїхав на праве узбіччя, де вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які рухались один за одним, ОСОБА_6 попереду, а ОСОБА_5 позаду ОСОБА_6 в попутному напрямку по правому краю проїзної частини в місці її прилягання до узбіччя.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 одержав тяжкі тілесні ушкодження та від поєднаної травми голови, тулуба, кінцівок загинув на місці події.

Пішохід ОСОБА_6 внаслідок наїзду отримала тяжкі тілесні ушкодження, з якими була доставлена у Красилівську ЦРЛ, де ІНФОРМАЦІЯ_2 о 16 годині 15 хвилин від одержаної під час ДТП закритої черепно-мозкової травми померла.

ОСОБА_4 не були виконані вимоги п.п. 1.5 (ч. 1), 2.3 б), 2.9 а), 11.14 ПДР України, якими встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріпленням вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; дозволяється рух по узбіччю, якщо це не створить перешкод пішоходам.

Невиконання ОСОБА_4 названих вимог ПДР України знаходиться в причинному зв'язку із скоєним злочином.

Захисник ОСОБА_3, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_4 вважають, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні та мають істотні суперечності. Вказують, що висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях та не стверджуються здобутими досудовим слідством та дослідженими судом доказами. На їх думку, суд не взяв до уваги показання свідків по справі, які стверджували алібі засудженого, не дав їм належної правової оцінки. Це, на думку засудженого та його захисника, свідчить про упередженість суду, є підставою для скасування вироку та закриття провадження по справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали подану ними апеляцію, з посиланням на зазначені в ній доводи, потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які ставлять питання про зміну вироку та пом'якшення засудженому покарання, оскільки пробачили останнього та знайшли з ним порозуміння, прокурора, який просить апеляцію залишити без задоволення, а вирок -без зміни, провівши судове слідство в частині допиту засудженого та дослідження матеріалів кримінальної справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у справі проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягнули за собою скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.

Доводи апеляції засудженого та його захисника про те, що досудове та судове слідство в справі проведено упереджено, без з'ясування обставин, які мають значення для встановлення істини у справі, є необґрунтованими і спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом доказами.

Так, в судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 не заперечував обставин наїзду автомобіля під його керуванням на двох пішоходів у нічну пору ІНФОРМАЦІЯ_2 неподалік с. Чепелівка Красилівського району та загибелі в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди названих осіб, однак викладав свою версію подій. При цьому, повністю підтвердив вживання алкогольних напоїв напередодні скоєння ДТП.

Обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_4, загибель в результаті останньої двох людей послідовно ствердили потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_1

Показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2, у нічну пору, неподалік с. Чепелівка Красилівського району виявили дорожньо-транспортну пригоду, учасником якої був засуджений ОСОБА_4 Ствердили, що безпосереднім наслідком ДТП стала загибель двох пішоходів, які рухались в попутному напрямку по правому краю проїзної частини в місці її прилягання до узбіччя, один за одним.

Показаннями свідка ОСОБА_10 про те, що він перебував на місці дорожньо-транспортної пригоди, яку скоїв засуджений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 неподалік с. Чепелівка Красилівського району. Труп потерпілого був виявлений безпосередньо в салоні автомобіля, яким керував засуджений, на деякій відстані від автомобіля перебувала потерпіла без свідомості. При цьому, ОСОБА_4 не заперечував своєї участі в дорожній пригоді та спричинення загибелі потерпілих.

Показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які надавали медичну допомогу потерпілій та ствердили факт дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_4, під час керування останнім транспортним засобом та отримання потерпілими в результаті цього значних тілесних ушкоджень, які призвели до смерті останніх.

Показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, які показали, що особою, яка у нічну пору ІНФОРМАЦІЯ_2, неподалік с. Чепелівка Красилівського району, керуючи транспортним засобом «СНЕRY Tiggo», скоїла дорожньо-транспортну пригоду, яка призвела до загибелі потерпілих, є ОСОБА_4 При цьому, як ствердили свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, засуджений виявляв явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді похитування, не чіткої мови, запаху алкоголю з рота.

Показаннями свідка ОСОБА_21, яка ствердила, що саме ОСОБА_4 є особою, яка у нічну пору ІНФОРМАЦІЯ_2 неподалік с. Чепелівка Красилівського району скоїла дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої загинули люди, чого останній не заперечував.

Показаннями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23, які ствердили обставини пошкодження ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, під час керування транспортним засосом «СНЕRY Tiggo», належних їм автомобілів, на службовій стоянці Красилівського РВВС у вечірню пору 23 лютого 2012 року, тобто безпосередньо перед вчиненням дорожньо-транспортної пригоди ІНФОРМАЦІЯ_2, неподалік с. Чепелівка Красилівського району, що призвело до загибелі потерпілих.

Крім того факт вчинення ОСОБА_4 злочину об'єктивно стверджується даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемами та таблицями ілюстрацій до нього, таблицями ілюстрацій з місця пригоди та протоколу додаткового огляду з фото-таблицями, з яких вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 на узбіччі правої смуги руху 50 км + 348 м автодороги Теофіполь-Красилів, відбувся наїзд транспортного засобу «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, на потерпілих, які рухалися в попутному напрямку по правому краю проїзної частини в місці її прилягання до узбіччя. При цьому, в салоні самого автомобіля виявлений труп потерпілого ОСОБА_5 зі значними тілесними ушкодженнями (а.с. 16-28; 33-36; 38-75, т. 1; 22-24, т. 2; 1-5, т. 5).

Із даних акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги, протоколу огляду місця події, інформації Хмельницького обласного центру з гідрометеорології № 38-01-26/73 від 03.03.2012 року та витягу із паспорту дороги Теофіполь-Красилів від м. Красилова до повороту на с. Чепелівка вбачається, що видимість проїзної частини дороги, де відбувся наїзд автомобіля під керуванням ОСОБА_4 на потерпілих не обмежується та не містить жодних перешкод, які б об'єктивно заважали засудженому при дотриманні вимог ПДР України уникнути дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 76, т. 1; 17, т. 2; 4-6;10-13, т. 3).

Протоколами огляду транспорту з фото-таблицями, стверджується факт наявності у автомобіля «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, механічних ушкоджень характерних для лобового зіткнення, саме тих, на які вказують засуджений та свідки, а також наявності в салоні автомобіля плям червоно-бурого кольору схожих на кров, тобто в тому ж місці, де був виявлений труп ОСОБА_5 (а.с. 77-80, т. 1; 2, т. 2).

Даними правовстановлюючих документів на автомобіль «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, посвідчення водія з відповідним талоном, вбачається, що ОСОБА_4 користувався та був наділений правом керувати названим транспортним засобом (а.с. 84-85, т. 1; 20-34, т. 3).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з планом-схемою до нього стверджується, що свідок ОСОБА_13 в деталях вказав місце виявлення потерпілої ОСОБА_6, яким є автодорога Теофіполь-Красилів неподалік с. Чепелівка Красилівського району, тобто саме там, де відбувся наїзд транспортного засобу «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, на потерпілих (а.с. 118-120, т. 1).

Із протоколів огляду речей потерпілих, в яких вони знаходились в момент вчинення злочину вбачається, що останні пошкодженні, на них наявні плями темно-бурого кольору, схожі на кров (а.с. 3,4, т. 2).

Даними інформації з'єднань з телефонного номеру засудженого стверджується, що ОСОБА_4 в першій половині дня знаходився в смт. Сатанів Городоцького району, а в другій половині дня на території м. Красилова та Красилівського району, де і відбулася дорожньо-транспортна пригода, наслідком якої стала загибель двох людей (а.с. 29-36; 43-48, т. 2).

З висновку експерта № 11Тр від 20.03.2012 року вбачається, що слід протектора шини, виявлений ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці вчинення злочину, поблизу с. Чепелівка Красилівського району, залишений колесом, за загальними ознаками аналогічною шині, встановленої на транспортному засобі засудженого (а.с. 58-62, т. 2).

Даними висновку експерта № 45А від 16.03.2012 року стверджується, що дослідженням ходової частини, рульового керування, робочої гальмівної системи та системи освітлення автомобіля «Чері Тігго», р/н -НОМЕР_1 ознак, які б свідчили про технічні несправності вказаних систем до моменту ДТП, не встановлено.

Виявлені в процесі дослідження несправності рульового керування та системи освітлення автомобіля «Чері Тігго», р/н -НОМЕР_1, носять аварійний характер та могли виникнути під час взаємного зміщення елементів конструкції та деформації автомобіля внаслідок дії ударного навантаження в процесі розвитку ДТП (а.с. 71-84, т. 2).

З висновків експертів № 31-мк від 19 березня 2012 року, № 32-мк від 21 березня 2012 року, № 52 від 26 квітня 2012 року та № 55-мк від 27 квітня 2012 року вбачається, що на взутті та верхньому одязі потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виявлені значні пошкодження, які могли утворитись під час послідовного перебігу різних фаз ДТП, а саме наїзду транспортного засобу на вертикально чи близько до нього розташоване тіло пішохода (а.с. 132-149; 156-165;177-179; 191-194, т. 2).

Аналізуючи висновки експертів № 11Тр від 20.03.2012 року, № 45А від 16.03.2012 року, № 31-мк від 19 березня 2012 року, № 32-мк від 21 березня 2012 року № 55-мк від 27 квітня 2012 року в сукупності з іншими дослідженими доказами, колегія суддів приходить до висновку, що виявлений на місці вчинення злочину слід протектора шини, залишений транспортним засобом засудженого, який перебував у технічно справному стані, оскільки саме керуючи транспортним засобом «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, ОСОБА_4 вчинив дорожньо-транспортну пригоду поблизу с. Чепелівка Красилівського району, саме в цьому одязі перебували потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в момент вчинення злочину, а сам транспортний засіб відповідав усім встановленим нормам, що останній не заперечує.

Із змісту протоколу відібрання зразків крові, висновку експерта № 454 від 28.02.2012 року та висновку експертів № 40/70 від 14.05.2012 року вбачається, що зі спливом понад 5 годин після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 ще виявляв ознаки алкогольного сп'яніння та в крові останнього було виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості -1,33 % (проміле), що відноситься до легкого ступеня сп'яніння (а.с. 105, 10-110; 204-224, т. 2).

Висновком експерта № 26 від 20.03.2012 року стверджується, що смерть ОСОБА_6 настала від закритої черепно-мозкової травми, яка виразилась субарахноїдальним крововиливом в головний мозок та мозочок, крововиливом під тверду мозкову оболонку.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: субарахноїдального крововиливу в головний мозок та мозочок, крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововиливу під м'які тканини голови; саден та крововиливів голови, верхніх та нижніх кінцівок, які виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини легкового автомобіля та елементи дорожнього покриття, що могло мати місце при ДТП, де ОСОБА_6 знаходилась в якості пішохода, можливо в строк та за обставин на які вказують органи досудового слідства, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

В момент первинного контракту з автомобілем потерпіла ОСОБА_6 знаходилась у вертикальному положенні та була обернена задньою поверхнею тіла відносно автомобіля.

Наявність етилового алкоголю в крові ОСОБА_6 не виявлено (а.с. 119-120, т. 2).

Як вбачається із висновку експерта № 23 від 20.03.2012 року, причиною смерті ОСОБА_5 являється поєднана травма голови, тулуба, кінцівок.

ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: субарахноїдального крововиливу в головний мозок та мозочок, забою головного мозку, саден лобної ділянки голови, правої та лівої щоки, підборіддя; переломів кісток правої гомілки, крововиливів в проекції переломів; крововиливів грудної клітки, живота, розчавлення задньої поверхні печінки, крововиливів в проекції нирок, які виникли від дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі частини легкового автомобіля та елементи дорожнього покриття, що могло мати місце при ДТП, де ОСОБА_5 знаходився в якості пішохода, можливо в строк та при обставинах вказаних досудовим слідством, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

В момент первинного контакту з автомобілем потерпілий ОСОБА_5 знаходився у вертикальному положенні та був обернутий задньою поверхнею тіла відносно автомобіля.

Наявність етилового алкоголю в крові ОСОБА_5 не виявлено (а.с. 124-125, т. 2).

Висновком експертів № 28 від 14.05.2012 року стверджується, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 отримала в дорожньо-транспортній пригоді 24.02.2012 року при наїзді на неї автомобіля «Чері-Тігго», р/н -НОМЕР_1, коли вона знаходилась в русі, в вертикальному чи близькому до нього положенні і була обернута задньою поверхнею тіла відносно автомобіля, який рухався. По наявності тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_6, швидкість автомобіля під час наїзду на потерпілу могла складати не менше 30 км/год. За наявних у ОСОБА_6 виявлених тілесних ушкодженнях, зберегти її життя при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги було малоймовірним (а.с. 172-176, т. 2).

Висновком експертів № 32 від 14.05.2012 року вбачається, що тілесні ушкодження ОСОБА_5 отримав в дорожньо-транспортній пригоді 24.02.2012 року при наїзді на нього автомобіля «Чері-Тігго», р/н -НОМЕР_1, коли він знаходився в русі, у вертикальному чи близькому до нього положенні і був обернутий задньою поверхнею тіла відносно автомобіля, що рухався. По наявності тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_5, швидкість автомобіля під час наїзду на потерпілого становила не менше 50-60 км/год. (а.с. 186-190, т. 2).

Даними висновку експертів № 40/70 від 14.05.2012 року з таблицями ілюстрацій стверджується, що локалізація та механізм утворення наявних у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тілесних ушкоджень свідчить про те, що потерпілі в момент наїзду на них автомобіля «Чері-Тігго», р/н -НОМЕР_1, були обернуті задніми поверхнями тіл по відношенню до передньої частини автомобіля, який рухався.

Слід вважати, що розташування потерпілих в положенні поряд один з одним, як впритул, так і на деякій відстані один від одного, в поперечному та повздовжньому напрямку є малоймовірним, оскільки загальна ширина тіл потерпілих виходить за межі локалізації первинно-ударних пошкоджень елементів конструкції передньої частини автомобіля.

Положення потерпілих один за одним, тобто «ланцюжком», перед передньою частиною автомобіля не виходить за межі пошкоджень елементів конструкції передньої частини автомобільна, тому вважається найбільш імовірним, що в момент наїзду потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 рухались один за одним «ланцюжком», при цьому ОСОБА_6 рухалась попереду, а ОСОБА_5 позаду неї, в попутному з автомобілем напрямку.

В зв'язку з тим, що крім пошкоджень передньої частини автомобіля, включаючи лобове скло, наявні пошкодження панелі даху автомобіля, і з врахуванням переміщення тіла ОСОБА_5 після наїзду через капот і лобове скло в салон автомобіля, швидкість руху даного автомобіля в момент наїзду на пішохода ОСОБА_5 складала не менше 60-80 км/год. (а.с. 204-224, т. 2).

Протоколами огляду місця події з відповідними додатками вбачається, що транспортні засоби «ВАЗ-2101», д/н -НОМЕР_2 та «ВАЗ-2106», д/н -НОМЕР_3, які у нічну пору 24.02.2012 року знаходилися на службовій стоянці Красилівського РВВС, отримали механічні ушкодження характерні для наїзду на них іншим транспортним засобом (а.с. 40-41, 42-43,45-47, т. 3).

Даними матеріалів адміністративного провадження відносно ОСОБА_4 стверджується, що саме останній, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у нічну пору, 24.02.2012 року, тобто безпосередньо перед скоєнням дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила загибель потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_6, керуючи транспортним засобом «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, на службовій стоянці Красилівського РВВС, скоїв наїзд на належні ОСОБА_22 і ОСОБА_23 транспортні засоби «ВАЗ-2101», д/н -НОМЕР_2 та «ВАЗ-2106», д/н -НОМЕР_3, спричинивши їм механічні ушкодження, після чого місце пригоди залишив (а.с. 48-87, т. 3).

З протоколів відтворення обстановки та обставин події з відповідними додатками вбачається, що ОСОБА_4 в присутності захисника в деталях вказав місце та спосіб спричинення потерпілим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 тілесних ушкоджень внаслідок наїзду транспортним засобом, керування яким він здійснював (а.с. 129-130; 132-142; 143-161, т. 3).

Із змісту протоколів відтворення обстановки та обставин події з відповідними додатками вбачається, що свідки ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_12 послідовно, в деталях вказали місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю засудженого ОСОБА_4 та виявлення потерпілої ОСОБА_6 на місці пригоди (а.с. 6-16, 17-28, 28-38, 39-49, 50-63, т. 5).

Наведені докази повністю спростовують доводи апеляції засудженого ОСОБА_4 та його захисника про необґрунтованість порушення кримінальної справи та засудження ОСОБА_4

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ні засудженим, ні його захисником не надано.

Більше того, дані твердження ОСОБА_4 та його захисника були предметом дослідження місцевого суду та ним детально проаналізовані.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що докази вчинення злочину ОСОБА_4, які покладені судом в основу обвинувального вироку, були отриманні з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства.

В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об'єктивного доказу щодо застосування відносно засудженого ОСОБА_4 та інших осіб, учасників кримінального провадження, заборонених законодавством методів слідства, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Не змінює факту вчинення злочинів, не впливає на кваліфікацію дій та не звільняє засудженого від кримінальної відповідальності твердження останнього та його захисника, що показання потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_24 не стверджують наявність вини засудженого у вчиненні злочину. Оскільки наявність такої вини повністю стверджується вищенаведеними, об'єктивними, допустимим та належними доказами у їх сукупності, відповідно до яких саме ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, неподалік с. Чепелівка Красилівського району, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, наслідком якої стала загибель потерпілих.

Повністю знайшло своє підтвердження в процесі судового розгляду перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння в момент вчинення злочину.

Зокрема, показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, показання яких є послідовними та повністю узгоджуються між собою, згідно яких, ОСОБА_4 відразу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди виявляв явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді нечіткої мови, запаху алкоголю з рота.

Показання вказаних свідків, повністю узгоджуються з протоколом відібрання зразків крові, висновком експерта № 454 від 28.02.2012 року та висновком експертів № 40/70 від 14.05.2012 року з яких вбачається, що зі спливом понад 5 годин після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_4 ще виявляв ознаки алкогольного сп'яніння та в крові останнього було виявлено наявність етилового (винного) алкоголю в кількості -1,33 % (проміле), що відноситься до легкого ступеня сп'яніння (а.с. 105, 10-110; 204-224, т. 2).

Ті обставини, що показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 повністю узгоджуються з даними висновків експертів, свідчить про правдивість та належність показань останніх, а також повністю спростовує твердження засудженого та його захисника про необ'єктивність та надуманість таких показань.

Матеріалами адміністративного провадження відносно ОСОБА_4, в тому числі чинною постановою судді Красилівського районного суду від 20 квітня 2012 року стверджується, що засуджений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у нічну пору 24.02.2012 року, тобто безпосередньо перед скоєнням дорожньо-транспортної пригоди, яка спричинила загибель потерпілих, керуючи транспортним засобом «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, на службовій стоянці Красилівського РВВС, скоїв наїзд на належні ОСОБА_22 і ОСОБА_23 транспортні засоби «ВАЗ-2101», д/н - НОМЕР_2 та «ВАЗ-2106», д/н -НОМЕР_3, спричинивши їм механічні ушкодження, після чого місце пригоди залишив (а.с. 48-87, т. 3).

Вказану постанову ОСОБА_4 не оскаржував, погодився з нею, чим повністю визнав обставини перебування в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом «СНЕRY Tiggo», д/н -НОМЕР_1, в нічну пору ІНФОРМАЦІЯ_2.

Більше того, не заперечував та ствердив вживання алкогольних напоїв напередодні вчинення злочину і сам ОСОБА_4, як в процесі досудового так і під час судового слідства.

Оцінивши вказані докази у їх сукупності, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4, вживши спиртні напої, перебував в стані алкогольного сп'яніння в момент вчинення злочину.

При цьому стверджуючи, що суд спотворив показання свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в процесі судового розгляду щодо обставин вчинення злочину та перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння, ні засуджений, ні його захисник зауважень на протокол судового засідання не вносили, чим погодилися з ними та визнали їх належними.

Суд постановив обвинувальний вирок виключно на доказах досліджених в процесі судового розгляду, а ті розбіжності на які посилаються апелянти, є не суттєвими та такими, що не впливають на встановлення істини у справі, ґрунтуються на вільному тлумаченні показань свідків.

На переконання колегії суддів перебування ОСОБА_4 в стані алкогольного сп'яніння знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, оскільки останній належним чином своїх дій не контролював, проявляв неуважність і не стежив за дорожньою обстановкою, що стверджується наслідками у вигляді пошкодження автомобілів на службовій стоянці Красилівського РВВС, де засуджений, скоївши наїзд на належні ОСОБА_22 і ОСОБА_23 транспортні засоби, безпосередньо перед вчиненням злочину, фактично, що відбулося, не зрозумів та місце пригоди залишив.

Погоджується колегія суддів із висновками місцевого суду щодо відхилення висновку експерта № 69А від 19.04.2012 року в тій частині, що у ОСОБА_4 не було технічної можливості уникнути зіткнення з потерпілими (а.с. 93-101, т. 2). З аналогічних підстав підлягає відхиленню і висновок транспортно-трасологічного, авто-технічного дослідження № 2108/2165/12-21 від 18.12.2012 року наданий захисником в процесі апеляційного розгляду.

Оскільки, вказані висновки повністю суперечать та спростовуються вищенаведеними доказами, дослідженими судом в їх сукупності, та ґрунтується виключно на вихідних даних наданих засудженим та його захисником, що останні фактично не заперечують. Висновок транспортно-трасологічного, авто-технічного дослідження № 2108/2165/12-21 від 18.12.2012 року наданий захисником, проведений спеціалістом не попередженим про кримінальну відповідальність, без участі прокурора та потерпілих, а тому колегія суддів вважає, що вони не можуть вважатися об'єктивними.

Обставини використання виключно вихідних даних, наданих засудженим ОСОБА_4 в процесі постановлення висновку експерта № 69А від 19.04.2012 року, не врахування в тому числі інших доказів по справі в їх сукупності, ствердив і сам судовий експерт Грига Р.М. в процесі судового розгляду.

Вказані висновки не спростовують вищеназваних доказів, а тому не можуть бути підставою для закриття провадження в справі.

Разом з тим, враховуючи габарити автомобіля «СНЕRY Tiggo», яким керував засуджений, з огляду на те, що зіткнення з потерпілими відбулося по центру автомобіля, що стверджують наявні механічні ушкодження, навіть при розташуванні потерпілих на відстані не менше 0,6 метрів до правого краю проїзної частини, як те зазначено в висновку спеціаліста № 2108/2165/12-21 від 18.12.2012 року наданого захисником, стверджує, що засуджений виїжджав та рухався безпосередньо по правому узбіччі дороги в момент зіткнення.

В той же час, ОСОБА_4 та його захисник, викладаючи свою версію подій та заперечуючи обставини вчинення ДТП, належним чином не змогли пояснити, яким чином, при дотриманні вимог ПДР України, рухаючись по головній дорозі, яка не має жодних перешкод щодо оглядовості, засуджений не міг бачити потерпілих, які рухалися попереду.

Твердження ОСОБА_4 та його захисника щодо непричетності до дорожньо-транспортної пригоди, та відсутності його вини, стверджуються виключно розмірковуваннями відносно дій потерпілих, стилю керування автомобілем засудженим, що не можна визнати об'єктивними та допустимими доказами, оскільки вони не стверджуються жодними іншими належними та об'єктивним даними.

Заперечуючи свою вину у вчиненні злочину, засуджений ОСОБА_4 та його захисник використовують політику подвійних стандартів, бачучи та декларуючи виключно свої права, при цьому повністю ігноруючи свої обов'язки, хоча закон покладає на водіїв обов'язок неухильно дотримуватися вимог ПДР України, а не давати їм оцінку.

Є надуманими твердження засудженого та його захисника, що ні органами досудового слідства, ні судом не встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, в тому числі даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемами та таблицями ілюстрацій до нього, таблицями ілюстрацій з місця пригоди та протоколу додаткового огляду з фото-таблицями, даними протоколів відтворення обстановки та обставин події з планом-схемою до них у їх сукупності, якими об'єктивно встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, яким є 50 км + 348 м автодороги Теофіполь-Красилів в напрямку з м. Красилів у с. Чепелівка Красилівського району (а.с. 16-28; 33-36; 38-75, 118-120, т. 1; 22-24, т. 2; 129-130; 132-142; 143-161, т. 3; 1-5, 6-16, 17-28, 28-38, 39-49, 50-63, т. 5).

Належних, допустимих та об'єктивних доказів, які б стверджували протилежне ні ОСОБА_4, ні його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

А тому відсутні об'єктивні підстави для призначення та проведення будь-яких додаткових і повторних спеціалізованих експертиз, оскільки в матеріалах справи здобуто та встановлено належні, об'єктивні та допустимі докази, які доводять вину саме ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Не спростовують обставин вчинення злочину, є надуманими, ґрунтуються на вільному тлумаченні та підлягають відхиленню посилання засудженого та його захисника на висновки судово-медико-криміналістичних експертиз за №№ 32 та 38 від 14 травня 2012 року, № 32-СК від 20 березня 2012 року та № 40/70 від 14 травня 2012 року, як на відсутність вини ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 132-149, 156-165, 186-190, 204-224, т. 2).

Оскільки, з огляду на те, що ОСОБА_5 внаслідок удару його транспортним засобом опинився в салоні автомобіля, а ОСОБА_6 була відкинута на узбіччя, сам транспортний засіб через них не переміщався, відповідно на останніх і не могли залишитися будь-які сліди, в тому числі відбитки деталей, протекторів шин, тощо, як те стверджують засуджений та його захисник.

В той же час вказані висновки прямо вказують, що потерпілі мають численні тілесні ушкодження та пошкодження одягу, які могли утворитись під час послідовного перебігу різних фаз ДТП, а саме наїзду транспортного засобу на вертикально чи близько до нього розташоване тіло пішохода.

Оцінивши вказані висновки експертів в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом, вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які рухались один за одним в попутному напрямку, внаслідок чого останні загинули.

Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Колегія суддів вважає, що при призначені покарання ОСОБА_4 суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України та визначив таке з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та особи засудженого.

Зокрема, судом взято до уваги те, що ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні тяжкого злочину, який характеризується необережною формою вини, наслідки, що настали у вигляді смерті двох молодих людей, думку потерпілих, те, що збитки, спричинені злочином, відшкодовані.

Як стверджується матеріалами справи, вину у вчиненні злочину ОСОБА_4 не визнав навіть під тиском зібраних у справі доказів.

Посилання ОСОБА_4 та його захисника на відшкодування збитків є формальним і фактично не враховує наслідки злочину.

Таким чином застосування до нього вимог ст. ст. 69, 75 КК України колегія суддів вважає безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитись з твердженням ОСОБА_4 та його захисника про призначення явно несправедливого покарання внаслідок його суворості.

За таких обставин приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчиненого засудженим злочину, який є тяжкими, його особу, думку потерпілих, наслідки, які настали, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді позбавлення волі.

При цьому колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_4, при даних конкретних обставинах справи та даних про особу засудженого є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, тобто ґрунтується на вимогах закону.

В той же час, як убачається з вироку, суд, визнавши ОСОБА_4 винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб, зазначив й іншу, кваліфікуючу ознаку вчиненого злочину -порушення правил експлуатації транспорту.

Проте, за змістом диспозиції ч. ч. 1 та 3 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху та порушення правил експлуатації транспорту особою, яка керує транспортними засобами, є самостійними складами злочину.

Як свідчать матеріали справи, керований засудженим автомобіль був у технічно справному стані. У ході досудового слідства та у судовому засіданні не було виявлено обставин, які б підтверджували наявність у цьому автомобілі таких несправностей, за яких згідно з відповідними правилами була б заборонена його експлуатації (а.с. 71-84, т. 2).

Однак місцевий суд при постановленні вироку не звернув уваги на цю обставину і, кваліфікуючи дії ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 286 КК України, зайво зазначив таку ознаку вчиненого злочину як порушення правил експлуатації транспорту, чим допустив неправильне застосування кримінального закону.

Отже, вирок суду підлягає зміні, з виключенням із мотивувальної частини висновку про наявність у діях ОСОБА_4 такої кваліфікуючої ознаки вчиненого злочину як порушення правил експлуатації транспорту.

Разом з тим, враховуючи особу ОСОБА_4, наслідки, що настали у вигляді смерті двох молодих людей, колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення засудженому покарання у зв'язку із зменшенням об'єму обвинувачення -виключенням із мотивувальної частини вироку кваліфікуючої ознаки вчиненого злочину.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення.

В порядку ст. 365 КПК України вирок Красилівського районного суду від 1 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_4 змінити, виключити з мотивувальної частини вироку висновок суду про наявність в діях ОСОБА_4 кваліфікуючої ознаки вчиненого злочину -порушення правил експлуатації транспорту.

В решті вирок залишити без зміни.

Судді /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області Болотін С.М.