Ухвала суду № 28267880, 05.06.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"05" червня 2012 р. Справа № 2а/1770/3502/2011

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Бляшин М.С.,

від відповідача: Троянчук Д.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Акватон» (далі ТзОВ «ВП «Акватон») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2011 року №0001132342, № 0001142342, № 0000252240, № 0000471742.

У позові зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.03.2011 року №0001132342 по податку на прибуток на суму 123908,00 грн., № 0001142342 податку на додану вартість 39494,44 грн., № 0000252240 податку на прибуток іноземних юридичних осіб 6337,34 грн., №0000471742 по податку з доходів фізичних осіб 4265,63 грн., прийняті за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «ВП «Акватон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року (акт перевірки від 15.03.2011 року № 277/23-100/13970256).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0001132342, № 0001142342, № 0000252240, № 0000471742 від 29.03.2011 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. Вказує, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача у письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги у зв'язку з її безпідставністю, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

За клопотанням представника відповідача Державну податкову інспекцію у м. Рівне судом замінено на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке

Судом встановлено, що ТзОВ «ВП «Акватон» є суб'єктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Рівне, зареєстроване платником податку на додану вартість.

ДПІ у м. Рівне була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «ВП «Акватон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено акт №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року. В зазначеному акті перевірки податковим органом встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема,

- неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту на підставі договору транспортного експедирування від 03.01.2006 року, укладеного з підприємцем ОСОБА_7, по якому встановлено відсутність реальних правових наслідків, правочин визнано нікчемним;

- завищення валових витрат у зв'язку з придбанням маркетингових послуг на підставі договорів, укладених з підприємцямиОСОБА_11 та ОСОБА_8, які є працівниками ТзОВ «ВП «Акватон» і відповідно займались збутом продукції та отримували заробітну плату;

- не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходу нерезидента при здійсненні виплати доходів нерезиденту компанії UL International Polska Sp.Zo.o (Польща) з джерелом походження з України за надані послуги згідно з контрактом;

- не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу фізичній особі ОСОБА_9 на підставі договір купівлі-продажу корпоративних прав та при виплаті додаткового блага фізичній особі ОСОБА_10

У висновку акту №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року зазначено, що перевіркою встановлено такі порушення:

1. пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 99126 грн. 00 коп., у тому числі за перший квартал 2010 року 23971,00 грн., за другий квартал 2010 року 38256,00 грн., третій квартал 2010 року 18856,00 грн., за четвертий квартал 2010 року 18043,00 грн.;

2. підпунктів 7.4.1, 7.4., 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 31595,55 грн., в тому числі за січень 2010 року на суму 3223,63 грн., лютий 2010 року 2819,51 грн., березень 2010 року 2190,25 грн., квітень 2010 року 8349,82 грн., травень 2010 року 4766,84 грн., червень 2010 року 8867,34 грн., липень 2010 року 1130,83 грн., серпень 2010 року 258,33 грн.;

3. пунктів 1.2, 1.3, 1.6, 1.15 статті 1, підпунктів 3.1.1, 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпунктів 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а» пункту 17.2 статті 17, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19, підпункту «а» пункту 20.2, підпункту «а» підпункту 20.3.1, підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3412,50 грн. за 2010 рік; частини другої статті 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежі» та пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 року № 451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року № 960/8281, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за перекрученими даними, а саме: за четвертий квартал 2010 року не включено доходи, отримані фізичною особою ОСОБА_9 в сумі 12750,00 грн. та фізичною особою ОСОБА_10 в сумі 10000,00 грн.

4. абзацу «й» пункту 13.1, пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та при здійснені виплати доходу нерезиденту фірмі UL International Polska Sp.Zo.o (Польща) в сумі 42843.13 дол. США / 33799,13 грн. за надання послуг у сфері сертифікації мідного емальованого дроту на відповідність стандарту якості UL 1446 «Стандарт» систем ізоляції матеріалів, 6 Видання», не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента в сумі 5069,87 грн.

На підставі акта перевірки №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року ДПІ у м. Рівне прийняті податкові такі повідомлення-рішення від 29.03.2011 року:

- №0001142342, яким ТзОВ «ВП «Акватон» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 39494,44грн., у тому числі за основним платежем 31595,55грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7898 грн. 89коп.,

- № 0001132342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 123908,00 грн., в тому числі за основним платежем 99126,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24782,00 грн.,

- № 0000252240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 6337,34 грн., в тому числі за основним платежем 5069,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1267,47 грн.,

- № 0000471742 про збільшення грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 4265,63 грн., у тому числі за основним платежем 3412,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 853,13 грн.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Судом встановлено, що 03.01.2009 року між ТзОВ «ВП «Акватон» (клієнт) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_7 (експедитор) було укладено договір транспортного експедирування, за умовами якого експедитор за плату і за рахунок клієнта зобов'язується організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу клієнта по території України. Відповідно до внесених змін і доповнень до даного договору від 11.01.2010 року його строк було продовжено до 31.12.2010 року.

Відповідні витрати, які поніс позивач у зв'язку з придбанням послуг перевезення у підприємця ОСОБА_7, були відображені у складі валових витрат у відповідні податкові періоди на суму 165669,85 грн., у тому числі за перший квартал 2010 року 48804,01 грн., за другий квартал 2010 року 109920,00 грн., третій квартал 2010 року 6945,84 грн., а сплачений податок на додану вартість віднесено складу до податкового кредиту на підставі податкових накладних всього на суму 31595,55 грн., в тому числі за січень 2010 року на суму 3223,63 грн., лютий 2010 року 2819,51 грн., березень 2010 року 2190,25 грн., квітень 2010 року 8349,82 грн., травень 2010 року 4766,84 грн., червень 2010 року 8867,34 грн., липень 2010 року 1130,83 грн., серпень 2010 року 258,33 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 цього ж Закону господарська діяльність це є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.

Судом встановлено, що предметом діяльності ТзОВ «ВП «Акватон» є виробництво і продаж емальопроводу, товариство має шість підрозділів на території України в містах Донецьку, Києві, Дніпропетровську, Харкові, Запоріжжі, Черкасах. Для перевезення продукції емальопроводу в регіони України товариство придбавало транспортно-експедиційні послуги у інших субєктів господарювання, протягом 2010 року їх надавав підприємець ОСОБА_7

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 10.03.2011 року підтверджено державну реєстрацію ОСОБА_7 з 16.03.2001 року суб'єктом господарювання за місцем проживання АДРЕСА_1. Серед інших видів діяльності він займається організацією перевезення вантажів. Крім того, в акті перевірки №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року зазначено, що підприємець ОСОБА_7 перебуває на загальній системі оподаткування і є платником податку на додану вартість, тобто має право виписувати податкові накладні при продажу товарів (робіт, послуг).

Протягом періоду з січня 2010 року по серпень 2010 року підприємець ОСОБА_7 надавав позивачу послуги перевезення вантажів, про що свідчать такі докази, долучені до матеріалів справи: заявки ТзОВ ВП «Акватон» для організації перевезення вантажу з визначенням маршруту, виду вантажу, строків доставки, місця завантаження, розвантаження тощо, та відповідним підтвердженням (погодженням) експедитором підприємцем ОСОБА_7, який зазначав марку, номер автомобіля, водія, що здійснюватиме перевезення; товарно-транспортні накладні, належним чином оформлені, з вказівкою на автопідприємство підприємець ОСОБА_7, замовника та вантажовідправника ТзОВ «Акватон», вантажоодержувача Донецьке представництво чи Київське, Дніпропетровське, Харківське чи Запорізька філія, Черкаська філія залежно від маршруту, зазначенням відомостей про вантаж, водія та інше; накладні на внутрішнє переміщення товару; акти прийому-передачі робіт, укладені між виконавцем підприємцем ОСОБА_7та замовником ТзОВ «ВП «Акватон»; податкові накладні. Всього надано послуг перевезення на суму 188023,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 31595,55 грн. Розрахунки проведені повністю на суму 188023,40 грн.

Оцінюючи наведені вище докази, які стосуються придбання позивачем послуг перевезення у підприємця ОСОБА_7 суд приходить до висновку, що такі господарські операції мали місце та реально здійснювались, а відтак висновки відповідача про їх нікчемність спростовані. На думку суду, умови договору транспортного експедирування не суперечать нормам чинного законодавства, договір було укладено з діючим суб'єктом господарювання, який є платником податку на додану вартість. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що виконання договору носило реальний характер, що підтверджено і показами свідків, придбання послуг здійснювалось в межах господарської діяльності позивача.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та підтверджують обґрунтованість формування валових витрат та визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обовязковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року №488/346 затверджено типову форму №1-ТН «Товарно-транспортна накладна» (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 вантажовідправнику, 2 вантажоодержувачу, 3,4 автопідприємству) та визнано обов'язковим застосування вказаної форми всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності. Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. В даному випадку документи бухгалтерського обліку, в тому числі товарно-транспортні накладні, засвідчують реальне виконання господарських зобов'язань сторонами договору перевезення. Оскільки в даному випадку підтверджено факт придбання послуг, тому відповідні суми правомірно включені до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, документи бухгалтерського обліку містять достовірні відомості про господарські операції. П

Інше порушення, описане в акті перевірки №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року, стосується завищення валових витрат у зв'язку з придбанням маркетингових послуг.

Так, 01.03.2008 року та 02.02.2009 року було укладено договори № Ч-08 та № 02-09-дн між позивачем (замовник) і фізичними особами підприємцями ОСОБА_11 та ОСОБА_8( виконавцями).

За умовами таких договорів замовник, бажаючи реалізувати виготовлену ним продукцію та здійснюючи свою господарську діяльність доручає, а виконавець бере на себе обовязок за завданням замовника надати послуги щодо сприяння в реалізації продукції замовника на певній території з пошуку потенційних споживачів продукції посередницькі послуги, а замовник зобовязаний їх оплатити. Результати наданих послуг щомісяця оформлялися актами приймання-передачі послуг за договором. До матеріалів справи долучено плани роботи фізичної особи підприємця ОСОБА_11 Черкаського представника за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та звіти про пророблену роботу фізичною особою підприємцем ОСОБА_8 Дніпропетровським представником за період з січня 2010 року по грудень 2010 року, звіти про нових клієнтів по Дніпропетровському представництву, з зазначенням найменувань покупців та кількості придбаного ними товару.

Всього ТзОВ «ВП «Акватон» на підставі вказаних договорів отримано маркетингових послуг протягом 2010 року від підприємця ОСОБА_11 на суму 71901,75 грн., від підприємця ОСОБА_6 на суму 158934,09 грн., які у відповідних податкових періодах віднесені до складу валових витрат підприємства.

Також судом встановлено, що ОСОБА_11 протягом 2010 року перебував на посаді керівника Черкаського регіонального структурного підрозділу ТзОВ «ВП «Акватон» відповідно до наказу № 38-к від 01.06.2009 року, а ОСОБА_8 був призначений керівником структурного підрозділу у місті Дніпропетровську на підставі наказу № 207-к від 13.12.2004 року. До обов'язків керівника регіонального структурного підрозділу відповідно до посадової інструкції № 17, затвердженої генеральним директором ТзОВ «ВП «Акватон» від 16.01.2006 року, входило забезпечення можливості ведення підприємцем, що надає маркетингові послуги та співпрацює з головним підприємством згідно з чинним законодавством, господарської та фінансово-економічної діяльності регіонального підрозділу, вирішення питань щодо забезпечення діяльності підрозділу, участь у проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, звіряння залишків у підприємця, що надає маркетингові послуги з даними бухгалтерського обліку не рідше одного разу на місяць, участь в процесі укладення договорів з операторами, що надають послуги зв'язку, участь в процесі укладення договорів оренди офісних та складських приміщень, договорів страхування майна, співпраця з юридичною службою головного підприємства, здійснення у співпраці з підприємцем забезпечення безперебійного відпуску клієнтам продукції. Для виконання таких обов'язків посадовою інструкцією передбачено право отримувати у встановленому порядку від структурних підрозділів підприємства інформацію і матеріали, необхідні для виконання посадових обов'язків, вносити керівництву установи пропозиції щодо вдосконалення фінансово-економічної та господарської діяльності підрозділу.

З наведених вище обов'язків керівника регіонального структурного підрозділу слідує, що позивач для здійснення господарської діяльності, зокрема, в інших регіонах України, передбачив можливість залучення інших субєктів господарювання, які б здійснювали пошук потенційних покупців продукція ТзОВ «ВП «Акватон», тобто придбання маркетингових послуг у підприємців є виправданим і необхідним для розширення ринку збуту товару, здійснювалось в межах господарської діяльності. Позивачем представлені суду бухгалтерські довідки про кількість реалізованої продукції ТзОВ «ВП «Акватон» завдяки придбаним послугам у фізичних осіб підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_8, які становлять відповідно 10008419,59 грн. та 20975139,93 грн., тобто від придбання таких послуг позивач отримав економічний ефект у вигляді зростання показників збуту продукції.

Враховуючи положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо формування валових витрат (наведений вище), та враховуючи встановлені обставини у справі суд приходить до висновку, що позивач не порушив вимоги підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто правомірно включив до складу валових витрат вартість маркетингових послуг, отриманих від підприємців ОСОБА_11 та ОСОБА_8 на загальну суму 230835,84 грн. При цьому, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що укладення договорів про надання послуг було обумовлено отриманням економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, та їх зв'язок із господарською діяльністю позивача. Відтак, в цій частині висновки акту перевірки №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року не знайшли свого підтвердження.

Інше порушення, що було виявлене податковою перевіркою, стосується взаємовідносин позивача з нерезидентом та виплати йому доходів джерелом походження в Україні, щодо якого судом встановлено таке.

Позивач (клієнт) 01.02.2008 року уклав договір глобальних послуг з фірмою Underwriters Laboratories Inc. (Лабораторія з техніки безпеки), Корпорацією Делавар, що діє заради вигоди, її дочірними підприємствами, філіями (що разом називаються «UL»), США. Договір глобальних послуг, умови і терміни надання специфічних послуг, що вимагається клієнтом, входять до даного договору, що є керівництвом здійснення послуг компанією UL для клієнта. Якщо інше не визначено умовами і термінами надання послуг, стороною яка надає послуги згідно з договором є Underwriters Laboratories Inc. (Лабораторія з техніки безпеки). Передача прав по цьому договору дозволяється лише UL при попередньому письмовому повідомленні клієнта своїм дочірнім підприємствам чи філіалам (Розділ «Без передачі прав»). Відповідно до умов оплати за даним договором клієнт повинен сплатити повністю і без взаємозаліків всі суми належні UL і інші пов'язані з цим витрати по квитанції або інвойсу, клієнт не повинен відраховувати будь-які суми за перерахунок, податки мито або оподаткування UL (Розділ «Умови оплати)..

Згідно з довідкою Департаменту казначейства внутрішнього фінансового управління, Філадельфія, Пенсільванія 19255, від 04.03.2010 року, форми 6166 (перекладеною українською мовою) платник податку компанія Underwriters Laboratories Inc., податковий ідентифікаційний номер 36-1892375 звільнена від сплати податку згідно з Розділом 501 (с) внутрішнього Податкового кодексу Сполучених Штатів Америки, та є компанією-резидетном Сполучених Штатів Америки та підлягає правилам оподаткування у США.

14.04.2009 року між позивачем (замовник) та польським підрозділом UL International Polska Sp.Zo.o, Польща (виконавець) був укладений договір №14/04/2009 від 14.04.2009 року, за умовами якого виконавець надавав послуги у сфері сертифікації продукції замовника на відповідність стандарту якості UL 1446 «Стандарт систем ізоляції матеріалів, 6 Видання». Розрахунку за даним договором (відповідно до додаткової угоди від 29.01.2010 року) проводились у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Underwriters Laboratories Inc.

Судом встановлено, що за надані послуги позивачу були виставлені інвойси компанією Underwriters Laboratories Inc., оплата проводилась у безготівковому порядку через філію відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рівне, всього перераховано кошти в сумі 4284.13 дол. США / 33799,13 грн. компанії Underwriters Laboratories Inc. за надані послуги.

Відповідно до довідки філії відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Рівне від 04.10.2011 року № 20-1/1883 оплата коштів від ТзОВ «ВП «Акватон» на рахунок Underwriters Laboratories Inc. була здійснена на підставі договору № 14/04-2009 від 14.04.2009 року (з додатками та доповненнями) та відповідно до договору глобальних послуг, укладеному між ТзОВ «ВП «Акватон» та компанією Underwriters Laboratories Inc.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності. Між урядами України та Сполучених Штатів Америки укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, яка підписана 04.03.1994 року, ратифікована Верховною Радою України 26.05.1995 року та набула чинності 05.06.2000 року, тому, виходячи із приписів статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України. Даною Конвенцією було передбачено, що вона застосовується до осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав а також до інших осіб, якщо це спеціально передбачено в Конвенції (пункт 1 статті 1 Конвенції); незважаючи на будь-які положення Конвенції за винятком параграфа 4 Договірна Держава може оподатковувати відповідно до її внутрішнього законодавства резидентів (як це визначено Статтею 4) (Резиденція) цієї Держави, та у випадку Сполучених Штатів Америки їх громадян та колишніх громадян (пункт 3 статті 1 Конвенції). Стаття 2 Конвенції визначає, що податками, до яких застосовується ця Конвенція, є: а) у Сполучених Штатах Америки: Федеральні податки на доход, які запроваджені Внутрішнім Кодексом Доходів (за винятком податку на накопичення валового прибутку, податку на приватну холдингову компанію, податків на соціальне страхування) та акцизного податку, що стягується з інвестиційних доходів приватних фондів (в подальшому податок США); b) в Україні: податок на доход (прибуток) підприємств та прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

З метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про міжнародні договори України» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06.05.2001 року № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» (чинного до 31.12.2010 року). Відповідно до абзаців 1-3 пункту 4 даного Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

В матеріалах справи є довідка від 04.03.2010 року Департаменту казначейства внутрішнього фінансового управління, Філадельфія, Пенсільванія 19255, від 04.03.2010 року, форми 6166, яка відповідно до змісту містить усю необхідну інформацію, визначену пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року №470.

Судом на підставі письмових доказів встановлено, що ТзОВ «ВП «Акватон» виплачувались доходи за надані послуги компанії Underwriters Laboratories Inc., яка є резидентом Сполучених Штатів Америка, її доходи підлягають оподаткуванню за правилами США відповідно до довідки від 04.03.2010 року Департаменту казначейства внутрішнього фінансового управління, Філадельфія, Пенсільванія 19255, від 04.03.2010 року, форми 6166, а тому у позивача не було підстав утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходу, виплаченого нерезиденту, оскільки це призвело б до подвійного оподаткування доходів.

Суд не приймає позицію відповідача, що дохід виплачувався польському підрозділу UL International Polska Sp.Zo.o, оскільки з платіжних доручень на перерахування коштів та інформації банківської установи, яка перераховувала кошти, вбачається, що вони сплачені на рахунок компанії Underwriters Laboratories Inc. За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 5069,87 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1267,47 грн.

Донарахування податку з доходів фізичних осіб пов'язані з виплатою доходів фізичній особі ОСОБА_9 на підставі попереднього договору про укладення угоди купівлі-продажу корпоративних прав та фізичній особі ОСОБА_9 як благодійної допомоги, при цьому судом з'ясовані такі обставини.

28.12.2010 року між продавцем ОСОБА_9 та покупцем ТзОВ «ВП «Акватон» було укладено попередній договір за умовами якого, сторони в подальшому мали укласти договір купівлі-продажу корпоративних прав (пункт 1.1 договору). Характеристика корпоративних прав, які будуть предметом основного договору, наведена в пункту 1.2, а саме: корпоративні права у продавця у Приватному підприємстві «Рівнемонтажспецбуд», які складають 100 % статутного фонду (капіталу) підприємства. Під корпоративними правами, зазначеними у пункті 1.2 цього договору, розуміють право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, та всі майнові та немайнові права і інші правомочності засновника-власника підприємства, визначені діючим законодавством України та статутом підприємства (пункт 1.3 договору). Сторонами погоджено ціну купівлі-продажу корпоративних прав, яка складатиме 300000,00 грн., на підтвердження зобов'язання за основним договором і на забезпечення його виконання, в рахунок належним за основним договором платежів покупець сплачує продавцеві завдаток в розмірі 15000,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивач в даних правовідносинах виступає податковим агентом та зобов'язаний був утримати та сплатити в бюджет суму податку з доходів фізичних осіб з виплаченого ОСОБА_9 авансу в сумі 12750,00 грн., проте такі висновки суперечать положенням Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на момент спірних правовідносин).

Наслідком укладення попереднього договору є укладення договору купівлі-продажу, за яким від продавця фізичної особи ОСОБА_9 перейдуть до покупця юридичної особи ТзОВ «ВП «Акватон» корпоративні права, тобто відбудеться зміна власника (засновника) Приватного підприємства «Рівнемонтажспецбуд» як юридичної особи. У цьому випадку відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для цілей оподаткування права на частку в майні приватного підприємства (корпоративні права) розглядаються як інвестиційні активи.

Порядок оподаткування операцій з інвестиційними активами визначено пунктом 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з яким до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Відтак, саме фізична особа ОСОБА_9 який отримав доходи (інвестиційні прибутки) від продажу інвестиційних активів (корпоративних прав) повинен був за підсумками звітного податкового року подати річну податкову декларацію та сплатити податок із суми одержаного інвестиційного прибутку за ставкою, визначеною пункті 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». У спірному випадку ДПІ у м. Рівне помилково визначила ТзОВ «ВП «Акватон» податковим агентом та безпідставно нарахувала податок з доходів фізичних осіб на суму 1912,50 грн.

В іншому випадку, податковим органом обчислено податок з доходів фізичних осіб в сумі 15000 грн. 00 коп. при виплаті позивачем благодійної допомоги фізичній особі ОСОБА_10

Судом встановлено, що ТзОВ «ВП «Акватон» було перераховано платіжним дорученням № 20046 від 07.10.2010 року кошти в сумі 10000,00 грн. на рахунок одержувача ОСОБА_10 як благодійної допомоги згідно листа № 47 від 07.08.2010 року. Такий лист Благодійного форду «Сприяння реанімації економіки» № 47 від 07.08.2010 року був надісланий керівнику підприємства під час проведення благодійної акції допомоги дітям-інвалідам та дітям-сиротам України, які виховуються при Свято-Вознесенському чоловічому монастирі, що знаходиться в Чернівецькій області, Герцаєвському районі, настоятелем якого є ОСОБА_10. Довідкою № 690 від 05.07.2011 року, виданою Молницькою сільською радою Герцаївського району Чернівецької області громадянину ОСОБА_10, підтверджено те, що в нього на утриманні знаходиться 32 дитини (його рідні та усиновлені діти), з їх поіменною вказівкою та зазначенням дати їх народження.

Порядок оподаткування благодійної допомоги визначений в пункту 9.7 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого не підлягає оподаткуванню та включенню до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна, допомога (далі благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом (підпункт 9.7.1).

Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яка надається резидентами юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості), зокрема, платникові податку (батькові чи матері), який виховує трьох і більше дітей (підпункт «ж» підпункту 9.7.4 пункту 9.7 статті 9).

Належними доказами підтверджено, що в даному випадку мало місце перерахування коштів батькові ОСОБА_10, який виховує більше як трьох дітей, а тому такі кошти підпадають під визначення цільової благодійної допомоги, яка не підлягає включенню до оподаткованого доходу, а отже податковим органом неправомірно визначено з такої допомоги податок з доходів фізичних осіб.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають до скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м.Рівному відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" грудня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Г.І. Майор

судді: А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" б-р Б.Хмельницького, 50,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023