Рішення № 28265714, 18.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/12593-2012 18.12.12

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод"

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

треті особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Хаславська Карина Валентинівна

2. Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп"

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Босий В.П.

Жагорнікова Т.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Чечель О.П. за довіреністю № 01/10-1 від 01.10.2012 р.;

від відповідача: Гордон О.В. за довіреністю № 02-07/1702 від 13.09.2012 р.;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - відповідач) про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хаславської Карини Валентинівни № 928 від 19.04.2012 р. про звернення стягнення на комплекс будівель та споруд Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод", що знаходяться за адресою: Полтавська область, місто Гребінка, провулок Пирятинський, 52.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 25.10.2007 р. між та відповідачем було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 725/090, в забезпечення виконання позивачем умов якого сторони також уклали Іпотечний договір № 725/090, предметом якого визначили комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Полтавська область, місто Гребінка, провулок Пирятинський, 52. 19.04.2012 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Хаславською К.В. було вчинено виконавчий напис № 928 про звернення стягнення на вказаний комплекс в погашення заборгованості позивача перед відповідачем на суму 2 235 865, 68 грн. Як зазначає позивач, перед вчиненням виконавчого напису йому з боку відповідача не було надіслано письмової вимоги про усунення порушень щодо виконання умов кредитного договору, на підтвердження чого надає Довідку поштового відділення м. Гребінки про те, що в період з 01.03.2012 р. він листів від відповідача не отримував. Також стверджує, що в порушення ст. 88 Закону України "Про нотаріат" оспорюваний виконавчий напис було вчинено без врахування обставин того, що з моменту виникнення права вимоги минуло більше року, так як ще 15.01.2011 р. на адресу позивача надходив лист за № 25/1/67-306 від 14.01.2011 р. з вимогою про погашення боргу. Крім того, позивач стверджує, що вимоги за оспорюваним виконавчим написом не є безспірними, а нотаріусу надавався лише розрахунок заборгованості, здійснений відповідачем.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить зупинити стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку про звернення стягнення на комплекс будівель та споруд ВАТ "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод", що знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Гребінка, провулок Пирятинський, 52.

Зазначена заява обґрунтована тим, що постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Гребінківського РУЮ від 16 травня 2012 р. відкрито виконавче провадження з виконання оспорюваного виконавчого напису, у зв'язку з чим, на його думку, враховуючи предмет спору у даній справі, невжиття заходів забезпечення позову суттєво утруднить або ж зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.07.2012 р. матеріали позовної заяви вх. № 1541/12 від 13.07.2012 р. надіслано за територіальною підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2012 р. порушено провадження у справі № 18/1348/12-5023/3235/12, розгляд справи призначено на 15.08.2012 р, при цьому, в порядку приписів ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хаславську Карину Валентинівну.

13.08.2012 р. через відділ діловодства господарського суду Харківської області від третьої особи надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в якій вона зазначає про те, що для вчинення оспорюваного виконавчого напису з боку відповідача їй були надані іпотечний договір № 725/090 від 31.10.2007 р., договір відновлювальної кредитної лінії № 725/090 від 25.10.2007 р., розрахунок заборгованості по вказаному договору кредиту та повідомлення ПАТ "Укрсоцбанк" № 401.6-42/932 від 10.08.2011 р., яким позивач був сповіщений про вимогу про усунення порушень і отримане ним 16.08.2011 р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 37400 1627254 4. На підставі зазначених документів та у відповідності з вимогами чинного законодавства, в силу тверджень третьої особи, і було вчинено оспорюваний виконавчий напис.

14.08.2012 р. через відділ діловодства господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він проти позову заперечує з тих підстав, що позивачем було отримано вимогу відповідача про усунення порушень 16.08.2011 р., а вимоги відповідача щодо відповідної заборгованості позивача є безспірними і підтверджуються листами-заявками на кредит, виписками банку по особовому рахунку позичальника, розрахунком заборгованості та вимогами про дострокове погашення заборгованості. Крім того, відповідач стверджує про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.09.2012 р.

03.09.2012 р. через відділ діловодства господарського суду Харківської області від позивача надійшли письмові заперечення на відзив на позовну заяву, в яких він зазначає про те, що повідомлення ПАТ "Укрсоцбанк" № 401.6-42/932 про усунення порушень ним не було отримане. Також, стверджує, що відповідачем надано недостовірну інформацію, оскільки розрахунок заборгованості по Договору кредиту № 725/090 від 25.10.200 7 р. є спірним. При цьому, на думку позивача, терміни виникнення права вимоги є простроченими, що підтверджується листом ПАТ "Укрсоцбанк" від 14.01.2011 р. за № 25/1/67-306.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2012 р. передано справу № 18/1348/12-5023/3235/12 за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Відповідно до автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва, справу № 18/1348/12-5023/3235/12 передано для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2012 р. суддею Ломакою В.С. прийнято зазначену справу до свого провадження, присвоєно їй номер "№ 5011-5/12593-2012", та призначено до розгляду на 02.10.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 17.10.2012 р.

09.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: договір складського зберігання № 442 від 07.11.2008 р., укладений між позивачем та Аграрним фондом.

17.10.2012 р. відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: позовна заява ПАТ "Укрсоцбанк" до ВАТ "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" про стягнення заборгованості та ухвала Третейського суду при Асоціації українських банків, а також заява, в якій позивач просить суд задовольнити позов, оскільки зазначені документи додатково свідчать про те, що заборгованість позивача перед відповідачем є спірною.

Також, позивач через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав письмові пояснення щодо витребуваних судом документів, в яких зазначає, що відповідно до Листа Прокуратури Гребінківського району Полтавської області № 121п/12 від 15.10.2012 р. при проведенні обшуку штатний розпис ВАТ "Гребінківський МКЗ" станом на 16.08.2011 р. або інша кадрова документація та журнал вхідної кореспонденції за період серпня -вересня 2011 року виявлені не були.

Від третьої особи відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява, в якій вона просить суд розглядати спір у її відсутність.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 30.10.2012 р.

26.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: листування між сторонами.

30.10.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли: заява, в якій він стверджує, що підпис на повідомленні про отримання листа від відповідача в серпні 2011 р. не відповідає підпису жодної з осіб, що працювали на підприємстві в 2011 році, додаткові документи у справі, в тому числі Лист Відділу контролю якості та безпеки зерна і продуктів його переробки Державної інспекції сільського господарства України № 02-01-21/341 від 29.10.2012 р., в якому зазначається про те, що на зберіганні ВАТ "Гребінківського МКЗ" згідно даних Аграрного фонду повинно зберігатись 4 122, 407 тонн зерна урожаю 2008 року власності Аграрного фонду, проте за результатами попередніх перевірок та проведеної комісійної інвентаризації було виявлено розбіжності у вазі; копії складських квитанцій, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.10.2012 р. про стягнення з ВАТ "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" заборгованості за договором про надання про відновлювальної кредитної лінії № 725/090 від 25.10.2007 р. в сумі 2 528 737, 97 грн.; копію позовної заяви, яка подавалась до третейського суду; копію книги для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2012 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи, було відкладено на 13.11.2012 р.

12.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення про те, що територія підприємства не охороняється, до зерна Аграрного фонду та обладнання позивача є прямий доступ, зафіксовані факти крадіжки, а також додаткові документи у справі, а саме: копія заяви про злочин від 04.11.2012 р., талону-повідомлення № 298 про реєстрацію заяви про злочин, Акту від 07.11.2012 р. про те, що на момент перевірки підприємства позивача проникнути в приміщення неможливо, у зв'язку з відсутністю охорони та ключів від приміщень.

Від представника позивача у судовому засіданні 13.11.2012 р. надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДВС Гребінківського РУЮ та витребування матеріалів виконавчого провадження № 32598597.

Від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі, а саме: копія Акта опису й арешту майна від 23.05.2012 р., складеного державним виконавцем ВДВС Гребінківського РУЮ у Полтавській області при виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП 354-3, відповідно до якого було описано й накладено арешт на таке майно: комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Гребінки, провулок Пирятинський, 52, та який передано на відповіальне зберігання представнику ПФ "Укрспецторг Групп" Прібік Олегу Миколайовичу.

У судовому засіданні 13.11.2012 р., суд, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, яка подавалась разом з позовом у даній справі, ухвалою суду від 13.11.2012 р. її задовольнив та зупинив стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хаславської Карини Валентинівни № 928 від 19.04.2012 р. про звернення стягнення на нерухоме майно -комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінки, провулок Пирятинський, 52, що належить Відкритому акціонерному товариству "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" (37400, Полтавська обл., Гребінківський район, місто Гребінка, провулок Пирятинський, будинок 52 , код ЄДРПОУ 00687244), до завершення розгляду спору по суті.

Розглянувши клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДВС Гребінківського РУЮ, суд вирішив його задовольнити частково.

Так, обґрунтовуючи вказане клопотання позивач вказував, що прийняте у даній справі рішення може вплинути на права та обов'язки органу державної виконавчої служби, на виконанні якого знаходиться оспорюваний виконавчий напис.

Суд погодився із зазначеними доводами, однак, оскільки виконавчий напис № 928 від 19.04.2012 р. знаходиться на виконанні ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області (ВП № 32598597), а не ДВС Гребінківського РУЮ, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

Крім того, суд з власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підприємство, якому майно, на яке за оспорюваним виконавчим написом звернуто стягнення, передано на зберігання згідно з Актом опису й арешту майна від 23.05.2012 р., -Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп" (01011, м. Київ, Печерський район, вулиця Панаса Мирного, будинок 11, код ЄДРПОУ 36303404), оскільки у разі задоволення позову у даній справі зазначена особа повинна буде повернути позивачу відповідне майно.

Також, судом розглянуто клопотання позивача про витребування матеріалів виконавчого провадження ВП № 32598597 та вирішено його задовольнити.

У судовому засіданні 13.11.2012 р., у зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення її колегіального розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.11.2012 р. призначено колегіальний розгляд спору у складі колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Босий В.П., Жагорнікова Т.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2012 р. вказаною колегією суддів прийнято справу № 5011-5/12593-2012 до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.12.2012 р.

26.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшла заява, в якій вона просить суд розглядати справу у її відсутність.

06.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

10.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 32598597, серед яких в тому числі наявна постанова про заміну зберігача описаного й арештованого майна від 04.12.2012 р., згідно з якою майно позивача передано від представника ТОВ "Укрспецтортг групп" Прібіка Олега Миколайовича до в.о. голови ВАТ "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" Чечель Олександру Павловичу.

17.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судове засідання 18.12.2012 р. треті особи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а також враховуючи подане третьою особою клопотання про розгляд справи без її участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, і враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

При цьому, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 18.12.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2007 р. між позивачем (позичальник) та відповідачем (кредитор) було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 725/090, відповідно до п. 1.1. якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами зі сплатою 16 процентів річних за кредитом та комісій, в розмірі та порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною складовою частиною цього договору в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 2 000 000, 00 грн. з урахуванням заборгованості по діючих кредитах в АКБ "Укрсоцбанк" № 725/071 від 01.11.2006 р. та № 725/072 від 01.11.2006 р. з відповідним графіком зниження максимального ліміту заборгованості (п. 1.1.1.).

Відповідно до п. 3.3.15. Договору відновлювальної кредитної лінії позичальник зобов'язаний на вимогу кредитора у випадках, передбачених п.п. 2.13.3., 3.2.7., 3.2.8. цього договору достроково протягом 30 календарних днів після отримання позичальником письмової вимоги кредитора повернути кредит, сплатити проценти, комісії, можливу неустойку (пеню, штраф), а також достроково виконати свої зобов'язання у випадках, в порядку та в строки, що передбачені в п. 5.4. цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору відновлювальної кредитної лінії сторонами також було визначено, що у разі прострочення строків погашення кредиту та/або сплати процентів, комісій, зазначених у п. 1.1.1., 3.3.6.1., 3.3.15., 3.3.17., 2.4., 2.5. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

В забезпечення виконання зобов'язань позивача за вказаним Договором відновлювальної кредитної лінії сторонами було укладено Іпотечний договір № 725/090, згідно з п. 1.1. якого іпотекодавець (позивач) передав в наступну іпотеку іпотекодержавтелю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем основного зобов'язання нерухоме майно: комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, місто Гребінка, провулок Пирятинський, 52 та належать іпотекодавцю на праві колективної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.04.2003 р., виданого виконавчим комітетом Гребінківської міської ради на підставі рішення № 217 від 20.03.2003 р.

Як стверджує відповідач, 10.08.2011 р. ним на адресу позивача було надіслано Повідомлення про порушення умов договору кредиту в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку", в якому зазначалось, що станом на 05.08.2011 р. за позивачем рахується заборгованість в сумі 2 175 322, 83 грн., з якої 1 881 402, 74 грн. заборгованості по кредиту, 223 090, 19 грн. процентів, 56 879, 72 грн. комісії та 13 950, 18 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, у зв'язку з чим відповідач вимагав від позивача достроково виконати всі зобов'язання за кредитним договором.

В якості доказів направлення вказаного повідомлення відповідачем надано суду копію Повідомлення про вручення поштового відправлення № 37400 1627254 4.

Згідно з відміткою на такому Повідомленні певною особою (підпис якої не містить розшифрування) отримано певне поштове відправлення (повідомлення не містить відомостей про зміст вкладення в лист) - 16.08.2011 р.

Оскільки, як зазначає відповідач, позивачем не було виконано вимог відповідача щодо погашення заборгованості, 19.04.2012 р. відповідач звернувся до третьої особи-1 з заявою про вчинення виконавчого напису № 19.1-14184-2206, в якій вказував, що станом на 27.09.2011 р. за позивачем рахується заборгованість в сумі 2 235 865, 58 грн., з якої 1 810 000, 00 грн. поточної заборгованості за кредитом, 22 456, 83 грн. заборгованості за відсотками, 4 908, 74 грн. заборгованості за комісіями, 71 402, 74 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 244 715, 29 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 61 606, 66 грн. простроченої заборгованості за комісіями, 20 775, 31 грн. пені по простроченому кредиту.

До вказаної заяви відповідачем було додано: оригінал іпотечного договору, розрахунок вимог банку за договором кредиту, оригінал договору кредиту, письмове повідомлення про усунення порушень договору кредиту, повідомлення про вручення поштового відправлення та оригінал довіреності на право представництва.

На підставі зазначеного, третьою особою було вчинено виконавчий напис № 928 від 19.04.2012 р. про звернення стягнення на комплекс будівель та споруд Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод", що знаходяться за адресою: Полтавська область, місто Гребінка, провулок Пирятинський, 52.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав -це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Виходячи з приписів частини другої статті 50 Закону України "Про нотаріат", право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК. При цьому за змістом статей 1, 2, 18, 22, 27 ГПК, статей 1 і 3 названого Закону нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а залучається до участі в ньому як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача.

Тож, з аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що суд може захистити порушене право, зокрема, шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами першою та третьою ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку" (відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 24.02.2011 р. у справі № 42/664).

Таким чином, за змістом приписів вказаної норми Закону, письмова вимога до боржника та майнового поручителя про усунення порушення повинна передувати у часі реалізації іпотекодержателем права на задоволення своїх вимог на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Досліджуючи надані сторонами докази, суд погоджується з доводами позивача, що належних та допустимих доказів надсилання відповідачем відповідної вимоги позивачу не надано.

Як зазначалось вище, в силу тверджень відповідача, 10.08.2011 р. ним на адресу позивача було надіслано Повідомлення про порушення умов договору кредиту в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку", в якому зазначалось, що станом на 05.08.2011 р. за позивачем рахується заборгованість в сумі 2 175 322, 83 грн., з якої 1 881 402, 74 грн. заборгованості по кредиту, 223 090, 19 грн. процентів, 56 879, 72 грн. комісії та 13 950, 18 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

В якості доказів направлення вказаного повідомлення відповідачем надано як суду так і нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису Повідомлення про вручення поштового відправлення № 37400 1627254 4.

Дійсно, згідно з відміткою на такому Повідомленні певною особою (підпис якої не містить розшифрування) отримано певне поштове відправлення (повідомлення не містить відомостей про зміст вкладення в лист) - 16.08.2011 р.

Однак, дане повідомлення про вручення поштового відправлення не дає змоги встановити, які саме документи були направлені відповідачем позивачу та ким вони були отримані.

Крім того, вказана вимога складена на суму 2 175 322, 83 грн., проте як оспорюваний виконавчий напис вчинено на суму 2 235 865, 58 грн.

Зазначене свідчить про те, що відповідачем неоднозначно визначено грошові зобов'язання при складанні повідомлення-вимоги та заяви про вчинення виконавчого напису, а нотаріусом із зазначеного помилково зроблено висновок про те, що заборгованість є безспірною, оскільки позичальник нібито отримав вимогу і проти неї не заперечив.

З урахуванням вказаного, сума, визначена у спірному написі є необґрунтованою, і недоведеною на момент його вчинення (відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 29.10.2012 р. у справі № 09/05/5026/889/2011).

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до п. 1 -3 гл. 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р., для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;

- дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;

- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;

- строк, за який має провадитися стягнення;

- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця (Доказів того, що нотаріусу відповідачем надавались докази направлення вимоги на адресу позивача на суму 2 235 865, 58 грн., суду не надано).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 р..

Згідно з п. 1 Переліку для одержання виконавчого напису на нотаріально посвідчених угодах, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

При розгляді даного спору судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України при розгляді спорів про визнання виконавчих написів нотаріусів такими, що не підлягають виконанню, викладену в постановах: від 13.11.2012 р. у справі № 5006/28/32пн/2012; від 03.10.2012 р. у справі № 5028/18/27/2012; від 19.09.2012 р. у справі № 20/5025/293/12; від 06.09.2012 р. у справі № 5015/138/12 (5015/3810/11); від 31.07.2012 р. у справі №5005/4385/2011; від 26.06.2012 р. у справі № 27/219; від 20.06.2012 р. у справі 33/284; від 14.04.2010 р. у справі № 44/121а, згідно з якою належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Як вбачається з матеріалів справи, доказів того, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), вона не містись, а тому суд приходить до висновку, що у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позичальника перед відповідачем, в тому числі по штрафним санкціям, є безспірними.

У свою чергу, розрахунок заборгованості, складений відповідачем в односторонньому порядку, не може бути доказом безспірності його вимог до позивача, як і не є первинним бухгалтерським документом (відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 29.05.2012 р. у справі № 27/420).

Крім того, наданий третьою особою-1 до матеріалів справи Розрахунок "Залишки кредитної заборгованості по юридичній особі ВАТ "Гребінківський МКЗ" в силу договору кредиту № 725/090 від 25.10.2007 р." взагалі не містить жодних розрахунків, а в ньому лише наведено складові загальної суми заборгованості в сумі 2 235 865, 58 грн.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що спірний виконавчий напис було вчинено з порушення вимог чинного законодавства, а саме: за відсутності доказів безспірності вимог відповідача та без доказів спливу тридцяти днів з моменту надісланого іпотекодержателем повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що нотаріусом було вчинено оспорюваний виконавчий напис не у відповідності до вимог чинного законодавства, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача. При цьому, оскільки при подачі заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі позивачем не було сплачено судового збору, проте як судом прийнято рішення задовольнити таку заяву, у зв'язку з наявністю загрози створення ситуації, за якої виконання рішення у даній справі могло б стати неможливим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход спеціального фонду Державного бюджету України 1 609, 50 грн. судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Хаславської Карини Валентинівни № 928 від 19.04.2012 р. про звернення стягнення на комплекс будівель та споруд Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод", що знаходяться за адресою: Полтавська область, місто Гребінка, провулок Пирятинський, 52.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Ковпака, будинок 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" (37400, Полтавська обл., Гребінківський район, місто Гребінка, провулок Пирятинський, будинок 52 , код ЄДРПОУ 00687244) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору за подання позову

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Ковпака, будинок 29, код ЄДРПОУ 00039019) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.12.2012 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді В.П. Босий

Т.О. Жагорнікова