Рішення № 28265613, 21.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/14328-2012 21.12.12

За позовомВідокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго"доДержавного підприємства "Вугілля України"простягнення 32 367,16 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача:Мордюк В.С. (дов. №361 від 03.07.2012 р.)від відповідача:Андрусенко Ю.С. (дов. №30-12/130-Д від 29.12.2011 р.)

Обставини справи:

Відокремлений підрозділ "Криворізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" (надалі -ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Державного підприємства "Вугілля України" (надалі - ДП "Вугілля України") про стягнення 32 367,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки вугільної продукції згідно з договором № 04-10/1-ЕН від 19.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.11.2012 р.

В судових засіданнях 09.11.2012 р. та 23.11.2012 р. оголошувалась перерва до 23.11.2012 р. та 07.12.2012 р. відповідно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів по справі розгляд справи відкладено до 21.12.2012 р.

У судове засідання 21.12.2012 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання 21.12.2012 р. з'явився, проти позову заперечив та просить залишити його без задоволення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2010 р. між ДП "Вугілля України" (продавець) та ВАТ "Дніпроенерго" (після зміни назви та організаційно-правової форми - ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго") (покупець) укладено договір поставки №04-10/1-ЕН (надалі -"Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором. Загальна сума договору орієнтовано становить 501 586 560,00 грн. з ПДВ.

Згідно п. 2.2 Договору партія вугілля відвантажується після відбору об'єднаної проби (згідно з ДСТУ 4096-2002), що засвідчується відповідним актом (згідно п. 6.4 ДСТУ 4083-2002). За результатами лабораторних випробувань об'єднаної проби оформлюється посвідчення про якість вугілля в партії.

Датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Вугілля, яке не відповідає умовам договору та не прийняте з цього приводу покупцем, до поставки за договором не зараховується. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля (п.п. 2.3, 2.4 Договору)

Відповідно до п. 3.4.3 Договору, покупець має право доручити виконання зобов'язань по прийманню вугілля за договором своєму відокремленому структурному підрозділу -ТЕС вантажоотримувачу, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Згідно Додаткової угоди № 3-08/10-К від 19.08.2010 року сторони дійшли згоди доповнити до додатку №08/10-К від 29.07.2010 року до Договору №04-10/1-ЕН від 19.03.2010 року, а саме : п. 1.1 Вантажовідправника: ДП «Луганськвугілля», ДП «ГЗФ «Слав'яносербська, ст. Слав'яносербськ.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що якість вугілля, що поставляється за договором, повинна відповідати умовам договору.

Згідно п. 6.10 Договору, якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається за результатами опробування вугілля на ТЕС спільно з представниками постачальника (без врахування похибки випробування).

Фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах договору, відображається в Актах звіряння вугілля по кількості і якості та Актах приймання-передачі вугілля (п. 6.13 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору, базова якість вугілля та граничні показники за марками та фракціями становлять:

МаркагрупаБазова зольність Ad, %Базова волога, Wit, %Зольність, Ad, % (не більше)Волога, Wit, % (не більше)Вихід летких речовин, Vdaf, % (в межах)Температура плавкості золи, ТЗП, ПрП20,28,628,010,08-161350За період з травня по грудень 2010 р. між сторонами було укладено Додатки до Договору поставки, які є його невід'ємною частиною, а саме: додаток від 29.04.2010 р. №05/10-К, від 21.05.2010 р. №06/10-К, від 29.06.2010 р. №07/10-К, від 29.07.2010 р. №08/10-К, від 27.08.2010 р. №09/10-К, від 22.09.2010 р. №10/10-К, від 03.12.2010 р. №12/10-К.

До договору поставки вугілля №04-10/1-ЕН від 19.03.2010 р. між сторонами укладено ряд додаткових угод, а саме Додаткова угода №26-07-10/1 від 26.07.2010 р., №01/11-К-1 від 24.01.2011 р., №4 від 20.05.2011 р.

Відповідно до додатку від 03.12.2010 № 12/10-К сторони погодили Вантажоотримувача -Криворізька ТЕС ВАТ "Дніпроенерго"; Вантажовідправника - ДП "Донецька вугільна енергетична компанія", ДП "Макіїввугілля", ДП "Орджонікідзевугілля", ДП "Луганськвугілля", ДП "Шахтарськантрацит"; марку вугілля - П 0-100 конц., П 0-200; строки поставки - грудень 2010 р. - січень 2011 р.; обсяг поставки - 50 000 тн (+,- 3%); базові показники золи -20,2 %, вологи - 8,6% та базову ціну вугілля без ПДВ за 1 т. - 621,18 грн.

У 22.01.2011 р. на ДТЕК Криворізьку ТЕС від вантажовідправника ДП "Луганськвугілля" ОП «Луганськвуглепостачання», ЗАТ «Янівська»надійшло вугілля марки П 0-100 за посвідченням якості №33.

Якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, визначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у покупця. Покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю: якщо різниця між показниками золи, вологи посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 - за показниками посвідчень про якість; якщо різниця між показниками золи, вологи посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановленому допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування похибки випробування). Представник постачальника/вантажовідправника зобов'язаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику.

При прийманні спільно з представниками вантажовідправника продукції на ДТЕК Криворізьку ТЕС за якістю у січні 2011 року в партії за посвідченням якості 33 було виявлено, що показник вологи перевищує гранично допустимий рівень і становить 10,4%.

Відповідно до умов договору покупець телеграмами, наявними в матеріалах справи, повідомив постачальника та вантажовідправника про неналежну якість вугілля.

Розбіжності у якості вугілля між даними покупця та постачальника підтверджуються актом відбору проб, протоколом аналізу хімічної лабораторії ТЕС №681 від 23.01.2011 р. та Актом спільного відбору, підготовки проб та визначення кількості та якості вугілля між ВАТ «Дніпроенерго»та ДП «Вугілля України»№17 від 24.01.2011 р.

Як вбачається з листів, наявних в матеріалах справи постачальник погодився на приймання вугілля за показниками якості за результатами випробування на КрТЕС (за посвідченнями якості 33).

З акту про компенсацію прямих витрат (збитків) №188 від 31.01.2011 р. на суму 32 115,63 грн. та акту про відшкодування витрат №188/1 від 31.01.2011 р. на суму 251,53 грн. вбачається, що позивачем внаслідок надходження вагонів з вугіллям неналежної якості, понесені витрати (збитки) на загальну суму 32 367,16 грн., а саме: витрати по оплаті за користування вагонами, по оплаті провізної плати в обидві сторони, по оплаті подачі та прибиранню вагонів, по оплаті маневрових робіт, по оплаті телеграм та по оплаті вартості відбору проб вугілля.

Листом за вих. №24/1438 від 08.02.2011 р. позивачем на адресу відповідача направлені акти з доданими документами для підписання та послідуючого відшкодування. Відповіді від відповідача не надійшло, відшкодування витрат ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго»не отримано.

Позивач зазначає, що йому за Договором №04-10/1-ЕН від 19.03.2010 р. завдано відповідачем збитків в розмірі 32 367,16 грн., внаслідок допущення порушень умов договору щодо постачання вугілля належної якості.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним на думку позивача виконанням відповідачем умов Договору.

Внаслідок укладення Договору поставки вугілля № 04-10/1-ЕН від 19.03.2010 року між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи відповідачем в січні 2011 р. поставлено позивачу вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору.

Відповідно до п. 8.3 Договору, у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді застосування останнім до ціни вугілля прогресивних знижок, передбачених п. 7.2 Договору та відшкодування його затрат по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт.

Згідно ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений -в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Пунктом 8.4 Договору визначено, що у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показними якого не відповідають умова договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та повернення вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме - вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи.

Згідно п.п 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Договору у випадку відмови покупця від прийняття неякісного вугілля, сторони погодили порядок дій по його поверненню.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем при відмові у прийнятті неякісного вугілля було дотримано вимоги п. 8.6.1 Договору, відповідачем, в свою чергу, виконано вимоги п. 8.6.2 Договору.

Факт понесення позивачем прямих витрат внаслідок поставки вугілля неналежної якості в січні 2011 року, підтверджується відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) №27010236, відомістю плати за подавання, збирання вагонів та маневрову роботу №10, калькуляцією відбору та визначення показників якості вхідного контролю проби вугілля.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Надані позивачем документи приймаються судом як належний доказ, підтверджуючий факт прибуття вантажу неналежної якості, засвідчують неналежне виконання відповідачем умов Договору та підтверджують понесення позивачем збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин не надав.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною тощо.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дії якої спричинено збитки. Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що збитки, а саме понесені позивачем витрати за користування вагонами, витрати понесені на подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, витрати по оплаті провізної плати в обидві сторони, витрати на направлення телеграм та витрати на проведення відбору проби вугілля, пов'язані з прибуттям вантажу неналежної якості, виникли на підставі виконання умов Договору поставки вугілля, отже збитки позивача знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку між діями відповідача та зменшення майнових прав позивача, за таких обставин вимоги позивача в цій частині законні та обґрунтовані.

Разом з тим, приймаючи до уваги п. 8.4 Договору, суд приходить до висновку, що витрати позивача по направленню телеграм про виклик представників постачальника та вантажовідправника та витрати на проведення відбору проби вугілля є плановим, а тому не підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 32 030,56 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення грошових коштів у розмірі 336,60 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4; ідентифікаційний код 32709929) на користь Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20; ідентифікаційний код 00130872) збитки по Договору №01-10/1-ЕН від 19.03.2010 р. у розмірі 32 030 (тридцять дві тисячі тридцять) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 1 592 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві) грн. 76 коп. Видати наказ.

3. 3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 25.12.2012 р.

Суддя С.В. Стасюк